Ухвала суду № 120076026, 28.06.2024, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 28.06.2024Справа № 554/6649/24 Провадження № 1-кс/554/7045/2024

У Х В А Л А

26 червня 2024 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваної ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава клопотання слідчої СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12024170420001047 від 18 червня 2024 року щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та зареєстрованої в АДРЕСА_1 , жительки АДРЕСА_2 , громадянки Вірменії, освіта вища, не заміжньої, не працюючої, судимої

15 грудня 2022 року Приморським районним судом м. Одеси за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

До провадження слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідність в чому обґрунтована наступним.

13 червня 2024 року, близько 12 год 30 хв, ОСОБА_6 , зайшла до офісного центру по АДРЕСА_3 , де стала підшукувати не зачинені приміщення приватних офісів, з яких можливо здійснити викрадення чужого особистого майна.

Надалі, виявивши у зазначений спосіб не зачиненими двері до офісу косметологічного кабінету № 504 вказаного центру, ОСОБА_6 пройшла до нього всередину, де на дивані побачила жіночу сумку, яка належала ОСОБА_7 .

Після цього, реалізовуючи корисливий умисел на безоплатне заволодіння чужим майном в умовах запровадженого на території України воєнного стану, ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, внаслідок чого вони залишаться не поміченими іншими особами, діючи повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрала із сумки ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 20000 грн, з якими у подальшому вийшла із косметологічного кабінету на вулицю, тим самим отримала реальну можливість розпорядитись викраденим на власний розсуд та спричинити потерпілій матеріальний збиток на вказану суму.

Відомості про вчинення даного кримінального правопорушення 18 червня 2024 року внесено до ЄРДР під № 12024170420001047 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

21 червня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Слідча вказує, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення є обґрунтованою та підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, зокрема:

рапортом виклику на «102» від 13 червня 2024 року про надходження повідомлення про викрадення грошових коштів потерпілої;

протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення;

протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 , яка повідомила, що 13 червня 2024 року вона перебувала на процедурах у косметолога в АДРЕСА_4 . Сумку, в якій були особисті речі та грошові кошти, залишила на дивані біля входу до кабінету. Через деякий час почули, що в кабінеті знаходиться стороння людина. На питання косметолога: «Чи є хто в кабінеті» до них озвалась жінка, яка повідомила, що бажає негайно отримати послуги, а отримавши відмову, відразу вийшла в коридор. Відразу як ця жінка залишила кабінет потерпіла перевірила в сумці речі та виявила відсутність в ній грошей в сумі 20000 грн. Надалі косметолог побігла до виходу в офісний центр, де зупинила цю жінку та повернулась із нею назад до кабінету з вимогою повернути викрадені гроші. Зазначена жінка спочатку заперечувала крадіжку, а коли косметолог потягнула за шарф, який лежав у сумці з неї висипалися викрадені гроші;

протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , який повідомив, що 13 червня 2024 року близько 12 год 30 хв, йому зателефонувала дружина ОСОБА_7 та повідомила, що невідома жінка здійснила крадіжку грошових коштів у сумі 20000 грн, які лежали у неї в сумці. Після цього, він подзвонив на службу «102» та викликав на місце події працівників поліції;

протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , охоронника бізнес-центру, який повідомив, що 13 червня 2024 року, близько 12 год 30 хв, до нього підбігла власниця кабінету № 504 та повідомила, що в її кабінеті зараз знаходиться жінка, яка викрала грошові кошти її клієнтки. Він піднявся до кабінету, в якому побачив літню жінку, після чого залишився поруч щоб вона не втекла до прибуття поліції;

протоколом огляду відеозапису з камер спостереження офісного центру по АДРЕСА_3 , на якому зафіксовано, як підозрювана, перебуваючи в коридорі на п`ятому поверсі, почергово перевіряє двері, після чого зайшла до кабінету № 504, в якому перебувала до 3 хв. В подальшому, коли ОСОБА_6 вийшла з кабінету, з нього вибігла свідок ОСОБА_10 , яка стала переслідувати підозрювану та зупинила її на вулиці;

протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , яка повідомила, що 13 червня 2024 року о 12 годині, до неї на косметологічні процедури прийшла клієнтка ОСОБА_7 . Через деякий час вона почула, що в кабінеті присутня стороння особа, до якої стала озиватись. На її звернення виглянула літня жінка, яка почала кричати, що хоче терміново записатися на процедуру. Оскільки свідок була зайнята, то відмовила в її проханні. Після цього ця жінка швидко пішла вийшла з кабінету. Так як дії цієї жінки були підозрілими, клієнтка відразу перевірила речі в своїй сумці та виявила відсутність грошових коштів у сумі 20000 грн, купюрами по 200 грн. Вона вибігла з кабінету і наздогнала цю жінку лише на вулиці. Зупинивши останню, вона повідомила, що та тільки що викрала гроші клієнтки. Оскільки та заперечувала свою причетність, попросила її піднятись назад до кабінету, де запропонувала повернути кошти. Коли ця жінка відмовилася, вона потягнула за шарф, який виглядав з її сумки, після чого з неї висипалися гроші, купюри номіналом 200 грн. Після цього жінка стала просити пробачення. Надалі було викликано працівників поліції.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Зважаючи на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам останньої переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, виникла необхідність у застосуванні щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити з наведених у ньому мотивів, наголосивши на тому, що з огляду на характеристику особи підозрюваної та її репутацію жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти настанню вищезазначених ризиків і в силу своєї м`якості не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної й виконання нею покладених процесуальних обов`язків.

Підозрювана ОСОБА_6 не заперечувала проти задоволення клопотання, зазначивши між тим, що визнає вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушенні та щиро кається в його скоєнні.

Захисник підозрюваної адвокат ОСОБА_5 , із врахування позиції підзахисної, по суті не заперечував проти задоволення клопотання, але висловлюючи своє ставлення до нього, зазначив, що для нього залишається незрозумілим навіщо потрібно застосовувати до ОСОБА_6 вказаний запобіжний захід по даному кримінальному провадженню, так як остання наразі утримується в Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор», в зв`язку із обранням щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках іншого кримінального провадження.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв?язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов?язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м?яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Встановлено, що 21 червня 2024 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Оцінивши надані сторонами кримінального провадження докази, слідчий суддя приходить до висновку, що з матеріалів клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, вбачається наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується наданими стороною обвинувачення зібраними у справі доказами.

При цьому, суд виходить з установленого правила про те, що обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об?єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину. Таким чином, при вирішенні питання доцільності обрання підозрюваній запобіжного заходу слідчим суддею перевіряється лише наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваної не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Крім того, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні знайшли й своє об`єктивне підтвердження наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказують слідча та прокурор.

Зокрема, усвідомлюючи тяжкість інкримінованого їй кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України є тяжким злочином, санкцією якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за вчинене. Про наявність визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику свідчить і та обставина, що ОСОБА_6 у громадянкою Республіка Вірменія, останнім часом постійно змінює місце проживання, тому існує об`єктивна ймовірність того, що в разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, підозрювана в будь-який час зможе змінити місце мешкання, в тому числі й повернутись до Вірменії.

Наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що підозрювана засуджувалася за вчинення умисного аналогічного злочину проти власності, після вчинення якого в м. Полтава переїхала до м. Черкас, де знову скоїла аналогічний злочин, за який була затримана та їй обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Вказані обставини свідчать про те, що підозрювана на шлях виправлення не стає та продовжує вчиняти кримінальні правопорушення, що вимагає здійснення постійного візуального контролю за її поведінкою.

Крім того, слідчий суддя погоджується й з доводами сторони обвинувачення про наявність ризику перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_6 постійно змінює місце свого проживання, внаслідок чого може перешкодити кримінальному провадженню шляхом неявки чи несвоєчасно явки до органу досудового розслідування та суду.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд враховує дані про особу підозрюваного в їх сукупності, у тому числі, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.

Беручи до уваги сукупність наведених вище фактів, слідчий суддя приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваної та виконання нею відповідних процесуальних обов`язків і не зможе запобігти доведеним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Зокрема, особисте зобов`язання не можливо застосувати, оскільки зазначений запобіжний захід вимагає особливої довіри до підозрюваного в підтвердження можливості виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, втім, з огляду на характеристику особи підозрюваної ОСОБА_6 , її репутацію, тяжкість інкримінованого злочину та наявність доведених ризиків, такий не зможе їм запобігти та забезпечити належну процесуальну поведінку останньої; особиста порука не може бути застосована, так як до правоохоронних органів не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_6 ; заставу неможливо застосувати, так як слідчому чи прокурору не надходили заяви або клопотання від підозрюваної, її захисника, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу; домашній арешт не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_6 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків.

Отже, надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. п. 1, 4 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказують слідча та прокурор, а також про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.

Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

При цьому слідчий суддя враховує положення ч. 3 ст. 183 КПК України, відповідно до якого при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи,підозрюваної чиобвинуваченої увчиненні тяжкогозлочину,розмір заставивизначається вмежах віддвадцяти довісімдесяти розмірівпрожиткового мінімумудля працездатнихосіб.

За змістом положень ч. 4 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави слідчим суддею необхідно враховувати обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стану підозрюваного, інші дані про його особу та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Європейський суд з прав людини вказав, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22 тарвня 2018 року, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року, заява № 12050/04, § 78).

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього процесуальні обов`язки. Водночас розмір застави не має бути очевидно непомірним для підозрюваного, що матиме наслідком неможливість виконання його умов та фактично призведе до подальшого безальтернативного ув`язнення.

На підставівикладеного,враховуючи характеристикуособи підозрюваного,її майновийта сімейнийстан,наявність ризиків,передбачених ст.177КПК України,тяжкість вчиненогокримінального правопорушення,слідчий суддявважає задоцільне визначитипідозрюваній заставув розмірівісімдесяти розмірівпрожиткового мінімумудля працездатнихосіб (із розрахунку 3028 грн), вважаючи, що внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення клопотання слідчої про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначивши їй альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

Клопотання слідчої - задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, строком на 57 днів (в межах строку досудового розслідування), який обчислювати з 15 год 30 хв 26 червня 2024 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 21 серпня 2024 року, 15 год 30 хв.

Визначити підозрюваній альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач - ТУ ДСАУ в Полтавській області, ЗКПО 26304855, р/рU A398201720355289002000015950 В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, призначення платежу - застава, № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім?я, по - батькові платника застави, сума застави, дата внесення застави.

Підозрювана або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

В разі внесення застави покласти на підозрювану такі обов?язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками в кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз?яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув?язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув?язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, підозрювана зобов?язана виконувати покладені на неї обов?язки, пов?язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв?язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з часу проголошення.

Повний текст ухвали складено 28 червня 2024 року о 09 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_11