Рішення № 120089428, 28.06.2024, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/3937/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» (далі ТзОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП») звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів Волинської митниці № UA205050/2024/000022/1 від 09.02.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.12.2023 між ТзОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» та Rheinland-Touristik Fuhrpark GbR укладено зовнішньоекономічний контракт №1912-24DE, відповідно до якого Rheinland-Touristik Fuhrpark GbR (надалі - продавець) зобов`язувалось поставляти товар автобус Van Hool T 918 ACRON vin НОМЕР_1 , а покупець прийняти та оплатити на умовах, визначених у контракті.

Валютою платежу за цим контрактом передбачено Євро, загальна сума контракту становить 75000 Євро.

З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту 09.02.2024 декларантом ТзОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №24UA205050008521U8 з описом товару «Автобус туристичний, що був у використанні: марка згідно з довідником VAN HOOL, модель згідно з довідником T918 ACRON, - (номер кузова) № НОМЕР_1 , загальна кількість місць, включаючи водія - 74, призначання для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, тип двигуна невизначений, потужність двигуна 340 квт, колісна формула - 6х2, календарний рік виготовлення 2010, модельний рік виготовлення - 2010, країна виробництва - (ВЕ). Торгівельна марка «VAN HOOL».

У вказаній декларації митна вартість товару визначена за першим методом, а саме на основі ціни товару, скоригована на суму понесених витрат на транспортування.

Проте, Волинська митниця винесла рішення про коригування митної вартості товарів від №UA205050/2024/000022/1 від 09.02.2024 та митну вартість визначила за резервним методом.

Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням № UA205050/2024/000022/1 від 09.02.2024, та вважає, що Волинська митниця не врахувала належним чином фактичні обставини справи та усі подані документи, прийнявши протиправне рішення про коригування митної вартості товарів.

На думку позивача, митний орган не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Ні в запиті про надання додаткових документів, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Також рішення відповідача не містить докладної інформації (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої ним, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Позивач вважає, що надані ним документи в частині підтвердження заявленої митної вартості не містять розбіжностей чи ознак підробки, а вимога про надання додаткових документів є безпідставною й митний орган не спростував достовірність поданих документів, не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості спірного товару.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA205050/2024/000022/1 від 09.02.2024 (арк. спр. 1-12).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (арк.спр.47).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву (арк. спр. 50-57) представник відповідача позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного рішення.

Вказує, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару за МД №24UA205050008521U8 визначена за ціною договору не може бути визнана у зв`язку з тим, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та вони містять розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість, та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 53 МК України декларанту надіслано повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості, проте, декларант не надав інших документів для підтвердження митної вартості, у зв`язку із чим, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, Волинською митницею з дотриманням вимог чинного законодавства прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, яке скасуванню не підлягає.

В поданій до суду відповіді на відзив (арк.спр.83-89) позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Додатково товариство зазначило, що відповідача, на базі загального рівня цін на подібний товар визначив автобус VANHOOL T917 ASTRONEF, який є відмінним від автобуса поданого до митного оформлення за маркою, моделлю та іншими технічними характеристиками, зокрема вагою.

Також вказує, що є незрозумілим визначення митної вартості за 1 кг транспортного засобу, при тому, що його вартість на ринку визначається в залежності від моделі, технічного стану, укомплектованості, наявністю чи відсутністю в історії такого транспортного засобу ДТП, але не за 1 кг товару.

Повідомляє, що в інвойсі від 02.02.2024 зазначено ціну товару у розмірі 75000 Євро, в свою чергу в експортній декларації MRN 24PL341010E0033527 від 07.02.2024 зазначена статистична вартість (мита) товару 328163,00 польських злотих, а не вартість самого товару.

Щодо недоліків платіжної інструкції вказує, що АТ «ПУМБ» повідомило, що діючими нормативними документами не передбачено проставляння додаткових відміток банку (підписів) та клієнтів банку на платіжних інструкціях в іноземній валюті. Підтвердженням про перерахування коштів є відмітка в графі «Відмітка про виконання» з накладенням цифрового підпису і печатки банку.

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні на адресу суду від учасників справи не надходило.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Між ТзОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» та Rheinland-Touristik Fuhrpark GbR 19.12.2023 укладено зовнішньоекономічний контракт №1912-24DE (арк. спр. 13-15), відповідно до якого Rheinland-Touristik Fuhrpark GbR (надалі - продавець) зобов`язувалось поставляти товар автобус Van Hool T 918 ACRON vin НОМЕР_1 , а покупець прийняти та оплатити на умовах, визначених у контракті.

Пунктом 2 вказаного контракту передбачено, що ціна контракту встановлюється в Євро, Валютою платежу за цим контрактом є Євро. Загальна сума контракту становить 75000 Євро. Ціна однієї одиниці транспортного засобу становить 75000 Євро.

Судом встановлено, що 09.02.2024 ТзОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» через уповноваженого декларанта на митний пост Волинської митниці подано МД №24UA205050008521U8 з метою здійснення митного оформлення товару: «Автобус туристичний, що був у використанні: марка згідно з довідником VAN HOOL, модель згідно з довідником T918 ACRON, - (номер кузова) № НОМЕР_1 , загальна кількість місць, включаючи водія - 74, призначання для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, тип двигуна невизначений, потужність двигуна 340 квт, колісна формула - 6х2, календарний рік виготовлення 2010, модельний рік виготовлення - 2010, країна виробництва - (ВЕ). Торгівельна марка «VAN HOOL».

У вказаній декларації митна вартість товару визначена за першим методом, на рівні 75000,00 Євро.

До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: рахунок-фактура (інвойс) від 02.02.2024 б/н (арк. спр. 16, переклад арк. спр. 17), сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 07.02.2024 №PL/MF/AТ0060802, платіжна інструкція від 18.01.2024 №3 (арк. спр. 18), калькуляція транспортних витрат від 09.02.2024 (арк. спр. 30), висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 09.02.2024 №253 (арк. спр. 76), зовнішньоекономічний договір (контракт) 19.12.2023 №1912-24DE, догорів про надання послуг митного брокера від 24.01.2022 №24/01, довідка від 09.02.2024 №090224033, фото, копія митної декларації країни відправлення від 07.02.2024 MRN 24PL341010E0033527 (арк. спр. 19, переклад арк. спр. 20) та МД №24UA205050008521U8.

Декларанту запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи відповідно до положень статей 53, 54 МК України, зокрема, документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

При цьому, направлення зазначеної вимоги щодо подання додаткових документів відповідач мотивував тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності:

вартість товару згідно Інвойсу від 02.02.2024 б/н не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації від 07.02.2024 №MRN24PL341010E0033527;

поставка товару відповідно до пункту 3 Контракту від 19.12.2023 №1912-23DE здійснюється з Німеччини, та в графі 15 МД №24UA205050008521U8 декларантом вказано країною відправлення Німеччину. При цьому, копія митної декларації країни відправлення №MRN24PL341010E0033527, складена в Польщі;

надана декларантом платіжна інструкція в іноземній валюті від 18.01.2024 №3 не може бути взята до уваги, як банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару, так як не відповідає вимогам Закону України №1591-ІХ «Про платіжні послуги» та Постанови Правління Національним банком України від 28.07.2008 № 216;

декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 09.02.2024 б/н, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат. Окрім того, дана калькуляція транспортних витрат не відповідає вимогам Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення»

У відповідь на запит митного органу ТОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» листом надало роз`яснення та скерувало на адресу митного органу додаткові документи (арк. спр. 39-42).

Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 09.02.2024 № UA205050/2024/000022/1 (арк. спр. 25-26), відповідно до якого митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: 82500 євро (МД від 12.12.2023 №UA205150/2023/020944).

Крім того, Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2024/000118 (арк. спр. 27-28).

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі МК України) та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до МД №24UA205050008521U8 за основним методом (за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Щодо твердження митниці, що вартість товару згідно Інвойсу від 02.02.2024 б/н не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації від 07.02.2024 №MRN24PL341010E0033527 не заслуговують на увагу суду оскільки в фактурі від 02.02.2024 б/н зазначено ціна товару 75000 Євро, в експортній де кларації №MRN24PL341010E0033527 від 07.02.2024 зазначена статистична вартість (митна) товару - 328163.00 польських злотих, а не вартість Товару.

