Постанова № 120075373, 28.06.2024, Миронівський районний суд Київської області

28.06.2024 Єдиний унікальний № 371/1143/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2024 року м. Миронівка

ЄУН 371/1143/23

Провадження № 2-а/371/8/24

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі секретаря судових засідань Литвин С.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

У С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Представник позивача звернувся до суду, посилаючись на ті обставини, що 11 липня 2023 року інспектор поліції СРПП відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області Бабак В.В. виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення, якою притягнув його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, та застосував стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень.

Постанова мотивована тим, що 11 липня 2023 року о 12 годині 53 хвилини ОСОБА_1 керував транспортним засобом мопедом марки «Хонда», без реєстраційного номера, автомобільною дорогою сполученням «Козин - Ємчиха» без посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 а Правил дорожнього руху.

Вважає, що постанова винесена з порушення норм закону. Копія постанови містить виправлення, складена не розбірливим почерком, винесена 11 серпня 2023 року о 13 годині 11 хвилин, а зазначене правопорушення скоєно о 12 годині 53 хвилини, права і обовязки позивачу не були оголошені та розяснені.

Вважає, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується жодним доказом, тому не є доведеним, відповідачем, в порушенням вимог ст. 280 КУпАП, не було встановлено, чи було вчинено правопорушення, чи винен позивач у його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Просив скасувати постанову як протиправну, винесену за відсутності доказів його винуватості та стягнути з відповідача судові витрати в сумі 536 гривень 80 копійок, 2732 гривень за послуги евакуатора, 890 гривень за проведення медичного обстеження, всього 4160 гривень 80 копійок.

Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання учасників справи

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 15 серпня 2023 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Копію ухвали про відкриття спрощеного провадження та копію позовної заяви з додатками відповідачу направлено за адресою його місцезнаходження 15 серпня 2023 року.

22 серпня 2023 року до Миронівського районного суду Київської області повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, за змістом яких відповідач ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками отримав 18 серпня 2023 року.

Відповідно до положень ст. 257 КАС України, справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Аргументи учасників справи

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Київській області подав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав.

На обґрунтування заперечень проти позовних вимог зазначив, що ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлені основні права та обовязки водія транспортного засобу, якими, зокрема, вказано, що водій зобовязаний мати при собі та на вимогу поліцейського предявляти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно доп.4розділу ІІнструкції зоформлення поліцейськимиматеріалів проадміністративні правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксовані нев автоматичномурежимі,затвердженої НаказомМіністерства внутрішніхсправ України07листопада 2015року за№ 1395та зареєстрованоїв Міністерствіюстиції України10листопада 2015року №1408/27853,у разівиявлення правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,розгляд якоговіднесено докомпетенції НаціональноїполіціїУкраїни, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно з п. 2 Розділу III наведеної Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, в тому числі за ст. 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Поліцейські розглядають справи про адміністративні правопорушення, визначені у статті 222 КУпАП.

Пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний номер на транспортний засіб, ґ) поліс (сертифікат) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

За ч. 2 ст. 126 КУпАП настає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

У своєму позові позивач наголошує на тому, що йому не були розяснені права особи, яка притягується до відповідальності у тому числі право на адвоката, проте факт розяснення прав, передбачених ст. 268 КУпАП та строків оскарження, а також факт вручення копії постанови підтверджується власноручним підписом ОСОБА_1 .

У тексті адміністративного позову ОСОБА_1 не вказує, яким чином, на його думку, насправді відбувалися події, а зазначає лише про недостатність доказів для винесення постанови і наводить посилання на норми законодавства та практику судочинства.

Вказані позивачем недоліки оформлення оскаржуваної постанови не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправний такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог ПДР, оскільки при розгляді спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 11.09.2018 по справі № 826/11623/16, від 14.08.2018 по справі № 826/15341/15 та постанові від 24.12.2019 у справі № 459/1801/17, яка в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України та ч. 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обовязковою під час вирішення наведеного спору.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 22.05.2020 по справі № 825/2328/16 зазначає, що порушення процедури прийняття рішення субєктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Якщо спірне рішення прийнято органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

Вказані позивачем недоліки оформлення оскаржуваної постанови не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.

Отже, доводи позивача стосовно недотримання відповідачем норм КУпАП при винесенні оскаржуваної постанови не можуть бути безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Вимоги позивачапро відшкодуваннявартості послугевакуатора урозмірі 2732грн тавартості проведеннямедичного обстеженняу розмірі890грн,є необґрунтованими,оскільки впозовній заявіжодним чиномне зазначенопричинно-наслідковийзв`язок міжнакладеннямадміністративного стягнення та необхідністю отримання послуг евакуатора і проведення медичного обстеження.

Враховуючи вищевикладене, зазначив, що поліцейський діяв виключно на підставі у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, і постанова винесена ним з дотриманням та у повній відповідності нормам матеріального і процесуального права і є такою, яка не має підстав для скасування.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено такі фактичні обставини.

11 липня 2023 року інспектор поліції СРПП відділу поліції №2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області Бабак В.В. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 786459, якою притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, та застосував стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень.

За змістом постанови, водій ОСОБА_1 11 липня 2023 року о 12 годині 53 хвилини керував транспортним засобом мопедом марки «Ханда», без реєстраційного номера, автомобільною дорогою сполученням «Козин - Ємчиха» без посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 а ПДР.

Мотиви суду та застосовані норми права

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст.23, п.1 ч. 1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушивПравила дорожнього руху.

Нормамист. 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку,правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, передбачені статтею 126 КУпАП).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У випадках, передбачених ч. 4 ст. 258 КУпАП, посадовими особами Національної поліції на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Правопорушення, передбачене ст. 126 КУпАП, є правопорушенням у сфері забезпечення дорожнього руху, тому обов`язку складати протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу працівник поліції не мав.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є : своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно вимог КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності за наявності правопорушення, яке підтверджене належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Суд вважає викладені у позовній заяві доводи представника позивача не обґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до п. 2.4.а ПДР, на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР, а саме: а)посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б)реєстраційний документ на транспортний засіб.

За керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, настає адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Вказані норми визначають безумовний обов`язок водія при керуванні транспортним засобом мати при собі та на вимогу поліцейського пред`явити посвідчення водія відповідної категорії.

Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух».

За змістом вказаної статті, водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що згідно законодавства України на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов`язаний пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 керував транспортним засобом мопедом марки «Хонда», без реєстраційного номера, автомобільною дорогою сполученням «Козин - Ємчиха».

В ході перевірки документів було встановлено, що водій керував транспортними засобом не маючи посвідчення водія відповідної категорії, що є порушенням вимог п. 2.1.а Правил дорожнього руху, та за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Під час перевірки документів позивача, інспектором ОСОБА_2 через інформацію в базі Інформаційно-телекомунікаційні системи «Інформаційний портал Національної поліції України» встановлено, що ОСОБА_1 не має відповідної категорії, а саме категорії А1.

Інформаційно-телекомунікаційнасистеми «Інформаційнийпортал Національноїполіції України»-це сукупністьтехнічних іпрограмних засобів,призначених дляобробки відомостей,що утворюютьсяу процесідіяльності Національноїполіції Українита їїінформаційно-аналітичногозабезпечення тає складовоючастиною єдиноїінформаційної системи МВС.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

У позовній заяві представником ОСОБА_1 не заперечується сам факт керування ОСОБА_1 11 липня 2023 року о 12 годині 53 хвилин транспортним засобом мопедом марки «Хонда», без реєстраційного номера, автомобільною дорогою сполученням «Козин - Ємчиха» без посвідчення водія відповідної категорії.

Позивач не вказав на інші обставини події, не надав суду належних та допустимих доказів зворотнього, зокрема того факту, що він не керував транспортним засобом мопедом марки «Хонда», без реєстраційного номера.

Посилання представника позивача на окремі недоліки оформлення оскаржуваної постанови, суд не бере до уваги, оскільки окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

Вказані позивачем недоліки оформлення оскаржуваної постанови не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18, від 22.05.2020 у справі № 825/2328/16.

Не заслуговують на увагу доводи позивача щодо порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 7 листопада 2015 року № 1395.

Згідно з пунктом 9, 10 розділу ІІІ зазначеної Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За положеннями ст.ст. 249, 276 КУпАП, розгляд адміністративної справи проводиться відкрито і за місцем його вчинення.

Позивачем не спростовано той факт, що під час патрулювання в місці, час та дату, вказані в оскаржуваній постанові, поліцейським було зупинено керований ним мопед, під час з`ясування фактичних обставин справи та перевірки документів водія було встановлено факт керування транспортним засобом за умови відсутності у водія посвідчення на право керування транспортним засобом.

Оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення складена у відповідності до вимог ст. 283 КУпАП, а також за формою та на бланку, визначених Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 7 листопада 2015 року № 1395.

Відповідно до висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених у постанові від 14 лютого 2018 року по справі 536/583/17, у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в Кодексі України про адміністративні правопорушення.

За правилами ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

Вказаних правил інспектором дотримано. Копію постанови вручено особі, відносно якої вона винесена.

Висновки за результатами розгляду

За правилами ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 вказаної статті, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 3 ст. 286 КАС Українипередбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Суд дійшов висновку, що при притягненні позивача до адміністративної відповідальності інспектором поліції СРПП відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області в повному обсязі були дотримані вимоги закону і під час цього були вжиті всі заходи щодо повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного суд вважає, що оскаржуване рішення відповідає вимогам закону.

Відповідно до висновку Великої палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 25.06.2020 у справі № 520/2261/19, визначений статтею 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Позивачем до адміністративного позову не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Незгода позивача з фактом його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності.

Мотиви позивача вказують на обраний ним спосіб захисту для уникнення відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.

Серед іншого, суд вважає за необхідне звернути увагу, що позовна заява містить цитування статей КУпАП без посилання на фактичні і конкретні обставини, доводи є здебільшого узагальненими і формальними, позивач по тексту позовної заяви фактично жодного разу не заперечив факт допущеного правопорушення, а посилається лише на загальні положення та допущенні працівниками патрульної поліції порушення при оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно частини 1 статті 139 КАС України, у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно вказаного правила, судові витрати поверненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 14, 73, 77, 79, 90, 122, 139, 242-246 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенніпозову ОСОБА_1 до Головногоуправління Національноїполіції вКиївській областіпро скасуванняпостанови всправі проадміністративне правопорушення відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційногоадміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Апеляційна скаргаподається безпосередньодо судуапеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Миронівським РВ ГУ МВС України в Київській області 02 лютого 2004 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання : будинок під номером АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Київській області, код ЄДРПОУ 40108616, місце перебування : будинок під номером 15, вулиця Володимирська міста Києва.

Суддя Л.О. Капшук