Ухвала суду № 120088188, 01.07.2024, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01 липня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/411/24 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

розглянув заяву б/н від 27.06.2024 (вх. №5130 від 27.06.2024) ОСОБА_1 про забезпечення позову

у справі

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" (46006,м. Тернопіль, вул. Шептицького, 20)

про визнання недійним рішення наглядової ради.

Без виклику повноважних представників.

ВСТАНОВИВ:

27.06.2024 ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" про визнання недійсним з моменту прийняття рішення наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" від 23.05.2024, оформлене протоколом засідання наглядової ради №6/24 від 23.05.2024.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2024 справу №921/411/24 передано на розгляд судді Шумському І.П.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подано до суду заяву б/н від 27.06.2024 (вх. №5130 від 27.06.2024) про зебезпечення позову, шляхом заборони до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь- яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, проводити реєстраційні дії відносно Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" (код ЄДРПОУ 21155959) щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу: зміна керівника чи підписантів юридичної особи, на підставі рішень наглядової ради ПрАТ «Тернопільміськгаз» у будь-якому складі із наступних осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.06.2024 вказану заяву у справі №921/411/24 передано на розгляд судді Шумському І.П.

Позовні вимоги та заява про забезпечення позову мотивовані тим, що ПрАТ «Тернопільміськгаз» отримало від акціонера ОСОБА_7 повідомлення про заміну своїх представників у наглядовій раді товариства: 15.05.2024 - ОСОБА_8 на ОСОБА_5 та 17.05.2024 - ОСОБА_9 на ОСОБА_6 .

Зазначені повідомлення були підписані акціонером ОСОБА_7 , підпис якого всупереч вимогам підпункту 10.3.9. пункту 10.3 розділу 10 статуту та р.3 положення про наглядову раду ПрАТ «Тернопільміськгаз» не було нотаріально посвідчено.

17.05.2024 вказні повідомлення про заміну членів наглядової ради - представника акціонера в порушення вимог п.п. 10.3.10 п.10.3 р.10 статуту були розміщені товариством на вебсайті останнього.

15.05.2024 корпоративним секретарем наглядової ради ПрАТ «Тернопільміськгаз» було повідомлено членів наглядової ради товариства про призначення засідання наглядової ради на 23.05.2024 з порядком денним: "обрання голови наглядової ради ПрАТ «Тернопільміськгаз»".

Призначення засідання з обрання голови наглядової ради ПрАТ «Тернопільміськгаз» та повідомлення про таке засідання членів ради відбулося з порушенням вимог ч.7 ст.75 Закону України «Про акціонерні товариства», п.п. 10.4.13 п.10.4 р.10 статуту та р.4 положення про наглядову раду ПрАТ «Тернопільміськгаз», а саме з порушенням 10-денного строку до дати проведення відповідного засідання.

З огляду на незаконні дії товариства та очевидного порушення вимог статуту, положення про наглядову раду ПрАТ «Тернопільміськгаз», порушення корпоративних прав акціонера товариства ОСОБА_1 , останньою було надіслано на адресу відповідача лист з вимогою припинити незаконні дії в частині процедури заміни представників акціонера у наглядовій раді товариства та довести зазначений факт до відома членів наглядової ради ПрАТ «Тернопільмісьгаз», з метою врахування останніми вказаної обставини при обранні голови наглядової ради товариства, яке (обрання) відбулося 23.05.2024, відповіді на яке не отримала.

Протоколом №6/24 засідання наглядової ради ПрАТ «Тернопільміськгаз» від 23.05.2024 вирішено обрати головою наглядової ради ПрАТ «Тернопільміськгаз» ОСОБА_5 , яка була незаконно введена в члени наглядової ради товариства, а відтак є нелегітимною головою останнього.

Враховуючи, що акціонер ОСОБА_7 , скориставшись процедурою відкликання своїх представників на підставі ч. 6 ст. 72 Закону України "Про акціонерні товариства", діяв всупереч законодавству, процедура призначення вказаного засідання наглядової ради суперечила ч.7 ст.75 Закону України «Про акціонерні товариства», п.п. 10.4.13 п.10.4 р.10 статуту та р.4 положення про наглядову раду ПрАТ «Тернопільміськгаз», а відтак і подальше прийняття рішень неправосуб`єктним її складом, оформленого протоколом №6/24 від 23.05.2024, було неправомочним.

У заяві про забезпечення позову також зазначено, що незважаючи на вищевикладене, нелегітимною головою наглядової ради ПрАТ «Тернопільміськгаз» призначено засідання наглядової ради на 02.07.2024 з наступним порядком денним:

1. Припинення повноважень тимчасово виконуючого обов`язки голови правління товариства ОСОБА_10 ;

2.Обрання головою правління ОСОБА_7 .

Зважаючи на вищевикладене, позивачем стверджено, що існує реальна ймовірність того, що ОСОБА_5 вчинить дії по прийняттю нелегітимною наглядовою радою під її керівництвом рішення по усуненню діючого керівника товариства та призначенню керівником ОСОБА_7 , акціонера, представником якого вона ( ОСОБА_5 ) є в наглядовій раді товариства, а також такі відомості будуть внесені до ЄДР. Як наслідок, це ускладнить виконання рішення суду, унеможливить ефективний захист інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Зокрема, для відновлення порушених прав позивача у разі задоволення позову необхідно буде докласти значних зусиль, зокрема: оскаржувати в судовому порядку наступні рішення нелегітимної наглядової ради з кадрових питань, та реєстраційні дії, проведені на підставі таких рішень, а відтак є необхідність вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь- яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, проводити реєстраційні дії відносно Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу: зміна керівника чи підписантів юридичної особи, на підставі рішень наглядової ради товариства.

Посилаючись на вищенаведене, позивач просив задоволити заяву про забезпечення позову.

Частиною 1 статті 138 ГПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК України).

Розглянувши заяву б/н від 27.06.2024 (вх. №5130 від 27.06.2024) ОСОБА_1 про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд зазначає наступне.

Предметом позову у цій справі є вимога немайнового характеру про визнання недійсним з моменту прийняття рішення наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" від 23.05.2024, оформлене протоколом засідання наглядової ради №6/24 від 23.05.2024.

Водночас позивач просить забезпечити позов шляхом заборони до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь- яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, проводити реєстраційні дії відносно Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" (код ЄДРПОУ 21155959) щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу: зміна керівника чи підписантів юридичної особи, на підставі рішень наглядової ради ПрАТ «Тернопільміськгаз» у будь-якому складі із наступних осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Відповідно до норм ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення реального виконання судового рішення у справі.

Відповідно до змісту п. 4 ч.5 ст.137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

У разі разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення, при задоволення якої, не вимагатиме примусового виконання, то має застосуватися та досліджуватися не така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Подібна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, постановах Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/8225/20, від 13.01.2021 у справі від 07.10.2021 у справі №910/2287/21.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

За змістом статті 136 ГПК України у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17.

Суд зазначає, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Європейським судом з прав людини у справі Горнсбі проти Греції (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.

Судом встановлено, що за оскаржуваним у справі №921/411/24 рішенням наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" вирішено питання про обрання голови наглядової ради цієї юридичної особи. А забезпечення позову стосується заборони державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії щодо зміни керівника (підписантів) відповідача.

Згідно ч.4 ст.137 ГПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.10 ст.137 ГПК України, заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

Врахувавши предмет спору у даній справі, оцінюючи зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, суд зазначає що спірним у справі №921/411/24 рішенням не здійснювалась зміна керівника (підписантів) юридичної особи відповідача, наслідком чого могло б бути внесення про них відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Тому, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви позивачки про забезпечення позову, оскільки такі заходи забезпечення позову не є співмірними (не кореспондуються) із заявленою вимогою.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява позивачки про забезпечення позову у даній справі не підлягає до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 136-140, 141, 145, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви б/н від 27.06.2024 (вх. №5130 від 27.06.2024) ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

2. В порядку ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 01.07.2024.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повний текст ухвали складено та підписано 01.07.2024.

Суддя І.П. Шумський