Рішення № 120088032, 06.06.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/3987/24

Справа № 760/29130/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.06.2024 м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Зуєвич Л.Л., за участю:

секретаря судового засідання - Гуцало М.В.,

представника позивача - Філатової О.С. (ордер від 05.12.2023),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 /далі - ОСОБА_2 / ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса представника: 03035, м. Київ, вул. Сурикова, 3; e-mail представника: ІНФОРМАЦІЯ_3 ) до Київської міської ради /далі - Київська міськрада/ (код ЄДРПОУ: 22883141; адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; kmr@kmr.gov.ua) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

07.12.2023 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана заява, за підписом представника позивача - адвоката Філатової О.С., в якій ставиться питання про визначення ОСОБА_2 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , протягом шести місяців з моменту набрання судовим рішення законної сили.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2023 для розгляду зазначеної заяви визначено суддю ОСОБА_1.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 13.12.2023 вказану позовну заяву прийнято до провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Розпорядженням керівника апарату Солом`янського районного суду міста Києва № 865 від 05.04.2024 у зв`язку з звільненням у відставку головуючого судді ОСОБА_1., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.04.2024 для розгляду зазначеної справи визначено суддю Зуєвич Л.Л.

У судове засідання, призначене на 06.06.2024 з'явився тільки представник позивача.

Разом з тим, суд врахував, що у відзиві на позовну заяву Київська міськрада ставить питання про розгляд справи у відсутність її представника.

Протокольною ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 06.06.2024 закрито підготовче провадження у справі, та вирішено продовжити розгляд справи по суті у цьому ж судовому засіданні.

Присутній у судовому засіданні учасник провадження підтвердив вимоги та доводи, викладені у письмових заявах у справі.

Під час судового розгляду справи здійснювалось фіксування судового засідання в порядку ч. 1 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Доводи позову

В обґрунтування позовних вимог вказується, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла спадкодавець ОСОБА_3 .

Зазначається, що ОСОБА_3 , на праві власності належала квартира АДРЕСА_2 .

Як стверджується у позові, позивач є єдиною донькою ОСОБА_3 , та відповідно спадкоємицею першої черги на майно померлої.

Зауважується, що позивач починаючи з 2020 року, проживала поза межами України у Сполученому Королівстві Великої Британії та про смерть своєї матері не знала, так як її син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який проживає в Україні, не повідомив її про це, так як вони мають дуже неприязні відносини та не спілкуються вже більше 10 років.

Вказується, що 01.08.2023 позивач заїхала на територію України та 03.08.2023 перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , перебираючи документи у шафі випадково віднайшла документ на якому було написано «Заповіт».

Зі слів позивачки, до 03.08.2023 вона не знала, що її мама ( ОСОБА_5 ) ІНФОРМАЦІЯ_5 померла.

Також, звертається увага на те, що у вказаному заповіті було зазначено, що мама позивача ( ОСОБА_3 ) за життя, 25.02.1994, склала заповіт на випадок своєї смерті, у якому заповіла свою квартиру АДРЕСА_2 своїй доньці ОСОБА_2 .

При цьому, зазначається, що заповіт був посвідчений державним нотаріусом дев`ятої Київської державної нотаріальної контори від 25.04.1994 за реєстровим номером 6с561.

Як наголошується у позові, за життя померла ОСОБА_3 ніколи не розповідала своїй доньці ОСОБА_2 , що склала на її ім`я зазначений заповіт.

Позивач акцентує, що про наявність заповіту дізналась лише 03.08.2023.

У позові вказується, що на момент початку воєнного стану, передбачений законом строк на подачу заяви про прийняття спадщини, після ОСОБА_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_5 , не був закінчений.

Водночас у позові звертається увага на те, що 04.08.2023 коли позивачка перебувала до вересня місяця в Україні вона надала довіреність на свою невістку - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та уповноважила її на оформлення майна, що залишилось після її матері ОСОБА_3 .

Крім того, у позові стверджується, що 30.11.2023 позивач, через свого представника - невістку ОСОБА_6 , як спадкоємець за заповітом, про наявність якого дізналася на початку серпня 2023 року з метою реалізації своїх спадкових прав звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ляшук О.В. із заявою про видачу свідоцтва про право спадщини після смерті її матері ОСОБА_3 .

При цьому, вказується, що 30.11.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшук О.В. було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, у якому зазначено, що документи про встановлення ОСОБА_2 , додаткового строку для прийняття спадщини, заявницею не надавалися, в матеріалах спадкової справи відсутні та постановила ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно (квартиру за адресою: АДРЕСА_3 ), що залишилось після смерті її матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження: місто Новгород-Сіверський Чернігівської області, Україна, проживала за адресою: АДРЕСА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , - відмовити.

Таким чином, позивач наголошує, що була необізнана про наявність заповіту, складеного на її користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_3 не заводилась, не були здійсненні повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом, відтак, на думку позивача, це свідчить про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини.

Щодо правової позиції відповідача

18.03.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 66-67), в якому Київська міськрада просить суд зважаючи на докази в матеріалах справи прийняти рішення згідно з чинним законодавством.

При цьому, Київська міськрада, зокрема, звертає увагу на те, що згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 13.12.2021, а.с. 13), мати позивачки - ОСОБА_2 .

Факт родинних відносин позивача з ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 12.02.1962 (а.с. 21) де батьками ОСОБА_7 зазначено ОСОБА_8 та ОСОБА_3 .

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 змінила прізвище на « ОСОБА_5 » у зв`язку з укладенням ІНФОРМАЦІЯ_8 шлюбу з ОСОБА_10 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу від 22.07.1983, актовий запис 3305 (а.с. 22).

В матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право власності на житло (а.с. 23), з якого вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_3 належить на праві власності ОСОБА_3 .

Як вбачається з матеріалів справи, за життя померлою ОСОБА_3 , на випадок смерті було складено заповіт, посвідчений державним нотаріусом дев`ятої Київської державної нотаріальної контори Вдовиченко Н.О. від 25.02.1994 за реєстровим номером 6с561 (а.с. 11-12) відповідно до якого заповідала належну їй на праві особистої власності квартиру АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 .

Відповідно до витягу № 74950924 від 30.11.2023 про реєстрацію в Спадковому реєстрі, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лящук О.В. відкрито спадкову справу № 23/2023 (а.с. 26).

В матеріалах справи міститься копія спадкової справи № 23/2023 заведеної після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 47-61).

З матеріалів спадкової справи вбачається, що 30.11.2023 представником позивачки ( ОСОБА_6 ) до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ляшук О.В. було подано заяву про прийняття спадщини після смерті матері позивача - ОСОБА_3 (а.с. 48).

Постановою від 30.11.2023 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ляшук О.В. відмовила ОСОБА_2 у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини та відсутністю документів (рішення суду) про встановлення ОСОБА_2 додаткового строку для прийняття спадщини (а.с. 61).

Крім того, матеріали справи містять копії: паспорту ОСОБА_2 (а.с. 14-16); довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_2 (а.с. 17); закордонного паспорту ОСОБА_2 (а.с. 18-21); розрахунку площі квартири (будинки) від 25.01.1995 (а.с. 25); довіреності від 04.08.2023 (а.с. 27-28) витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреності (а.с. 29-30).

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною першою статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч. 1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Проте, вказаний у ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк не є присічним і сам факт його пропуску не свідчить про остаточну втрату особою права на спадкування.

Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Аналіз зазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця об`єктивних перешкод для подання заяви не було, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 532/2655/19 (провадження № 61-12814св21) вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцемпостійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов`язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 474/454/18, провадження № 61-14756св23).

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини вказано у постановах Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 315/765/14-ц, від 28.10.2019 у справі № 761/42165/17, від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17, від 25.03.2020 у справі № 642/2539/18-ц, 15.04.2020 у справі № 190/106/18 (провадження № 61-41455св18), 17.03.2021 у справі № 308/4272/19 (провадження № 61-17072св20), від 15.04.2021 у справі № 591/1271/18 (провадження № 61-195св21), від 26.07.2021 у справі № 405/7058/19 (провадження № 61-18000св20), від 21.10.2021 у справі № 643/13260/19 (провадження № 61-9552св21), що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини (див. постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 474/454/18, провадження № 61-14756св23, 18.02.2022 у справі № 338/46/21, провадження № 61-20304св21, від 17.12.2021 у справі № 315/386/19, провадження № 61-15100св21).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 , як на підставу своїх порушених прав, зазначала, що строк для подання заяви про прийняття нею спадщини пропущений з поважної причини, так як вона не була обізнана про наявність заповіту, складеного на її ім`я, а тому не звернулася до нотаріуса з відповідною заявою у встановлений законом строк.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених ст.ст. 225 і 231 цього Кодексу.

Встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про визначення ОСОБА_2 додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , терміном два місяці з дня набрання рішенням чинності, оскільки остання не знала про існування заповіту спадкодавця. Про ці обставини їй стало відомо лише у серпні 2023 року. Подальша активна поведінка ОСОБА_2 дійсно свідчить про те, що вона зацікавлена у прийнятті спадщини.

При цьому, у справі, що є предметом розгляду, інших спадкоємців, окрім позивача ( ОСОБА_2 ) після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 - матері позивача, не встановлено.

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 756/3115/17 (провадження № 61-18653св20) реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Висновки суду

Суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог.

Суд вважає за можливе визначити позивачу ( ОСОБА_2 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 .

Ухвалюючи рішення суд враховує аргументи та доводи сторін, встановлені фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, зокрема те, що позивач довів поважність причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, а також те, що пропущений строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним, а позивач є єдиним спадкоємцем померлого, який за життя склав заповіт на її ім`я.

З огляду на наведене суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ст. 1272 ЦК України, для визначення позивачу додаткового строку для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини.

При цьому, суд також бере до уваги відсутність суттєвих заперечень з боку Київміськради та відсутність інших спадкоємців за даними Спадкового реєстру, що свідчить про те, що права та інтереси інших осіб порушені не будуть.

Суд вважає, що в ситуації, що склалася, позивач в іншому порядку, ніж судовий, не може захистити свої права на прийняття спадщини. При цьому завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем не доведено необхідність встановлення саме шестимісячного строку з моменту набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини.

Відтак, враховуючи все зазначене в сукупності, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) додатковий строк для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за заповітом на майно, яке залишилось після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 її матері - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , терміном в два місяці з дати набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Суддя Л. Л. Зуєвич