Рішення № 120068056, 28.06.2024, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" червня 2024 р. Справа № 922/927/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (адреса: 61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10; код ЄДРПОУ 42206328) до Харківського квартирно-експлуатаційного управління (адреса: 61024, м. Харків, вул. Сковороди Григорія, буд. 61; код ЄДРПОУ 07923280) про стягнення 5990,70 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Харківського квартирно-експлуатаційного управління (далі - відповідач) 5990,70 грн, з яких:

4477,76 грн - пені;

313,51 грн - 3% річних;

1199,43 грн - інфляційних втрат.

Позов обгрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 178 від 30.09.2022 щодо своєчасного проведення розрахунків за спожиту електричну енергію.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.03.2024 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" залишено без руху; надано останньому п`ятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви; визначено спосіб усунення недоліків.

Позивач звернувся до суду з клопотанням про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 8207 від 27.03.2024).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.04.2024 відкрито провадження у справі № 922/927/24; справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін, за наявними в справі матеріалами; запропоновано відповідачу подати відзив на позов в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов; встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на позов.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.04.2024 провадження у справі № 922/927/24 зупинено до закінчення розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційної скарги у справі № 911/1359/22 та оприлюднення повного тексту постанови.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.05.2024 провадження у справі № 922/927/23 поновлено.

Позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою (вх. № 14101 від 30.05.2024), в якій просить суд за наслідками розгляду справи стягнути з відповідача:

313,51 грн - 3% річних;

1199,43 грн - інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.05.2024 задоволено заяву позивача (вх. № 14101 від 30.05.2024) та постановлено продовжити розгляд позовних вимог у даній справі з її урахуванням.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з вимогами п. п. 5-6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення, зокрема, є день вручення судового рішення під розписку, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Позивач та відповідач мають електронні кабінети в підсистемі Електронний суд.

З метою повідомлення сторін про порядок розгляду справи, та надання їм можливості реалізувати власні процесуальні права, копії ухвал від 01.04.2024, від 03.04.2024, від 28.05.2024 та від 31.05.2024 доставлені до їх електронних кабінетів в підсистемі Електронний суд, про що свідчать залучені до матеріалів справи довідки (а. с. 65-66, 69-70, 83-84, 95-96).

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення сторін про розгляд справи, а останні в розумінні положень ст. ст. 120, 242 ГПК України вважаються такими, що належним чином повідомлені про такий розгляд.

В процесі розгляду справи відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 10212 від 17.04.2024), в якому просить суд відмовити позивачу в позові в повному обсязі з посиланням на те, що невиконання відповідачем зобов`язання по оплаті за надані послуги сталося внаслідок недостатку бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, тобто для вчасної сплати заборгованості за у відповідача відсутнє відповідне фінансування. Таким чином, відповідач вказує, що його в діях щодо прострочення оплати за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 178 від 30.09.2022 не було вини (умислу або необережності) а лише обставини затримка бюджетного фінансування, через повномасштабну військову агресію рф проти України.

Окремо відповідач звертає увагу суду на те, що заявлений позов не містить жодного обґрунтування та документального підтвердження наміру умисного невиконання відповідачем наведеного вище договору.

Позивач надав суду відповідь на відзив (вх. № 9911 від 15.04.2024) в якій наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позовній заяві, та зазначає про те, що відсутність бюджетних асигнувань не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення перед позивачем зобов`язання зі сплати заборгованості за договором, а нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Відповідач не скористався своїм правом на подання заперечень.

Розглянувши подані на розгляд суду матеріали справи, суд визнає їх достатніми для прийняття судового рішення по суті спору.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 26.10.2018 № 1268 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих не побутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території", згідно Переліку постачальників універсальних послуг на території Харківської області таким постачальником визначено ПАТ "Харківенергозбут".

ПАТ "Харківенергозбут" має ліцензію з постачання електричної енергії (постанова НКРЕКП від 19.06.2018 № 505).

Частиною 1 ст. 63 Закону встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.

Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (ч. 4 ст. 63 Закону).

Абзацом 5 п. 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Також згідно з п. 7 Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Слід зазначити, що згідно з п.п. 3.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву - приєднання.

У відповідності до п. 3.1.7 Правил, електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку лише на вимогу споживача.

Разом з тим, відповідно до п. 13 Перехідних положень Закону, передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті ПрАТ "Харківенергозбут": zbutenergo.kharkov.ua.

Відповідно до п.п. 4.12, 4.13 Правил, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з п. 10 постанови № 312 до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

Відповідно до п. 4.3 Правил, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або надані послуг.

За вимогами п. 9.1.1 розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО, ППКО та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.

Таким чином розрахунки за спожиту електроенергію зі споживачем ПрАТ Харківенергозбут проводить на підставі переданих від оператора системи розподілу показів приладу обліку у відповідності до наведених вимог згідно з умовами договору.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, було укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 178 від 30.09.2022 (далі Договір № 178) на умовах Комерційної пропозиції № 2/1 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів (далі Комерційна пропозиція №2/1), та з вказаними у Додатку №1 (інформація щодо об`єктів споживача) до Договору об`єктами, що приєднані до електричних мереж оператора системи розподілу АТ Харківобленерго

Порядок розрахунків за Договором № 178 визначається відповідно до Комерційної пропозиції №2/1, яка є невід`ємним додатком до Договору

Згідно з умовами даного договору позивач, як постачальник, продає електричну енергію за ДК 021:2015:код 09310000-5 електрична енергія (далі - товар) відповідачу, як споживачу, для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії (п. п. 2.1-2.2 договору).

Відповідно до п. 5.8 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктами 5.9 та п. 5.13 договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника, споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника із зазначенням обраного способу оплати в комерційній пропозиції.

Відповідно до п. 5.10 договору оплата рахунка постачальника має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком № 2 до цього договору.

Відповідно до п. 6.2 договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.

При цьому, відповідно до п. п. 3-5 комерційної пропозиції № 2/1 (а. с. 17-18, далі за текстом комерційна пропозиція) розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється споживачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії.

Рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.

Звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії здійснюється шляхом фактичного обсягу спожитої електричної енергії оформлення між споживачем та постачальником "Акту прийому-передачі електричної енергії", сформованого згідно з даними на останній день розрахункового періоду споживача.

За змістом п. 7 комерційної пропозиції, у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суми пені, З% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 10 робочих днів від дня його отримання споживачем.

Як свідчать матеріали справи, згідно з переданими даними від АТ Харківобленерго за адресами, зазначеними у інформації щодо об`єктів споживача, як додатку № 1 до договору (а. с. 15-16), позивачем відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію:

за липень 2022 року на суму 4690,00 грн, в т.ч. ПДВ 20 % 938,00 грн, разом з ПДВ 5628,00 грн.; відповідачем за липень 2022 року спожито 3350 кВт*год. Рахунок за липень 2022 року та акт приймання-передачі електричної енергії надіслано засобами поштового зв`язку 05.08.2022. Строк оплати рахунку 19.08.2022. Рахунок не сплачено;

за серпень 2022 року на суму 4695,60 грн, в т.ч. ПДВ 20 % 939,12 грн., разом з ПДВ 5634,72 грн.; відповідачем за липень 2022 року спожито 3354 кВт*год. Рахунок за серпень 2022 року та акт приймання-передачі електричної енергії надіслано засобами поштового зв`язку 09.09.2022. Строк оплати рахунку 23.09.2022. Рахунок не сплачено;

за вересень 2022 року на суму 5777,80 грн, в т.ч. ПДВ 20 % 1155,56 грн, разом з ПДВ 6933,36 грн.; відповідачем за вересень 2022 року спожито 4127 кВт*год. Рахунок за вересень 2022 року та акт приймання-передачі електричної енергії за вересень 2022 року надіслано засобами поштового зв`язку 11.10.2022. Строк оплати рахунку 25.10.2022.

Як свідчать матеріали справи, за поставлену електричну енергію відповідачем розрахувався наступним чином:

21.12.2022 сплачено 815,08 грн, заборгованість за липень 2022 року;

28.04.2023 сплачено 4812,92 грн, заборгованість за липень 2022 року;

28.04.2023 сплачено 5634,72 грн, заборгованість за серпень 2022 року;

28.04.2023 сплачено 6933,36 грн, заборгованість за вересень 2022 року.

У зв`язку з простроченнями відповідачем з виконання зобов`язань, що мали місце в процесі виконання умов договору, позивачем на підставі умов договору та відповідних вимог чинного законодавства України, нараховано до стягнення з відповідача 1199,43 грн індексу інфляції з жовтня 2022 по травень 2023 та 313,51 грн 3% річних за період прострочення платежів з 20.08.2022 по 28.04.2023.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За змістом ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За змістом ч. 6-7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/ визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

У даному випадку, матеріалами справи підтверджується факт належного виконання позивачем умов договору щодо поставки електричної енергії відповідачу протягом липня-вересня 2022 року та факт порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної та повної оплати виставлених позивачем рахунків за вказаний період. Кінцеву оплату заборгованості за вказаний період відповідачем здійснено лише 28.04.2023.

Стаття 610 ЦК України вказує на те, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, факт прострочення відповідачем виконання своїх зобов`язань щодо сплати заборгованості за спожиту електроенергію протягом січня-березня 2021 року підтверджується матеріалами справи, та відповідачем жодним чином не спростовується. Зазначене надає позивачу право на нарахування інфляційних та 3% річних за таке прострочення.

За допущені прострочення оплати позивачем нараховано до стягнення з відповідача нараховано до стягнення з відповідача 1199,43 грн індексу інфляції за прострочення кожного з щомісячних платежів за період з жовтня 2022 по травень 2023 та 313,51 грн 3% річних за прострочення кожного з щомісячних платежів з 20.08.2022 по 28.04.2023.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних та річних, суд констатує, що його здійснено арифметично вірно. Перевірка розрахунку інфляційних та річних судом здійснювався за допомогою інструменту Юридичний калькулятор (https://calc.sitebuy.pro/).

За таких обставин, заявлений позов підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1199,43 грн індексу інфляції та 313,51 грн 3% річних за вказані вище періоди прострочення

Посилання відповідача на відсутність його вини в порушенні зобов`язання, суд вважає такими, що не можуть звільнювати його від відповідальності за допущені порушення. Згідно зі ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили; не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, ч. 2 ст.218 ГК України та ст. 617 ЦК України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.

ЄСПЛ у справі «Бакалов проти України» та у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання викладено в постанові ВСУ від 22.03.17р. у справі №3-77гс17, у постановах КГС у складі ВС від 27.03.18р. у справах №925/246/17, №925/974/17, а також у постанові ВП ВС від 10.04.18р. у справі №12-46гс18.

З огляду на викладене, відсутність у відповідача бюджетного фінансування на вчасну оплату вартості спожитої електроенергії не є підставами для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання перед позивачем.

Щодо доводів відповідача про необхідність зменшення розміру інфляційних та 3 % річних, суд зазначає.

Згідно з ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пунктом 3 ст. 551 ЦК України також передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Однак, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.06.2019№ 703/2718/16-ц дійшла висновку що, за змістом ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

При цьому, відповідач не надав суду жодних доказів винятковості обставин, за наявності яких можливе зменшення судом неустойки.

Суд також зазначає, що в силу положень ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Таким чином, відповідач уклавши з позивачем договір на відповідних умовах зобов`язаний нести всі ризики, пов`язані з порушенням власних зобов`язань, та в т. ч. сплачувати передбачені договором штрафні санкції за допущені прострочення.

Крім того, в даному випадку розмір заявлених до стягнення та задоволених судом інфляційних та 3% річних не є значним, відповідає допущеному відповідачем порушенню, не призводить до безпідставного збагачення іншої сторони у справі, не загрожує виникненню неплатоспроможності відповідача та виконанню покладених на нього завдань

За таких обставин, доводи відповідача про необхдність зменшення нарахованих санкцій безпосередньо судом є безпідставними.

З урахуванням вимог ст. 123, 126, 129 ГПК України, за наслідками розгляду справи з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Харківського квартирно-експлуатаційного управління (адреса: 61024, м. Харків, вул. Сковороди Григорія, буд. 61; код ЄДРПОУ 07923280) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (адреса: 61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10; код ЄДРПОУ 42206328; із зарахуванням на ХОУ АТ Ощадбанк UA673518230000026002300529792, МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328):

313,51 грн - 3% річних;

1199,43 грн - інфляційних втрат;

2422,40 грн - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

СуддяО.І. Байбак