Ухвала суду № 120080733, 28.06.2024, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/205/23

Номер провадження 1-кп/220/44/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2024 року смт Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12023052620000001 від 01 січня 2023 року у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Київ, громадянина України, за національністю українця, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, з середньо-спеціальною освітою, військовослужбовця ЗСУ за мобілізацією, солдата, який проходить службу на посаді стрільця 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , інвалідність не встановлена, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

15.03.2023 року до суду надійшов обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні. 26.06.2024 р. прокурором подано клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу, у якому він просить продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 . При постановленні ухвали про продовження застосування до ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі ч.4 ст.183 КПК України, не визначати розмір застави. Клопотання мотивує наступним. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні закінченого замаху на умисне вбивство - умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, тобто в кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України. Обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами. На даний час наявні ризики, визначені пунктами п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зникли та не зменшилися, відповідне обґрунтування ризиків вказано в клопотанні. Більш м`які запобіжні заходи, передбачені ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможуть запобігти зазначеним у клопотанні ризикам. Для проведення стаціонарної психолого-психіатричної судової експертизи в Львівській філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я, яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 95, приймаються за чергою особи, які перебувають в ДУ «Львівська установа виконання покарань № 19», що обумовлює необхідність поміщення туди ОСОБА_4 перед її проведенням.

У судовому засіданні прокурор доводи клопотання про продовження запобіжного заходу підтримав.

Обвинувачений не заперечував проти клопотання. Захисник в судовому засіданні підтримав позицію обвинуваченого, проте зазначив, що погоджується із клопотанням сторона захисту лише з метою проведення експертизи по провадженню та якнайшвидшого його розгляду, а не з існуванням ризиків, викладених прокурором у клопотанні.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані суду матеріали кпровадження в межах, необхідних для вирішення клопотання, судом фактично встановлено наступне.

Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу відповідає вимогам ст.184 КПК України і воно отримано обвинуваченим у встановлені строки. Розгляд клопотання згідно з вимогами ч. 2 ст. 184 КПК України проведений більш ніж через 3 години після отримання обвинуваченим копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

Ухвалою слідчого судді Великоновосілківського районного суд Донецької області обрано відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 31.03.2023 року.

Ухвалою суду від 15.08.2023 р. продовжено запобіжний захід обвинуваченому строком на 60 днів, тобто до 13.10.2023 року включно без визначення застави, ухвалою суду від 12.10.2023 р. також продовжено запобіжний захід обвинуваченому строком на 60 днів, тобто до 10.12.2023 року включно без визначення застави. Надалі строк запобіжного заходу був продовжений ухвалою суду до 02.02.2024 р. та до 11.03.2024 р., ухвалою суду від 11.03.2024 р. до 06.05.2024 р., ухвалою суду від 02.05.2024 р. до 30.06.2024 р.

Як передбачено ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Частинами 2 та 3 вказаної норми передбачено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу; за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною 2 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Застосування запобіжного заходу здійснюється у відповідності до положень ст. 194 КПК України та, зокрема, враховується 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

При цьому, відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Відповідно до п. 4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A). Матеріали клопотання свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчинені обвинуваченим кримінального правопорушення, проте детальна оцінка вказаному буде надана в ході судового розгляду.

Суд погоджується з існуванням ризику передбаченого п. 1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, можливістю обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, та строк покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, є додатковим мотивуючим особу фактором переховуватись від суду.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Обвинувачений не має стійких соціальних зв`язків, матеріальний стан підозрюваного дає йому можливість переховуватись від суду так як він являвся військовослужбовцем та отримував доходи. Вказане свідчить, що обвинувачений матиме реальну можливість переховуватись від суду.

Суд вважає, що прокурором доведено також існування ризику, передбаченого п. 3 ст. 177 КПК України, обвинувачений може незаконно впливати на потерпілого у цьому ж провадженні. Так, він володіє інформацією його анкетних даних, і хоча потерпілий допитаний судом, фактів незаконного впливу обвинуваченого на потерпілого під час розгляду данного провадження не доведено, розгляд справи триває, існує можливість необхідності повторного його допиту. У разі невжиття запобіжного заходу обвинувачений матиме безпосередню можливість впливати на нього.

Також, на думку суду, є доведеним ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, цей ризик обґрунтовується стороною обвинувачення тим, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою приховування раніше вчиненого або будучи військовослужбовцем, з метою ухилення від відповідальності самовільно залишити місце проходження служби, вчинивши тим самим кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 407-409 КК України. Зі вказаним суд погоджується.

З урахуванням викладених ризиків, що існують, особи обвинуваченого, який є раніше не судимою особою, військовослужбовцем, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, обставин вчинення і суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_4 , суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Суд не вбачає доцільності у зміні раніше застосованого щодо обвинуваченого запобіжного заходу та приходить до висновку, що застосування такого слід продовжити.

Щодо застави.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 182 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 ст. 183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Отже, питання про визначення застави у даному провадженні відноситься до дискреційних повноважень , суду.

Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, Суд, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, підтвердив, що внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Приймаючи рішення про визначення розміру застави, в якості альтернативного запобіжного заходу, враховуючи особу обвинуваченого та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , його поведінку після застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яка, на думку суду, з огляду на досліджені докази, є добросовісною, а також, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_4 в якості альтернативного запобіжного заходу необхідно визначити заставу в межах, встановлених п.2) ч.5 ст.182 КПК України, а саме - 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень (3028 грн. * 60).

На переконання суду, такий розмір застави буде цілком достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, на які посилається прокурор у клопотанні про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Керуючись вимогами ст.ст. 331, 370-372 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити частково.

Продовжити строктримання підвартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в умовахгауптвахти Луганського зонального відділу ВСП, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , строком на 60 днів, тобто до 26.08.2024 року включно.

Визначити ОСОБА_4 в якості альтернативного запобіжного заходу заставу 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень (3028 грн. * 60 ).

У разі внесення застави, вона може бути внесена на депозитний рахунок суду: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації у Донецькій області; р/р 37311047011792; банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО 820172; ЄДРПОУ 26288796.

У разі застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави, - на строк до 26.08.2024 року включно покласти на нього наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду ізвстановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками,потерпілим по даному кримінальному провадженню;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Доручити військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_2 конвоювати ОСОБА_4 з Державної установи «Львівська установа виконання покарань № 19 до Луганського зонального відділу ВСП, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , а Державній установи «Львівська установа виконання покарань № 19» утримувати ОСОБА_4 в Державній установи «Львівська установа виконання покарань № 19» до передачі військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_3 для направлення до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У задоволенні клопотання у іншій частині відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя: ОСОБА_1