Рішення № 120087924, 01.07.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

справа №757/17683/24-а

провадження №2-а/760/1115/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«01» липня 2024 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Тесленко І.О.,

за участі секретаря судового засідання Бережної С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до інспектора взводу № 1 роти батальйону тактично - оперативного реагування УПП в місті Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Зайцева Євгена Євгеновича (місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3), Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646), про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі

встановив:

представник позивача звернулась до Печерського районного суду м. Києва з позовною заявою до інспектора взводу № 1 роти батальйону тактично - оперативного реагування УПП в місті Києві ДПП старшого лейтенанта Зайцева Євгена Євгеновича, Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 передано за підсудністю до Солом?янського районного суду м. Києва.

В провадження Солом?янського районного суду м. Києва справа надійшла 31 травня 2024 року.

04 червня 2024 року справу передано в провадження судді Соло?мянського районного суду м. Києва Тесленко І.О. (відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 червня 2024 року).

Позовні вимоги представник позивача мотивувала тим, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД №506601 від 07.04.2024 року, складеної інспектором взводу №1 роти батальйону тактично - оперативного реагування УПП в місті Києві ДПП старшим лейтенантом поліції Зайцевим Євгеном Євгеновичем, водія ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, за керування транспортним засобом вантажним спеціалізованим фургоном FIAT DUCATO, номерні знаки НОМЕР_2 , за адресю: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 4. Відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 348 від 22.03.2022 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 року № 184», було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року № 184 «Деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами» та доповнено її пунктом 1 - 1 наступного змісту: установити, що у період воєнного стану до керування транспортними засобами категорії С, С1 на території України допускаються особи, які мають посвідчення водія категорії В. ОСОБА_1 має посвідчення водія категорії НОМЕР_3 категорії В, відповідно з правом керування транспортними засобами категорії С, С1, згідно до зазначеної постанови. Отже в діях позивача відсутня подія складу адміністративного правопорушення, передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11 червня.2024 року справа була прийнята суддею до розгляду, відкрите провадження та призначено судове зсідання для розгляду справи по суті на 20 червня 2024 року на 14 год. 00 хв.

У зв`язку з неявкою учасників, судове засідання було відкладено на 01 липня 2024 року на 10 год. 30 хв.

Інших процесуальний рішень не приймалось.

В судове засідання позивач та представник позивача не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідач інспектор взводу № 1 роти батальйону тактично - оперативного реагування УПП в місті Києві ДПП старший лейтенант Зайцев Є.Є. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, відзив до матеріалів справи у строки встановлені судом не надав, надав суду заяву у якій просив розгляд справи здійснити за його відсутності, зазначив, що додаткових пояснень не має.

Відповідач Департамент патрульної поліції відзив до матеріалів справи у строки встановлені судом не надав, явку представника в судове засідання не забезпечив.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД №506601 від 07 квітня 2024 року, «04 квітня 2024 року 10 год. 00 хв. в м. Києві, бульвар Лесі Українки водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом FIAT DUCATO державний номер НОМЕР_2 не маючи відповідної категорії на керування транспортним засобом, за що адміністративне правопорушення передбачено частиною 2 статті 126 КУпАП» (а.с. 6).

Відповідно до посвідчення водія НОМЕР_3 , ОСОБА_1 має право керування транспортними засобами категорії В з 19.02.2016 року (а.с. 5).

Згідно до оскаржуваної постанови, особу водія було встановлено на підставі документу - НОМЕР_3 (а.с. 5).

Таким чином, судом було встановлено, що водій ОСОБА_1 має право керування транспортними засобами категорії В, посвідчення водія було пред`явлено ним працівнику поліції до винесення оскаржуваної постанови.

Частиною 2 статті 126 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , FIAT DUCATO реєстраційний номер НОМЕР_2 є вантажним - спеціалізованим фургоном, повна маса 4250, категорія №2, маса без навантаження 2210, об`єм двигуна 2287 (а.с. 4).

Згідно до п. 3 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №340 від 08 травня 1993 року, транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії, зокрема: В - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми; С1 - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700 до 16500 фунтів); С - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кілограмів (16500 фунтів).

Таким чином, транспортний засіб FIAT DUCATO потребує наявності у водія права керування ТЗ категорії С 1.

При цьому, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.

Указом Президента України №49/2024 від 05 лютого 2024, строк дії воєнного стану було продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Таким чином, воєнний стан в Україні станом на 07 квітня 2024 року (дата винесення оскаржуваної постанови) триває.

Відповідно до п. 1 - 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами» № 184 від 03.03.2022 року (зі змінами та доповненнями), у період воєнного стану до керування транспортними засобами категорії C, C1 на території України допускаються особи, які мають посвідчення водія категорії B.

Інших доказів суду надано не було.

Згідно ч. 3 ст. 288 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Тобто, оскарження постанови про адміністративне правопорушення, яка була складена в порядку КУпАП відбувається з врахуванням особливостей КАС України. Це узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у справі №524/5536/17 від 15.11.2018 року.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Будь яких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, відповідачем суду у встановлені строки надано не було.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року N 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинуватості особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з п.11 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII, поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.

Як вбачається з ч. 4 ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за порушення правил у сфері дорожнього руху, має змогу спростувати виявлене правопорушення на місці його вчинення, в іншому випадку правомірність дій водія доводиться у судовому порядку шляхом подання позову про скасування відповідного рішення суб`єкта владних повноважень, з можливістю скористатись правовою допомогою.

Як вбачається зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Отже, згідно Конституції та Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII, поліцейський, під час виконання своїх службових обов`язків, зобов`язаний діяти виключно на підставі у порядку у межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією України, Законами України, зокрема КУпАП, іншими нормативно - правовими актами, що регламентують діяльність поліції.

В силу вимог встановлених ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху: створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. При цьому водій має право відступати від вимог Закону та відповідно правил дорожнього руху лише в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян.

Як вбачається з п. 65 рішення по справі «Коробов проти України» (Заява №39598/03) від 21.10.2011 року, суд також повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, закон покладає на відповідача обов`язок довести законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення, направленого на переслідування особи позивача в порядку КУпАП.

З врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки доказів на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення відповідачем не надано.

Отже, підсумовуючи викладене, суд вважає позовні вимоги позивача до Департаменту патрульної поліції щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД №506601 від 07.04.2024 року, складеної інспектором взводу №1 роти батальйону тактично - оперативного реагування УПП в місті Києві ДПП старшого лейтенантом поліції Зайцевим Євгеном Євгеновичем, щодо притягнення водія ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Щодо позовних вимог, заявлених позивачем до інспектора взводу № 1 роти батальйону тактично - оперативного реагування УПП в місті Києві ДПП старшого лейтенанта Зайцева Євгена Євгеновича суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

В силу п. 11 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно пункту 8 частини 1 статті 23 Закону №580-VIII, у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Статтею 222 КУпАП встановлено перелік справ про адміністративні правопорушення, які розглядаються органами Національної поліції України. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII визначено, що національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України "Про Національну поліцію", систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.

Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (ч. 1 ст. 15 Закону України "Про Національну поліцію").

Частиною 3 ст. 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів.

Таким чином, працівник органів і підрозділів Національної поліції, який має спеціальне звання, не може виступати самостійним відповідачем у справах даної категорії, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, оскільки таким відповідачем є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 року по справі №742/2298/17 та від 26.12.2019 року по справі №724/716/16-а та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Таким чином, суд дійшов висновку що у задоволенні позовних вимог до інспектора взводу № 1 роти батальйону тактично - оперативного реагування УПП в місті Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Зайцева Євгена Євгеновича слід відмовити.

Також, позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в сумі 605,60 грн., згідно квитанції №665В-НЕ43-989В-6Т9Р від 09.04.2024 року (а.с. 10).

Частиною 1 статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене, сплачений позивачем судовий збір у сумі 605,60 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 139, 227, 244, 246, 247, 248, 250, 251, 286, 293 КАС України, суд, -

вирішив:

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до інспектора взводу № 1 роти батальйону тактично-оперативного реагування УПП в місті Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Зайцева Євгена Євгеновича (місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3), Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646), про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД №506601 від 07.04.2024 року, винесену інспектором взводу №1 роти батальйону тактично - оперативного реагування УПП в місті Києві ДПП старшим лейтенантом поліції Зайцевим Євгеном Євгеновичем, щодо притягнення водія ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 3 400,00грн. - скасувати.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

У задоволенні позовних вимог до інспектора взводу № 1 роти батальйону тактично -оперативного реагування УПП в місті Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Зайцева Євгена Євгеновича слід відмовити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) документально понесені судові витрати у вигляді судового збору в сумі 650,60 грн. (Шістсот п`ятдесят грн. 60 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя І.О. Тесленко