Рішення № 120068538, 27.06.2024, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/926/24

Провадження № 2-а/486/10/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 року м. Южноукраїнськ

Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

складі: головуючого судді Далматової Г.А.,

при секретарі Маляновій А.А.,

розглянувши впорядку спрощеногопозовного провадженнябез повідомленнясторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

учасники справи: позивач ОСОБА_1 , представник позивача Саченко А.П., відповідач ОСОБА_2 , Головне управління Національної поліції в Миколаївській області,

В С Т А Н О В И В:

28 травня 2024 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Національної поліції в Миколаївській області в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА 2193732 винесену 20 травня 2024 року лейтенантом поліції Відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_2 .

Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що 20 травня 2024 року працівниками УПП в Миколаївській області було винесено постанову серії ЕНА №2193732 про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст.122 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

У постанові зазначено, що 20 травня 2024 року водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем Nissan Xtrail номери НОМЕР_1 не виконав вимоги дорожньої розмітки 1.1, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків руху, чим порушив п.п. 8.5.1. ПДР України. До ОСОБА_1 було вирішено застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 (триста сорок гривень) грн.

Вважає, що оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП не містить доказів винуватості позивача.

В оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення, не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось, не надано інших доказів вчинення правопорушення.

Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Враховуючи, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності серії ЕНА №2193732 не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис вчинення адміністративного правопорушення, та інші докази на підтвердження вини позивача відсутні, вказане свідчить про відсутність правових підстав для притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.

Відповідач ОСОБА_2 відзив на позов не надав.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Миколаївській області надала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що зупинка позивача була вчинена на підставі і в порядку ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». 20 травня 2024 року під час несення служби, о 13 год. 32 хв. на автодорозі Н-24 «Благовіщенське- Миколаїв» км. 106, помічено транспортний засіб Nissan Xtrail, реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій, якого в порушення вимог п. 8.5.1 та Розділу 34 «Дорожня розмітка» п.1 «Горизонтальна розмітка» п.п. 1.1 «вузька суцільна лінія» ПДР України здійснив перетин суцільної смуги руху з виїздом на зустрічну смугу руху. Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», водієві було роз`яснено причину зупинки. В ході розгляду адміністративного правопорушеня інспектором СРПП ВП № 3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 було встановлено, що водієм транспортного засобу Nissan Xtrail, реєстраційний номер НОМЕР_2 , був ОСОБА_1 . На думку представника відповідача позивачем не надано жодних доказів, які спростовували б факт порушення ним вимог ПДР України, просила в задоволені позову відмовити у повному обсязі.

Дослідивши докази в сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно постанови серії ЕНА №2193732 від 20 травня 2024 року, 20 травня 2024 року о 13:24 годині в м. Южноукраїнську по автодорозі Н-24 Благовіщенське-Миколаїв на 106 км, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем NISSAN X-TRAIL номерний знак НОМЕР_3 , не виконав вимоги дорожньої розмітки 1.1, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків руху, чим порушив п. 8.5.1. ПДР України, порушення вимог горизонтальної розмітки. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 122 КУпАП. До ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн. В постанові зазначено, що до постанови додається відео з ПВР 1113031965/18.

Згідно копії рапорту інспектора СРПП ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області О. Цимбала, 20 травня 2024 року під час несення служби на добовому чергуванні та здійснюючи патрулюванн автодороги Н-24 Благовіщенське-Миколаїв, де на 106 км автомобіль NISSAN X-TRAIL проїхавши блок пост одразу здійснив обгін автомобіля, що рухався попереду, при цьому перетнув одну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1. Відносно водія автомобіля ОСОБА_1 було складено постанову про адміністративне правопорушення до якої відео факту керування не збереглося з технічних причин /а.с. 33/.

Статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.

За правилами ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Як визначено ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1306 (надалі ПДР).

Пунктом 1.3 ПДР визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Аналогічні положення містяться у ст.14 Закону України «Про дорожній рух».

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9 ПДР).

Відповідно до п.8.1 ПДР, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Пунктом п.8.5.1 ПДР визначено, що горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 34.1 цих Правил.

Згідно п.1 розділу 34 ПДР горизонтальна розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) поділяє, зокрема, транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + 1) смугами руху в обох напрямках, позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка), позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки).

Порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1 ст. 122 КУпАП).

Отже, перетин вузької суцільної лінії горизонтальної розмітки 1.1 ПДР є порушенням вимог розмітки проїзної частини доріг та створює об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП.

В силу приписів п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).

Стаття 280 КУпАП визначає обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Згідно вимог ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених ч.2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Із змісту ст.283 КУпАП слідує, що обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому КУпАП порядку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За нормою ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Виходячи з приписів ст.ст. 8, 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Тобто положення даного Закону надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

Проте, жодних доказів, у яких (якими) зафіксовано вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, зазначеного у оскаржуваній постанові за вчинення якого позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, матеріали справи не містять.

Зокрема відповідачем не надано відповідного відео або фото фіксації подій, які відбулись за участю позивача 20 травня 2024 року та стали підставою для прийняття оскаржуваної постанови, попри те, що у самій постанові вказано що до неї додається відео та у відзиві зазначено, що долучено фотознімок адміністративного правопорушення, який зроблений 20 травня 2024 року.

Суд критично оцінює посилання в рапорті на те, що відео факту керування не збереглося з технічних причин, оскільки тягар доказування, у такій категорії справ лежить саме на суб`єкті владних повноважень.

Наразі, за обставин, які склались через відсутність відео фіксації вчинення позивачем адміністративного правопорушення, вважати доведеною відповідачем правомірність прийняття оскаржуваної постанови не можна, за відсутності також інших доказів, які б підтверджували склад та подію адміністративного правопорушення.

Надаючи оцінку доводам представнпика відповідача суд враховує не надання (відсутність) до матеріалів справи суб`єктом владних повноважень жодного належного та достатнього доказу на підтвердження вчинення позивачем порушення п. 8.5.1 ПДР, за яке його оскаржуваною постановою притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП (крім самої оскаржуваної постанови, яка між тим не є доказом вчинення адміністративного правопорушення).

Отже, відповідачем не доведено події та складу адміністративного правопорушення.

Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинуватості особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Статтею 254 КУпАП визначено, що така фіксація відбувається шляхом складання протоколу про адміністративне правопорушення, у якому відповідно до ст.256 КУпАП, крім іншого, зазначається місце час і суть адміністративного порушення, виявленого уповноваженою особою, прізвища адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Такого доказу відповідачем до суду надано не було.

За таких обставин, з огляду на відсутність жодних доказів правомірності прийняття оскаржуваної постанови, в тому числі відеозапису, суд вважає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, саме на якому і лежить тягар доказування вини, не доведено в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч.1 ст.122 КУпАП та за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності згідно з оскаржуваною постановою.

Відповідно до ч.3 п.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд вважає, що позивача необґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим вважає за необхідне скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №2193732 від 20 травня 2024 року.

Разом з тим, позовні вимоги щодо визнання постанови протиправною задоволенню не підлягають, оскільки ефективним способом захисту є заявлені позивачем вимоги щодо скасування оскаржуваної постанови, що відповідає положенням п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, а вимоги про визнання дій протиправними, незаконними та інші вимоги не вирішуються місцевими загальними судами як адміністративними судами.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір стягнути на підставі ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 9, 77, 90, 241, 242, 244, 246, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Постанову серії ЕНА № 2193732 від 20 травня 2024 року, винесену лейтенантом поліції Відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області Цимбалом О.С. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Судовий збір стягнути на користь держави за рахунок коштів бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до П`ятогоапеляційного адміністративногосуду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Южноукраїнського

міського суду Г.А. Далматова