Рішення № 120087987, 01.07.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/9336/23

2/760/1478/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2024 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді - Букіної О.М.,

за участю секретаря - Кавун В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

21.04.2023 року до Солом`янського районного суду м. Києва надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» про зобов`язання вчинити дії, у якій позивач просив суд:

зобов`язати відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» надати обґрунтовану письмову відповідь на заяву позивача, яка була направлена на адресу відповідача.

Також просив відшкодувати витрати по сплаті судового збору.

27.04.2023 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.

13.05.2023 до суду надійшла інформаційна довідка № 71547 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 39493634.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 15.05.2023 року, позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» про зобов`язання вчинити дії, - було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 15.05.2023 року, позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» про зобов`язання вчинити дії, - було визнано неподаною та повернуто позивачу.

21.04.2023 року до Солом`янського районного суду м. Києва від позивача надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» про зобов`язання вчинити дії, подана в новій редакції, у якій позивач просить суд:

визнати бездіяльність відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» щодо неналежного реагування на заяву ОСОБА_1 від 21.11.2022 року, незаконною та зобов`язати надати обґрунтовану письмову відповідь за результатами перевірки заяви позивача, яка була направлена на адресу відповідача.

Постановою Київського апеляційного суду від 04.12.2023 року, ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 05 вересня 2023 року, скасовано.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» про зобов`язання вчинити дії, направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

11.12.2023 року згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 13.12.2023 року, відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» про зобов`язання вчинити дії.

Визначено відповідачу/ам/ строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України, - 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивачу роз`яснено право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому ст. 179 ЦПК України, протягом 15 днів з дня отримання відзиву відповідача на позов.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.

Відповідачем копію ухвали суду від 13.12.2023 та копію позовної заяви з додатками не було отримано.

Вказані документи направлялися відповідачу за адресою місця знаходження відповідача.

Конверт з копією ухвали про відкриття провадження та копією позовної заяви з додатками з пропозицією надати відзив на позов, які направлялися відповідачу за адресою місця знаходження, повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» про зобов`язання вчинити дії, позивач ОСОБА_1 посилається на наступне.

Так, 18.11.2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою повідомити чи рахується будь-яка заборгованість по неповерненим кредитам за позивачем ОСОБА_1 . Заява була відправлена звичайним поштовим відправленням, а тому, як вказує позивач, доказів її відправлення у нього немає. Відповідачем відповіді на вказану заяву надано не було.

21.11.2022 року позивач повторно звернувся до відповідача із аналогічною заявою. Разом з тим, на повторну заяву відповідачем також відповіді надано не було.

Позивач зазначає, що відповідно до ст. 15 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог,викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до абз. 7 ч. 1 ст. 18 цього ж Закону, громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Згідно ст. 20 Закону, звернення розглядається і вирішується у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у звернені питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому, загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач повинен був перевірити його заяву, встановити чи рахується будь-яка заборгованість по неповерненим кредитам за позивачем та повідомити його про наслідки розгляду заяви.

Однак, станом на день звернення до суду, відповідач не надав відповіді на звернення, чим порушив конституційне право позивача на звернення, тому позивач змушений звернутись за захистом свого права до суду.

Як вказує позивач, ненадання відповіді на його заяву спричиняє шкоду його цивільним правам, оскільки без цієї відповіді він позбавлений можливості зняти арешт, який накладений державним виконавцем на майно позивача.

Посилаючись на зазначені обставини та ст.ст. 15, 18, 20 Закону України «Про звернення громадян» позивач звернувся до суду та просить позов задовольнити.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Станом на день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав. Жодних заяв, клопотань з процесуальних питань, пояснень з приводу позовних вимог або заперечень на позовні вимоги в будь-якій іншій формі від відповідача ТОВ «ФК «ПОЗИКА» на адресу Солом`янського районного суду міста Києва не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити позицію відповідача щодо предмету спору.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч.8 ст. 178 ЦПК України.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши подані докази, приходить до наступного висновку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Так, перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 18.11.2021 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «ФК «ПОЗИКА» з заявою, у якій просив надати довідку про поточний стан або закриття рахунку, про наявність/відсутність кредитної заборгованості перед ТОВ «ФК «ПОЗИКА» ОСОБА_1 .

Доказів відправлення заяви позивача від 18.11.2021 на адресу ТОВ «ФК «ПОЗИКА», а також докази її отримання відповідачем матеріали справи не містять.

21.11.2022 позивач ОСОБА_1 повторно звернувся до ТОВ «ФК «ПОЗИКА» з заявою. У якій просив повідомити чи рахується будь-яка заборгованість по неповерненим кредитам за позивачем, ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , зокрема за договором поруки № 030/08-3/3621/1, укладеним між Першим міським відділенням ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_1 10.04.2008 року.

У поданій до ТОВ «ФК «ПОЗИКА» заяві, датованій 21.11.2022 року, позивач, зокрема, вказав на те, що 29.09.2021 на адресу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» ним була направлена заява, що на належну позивачу нерухомість Сихівським відділом державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України накладена заборона відчуження.

Підставою накладення заборони відчуження вказана заборгованість по неповерненим кредитам ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Для зняття безпідставно накладеної заборони державна виконавча служба вимагає довідки від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про відсутність заборгованості.

Для вирішення питання зняття заборони на відчуження нерухомості позивач звернувся до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та просив повідомити чи рахується у цьому Банку будь-яка заборгованість по неповерненим кредитам за позивачем, ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 . Зокрема за договором поруки № 030/08-3/3621/1, укладеним між Першим міським відділенням ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_1 10.04.2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідь позивачу надійшов лист АТ «Райффайзен Банк Аваль» Перше міське відділення (м. Львів) від 23.10.2021 вих. № Д6-3/6/30/472, відповідно до якого позивачу повідомлено про заміну кредитора у його зобов`язанні і рекомендовано звернутися до нового кредитора - ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк».

В свою чергу, АТ «Комерційний Індустріальний Банк» своїм листом від 11.11.2021 № 04.1-5627, повідомило позивача, що його права за договором № 010/08-3/3621 від 27.03.2008 було відступлено - ТОВ «ФК «ПОЗИКА», відповідно до Договору відступлення права вимоги № 19-К-П.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії зворотного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, вказана заяви позивача адресована ТОВ «ФК «ПОЗИКА», датована 21.11.2022, була отримана уповноваженою особою відповідача за довіреністю 09.12.2022 року.

Однак, будь-яких доказів того, що відповідач надав відповіді позивачу на його заяви, матеріали справи не містять.

Стаття 40 Конституції України гарантує, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Право на доступ до інформації є конституційним правом людини, яке гарантоване статтею 34 Коституції України, а саме, право кожного на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Закріплене Конституцією України право на інформацію передбачено, зокрема, Законами України «Про звернення громадян», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації».

За загальним правилом ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо (ст. 3 Закону України "Про звернення громадян").

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про звернення громадян», заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Згідно ст. 5 ч.ч.1, 6, ст. 7 Закону України "Про звернення громадян" встановлює вимоги до звернення, а саме: звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги (ст. 18 ЗУ «Про звернення громадян»).

За змістом ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Зважаючи на законодавчо встановлений обов`язок органу/підприємства, до якого направлене звернення, щодо своєчасного розгляду та надіслання заявнику у письмовій формі результатів розгляду звернення, орган/підприємство вважається таким, що виконав передбачений Конституцією України обов`язок, якщо склав відповідь на звернення особи у чіткій відповідності до поставлених у ньому питань і довів зміст відповіді до заявника в обраний ним спосіб: поштою або засобами електронного зв`язку.

Обов`язок повідомляти громадян про наслідки розгляду їхніх звернень має підтверджуватися доказами, що свідчать про надсилання (вручення) відповіді на звернення на адресу заявника (заявнику).

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Судом встановлено, що позивач скористався своїм правом, передбаченим вищевказаними правовими нормами, а саме 18.11.2021 та 21.11.2022 звернувся до відповідача із заявою про надання інформації, зазначеної в заяві. При цьому, ТОВ «ФК «ПОЗИКА» отримало дану заяву, але письмової відповіді на заяву в порушення вимог ст.ст. 15, 20 Закону України «Про звернення громадян», не надало в строки, встановлені зазначеною вище правовою нормою, чим порушило право позивача на інформацію.

Заявлені позивачем обставини та підстави позову обґрунтовані належними доказами, а обраний ним спосіб захисту порушеного його права є ефективним для відновлення його права, в зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 , то суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про інформацію», ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273,354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» про зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» щодо ненадання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 21.11.2022 року.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 39493634) надати письмову відповідь за результатами розгляду звернення (клопотання) ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) від 21.11.2022 року.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 39493634) в дохід держави судовий збір у розмірі 1073,60 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 01.07.2024 року.

Суддя О.М. Букіна