Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №760/18355/20 2-а/760/228/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 липня 2024 року м. Київ
Солом`янський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Ішуніної Л. М.,
за участю секретаря судового засідання Отруби В. В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Зікратого Олександра Вікторовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 1АВ 00663898 від 09 серпня 2020 року,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Зікратого О. В., Департаменту патрульної поліції, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 09 серпня 2020 року № 1АВ 00663898 про адміністративне правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, винесену інспектором Департаменту патрульної поліції Зікратим О. В., із одночасним закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Свої вимоги мотивує тим, що з електронного сервісу перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки дорожнього руху зафіксованих в автоматичному режимі, винесену інспектором Департаменту патрульної поліції Зікратим О. В., відповідно до якої, 09 серпня 2020 року, він, керуючи транспортним засобом Mitsubishi д.н.з. НОМЕР_1 на трасі «М07 Київ-Ковель-Ягодин 23+550» допустив перевищення швидкості, рухаючись зі швидкістю 86 км/год замість дозволених 50 км/год, що зафіксовано в автоматичному режимі стаціонарним приладом «Каскад 051-1219».
Позивач вважає вищевказану постанову неправомірною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки 09 серпня 2020 року приблизно о 12:15-12:20 він з родиною їхав з відпочинку на оз. Горенка в бік смт Немішаєве Київської області, виїжджаючи на трасу «М07 Київ-Ковель-Ягодин» зі сторони озера по вул. Садовій у смт Гостомель Київської області. Перехрестя вул. Садової у смт Гостомель з трасою «М07 Київ-Ковель-Ягодин» обладнано світлофором, на під`їзді до якого встановлено інформаційні знаки з напрямками «Київ» та «Ковель», відстанню «Київ 18», «Немішаєве 21», а також дорожні знаки 4.6 «Рух праворуч або ліворуч», 2.1. «Дати дорогу», 5.35.1 «пішохідний перехід» і табличка 5.62 «місце зупинки». Інші дорожні знаки на даному перехресті відсутні. Після перехрестя з вул. Садовою у смт Гостомель на трасі «М07 Київ-Ковель-Ягодин» в сторону смт Немішаєве, праворуч, наявно дві дотичні вулиці: вул. Річкова та пров. Річковий, на якому переривається забудова та адміністративна межа населеного пункту - смт Гостомель і починається мостовий перегін через р. Ірпінь, після якого межа населеного пункту поновлюється. Після виїзду з вул. Садової у смт Гостомель на трасу «М07 Київ-Ковель-Ягодин» в сторону смт Немішаєве і до місця розміщення камери «Каскад 051-1219» відсутні дорожні знаки, які б сповіщали про автоматичну фіксацію порушень Правил дорожнього руху та знаки встановлення швидкісного режиму.
Враховуючи вищевикладене, зазначає, що ділянка траси, на якій було зафіксовано адміністративне правопорушення, знаходиться за межами населеного пункту - смт Гостомель та на ній дозволена швидкість руху становить 90 км/год, а дорожні знаки що обмежували б швидкість між вказаною відміткою та вул. Садовою у смт Гостомель відсутні, як і відсутній дорожній знак 5.70 «Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху», тому фотознімки та відеозаписи правопорушення є неналежними та недопустимими доказами.
Відсутність вищезазначених знаків вказує на те, що позивач не був обізнаний про обмеження швидкісного режиму за межами населеного пункту та здійснення його контролю, що також свідчить про недопустимість та неналежність зібраних у справі про адміністративне правопорушення доказів.
У зв`язку з вищевикладеним, позивач вважає, що відповідачем не доведений належними та зібраними у справі доказами факт вчинення ним адміністративного правопорушення, тому звернувся до суду з указаним позовом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 серпня 2020 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Жовноватюк В. С.
Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 16 листопада 2020 року за вищевказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
04 грудня 2020 року до суду надійшли письмові пояснення Департаменту патрульної поліції, які розцінюються судом як відзив на позовну заяву, оскільки ухвалою суду від 19 лютого 2021 року Департамент було залучено до участі в справі в якості співвідповідача, в яких представник заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що наявні в справі докази, в тому числі відеофіксація та фотокартки автомобіля Mitsubishi д.н.з. НОМЕР_1 , зроблені технічним засобом «Каскад 051-1219», який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги», дають підстави стверджувати, що факт перевищення швидкості вищевказаним автомобілем доведений у повній мірі. Крім того, комплекс фото/відео фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху «Каскад» отримав сертифікат перевірки типу № UA.TR.001 5-19 Rev.1, що дійсний в період з 04 червня 2019 року по 14 січня 2029 року та внесений до Реєстру затверджених засобів вимірювальної техніки. Також, за результатами експертизи отримано позитивний експертний висновок про відповідність комплексу «Каскад» вимогам нормативних документів з технічного захисту інформації, який зареєстровано в Адміністрації Державної Служби спеціального зв`язку та захисту інформації України за № 916 від 18 грудня 2018 року. На запит до ДП «Укрметртестстандарт» було отримано відповідь, що комплекс «Каскад» станом на 23 вересня 2019 року є єдиним стаціонарним комплексом, який може бути введений в експлуатацію як складова частина Системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі. Таким чином, комплекс «Каскад» пройшов необхідні тестування та має дозвільні документи на його використання.
Враховуючи вищевикладене, інспектор мав всі законні права для складання оскаржуваної постанови, ним дотримано процедуру та порядок складання адміністративних матеріалів, постанова є обґрунтованою, позивачем не заперечувався факт здійснення руху транспортним засобом Mitsubishi д.н.з. НОМЕР_1 09 серпня 2020 року о 12-20 год. по трасі «М07 Київ-Ковель-Ягодин 23+550», де відбулося перевищення встановленого обмеження швидкості руху, тому просить відмовити в задоволенні позову.
21 грудня 2020 року позивачем було подано заяву про виключення з матеріалів справи письмових пояснень Департаменту патрульної поліції, оскільки він не є стороною по справі. Вказану заяву суд вважає безпідставною, оскільки, у подальшому, позивачем 18 лютого 2021 року було подано заяву про залучення до участі в справі в якості співвідповідача Департамент патрульної поліції, яку було задоволено.
Розпорядженням Виконуючого обов`язки керівника апарату Петухової А. О. від 03 лютого 2021 року № 157 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 760/18355/20, провадження № 2-а/760/53/21, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Жовноватюк В. С. у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами.
На підставі вищевикладеного та відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду для розгляду вказаної адміністративної справи визначено головуючого суддю Ішуніну Л. М.
Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 19 лютого 2021 року вищевказану справу прийнято до розгляду головуючим суддею Ішуніною Л. М. та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Задоволено клопотання позивача про залучення співвідповідача та залучено до участі в справі в якості співвідповідача Департамент патрульної поліції.
У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, особи, які беруть участь у справі не викликались та відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом установлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення серії 1АВ № 00663898 від 09 серпня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, ОСОБА_1 09 серпня 2020 року о 12-20 год., керуючи транспортним засобом Mitsubishi д.н.з. НОМЕР_1 по трасі «М07 Київ-Ковель-Ягодин 23+550», перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 34 км/год, чим порушив пункт 12.9 б) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 122 КУпАП.
Відповідно до частини 1 статті 122 КУпАП позивача притягнуто до адміністративної відповідальності й накладено штраф у розмірі 255 грн.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями).
Згідно з пунктом 1.1 Правил дорожнього руху ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на цих правилах.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Згідно з підпунктом «б» пункту 12.9 ПДР водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.
Приписами пункту 12.4 ПДР закріплено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до частини 1 статті 122 КУпАП (в редакції чинні на момент винесення оскаржуваної постанови) перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більше як на двадцять кілометрів на годину, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Швидкість руху автомобіля було зафіксовано технічним засобом «Каскад 051-1219».
До позовної заяви та відзиву на позовну заяву додано матеріали фотофіксації, які зафіксували швидкість руху автотранспорту 86 км/год.
Матеріали справи свідчать, що оскаржувана постанова винесена відповідачем на підставі інформаційних файлів та метаданих до них за результатами автоматичної фіксації подій з ознаками адміністративного правопорушення, отриманих в електронному вигляді із системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі, як це передбачено пунктом 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 13 січня 2020 року № 13.
Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» сертифікати відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженого типу, видані в установленому порядку до набрання чинності цим Законом, чинні протягом визначеного в них строку дії.
Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року № 193.
Отже, чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію.
Як було встановлено раніше, інкриміноване позивачу адміністративне правопорушення зафіксоване технічним засобом «Каскад 051-1219», який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги».
Комплекс фото/відео фіксації правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху «Каскад» отримав сертифікат перевірки типу UA.TR.001 5-19 rev.1, що дійсний в період з 04 червня 2019 року по 14 січня 2029 року, та внесений до Реєстру затверджених засобів вимірювальної техніки.
Також, за результатами експертизи отримано позитивний експертний висновок про відповідність комплексу «Каскад» вимогам нормативних документів з технічного захисту інформації.
Таким чином, комплекси автоматичної фото/відео фіксації порушень правил дорожнього руху «Каскад» як складова частина Системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі, пройшли необхідні тестування та мають дозвільні документи на їх використання.
Відповідно до статті 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
За наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з`ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення.
Частиною першою статті 14-2 КУпАП (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанови) передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача, відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні, на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Нормами статті 279-3 КУпАП регламентовано порядок звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).
Так, згідно статті 279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення - правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Аналогічна норма закріплена в розділі III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №13 від 13 січня 2020 року.
Таким чином, КУпАП чітко регламентований порядок звільнення власника транспортного засобу від відповідальності за порушення правил ПДР України, однак позивачем не надано та матеріали справи не містять доказів дотримання умов звільнення його від адміністративної відповідальності як власника вказаного транспортного засобу, які передбачені вищенаведеними положеннями статті 279-3 КпАП України, і він не посилається на факт вчинення дій, які згідно з цією статтею необхідно вчинити для звільнення його від відповідальності.
Як вбачається зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 автомобіль Mitsubishi д.н.з. НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_1 (позивачу).
Згідно пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Положеннями статей 245, 251, 252, 280 цього ж Кодексу передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.
Правовими положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Твердження позивача про незаконне розташування приладу автоматичної фіксації, а також його розташування поза межами населеного пункту, не відповідає дійсності та спростовуються матеріалами справи.
Так, прилад автоматичної фіксації КАСКАД 051-1219 з координатами: 50.553371, 30.283476 встановлений у межах населеного пункту смт Госмотель, а тому згідно з пунктом 12.4 ПДР діє встановлене обмеження швидкості у 50 км/год.
З відповіді Служби автомобільних доріг у Київській області 28.07.2020 року за № 060/2641 вбачається, що ділянка автомобільної дороги М07 Київ-Ковель-Ягодин, проходить через населений пункт Гостомель, із позначенням дорожніх знаків 5.45 «Початок населеного пункту» , 5.46 «Кінець населеного пункту» (км 21 + 662, км 25 + 300 відповідно), згідно яких дозволена швидкість руху транспортних засобі становить 50 км/год.
Крім того, встановлені також дорожні знаки 5.70 «Фото,- відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» на км 22 + 500 праворуч вказаної автодороги.
З урахуванням викладеного, дозволена швидкість в межах населеного пункту є загальновстановленою, та не може перевищуватись, більше ніж на 20 км/год, що передбачено статтею 122 КУпАП.
Водночас, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження своїх доводів щодо відсутності дорожнього знаку 5.70 «фото-, відеофіксація порушень Правил дорожнього руху» на вказаному в оскаржуваній постанові відрізку дороги станом на 09 серпня 2020 року.
Крім того, відповідно до пункту 5.70 Правил дорожнього руху (чинний на момент винесення оскаржуваної постанови) дорожній знак «Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.
Відповідно до підпункту ґ пункту 8.4 Правил дорожнього руху інформаційно-вказівні знаки запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об`єктів, територій, де діють спеціальні правила.
Таким чином, обставини наявності вказаного вище дорожнього знаку жодним чином не свідчать про відсутність у позивача обов`язку дотримання запровадженого Правилами дорожнього руху швидкісного режиму в межах населеного пункту.
З огляду на наведене, аналізуючи доводи позивача, суд зазначає, що відповідачем дотримано процедуру притягнення позивача до відповідальності. Зокрема, покладений на відповідача регламентованим частиною другою статті 77 КАС України обов`язок доказування не є абсолютним і, відповідно до частини першої статті 77 КАС України, позивач також повинен довести обставини, на які він посилається.
Втім позивачем, на відміну від відповідача, не надано належних і допустимих у розумінні статей 73, 74 КАС України доказів, які б підтверджували, що відрізок дороги, на якому було зафіксоване адміністративне правопорушення в автоматичному режимі знаходиться поза межами населеного пункту, а також відсутність дорожнього знаку 5.70.
Враховуючи вищевикладене, що використання комплексу фіксації «Каскад» відповідає чинному законодавству, позивачем не було наведено підстав та доказів щодо наявності обставин, які можуть слугувати підставою для звільнення його від відповідальності у порядку статті 279-3 КУпАП, зважаючи на те, що при розгляді справи та винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача відповідачем були належним чином оцінені всі зібрані по справі докази, зокрема, досліджені фото- та відеодокази, дотримані вимоги статей 251, 254, 256, 280 КУпАП, правильно визначено статтю, якою нормою закону передбачено відповідальність за вчинення такого правопорушення та застосовано стягнення в межах санкції частини першої статті 122 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження та є необґрунтованими.
Згідно із частиною третьою статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на викладене, оцінюючи в сукупності всі зібрані по справі докази, дані, викладені в оскаржуваній постанові, яка відповідає вимогам статті 283 КУпАП та є законною і обґрунтованою, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 5-7, 9, 72, 77, 90, 229, 241-247, 250, 262, 286, 293, 295 КАС України
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Зікратого Олександра Вікторовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 1АВ 00663898 від 09 серпня 2020 року залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;
відповідачі: інспектор Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Зікратий Олександр Вікторович, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста,, Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.
Суддя Л. М. Ішуніна
Судове рішення № 120087909, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 01.07.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 760/18355/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: