Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 444/2575/24
Провадження № 2-а/444/32/2024
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(повне)
19 червня 2024 року Жовківський районний суд Львівської області в складі :
головуючого судді Олещук М. М.,
секретар судового засідання Мачіха Г.В.,
з участю представника позивача Горбонос І.К.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Скоропад М.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовкві справу за адміністративним позовом Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області в особі територіального (структурного) підрозділу Жовківського відділу ГУ ДМС у Львівській області до громадянина російської федерації ОСОБА_1 про затримання та примусового видворення за межі території України, -
ВСТАНОВИВ :
ГУ ДМС України у Львівській області в особі територіального (структурного) підрозділу Жовківського відділу ГУ ДМС у Львівській області звернулося до суду з адміністративним позовом до громадянина російської федерації ОСОБА_1 , в якому просить затримати громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, терміном на 6 (шість) місяців, для ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.
В обґрунтування позову посилається на те, що 19.06.2024 року о 09.45 год. згідно протоколу №МЛВ 000086 про адміністративне затримання за ч. 2 ст. 263 КУпАП працівниками Жовківського відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області був виявлений та затриманий громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач), для забезпечення своєчасного розгляду справи про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 порушив правила перебування іноземців на території України, а саме ухилявся від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, не виконав рішення про примусове повернення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ПР МЛВ 002556 від 19.06.2024 за ч. 2 ст. 203 КУпАП громадянин російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перевищив дозволений строк перебування більш як на 30 днів та не виконав попереднє рішення про примусове повернення від 14.05.2024 року.
Дії громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушують законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 203 КУпАП - перевищення іноземцем або особою без громадянства встановленого строку перебування в Україні більш як на 30 днів, а так само проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні, за недійсними документами чи документами, термін дії яких закінчився, - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідач пояснив, що межі території України не залишив, та не виконав рішення про примусове повернення у строк до 12.06.2024, оскільки не мав паспорта, вину визнав.
Згідно рішення про примусове повернення, відповідач проживав на території України по посвідці на тимчасове проживання № НОМЕР_1 , виданій 19.11.2018, органом 8001, яка закінчилася 23.10.2021. Своєчасно не знявся з реєстрації місця проживання, не здав посвідку на тимчасове проживання та не виїхав за межі України.
Згідно витягу БД «Аркан» іноземець прибув на територію України останній раз 02.07.2019 через ПП «Бориспіль» за паспортом гр. російської федерації. В подальшому втратив паспорт та території України, перейшов у статус нелегального мігранта. Документи, що посвідчують особу іноземця - відсутні.
Рішення про примусове повернення не оскаржувалося іноземцем до суду.
Встановлено, що відповідач перевищив дозволений строк свого перебування на території України - більше 90 днів протягом 180 днів, чим порушив п. 2 Порядку продовження строку перебування та проживання або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою КМУ від 15.02.2012 № 150.
Відповідач ОСОБА_1 після закінчення дії посвідки, таку не здав, чим порушив п. 67 постанови КМУ від 25.04.2018 № 322 «Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання», а саме після закінчення строку дії посвідки іноземець та особа без громадянства зобов`язані в семиденний строк зняти з реєстрації місце проживання та виїхати за межі України. При цьому посвідка здається до територіального органу/територіального підрозділу ДМС.
ОСОБА_1 ухилився від виїзду з України, не вживав заходів щодо оформлення легального статусу перебування на території України у строк до закінчення дії посвідки, з заявою про надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту не звертався, законне джерело існування та підстави для подальшого перебування на території України відсутні.
Відповідач нелегально перебуваючи на території України з 2021 року (більше двох років) не має постійного місця проживання та місця праці, не має стабільного джерела доходів для свого існування. Відтак, існує ризик втечі громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та уникнення ним подальшого примусового видворення за межі території України.
Представник позивача Горбонос І.К. в судовому засіданні підтримала позов. Надала аналогічні пояснення викладені в адміністративному позові. Просила позов задоволити.
Відповідач та його адвокат Скоропад М.Д. в судовому засіданні щодо задоволення позову не заперечили.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд вважає, що позов належить задовольнити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 19.06.2024 року о 09.45 год. згідно протоколу №МЛВ 000086 про адміністративне затримання за ч. 2 ст. 263 КУпАП працівниками Жовківського відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області був виявлений та затриманий громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив правила перебування іноземців на території України, а саме ухилявся від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, не виконав рішення про примусове повернення.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ПР МЛВ 002556 від 19.06.2024 за ч. 2 ст. 203 КУпАП, громадянин російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перевищив дозволений строк перебування більш як на 30 днів та не виконав попереднє рішення про примусове повернення від 14.05.2024 року.
Згідно з рішенням про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства від 14.05.2024 року, відповідач проживав на території України по посвідці на тимчасове проживання № НОМЕР_1 , виданій 19.11.2018, органом 8001, яка закінчилася 23.10.2021. Своєчасно не знявся з реєстрації місця проживання, не здав посвідку на тимчасове проживання та не виїхав за межі України. Дане рішення не оскаржувалося іноземцем до суду.
Згідно з п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Відповідно до пункту 16 частини першої статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», паспортний документ іноземця - це документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в`їзд або виїзд з держави і визнається Україною.
У частині 3 статті 3 вказаного Закону зазначено, що іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, може супроводжуватися забороною щодо подальшого в`їзду в Україну строком на три роки.
Строк заборони щодо подальшого в`їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення. Порядок виконання рішення про заборону щодо подальшого в`їзду в Україну визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Відповідно до ч.ч. 3, 4ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першої цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.
Згідно з ч. 1 ст. 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Відповідно до ч. 11 ст. 289 КАС України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.
Згідно з Інструкцією про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 353/271/150 від 23 квітня 2012 року, контроль за дотриманням іноземцями та особами без громадянства вимог законодавства здійснюють в межах своєї компетенції територіальні підрозділи Державної міграційної служби України, до повноважень яких віднесено прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, їх документування та здійснення заходів з безпосереднього примусового повернення та примусового видворення за межі України.
У підпункті "f" п.1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказано, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в`їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.
Відповідач ОСОБА_1 є громадянином російської федерації, який порушив встановлені правила перебування іноземців на території України та будучи в межах України не мав постійного місця проживання та місця праці, не мав стабільного джерела доходів для свого існування та не довів законності перебування на території України.
Враховуючи наведене вище, зокрема те, що відповідач перебуває на території України без відповідних законних підстав, суд дійшов висновку, що є всі правові підстави для затримання відповідача громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням такого до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України, а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 241, 243, 244, 246, 268-272, 288, 289 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ :
Адміністративний позов Головного управлінняДержавної міграційноїслужби Україниу Львівськійобласті вособі територіального(структурного)підрозділу Жовківськоговідділу ГУДМС уЛьвівській області - задовольнити.
Затримати громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, терміном на 6 (шість) місяців, для ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Оскарження рішення про затримання іноземця або особи без громадянства не зупиняє його виконання.
Рішення суду звернути до негайного виконання.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області, адреса: 79007, м. Львів, вул. Січ. Стрільців, 11, ЄДРПОУ 37831493;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повне рішення суду складено 24.06.2024 року.
Суддя М. М. Олещук
Судове рішення № 120072856, Жовківський районний суд Львівської області було прийнято 19.06.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 444/2575/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: