Рішення № 120075045, 25.06.2024, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/2044/24

Провадження № 2-о/357/85/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 червня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Орєхова О. І. ,

присяжних - Хозєєва М.А., Діордієвої О.М.,

за участі секретаря - Вальчук М. В.

заявника - ОСОБА_1 ,

заінтересованої особи - ОСОБА_2 ,

представника заінтересованої особи Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради - Блистів О.С.

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , зацікавлені особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області, Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ), ІНФОРМАЦІЯ_1 про усиновлення дитини, -

В С Т А Н О В И В :

В січні 2024 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою про усиновлення дитини, зацікавлені особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області, Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ), мотивуючи наступним.

Він, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 21.10.2023року, актовий запис про шлюб №769).

ОСОБА_2 від попереднього шлюбу має неповнолітніх дітей - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також у шлюбі народилася спільна дитина - син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Після укладення шлюбу та знайомства з неповнолітніми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , він відчув спорідненість з дітьми і у нього виникло батьківське бажання щодо їх усиновлення. Також вважає, що може зробити більше для дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які потребують не тільки материнського, а й батьківського піклування. Діти не повинні у сім`ї відчувати відсутність батьківської турботи; для уникнення цього неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повинні відчувати його своїм повноцінним батьком, що може бути досягнуто їх усиновленням. Мати дітей, яка доводиться йому дружиною - ОСОБА_2 не заперечує проти усиновлення ним неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

При цьому просить, щоб в Книзі реєстрації він був записаний батьком дітей, оскільки вважає, що може забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Сам він, матеріально забезпечений та має усі можливості для усиновлення неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Проживає з сім`єю у квартирі з усіма зручностями, що згідно висновку Акту обстеження умов проживання від 05.01.2024 року розцінено, як належні умови проживання для всебічного розвитку дитини.

Він працює та отримує заробітну плату в розмірі достатньому для утримання та виховання дітей, що підтверджується довідкою про доходи від 18.12.2023 року №18.

Обмежено дієздатним чи недієздатним визнаний не був.

Згідно медичного висновку від 08.12.2023 року має добрий стан здоров`я, інфекційними захворюваннями не хворіє, антитіл до ВІЛ не виявлено, флюорографія патологічних змін не виявила. Наркотичних речовин не вживає. Спиртними напоями не зловживає. На обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері не перебуває.

Батьківських прав не позбавлявся. До кримінальної відповідальності не притягувався (довідки додаються).

Неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 досягли віку, який надає можливість усвідомлювати факт усиновлення, при цьому надали письмову згоду на їх усиновлення.

Згідно висновку про доцільність усиновлення неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , який надано Службою у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області 08.01.2024 р. вих. №54/01-07 про можливість гр-на України ОСОБА_1 бути усиновлювачем, останній може бути усиновлювачем, а усиновлення ним доньок дружини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є доцільним.

Зі станом здоров`я дітей та правовими наслідками усиновлення він обізнаний.

Просив суд усиновити ним, ОСОБА_1 , мешканцем м. Біла Церква Київської області, дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Зобов`язати відділ реєстрації актів цивільного стану внести наступні зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 : вказати матір`ю дитини ОСОБА_2 ; вказати батьком дитини ОСОБА_1 ; змінити прізвище усиновленої дитини з « ОСОБА_3 » на прізвище « ІНФОРМАЦІЯ_13 »; змінити по батькові усиновленої дитини з « ОСОБА_3 » на по-батькові « ІНФОРМАЦІЯ_13 ». Зобов`язати відділ реєстрації актів цивільного стану внести наступні зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 : вказати матір`ю дитини ОСОБА_2 ; вказати батьком дитини ОСОБА_1 ; змінити прізвище усиновленої дитини з « ОСОБА_3 » на прізвище « ІНФОРМАЦІЯ_13 »; змінити по батькові усиновленої дитини з « ОСОБА_3 » на по-батькові « ІНФОРМАЦІЯ_13 » ( а. с. 1-4 ).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2024 року ( а. с. 33-34 ), головуючим суддею визначено суддю Орєхова О.І. та матеріали передані для розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

Ухвалою судді від 01.02.2024 року заява ОСОБА_1 , зацікавлені особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області, Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) про усиновлення дитини була залишена без руху ( а. с. 38-40 ).

27 лютого 2024 року за вх. № 10962 судом отримано заяву на виконання ухвали суду ( а. с. 43 ) та квитанцію про сплату судового збору ( а. с. 44 ).

Ухвалою судді від 04.03.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вищезазначеній справі. Постановлено проводити розгляд справи в порядку окремого провадження судом у складі судді та двох присяжних. Постановлено призначити справу до розгляду в закритому судовому засіданні на 11 годину 30 хвилин 02 квітня 2024 року ( а. с. 46 ).

Ухвалою суду від 23.05.2024 року залучено в даній справі в якості зацікавленої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_1 та відкладено судове засідання на 11 годину 00 хвилин 25.06.2024 року ( а. с. 62-64 ).

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримав заяву, надав пояснення аналогічні викладеним в ній, просив її задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 підтримала заяву її чоловіка ОСОБА_1 про усиновлення її дітей, не заперечувала проти її задоволення. Підтвердила, що дійсно діти люблять заявника, називають його батьком, заявник опікується ними та між ними добрі стосунки. Заявник виховує дітей, коли ОСОБА_3 було шість років, а ОСОБА_4 3 роки. Дитна ОСОБА_4 не знає свого біологічного батька.

Представник заінтересованої особи Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Блистів О.С., яка діє на підставі довіреності не заперечувала проти задоволення заяви ОСОБА_1 Наголошувала на тому, що в ході розгляду документів, наданих заявником було встановлено його спроможність бути усиновлювачем. ОСОБА_1 веде здоровий спосіб життя. При обстеженні житлово-побутових умов проживання було встановлено, стосунки між заявником та дітьми склалися дружні, родинні. Заявник любить дітей як власних.

Заслухано дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та з`ясовано їх думку стосовно їх усиновлення ОСОБА_1 .

Так, діти зазначили, що дійсно бажають щоб їх усиновив вітчим ОСОБА_1 , оскільки в них з ним склалися гарні стосунки, хочуть щоб він був їх батьком.

Заінтересована особа Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) в судове засідання свого представника не направили, 01.04.2024 року за вх. № 18353 судом отримано лист щодо надання інформації, підписаний начальником Оксаною Савченко , в якому просили розглянути справу згідно чинного законодавства без представника їхнього відділу ( а. с. 52 ).

Заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи свідчить наявне рекомендоване поштове повідомлення про вручення, яке отримано особою за довіреністю 10.06.2024 року ( а. с. 66 ).

Заяв та клопотань на адресу суду не надходило.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно ( ч. 5 ст. 128 ЦПК України ).

Суд, вислухавши пояснення заявника, заінтересованих осіб, думку дітей, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про усиновлення.

Згідно статті 310 ЦПК України, заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання.

Встановлено, що малолітня дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягами з реєстру територіальної громади від 02.10.2023 року, а тому дана справа підсудна Білоцерківському міськрайонному суду Київської області.

Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Встановлено, що громадяни України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 з 21 жовтня 2023 року, про що в матеріалах справи свідчить наявне свідоцтво про шлюб, серія НОМЕР_1 від 21.10.2023 року, виданого Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ), актовий запис за № 1342 ( а. с. 13 ).

Дружина заявника ОСОБА_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади від 29.11.2023 року, разом з нею за вказаною адресою проживають та зареєстровані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ( а. с. 15, 23, 27 ).

Встановлено, що на сьогодні, заявник, дружина та її малолітні дитина проживають разом, однією сім`єю за адресою реєстрації ОСОБА_2 , а саме: АДРЕСА_1 .

Так, ОСОБА_2 є матір`ю малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується наявними в матеріалах справи свідоцтвами про народження останніх серії НОМЕР_2 від 01.07.2010 року, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області та серії НОМЕР_3 від 22.01.2013 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області ( а. с. 21, 25 ).

В даних свідоцтвах про народження дітей, батьком вказаний ОСОБА_20 .

Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2019 року, позбавлено батьківських прав ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_10 щодо дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ( а. с. 16-18 ).

Вказане судове рішення набрало законної сили 17.10.2019 року.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом ( ч. 4 ст. 82 ЦПК України ).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 надала письмову згоду на усиновлення її малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 своєму чоловікові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується заявою від 12.12.2023 року, засвідченої приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Цвинтарною І.О. та зареєстровано в реєстрі за № 5511 ( а. с. 19 ).

В Акті обстеження умов проживання від 05.01.2024 р., який складений головним спеціалістом сектору розвитку сімейних форм виховання відділу опіки та піклування ОСОБА_21 зазначено, що будинок умебльований, забезпечений побутовою технікою, діти мають місце для відпочинку, розвитку і навчання. В сім`ї панує позитивна атмосфера, всі члени сім`ї знаходять порозуміння між собою ( а. с. 37 ).