Суд звертає увагу, що декларантом до митної декларації був наданий інвойс, за яким здійснювалась відповідна операція. У свою чергу, інвойс є доказом операцій купівлі-продажу товарів або послуг та належать до групи документів, які є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту. Твердження митного органу про наявність розбіжностей у вартості товару в євро, зазначеній в рахунку-фактурі (інвойсі) та у декларації країни відправлення, яка зазначена в злотих (при конвертації валют), не може бути підставою для коригування митної вартості з огляду на те, що відповідно до контракту від 20 лютого 2023 року №02-23 вартість товару визначається в Євро або Доларах. Згідно з наданими до митного оформлення інвойсами вартість партії товару визначалась в Євро. Тобто, вартість товарів у польських злотих сторонами контрактів взагалі не визначалась.

Крім того, експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.

При цьому, у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість гартованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.

Такі висновки висновує Верховний Суд у постанові від 03.05.2023 року у справі №140/6689/20, відповідно до якої, оскільки конвертація валют здійснювалася на території ЄС та на основі даних банківсь кої системи ЄС то Держмитслужба не може вказувати на можливість неточностей з боку української компанії.

Також, на переконання суду, на митну вартість товару не впливає здійснення митних операцій у в одній країні, а поставка товару з іншої країни. При цьому, умовами контракту від 19.12.2023 №1912-23DE (пункт 3) визначено, що поставка товару здійснюється з міста Wesseling (Німеччина).

Суд зауважує, що довіреністю від 06.02.2024 уповноважено митне агентство EFEKTOR Keczlowski Zbigniew, яке знаходиться в місті Кельці (Польща) діяти від імені RHEINLAND-TOURISTIK FUHRPARK та приймати всі юридичні операції, передбачені положенням Митного закону (арк. спр. 37, переклад арк. спр. 38).

До витрат, понесених покупцем, відповідно до пункту 5 частини десятої статті 58 МК України належать витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Такі витрати є складовою митної вартості.

За обставин цієї справи, позивач поніс витрати з перевезення товару від місця передачі товару перевізнику з міста Wesseling (Німеччина) до кордону України, що відповідає умовам поставки FCA (що і було зазначено у графі 20 митної декларації №24UA205050008521U8).

Також до митної декларації надано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 18.01.2024 №3, відповідно до якої позивач перерахував на рахунок продавця 40000,00 євро (арк. спр. 18).

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що ця платіжна інструкція в іноземній валюті не може бути підтвердженням оплати за товар, який зазначений в інвойсі від 02.02.2024 б/н.

Так у платіжній інструкції вказано призначення платежу «prepaymeht for the vehicle accordining to the cоntract 1912-23DE DD 19.12.2023», що в перекладі означає «передоплата за автомобіль згідно з договором 1912-23DE від 19.12.2023». Платіж здійснено на рахунок продавця компанії Rheinland-Touristik Fuhrpark GbR, платіжні реквізити якого відповідають тим, що зазначені в контракті.

Суд погоджується із позицією позивача, що платіжна інструкція ТзОВ «777 Трейдінг Груп», яка подана банку з використанням системи «Інтернет-Банкінг», підписана шляхом накладення відповідного електронно-цифрового підпису. У даній платіжній інструкції наявна відмітка про виконання, а саме проведення платежу банком та, яка також підписана шляхом накладення електронно-цифрового підпису.

Крім того варто зазначити, що Верховний Суду у постановах від 12.03.2020 у справі №804/6243/14, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі №380/842/20 виснував, що умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Однак суд, надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митними деклараціями документи, що не у повній мірі підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.

Так, що стосується товару, який імпортується в Україну за МД №24UA205050008521U8 та доданих до неї документів, судом з`ясовано, що відповідачем, під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, зокрема декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 09 лютого 2024 року б/н, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат.

На підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару до №24UA205050008521U8 декларантом додана калькуляція витрат по доставці автобуса VAN Hool T918 ACRON з ідентифікаційним номером (vin) НОМЕР_2 , відповідно до якої витрати по доставці автобуса за маршрутом міста Wesseling (Німеччина) Ягодин (Україна) становлять 42000,00 грн, в тому числі: витрати на ПМП 31900,00 грн; дохід та нарахування на дохід водія 6100,00 грн; інші витрати 4000,00 грн. Відповідно до цієї калькуляції страхування за рахунок ТОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» не здійснювалось, розвантажувальні та навантажувальні роботи не проводились.

