Рішення № 120076409, 24.06.2024, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

( заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2024

м.Харків

Справа № 642/770/24

провадження 2/639/836/24

Жовтневий районний суд м.Харкова

у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.

за участю секретаря-Семенюк А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 Товариство з додатковою відповідальністю ( далі ТДВ) Страхова компанія «Альфа-Гарант» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних із здійсненням страхового відшкодування потерпілому у розмірі 13056,07 грн., а також судових витрат.

Позов мотивовано тим, що 24.07.2021, в м.Харкові по вул.Шекспіра, 6 , з вини водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем «Chevrolet Aveo» державний номерний знак НОМЕР_1 , сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДПТ), в результаті якої було пошкоджено автомобіль марки «Hyundai Accent», державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_2 . Постановою Дзержинського районного суду міста Харкова від 31.08.2021 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Постановою Київського районного суду м.Харкова від 27.10.2022 за події, що мали місце 24.07.2021, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП через сплив строків накладення адміністративного стягнення.

З повідомленням про ДТП звернувся 28.07.2021 потерпілий ОСОБА_3 , який має право керування транспортним засобом , а із заявою про виплату страхового відшкодування 30.07.2021- власник автомобіля ОСОБА_2 . Після проведення оцінки розміру шкоди, позивачем виплачено страхове відшкодування потерпілій особі у розмірі 13056,07 грн. З посиланням на ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з огляду на те, що ОСОБА_1 залишила місце пригоди, відмовився від проходження огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» просить стягнути з відповідача в порядку права зворотної вимоги до винної особи суму виплаченого страхового відшкодування, судовий збір і витрати на правничу допомогу.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку згідно зі ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не сповістив, правом надання відзиву на позов не скористався.

При одночасному існуванні умов, передбачених ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 21.02.2024 позовна заява ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 передана за підсудністю на розгляд Жовтневому районному суду м.Харкова.

Суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 24.07.2021, близько 02:12 год., ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Chevrolet Aveo» , номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Шекспіра, 6 в м.Харкові, при зустрічному роз`їзді, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем «Hyundai Accent», номерний знак НОМЕР_2 , який рухався назустріч, чим порушив вимоги п. 13.3 Правил дорожнього руху України. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 31.08.2021 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Постановою Київського районного суду м.Харкова від 27.10.2022 провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 130 КУпАП закрито згідно п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП через сплив строків накладення адміністративного стягнення. Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 24.07.2021, о 02:12 год., в м.Харкові по вул. Шекспіра, 6, ОСОБА_1 керував автомобілем «Chevrolet Aveo» , номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою газоаналізатора, та в закладі хорони здоров`я відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

Як вбачається з постанови Київського районного суду м.Харкова суду вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП повністю доведена та підтверджена сукупністю зібраних та досліджених судом доказами.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої, справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Автомобіль «Chevrolet Aveo» , номерний знак НОМЕР_1 , на час ДТП 24.07.2021 був застрахований у ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» 04.08.2020 за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 200817205, строком дії до 03.08.2021.Відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів франшиза становить 2000 грн.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої, виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування).

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28, 29 Закону № 1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.

При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

28.07.2021 потерпілий ОСОБА_3 повідомив ТДВ СК «Альфа-Гарант» про дорожньо-транспортну пригоду та власником транспортного засобу ОСОБА_2 30.07.2021 подана заява про страхове відшкодування.

Позивачем направлено представника для огляду пошкодженого транспортного засобу «Hyundai Accent», номерний знак НОМЕР_2 , здійснено розрахунок страхового відшкодування.

Згідно Аварійного сертифікату № 21-D/95/2 з розрахунку вартості матеріального збитку, завданого транспортному засобу від 20.09.2021, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai Accent», номерний знак НОМЕР_2 , з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу та з ПДВ складає 18067,28 грн., а без ПДВ становить 15056,07 грн.

Отже, сума страхового відшкодування, розрахована за правилами п. 12.1 ст. 12 Закону України і зменшена на суму франшизи- 2000 грн. підлягала виплаті ОСОБА_2 у розмірі 13056,07 грн. відповідно до страхового акту № ЦВ/21/4234 та розрахунку страхового відшкодування від 28.09.2021.Дана сума була перерахована страховиком ОСОБА_2 за платіжною інструкцією від 28.09.2021 № 21232.

Статтею 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За положеннями ст.ст.993,1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду іншій особі, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом. До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

Згідно з підпунктами 38.1.1 «а», «в» п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 27.10.2022 вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП доведена повністю.

З огляду на те, що вина відповідача щодо скоєння ДТП доведена, визначено розмір збитку, який відшкодований страховиком, до нього у порядку регресу перейшло право вимоги до ОСОБА_1 щодо стягнення страхового відшкодування в розмірі 13056,07 грн. Зазначена ДТП є страховим випадком , заподіяна позивачу шкода підлягає відшкодуванню.

За правилами ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги. Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Представником позивача ТДВ СК «Альфа-Гарант»- адвокатом Білиновою А.В. надано витяг з договору про надання правничої допомоги від 14.05.2019 з додатком, в якому вказана сума гонорару-5000 грн. за надання правничої допомоги за договором страхування 200817205 ( номер страхової справи ЦВ/21/4234, страхувальник ОСОБА_1 ), детальний розрахунок та опис робіт ( наданих послуг) від 05.02.2024 вартістю консультації-1000 грн. за годину роботи та складання позовної заяви-4 години вартістю 4000 грн. Загальну суму 5000 грн. позивач просить стягнути з відповідача.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу, здійснений адвокатом на зазначену суму є співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги та їх обсягом .

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 , п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 133, 141, 259, 264, 265, 274, 280-282 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про страхового відшкодування- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» виплачене страхове відшкодування у розмірі 13056 грн. 07 коп., понесені витрати по сплаті судового збору 3028 грн., витрати на правничу допомогу-5000 грн., а всього - 21084 ( двадцять одна тисяча вісімдесят чотири) грн. 07 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони: Позивач- Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (ЄДРПОУ 32382598, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26);

Відповідач- ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).

Повне судове рішення складено 01.07.2024.

СУДДЯ -