Висновками про стан здоров`я, фізичний і розумовий розвиток дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 від 13.12.2023 року, що видані Комунальним некомерційним підприємством Білоцерківської міської ради Київської області Міським центром первинної медико-санітарної допомоги № 2, діти здорові ( а. с. 24, 28 ).

На підтвердження задовільного стану здоров`я заявника, ОСОБА_1 додано висновок про стан здоров`я особи від 08.12.2023 року, що наданий ТОВ «БЦ Клінік» ( а. с. 12 ).

Заявник ОСОБА_1 має роботу, а саме працює у фізичної-особи підприємця ОСОБА_22 з 02.10.2023 року та займає посаду комплектувальника має дохід, про що свідчить відповідна Довідка про доходи № 2, видана ФОП ОСОБА_22 18.12.2203 року ( а. с. 11 ).

До того ж, в судовому засіданні зацікавлена особа ОСОБА_2 наголошувала, що дохід її чоловіка складає від 30-60 тисяч гривень на місяць.

До кримінальної відповідальності заявник не притягувався, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, що підтверджується Витягом з інформаційно- аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявної судимості» МВС України за № ВР-001872826 ( а. с. 9 ).

В судовому засіданні заявник зазначав, що на праві власності йому належать дві квартири, що не було спростовано з боку зацікавленої особи ОСОБА_2 .

Встановлено, що заявник разом із дружиною ОСОБА_2 та дітьми проживають в будинку, який належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 29.06.1999 року ( 51/100 частина ) ( а. с. 20 ).

08 січня 2024 року виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області надано висновок про доцільність усиновлення малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_1 , усиновлення є доцільним і таким, що відповідає інтересам дітей ( а. с. 5-6 ).

Отже, звертаючись до суду з вказаною заявою, заявник виявив бажання усиновити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Вищезазначені документи, які були надані заявником до заяви про усиновлення, належним чином завірені.

Згідно частини третьої статті 5 СК України, держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Згідно зі статтею 6 Сімейного кодексу України, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

За змістом ст. 171 СК України, враховується думка дитини при вирішенні питань, що стосуються її життя. Дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров`я.

Відповідно до статті 207 Сімейного кодексу України, усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснюється на підставі рішення суду, крім випаду, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільності та гармонійних умов її життя.

Відповідно до частини першої статті 208 Сімейного кодексу України, усиновленою може бути дитина.

Малолітньою вважається дитина у віці до чотирнадцяти років.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 СК України якщо на обліку для можливого усиновлення перебувають рідні брати та сестри, вони не можуть бути роз`єднані при їх усиновленні. За наявності обставин, що мають істотне значення, суд за згодою органу опіки та піклування може постановити рішення про усиновлення когось із них або усиновлення їх різними особами.

Частинами 2 та 3 статті 211 СК України передбачено, що усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п`ятнадцять років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років. Усиновлювачами можуть бути подружжя, а також особи, зазначені у частинах п`ятій та шостій цієї статті.

Частиною 1 статті 219 СК України передбачено, що усиновлення дитини провадиться без згоди батьків, якщо вони: 1) невідомі; 2) визнані безвісно відсутніми; 3) визнані недієздатними; 4) позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка усиновлюється; 5) протягом двох місяців після народження дитини не забрали її на виховання до себе в сім`ю та запис про них у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до статті 135 цього Кодексу.

Судом враховану ту обставину, що заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2019 року, батька дітей, ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , позбавлено батьківських прав щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ( а. с. 16-18 ).

Частиною 3 ст. 218 Сімейного кодексу України встановлено, що усиновлення проводиться без згоди дитини, якщо вона у зв`язку з віком або станом здоров`я не усвідомлює факту усиновлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 СК України, на усиновлення дитини одним із подружжя потрібна письмова згода другого з подружжя, засвідчена нотаріально.

Відповідно до ч.1 ст. 223 Сімейного кодексу України, особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення. Подання такої заяви через представника не допускається.

Суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище осіб, які бажають усиновити дитину, їх сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; мотиви, на підставі яких заявники бажають усиновити дитину; взаємовідповідність осіб, які бажають усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ці особи опікуються вже дитиною; особу дитини та стан їх здоров`я; ставлення дитини до осіб, які бажають її усиновити ( ч. 1 ст. 224 СК України ).

При дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини (ст. 224 Сімейного кодексу України).

Частиною 1 статті 229 Сімейного кодексу України встановлено, що особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір`ю, батьком дитини або повнолітньої особи.

Також, згідно частини 2 статті 231 Сімейного кодексу України, якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини.

При цьому, стаття 232 Сімейного кодексу України передбачає, що з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов`язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням.

Так, в судовому засіданні було вислухано думку малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 стосовно їх усиновлення ОСОБА_1 , враховуючи їх вік та рівень розвитку.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

СК України (ст. 171), Закон України «Про охорону дитинства (ст. 9), Конвенція про права дитини від 20.11.1989 року та інші нормативно-правові акти гарантують дитині право бути вислуханою під час судових чи адміністративних розглядів з питань, що стосуються її особисто у разі, коли вона досягла такого рівня розвитку, що дозволяє їй сформулювати власні погляди та висловити їх (в кожній справі суддя приймає рішення щодо цього питання враховуючи індивідуальні об`єктивні та суб`єктивні фактори).

З`ясування думки дитини у цивільному процесі можна визначити як загальний процес (сукупність дій суду), що спрямовані на реалізацію гарантованого законом права дитини бути вислуханою під час судових чи адміністративних розглядів з питань, що стосуються її особисто у разі, коли вона досягла такого рівня розвитку, що дозволяє їй сформулювати власні погляди та висловити їх. Відсутня чітка регламентація процедури здійснення з`ясування думки дитини судом, у зв`язку з чим, залежно від обставин конкретної справи таке з`ясування може здійснюватись за допомогою різних методів (наприклад, думка дитини може відображатись у письмових доказах (висновках психологічних досліджень, висновках органів опіки та піклування, письмових зверненнях дитини до суду, тощо); електронних доказах (відео, аудіо зверненнях до суду, повідомленнях у соціальних мережах, тощо); висновках психологічної експертизи, психологічного обстеження; показаннях дитини (особисто в залі судового засідання, за допомогою відео конференції)).

Національне законодавство також відображає принцип пріоритетності прав та інтересів дитини, зокрема, статтею 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) закріплено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

При цьому Закон України «Про охорону дитинства» визначає, що забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.

Згідно із статтею 3 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року, ратифікованої Україною 03 серпня 2006 року, (далі - Європейська конвенція) дитина, яка внутрішнім законодавством визнається такою, що має достатній рівень розуміння, під час розгляду судовим органом справи, що стосується її, наділяється правами, використання яких вона може вимагати: a) отримувати всю відповідну інформацію; b) отримувати консультацію та мати можливість висловлювати свої думки; c) бути поінформованою про можливі наслідки реалізації цих думок та про можливі наслідки будь-якого рішення.

У статті 6 «Порядок прийняття рішення» Європейської конвенції визначено, що під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки, якщо внутрішнім законодавством дитина визнається такою, що має достатній рівень розуміння, і приділяє належну увагу думкам, висловленим дитиною.

З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 640/15771/19.

У контексті віку дитини при її опитуванні ВС у постанові від 25 березня 2019 року у справі № 165/2240/16-ц (провадження № 61-29942св18) зауважив, що при вирішенні питань, які стосуються її життя, дитині, здатній сформулювати власні погляди, має бути забезпечено право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини надається належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Аналогічної позиції притримується і судова практика. Зокрема, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №357/17852/15-ц визначено, що: «Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть переважати інтереси батьків. При цьому при вирішенні питань, які стосуються її життя, дитині, здатній сформулювати власні погляди, має бути забезпечено право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Так, діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 в судовому засіданні зазначили, що дійсно бажають щоб їх усиновив вітчим ОСОБА_1 , оскільки в них з ним склалися гарні стосунки, хочуть щоб він був їх батьком.

Крім того, судом враховано, що мати дитини не заперечувала проти такого усиновлення заявником.

До того ж, як встановлено в судовому засіданні, заявник та мати дітей ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 2023 року, разом проживають шість років, знайомі вісім років.

Окрім цього, у заявника та ОСОБА_2 від спільного шлюбу народилася дитина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , про що в матеріалах справи свідчить відповідне свідоцтво про народження останнього ( а. с. 29 ).

Тобто, склалася родина, малолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 проживають в повноцінній родині.

До того ж, в судовому засіданні встановлено, що між заявником та малолітніми дітьми склалися дружні, добрі стосунки. Заявник відноситься до них, як до своїх, а діти до заявника ставляться як до батька, заявник опікується ними.

Зазначене було підтверджено і з боку матері дітей ОСОБА_2 .

Також, з боку представника заінтересованої особи Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради в судовому засіданні було зазначено, що при обстеженні житлово-побутових умов проживання було встановлено, що стосунки між заявником та дітьми склалися дружні, родинні. В сім`ї панує позитивна атмосфера, всі члени сім`ї знаходять порозуміння між собою.

Заявник в судовому засіданні підтвердив, що він зі станом здоров`я дітей ознайомлений, а також і з правовими наслідками усиновлення.

Суд не може відмовити особі в усиновленні на тій підставі, що вона вже має або може народити дитину.

Виходячи зі змісту статті 3 Конвенції ООН про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Забезпечення дитині такого захисту і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом є обов`язком держави.

Судом встановлено, що обставини, передбачені ст. 212 Сімейного кодексу України, наявність яких виключала б для заявника можливість бути усиновлювачем малолітніх дітей - відсутні.

Згідно зі ст. 8 Європейської конвенції про усиновлення дітей (ETS N58), прийнятої 24 квітня 1967 року в Страсбурзі, і яка, відповідно до ст. 9 Конституції України, є складовою частиною національного законодавства України, компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише тоді, коли впевниться, що воно здійснюється в інтересах дитини. Кожного разу компетентний орган звертає особливу увагу на те, щоб це усиновлення забезпечило дитині стабільні та гармонійні домашні умови.

Принцип 6 Конвенції "Про права дитини" від 20 листопада 1959 року, Генеральної Асамблеї ООН проголошує що дитина для повного та гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли є можливість, рости під піклуванням та відповідальністю своїх батьків і у всякому випадку в атмосфері любові й моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли мають місце виключні обставини, бути розлученою зі своєю матір`ю. На суспільство і на органи публічної влади повинен лежати обов`язок здійснювати особливе турбування про дітей, немаючих сім`ї та про дітей немаючих достатніх засобів до існування.

Статтею 20 Конвенції "Про права дитини" від 20 листопада 1959 року, Генеральної Асамблеї ООН відзначає, що одним з власних як найкращих інтересів дитини є її усиновлення.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухвалюючи рішення згідно зі статтею 224 СК України, суд повинен обґрунтовувати задоволення чи відхилення заяви про усиновлення в разі її задоволення в резолютивній частині рішення необхідно навести відомості про заявника (заявників), повністю зазначивши його прізвище, ім`я, по батькові, день місяць і рік народження а також його громадянство. За наявності клопотання заявників суд вирішує питання про зміну прізвища імені та по батькові, дати і місця народження відповідно до статей 229-231 СК України. При цьому слід мати на увазі, що зміни вносяться не до свідоцтва про народження, а до актового запису про народження дитини.

Статтею 225 СК України передбачено, що усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що усиновлення малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 є доцільним та таким, що відповідатиме їх найвищим інтересам, підстав, передбачених у сімейному законодавстві, які б перешкоджали цьому усиновленню, судом не встановлено, а тому заява в цій частині підлягає задоволенню.

Враховуючи, що згідно ч. 1 ст. 229 СК України особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір`ю, батьком дитини або повнолітньої особи, а заявник скористався таким правом та просив внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , записавши його батьком, суд вважає, що це відповідає інтересам дітей, а тому є підстави для задоволення заяви і в цій частині.

Відповідно до підпункту 20 пункту 1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року за № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану. Так, згідно з пунктом 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року за № 96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

За ч. 1 ст. 233 СК України на підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін.

Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.

Крім того, для забезпечення таємниці усиновлення суд, відповідно до ч. 1 ст. 228 СК України, роз`яснює, що особи, яким у зв`язку з виконанням службових обов`язків доступна інформація щодо усиновлення (перебування осіб, які бажають усиновити дитину, на обліку, пошук ними дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення, розгляд справи про усиновлення, здійснення нагляду за дотриманням прав усиновленої дитини тощо), а також інші особи, яким став відомий факт усиновлення, зобов`язані не розголошувати її, зокрема і тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним. Відомості про усиновлення видаються судом лише за згодою усиновлювача, крім випадків, коли такі відомості потрібні правоохоронним органам, суду у зв`язку з цивільною справою чи кримінальним провадженням. Таємниця усиновлення забезпечується також відповідно до статей 229-231 цього Кодексу. Особи, які розголосили таємницю усиновлення, несуть відповідальність, встановлену законом.

Згідно ст. 314 ЦПК України за результатами розгляду заяви про усиновлення суд ухвалює рішення. У разі задоволення заяви суд зазначає у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини або повнолітньої особи заявником (заявниками). За клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками. Усиновлення вважається здійсненим із дня набрання законної сили рішенням суду. Для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини або повнолітньої особи копія рішення суду надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.

У § 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Chahal v. theUnitedKingdom» (заява № 22414/93) Європейський Суд з прав людини зазначив, що норма права щодо способу захисту гарантують на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Крім того, Європейський Суд з прав людини вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року можуть забезпечуватися всією сукупністю способів, що передбачаються національним правом. У свою чергу, у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за цією Конвенцією, в якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі (§ 75 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

Понесені заявником судові витрати, пов`язані з розглядом справи про усиновлення віднести, відповідно до вимог ч. 4 ст. 314 ЦПК України за рахунок заявника.

Відтак, судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті заявником судового збору за подання ним до суду заяви про усиновлення дитини, слід залишити за останнім, оскільки покладення їх на державу або ж на інших осіб при ухваленні рішення у справі у порядку окремого провадження чинним ЦПК України не передбачено.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 5, 6, 135, 207, 208, 209, 212, 219, 223, 224, 225, 229, 231, 233, 283, 285, 310 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 13, 77-81, 259, 263-265, 267-268, 273, 313-314, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, постановою Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , зацікавлені особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області, Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ), ІНФОРМАЦІЯ_1 про усиновлення дитини, - задовольнити.

Оголосити громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який зареєстрований адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає: АДРЕСА_1 , усиновлювачем малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , вказавши його батьком дітей.

Внести зміни до актового запису № 1127 від 01.07.2010 року, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, про народження малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де в графі «батько» записати « ОСОБА_1 , громадянин України», змінити відомості про дитину: прізвище дитини з « ОСОБА_3 » на « ІНФОРМАЦІЯ_13 », по-батькові з « ОСОБА_3 » на « ІНФОРМАЦІЯ_13 ». Ім`я, дату, місце народження дитини та відомості про матір залишити без змін.

Внести зміни до актового запису № 139 від 22.01.2013 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, про народження малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , де в графі «батько» записати « ОСОБА_1 , громадянин України», змінити відомості про дитину: прізвище дитини з « ОСОБА_4 » на « ІНФОРМАЦІЯ_13 », по-батькові з « ОСОБА_4 » на « ІНФОРМАЦІЯ_13 ». Ім`я, дату, місце народження дитини та відомості про матір залишити без змін.

У зв`язку з внесенням змін до актового запису, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, анулювати свідоцтво про народження малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та видати нове свідоцтво про народження, відповідно до рішення суду.

У зв`язку з внесенням змін до актового запису, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, анулювати свідоцтво про народження малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та видати нове свідоцтво про народження, відповідно до рішення суду.

Особи, яким у зв`язку з виконанням службових обов`язків доступна інформація щодо усиновлення (перебування осіб, які бажають усиновити дитину, на обліку, пошук ними дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення, розгляд справи про усиновлення, здійснення нагляду за дотриманням прав усиновленої дитини тощо), а також інші особи, яким став відомий факт усиновлення, зобов`язані не розголошувати її, зокрема і тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним.

Копію рішення після вступу в законну силу надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Понесені заявником судові витрати, пов`язані з розглядом справи про усиновлення віднести, відповідно до вимог ч. 4 ст. 314 ЦПК України за рахунок заявника.

Роз`яснити, якщо після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили батьки дитини відкликали свою згоду на її усиновлення, суд скасовує своє рішення і поновлює розгляд справи.

У разі відкликання заяви про усиновлення після ухвалення рішення про усиновлення, суд скасовує своє рішення і залишає заяву без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ( адреска реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 );

Зацікавлена особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 );

Зацікавлена особа: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області ( адреса місцезнаходження: 09107, Київська область, м. Біла церква, вул. П. Скоропадського, буд. 8, ЄДРПОУ: 35615529 );

Зацікавлена особа: Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) ( адреса місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, буд. 24, ЄДРПОУ: 33341882 );

Зацікавлена особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( адреса місцезнаходження: АДРЕСА_6 , ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ).

Повне судове рішення складено 01 липня 2024 року.

Суддя О. І. Орєхов Присяжні М.А. Хозєєв О.М. Діордієва