До суду, а також до митного органу, що підтверджується листом позивача від 14 березня 2024 року (арк. спр. 39-42), на підтвердження транспортних витрат, заявлених у калькуляції від 09 лютого 2024 року та які включені у митну вартість товару, позивачем надано Договір про надання послуг від 25 січня 2024 року №25/01 (арк. спр. 31-33), який укладений між ТОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП», який виступає замовником, з однієї сторони, та з іншої - ОСОБА_1 , як виконавцем.

Відповідно до пункту 2.1. даного Договору, замовник доручає, а виконавець зобов`язується надавати послуги з транспортування автобусу VDL з ідентифікаційним номером vin НОМЕР_3 власним ходом, з місця знаходження вантажу за адресою: Zevenbergen Нідерланди до пункту його призначення за адресою: м. Ковель, вул. Володимирська 151, Волинська обл., Україна.

Актом прийому передачі від 05 лютого 2024 року №25/01 (арк. спр. 34) виконавець передав, а замовник прийняв виконані роботи, а саме: послуги з транспортування автобусу VDL з ідентифікаційним номером vin НОМЕР_3 власним ходом, з місця знаходження вантажу за адресою: Zevenbergen Нідерланди до пункту його призначення за адресою: м. Ковель, вул. Володимирська 151, Волинська обл., Україна становить 30000,00 грн, в тому числі вартість транспортування за межами митної території України становить 25000,00 грн, в тому числі вартість транспортування України 5000,00 грн.

Відтак суд зауважує, що предметом контракту, а також поданої до Волинської митниці декларації №24UA205050008521U8, виступає туристичний автобус марки VAN HOOL із номером кузова (vin) - НОМЕР_1 , тобто Договір про надання послуг від 25 січня 2024 року №25/01, а також актом прийому передачі від 05 лютого 2024 року №25/01, який укладений до вказаного Договору, не підтверджують транспортних витрат, зазначених у калькуляції поданої позивачем, адже відносяться до іншого транспортного засобу.

Щодо самої калькуляції, митний орган вказує, що така не відповідає вимогам Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення».

Розділом III (графа 20) наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» визначено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

Водночас, до митного оформлення була надана довідка довільного зразка про калькуляцію транспортних витрат, яка містить у собі довільний та не підтверджений первинними документами розрахунок вартості перевезення, відсутній розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту або інші відомості, які б підтверджували понесення таких витрат на транспортування/перевезення товару.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що подані до митного оформлення документи не містили окремих відомостей щодо належним чином підтверджених числових значень складових митної вартості товару, а також такі розбіжності у документах, які прямо впливали на обґрунтованість заявленої митної вартості.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що подані до митного оформлення документи не містили окремих відомостей щодо належним чином підтверджених числових значень складових митної вартості товару, а також такі розбіжності у документах, які прямо впливали на обґрунтованість заявленої митної вартості.

Відповідно до глави 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України №476 від 01 липня 2021 року, робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, серед іншого, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, а також порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор».

Статтею 64 МК України, яка встановлює правила застосування безпосередньо резервного (шостого) методу визначення митної вартості, передбачено, що митна вартість товарів у цьому випадку повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Як зазначає Верховний Суд у постанові від 17 лютого 2022 у справі № 520/4051/19 щодо аналогічних правовідносин, за результатами проведеного посадовою особою митниці аналізу документів, наданих декларантом під час митного оформлення, було виявлено, що ці документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що є підставою для застосування частини 3 статті 53 Митного кодексу України. Ураховуючи, що під час проведення консультації між декларантом та митним органом позивачем не було надано витребувані документи для підтвердження митної вартості товару та неможливість підтвердження вартості товару на підставі додатково наданих документів, Верховний Суд погодився з правомірністю використання митним органом інформації з програмно-інформаційного комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи щодо митного оформлення подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено на митній території України.

Також Верховний Суд у своїй постанові від 13 липня 2021 року у справі №804/769/16 зазначив, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Касаційний суд звернув увагу, що митний орган вправі витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Однак, при цьому, ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до статті 55 МК України митний орган має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування (частина друга статті 55 МК України).

З урахуванням наведеного, у зв`язку з наявними розбіжностями та відсутністю обґрунтувань цих розбіжностей, митним органом цілком обґрунтовано прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару та картки відмови у прийнятті митної декларації.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними доказами довів правомірність оскаржуваних рішень, які прийняті з дотриманням вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів належить відмовити.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» до Волинської митниці про коригування митної вартості товарів відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович