Ухвала суду № 120080793, 28.06.2024, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 229/4507/24

Провадження № 1-кп/229/1483/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2024 р. Дружківський міський суд Донецької області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Дружківка в режимі відеоконференції кримінальне провадження відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дружківка Донецької області, громадянина України, раніше судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2 ст.263, ч.2 ст.307, ч.1 ст.309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дружківського міського суду Донецької області перебуває зазначене кримінальне провадження.

Від прокурора до суду надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , в якому, зокрема, зазначено, про обґрунтованість обвинувачення та продовження існування ризиків, а саме: переховування від суду, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 6 до 10 років, з конфіскацією майна, у зв`язку з чим, розуміючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній, оцінивши негативні наслідки переховування як менш несприятливі, ніж обмеження, пов`язані з триманням під вартою як запобіжним заходом або відбуванням покарання, може переховуватись від суду з метою уникнення покарання у разі доведення його вини в суді, оскільки є фізично здоровим і може безперешкодно залишити місце свого проживання; незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_4 був ознайомлений з матеріалами кримінального провадження, у тому числі з анкетними даними свідків та їх місцями мешкання, у зв`язку з чим, з метою перешкоджання кримінальному провадженню та уникнення покарання за скоєний злочин, обвинувачений ОСОБА_4 може шляхом вмовлянь або погроз, впливати на них; вчинення іншого кримінального правопорушення, враховуючи ті обставини, що ОСОБА_4 ніде не працює, що дає підстави вважати, що останній на життя заробляє злочинним шляхом у вигляді збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, та в подальшому буде вчиняти інші кримінальні злочини у сфері обігу наркотичних засобів, з метою заробітку грошових коштів на забезпечення особистих потреб. Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 має незаняту та непогашену судимість за вчинення умисного, тяжкого корисливого кримінального правопорушення та знову обвинувачується у вчинення тяжкого корисливого правопорушення, що дає всі підставі вважати, що у ОСОБА_4 є схильність до вчинення кримінальних правопорушень. Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки або домашнього арешту не зможуть попередити можливість переховування ОСОБА_4 від суду, незаконного впливу на свідків. Неможливість застосування вказаних запобіжних заходів стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 пов`язана з тим, що будь-які запобіжні заході, крім тримання під вартою, будуть недостатніми для запобігання викладеним вище ризиками та тим, що в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання про продовження строку тримання під вартою із зазначених в ньому підстав.

Обвинувачений в судовому засіданні не заперечував проти клопотання прокурора.

Захисник підтримав думку обвинуваченого

Встановлено, що 03травня 2024року слідчимсуддею Красноармійськогоміськрайонного судуДонецької областівідносно ОСОБА_4 було застосованозапобіжний західу виглядітримання підвартою настрок 60днів зутриманням уДержавній установі«Дніпровська установавиконання покарань№4»до 01.07.2024року включно, з визначенням застави у розмірі 242240,00 грн.

Згідно з ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст.199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (рішення ЄСПЛ по справі «Ілійков проти Болгарії»).

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Вирішуючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу, суд враховує стадію судового провадження, воєнний стан, а також те, що ОСОБА_4 не працює, раніше судимий, а також те, що він обвинувачується в тому числі у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України, які відносяться до тяжких кримінальних правопорушень, а також продовження існування ризиків: переховування від суду, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за якими передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 7 років за ч.1 ст.263 КК України та від 6 до 10 років, з конфіскацією майна за ч.2 ст.307 КК України, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання його винним останній може переховуватись від суду з метою уникнення понесення покарання; незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше судимий і в даному кримінальному провадженні обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень.

Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого будь-якого альтернативного запобіжного заходу, суд зазначає, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання обвинуваченого під вартою є не лише очікування суду, а дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченого під вартою.

Суд не вбачає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого, оскільки особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом та його застосування недостатнє для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків у цьому кримінальному провадженні, питання особистої поруки вирішується лише за наявності поручителя, чого на час розгляду клопотання не було та відповідних заяв не заявлено. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зважаючи на воєнний стан, а також те, ще власник житла та повнолітні особи, які в ньому проживають висловили на це згоду, не надано документів, які підтверджують право власності на нерухоме майно також неможливо застосувати.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що обмеження обвинуваченого права на свободу в даному випадку є виправданим, наявність ризиків, передбачених ст.177 Кримінального процесуального кодексу України, у такому їх ступені, який є підставою для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії судового провадження та неможливості застосувати більш м`який запобіжний захід, суд вважає доцільним продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого.

Разом з тим, суд вважає, що разом із продовженням строку тримання під вартою, визначити розмір застави у 80 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, застава в такому розмірі буде достатнім стримуючим засобом, щоб уникнути бажання ухилитися чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, тобто зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд також вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, визначені у частині 5 статті 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 199, 314, 315 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. ст.263, ч.2 ст.307, ч.1 ст.309 КК України, строк тримання під вартою на 60 (шістдесят днів) до 26 серпня 2024 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Розмір застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок за наступними реквізитами: рахунок отримувача НОМЕР_1 , отримувач ТУ ДСА в Донецькій області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26288796, Банк отримувача - ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) - 820172.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу протягом її дії.

Покласти на обвинуваченого у разі внесення застави, наступні обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи, навчання;

-утримуватися від спілкування зі свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, якщо такі маються.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяця з дня внесення застави.

Копію ухвали направити обвинуваченому для відома та Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань №4» для виконання в частині продовження строків тримання під вартою.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Суддя: