Рішення № 120066992, 28.06.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/841/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 08.01.2024 надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо неврахування у виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», індексації грошового забезпечення та винагороди за бойове чергування;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військову частину НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 донарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, а саме за 28 років 04 місяці 19 днів, відповідно до частини 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ, з включенням в розрахунок місячного грошового забезпечення згідно вимог частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щомісячної додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, індексації грошового забезпечення та винагороди за бойове чергування (з урахуванням раніше виплачених сум).

15.01.2024 ухвалою прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

До суду від позивача 29.01.2024 за вх. № 3965/24 надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позовні вимоги викладені в наступній редакції:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо неврахування у виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складі, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», індексації грошового забезпечення та винагороди за бойове чергування із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військову частину НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 до нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, а саме за 28 років 04 місяці 19 днів, відповідно до частини 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ, з включенням в розрахунок місячного грошового забезпечення згідно вимог частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щомісячної додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особами рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, індексації грошового забезпечення та винагороди за бойове чергування із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержанні військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Ухвалою суду від 08 лютого 2024 року прийнято до провадження заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог від 29.01.2024 року за вх. № 3965/24

В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено, що позивач проходив військову службу на посаді заступника начальника відділу бойової та спеціальної підготовки штабу в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) АДРЕСА_1 , військове звання полковник. Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 02.12.2022 №1293-ОС та командира військової частини НОМЕР_1 від 16.12.2022 року №610-ОС по особовому складу полковника ОСОБА_1 , звільнено з військової служби за контрактом в запас Збройних Сил України, згідно ст. 26 п. 5 п.п. 3 п.п «г» Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-ХІІ та виключено зі списків особового складу з 16.12.2022 року. Станом на день звільнення загальна вислуга років 28 років 04 місяці 19 днів. 09 жовтня 2023 року постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі № 420/691/23 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року залишити без змін. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. 17.10.2023 року направлено заяву на адресу військової частини НОМЕР_1 з вимогою нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби передбачену абз. 2 п. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців т членів їх сімей» відповідно до постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі № 420/691/23 з включенням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 та індексації грошового забезпечення до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого буде нарахована та виплачена одноразова грошова допомога, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15 січня 2004 року. 17.112023 року отримав відповідь з відмовою щодо включення в суму виплати додаткової винагороди та індексації грошового забезпечення. 09 грудня 2023 року на виконання рішення суду військовою частиною НОМЕР_1 виплачено одноразова грошова допомога в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби у сумі 153691,94 грн. Позивач вважає, що виплата одноразової грошової допомоги в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік без включення в розмір виплати додаткової винагороди та індексації грошового забезпечення є необґрунтованою та такою що суперечить вимогам чинного законодавства. При нарахуванні одноразової допомоги при звільненні відповідачем протиправно утримано суму податку з доходів фізичних осіб в розмірі 18% - 34125,84 грн.

31.01.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що військова частина НОМЕР_1 вважає позовну заяву ОСОБА_1 необґрунтованою. Додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, не має регулярного характеру та виплачується на підставі наказів командирів (начальників) за наявності певних умов, а саме: - на період дії воєнного стану; пропорційно часу участі у відповідних заходах. Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. При цьому, факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним. Оскільки до складу грошового забезпечення включаються винагороди, які мають постійний характер, а додаткова винагорода в розмірі до 30000 грн. виплачується лише у період дії воєнного стану та її розмір не є сталим, тому відсутні правові підстави для включення до складу грошового забезпечення додаткової винагороди, яка нараховувалася та виплачувалася позивачу відповідно до Постанови № 168. Відповідач не погоджується з доводом позивача, що до спірних правовідносин слід застосувати висновок Великої Палати Верховного Суду, що викладений в постанові від 06.02.2019 у справі №522/2738/17 про те, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09. 2010 року №889, належить до додаткових видів грошового забезпечення та відповідно до статті 43 Закону № 2262-ХІІ та підлягає врахуванню під час обчислення пенсії, оскільки правовідносини в справі, що є предметом даного розгляду та в справі, що розглядалася Великою Палатою Верховного Суду є різними. Відповідач не згідний з вимогами позивача, стосовно включення до одноразової грошової допомоги при звільненні індексації грошового забезпечення та винагороди за бойове чергування, адже ці складові, у відповідності до ч. 2 ст. 9 Закону №2011-ХІІ не входять до складу грошового забезпечення позивача та не мають також постійного характеру, як це обумовлено нормативним поняттям грошового забезпечення. Ці виплати залежать від певних факторів та умов їх виплати та не мають постійно сталу суму виплат, тому й до грошового забезпечення, відповідно до визначеного законодавством порядку вони не входять.

09 лютого 2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив де зазначено, що при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає саме Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам Закону. Додаткова винагорода, визначена Постановою № 168, має щомісячний характер, підстави вважати таку винагороду одноразовим видом грошового забезпечення відсутні. Індексація є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця та має включатися до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні.

12.02.2024 року від представника відповідача до суду надійшли заперечення, де зазначено, що додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, не має регулярного характеру та виплачується на підставі наказів командирів (начальників) за наявності певних умов, а саме: - на період дії воєнного стану; пропорційно часу участі у відповідних заходах. Відповідно до пункту 1 Постанови №168 вказана додаткова винагорода виплачується лише у період дії воєнного стану, тобто виплата винагороди залежить від певних умов та виплачується лише в означений період, а її розмір не є сталим та визначається наказами командирів (начальників) у відповідній сумі, пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Оскільки до складу грошового забезпечення включаються винагороди, які мають постійний характер, а додаткова винагорода в розмірі до 30000 грн. виплачується лише у період дії воєнного стану та її розмір не є сталим, тому відсутні правові підстави для включення до складу грошового забезпечення додаткової винагороди, яка нараховувалася та виплачувалася позивачу відповідно до Постанови № 168. Не може бути включено до одноразової грошової допомоги при звільненні індексацію грошового забезпечення, адже у відповідності до ч. 2 ст. 9 Закону №2011-ХІІ взагалі не входять до складу грошового забезпечення позивача та не мають також постійного характеру, як це обумовлено нормативним поняттям грошового забезпечення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ).

Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 02.12.2022 № 1293-ОС припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби за п.п. «г» п. 3 ч.5 ст. 26 Закону в запас по ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_1 , заступника начальника відділу бойової та спеціальної підготовки штабу НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України з правом носіння військової форми одягу (а.с. 20).

Згідно наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 16.12.2022 № 610-ОС полковника ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення. Вислуга років станом на 16 грудня 2022 року становить: календарна 28 років 04 місяці 19 днів… (а.с. 19).

Одеським окружним адміністративним судом розглянуто справу № 420/691/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), в якому позивач просив: визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, у день виключення зі списків особового складу військової частини, у зв`язку із припиненням (розірванням) контракту; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військову частину НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, а саме за 28 років 04 місяці 19 днів, відповідно до частини 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII, з включенням в розрахунок місячного грошового забезпечення згідно вимог частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щомісячної додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року у справі № 420/691/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 у справі № 420/691/23 апеляційні скарги ОСОБА_1 та військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року залишено без змін.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року у справі № 420/691/23 набрало законної сили: 09.10.2023 року.

17 жовтня 2023 року позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 з заявою про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби відповідно до постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду по справі № 420/691/23 з включенням додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб (а.с. 14-15).

Військовою частиною НОМЕР_1 розглянута заява позивача та 09.11.2023 року надано відповідь № 11/Г-156-151, де відповідач відмовив у задоволенні заяви, зазначивши, що «підстав для включення сум додаткової винагороди визначеної Постановою № 168, індексації грошового забезпечення до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та перерахунку грошового забезпечення не було та не буде. Стосовно виплати грошової компенсації суми податку з доходу фізичних осіб та середнього заробітку за час затримки розрахунку, інформую, рішенням П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 по справі № 420/691/23 право на виплату грошової компенсації за утриманий податок з доходів фізичних осіб з одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та середнього заробітку за час затримки розрахунку не зазначено, тому вищезазначена виплата реалізації не підлягає» (а.с. 22-23).

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (надалі Закон №2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Дія Закону №2011-XII поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей (п.1 ч.1 ст. 3 Закону №2011-XII).

Відповідно до ст. 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (ч.2). Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч.3). Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України (ч.4).

В абзаці 2 п. 2 ст. 15 Закону №2011-XII вказано, що військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Виплата військовослужбовцям зазначеної в цьому пункті одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби здійснюється Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання (абз. 4 п. 2 ст. 15 Закону №2011-XII).

Згідно із пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до п. 3 Постанови № 704 виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби) визначено в Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року № 558 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 р. за № 854/32306) (далі Інструкція № 558)

Згідно п. 2. розділу І Інструкція № 558 грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.

Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).

Приписами п.п. 2 п.9 розділу V Інструкція № 558 передбачено, що військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням, через сімейні обставини та інші поважні причини, визначені Переліком сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413, які мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

В п.п. 6 п. 9 розділу V Інструкція № 558 зазначено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які в разі звільнення з військової служби мають право на отримання одноразової грошової допомоги, до їх грошового забезпечення, з якого нараховується ця одноразова грошова допомога, включаються: для військовослужбовців, що звільняються з посад, на які вони були призначені, - посадовий оклад, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) (п.1).

З аналізу зазначених положень ст. 9 Закону № 2011-ХІІ, п. 2 Постанови № 704 та Інструкція № 558 вбачається, що до складу грошового забезпечення входять щомісячні додаткові види грошового забезпечення, зокрема, винагороди, які мають постійний характер.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року (далі - Постанова № 168), якою установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «є Підтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Пунктом 5 Постанови № 168 визначено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022 року.

З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168, Міністром оборони України надіслана телеграма від 25.03.2022 року № 248/1298, пунктом 2 якої передбачалося, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:

100000 грн - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);

30000 грн - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв`язку зі звільненням з військової служби).

Пунктами 5, 6 вказаного наказу передбачено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установі організації) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Таким чином, додаткова винагорода, яка передбачена постановою КМУ від 28.02.2022 року № 168, не має регулярного характеру та виплачується на підставі наказів командирів (начальників) за наявності певних умов, а саме: - на період дії воєнного стану; - поліцейським; - пропорційно часу участі в інших заходах в умовах особливого періоду.

Крім цього, судом встановлено, на теперішній час жодним нормативно-правовим актом не передбачено включення до складу грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби, додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.

А тому, оскільки до складу грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні зі служби, включаються винагороди, які мають постійний характер, а додаткова винагорода яка передбачена постановою КМУ від 28.02.2022 року № 168 має тимчасовий характер (виплачується лише у період дії воєнного стану), тому відсутні правові підстави для включення до складу грошового забезпечення, з якого повинна бути обрахована одноразова грошова допомога при звільненні позивача зі служби, додаткової винагороди, яка нараховувалася та виплачувалася позивачу протягом проходження військової служби по мобілізації відповідно до Постанови № 168.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність та нарахування і виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі Закон № 2017-III), визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Закону № 2017-III передбачено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності..

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон № 1282-XII).

Згідно ст. 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ст. 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Положеннями ст. 5 Закону №1282-XII, передбачено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів (ч.1). Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (ч.2). Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (ч.6).

Суд виходить з того, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід`ємною складовою частиною грошового забезпечення.

Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні.

Такий висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 638/5794/17, від 27.12.2019 у справі № 643/11749/17, предметом розгляду яких було, зокрема, включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення.

При цьому, суд враховує позицію Верховного Суду, яку викладено у постанові від 24.10.2018 по справі № 820/3211/17, в якій суд за наслідками дослідження аналогічних обставин дійшов висновку, що чинним законодавством передбачено єдине поняття грошового забезпечення військовослужбовців, відповідно до якого враховуються і пенсійні виплати, і розмір одноразової грошової допомоги при звільненні.

Також, суд зазначає, що питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/2738/17. Приймаючи постанову від 06.02.2019 у вказаній справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків, що при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Таким чином, оскільки перед звільненням позивача додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою № 889, та індексація нараховувались і виплачувались позивачу щомісяця, підстави вважати такі виплати одноразовими видами грошового забезпечення відсутні.

Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо неврахування у виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення та зобов`язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, а саме за 28 років 04 місяці 19 днів, відповідно до частини 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ, з включенням в розрахунок місячного грошового забезпечення згідно вимог частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум з урахуванням приписів ч.2 ст. 9 КАС України підлягають задоволенню, шляхом визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби без урахування індексації грошового забезпечення та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, а саме за 28 років 04 місяці 19 днів, відповідно до частини 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням індексації грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.

Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність та нарахування і виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням винагороди за бойове чергування суд зазначає наступне.

Положеннями Додатку № 15 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначені «Додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», в тому числі і одноразові: «винагорода за бойове чергування (бойову службу)»

Тобто з приписів постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704, вбачається, що винагороди за бойове чергування не є щомісячною виплатою, а віднесена до одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

З дослідженої судом довідки про щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (архівна відомість з січня по грудень 2022 року) винагорода за бойове чергування виплачувалася ОСОБА_1 лише у травні, червні, жовтні та листопаді 2022 року, що свідчить про її одноразове, нарахування (а.с.29).

Виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям при звільнені їх з військової служби провадиться відповідно до ст. 15 Закону № 2011-ХІІ.

Однією з умов виплати одноразової грошової допомоги є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при її нарахуванні.

В п.п. 6 п. 9 розділу V Інструкція № 558 зазначено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які в разі звільнення з військової служби мають право на отримання одноразової грошової допомоги, до їх грошового забезпечення, з якого нараховується ця одноразова грошова допомога, включаються: для військовослужбовців, що звільняються з посад, на які вони були призначені, - посадовий оклад, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) (п.1).

Отже, при обчисленні одноразової грошової допомоги не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема «винагорода за бойове чергування».

З огляду на викладене, винагорода за бойове чергування, яка виплачувалася позивачу у травні, червні, жовтні та листопаді 2022 року, не відноситься до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та не підлягає включенню при нарахуванні і виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні.

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльність та нарахування і виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням винагороди за бойове чергування не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо до нарахування у виплату одноразової грошової допомоги додаткової винагороди із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 та зобов`язання до нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержанні військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 суд зазначає таке.

17 жовтня 2023 року позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 з заявою про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби відповідно до постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду по справі № 420/691/23 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб (а.с. 14-15).

Військовою частиною НОМЕР_1 розглянута заява позивача та 09.11.2023 року надано відповідь № 11/Г-156-151, де відповідач відмовив у задоволенні заяви, зазначивши, що рішенням П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 по справі № 420/691/23 право на виплату грошової компенсації за утриманий податок з доходів фізичних осіб з одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та середнього заробітку за час затримки розрахунку не зазначено, тому вищезазначена виплата реалізації не підлягає» (а.с. 22-23).

Приписами п. 168.5 ст. 168 Податкового кодексу України передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15 січня 2004 року затверджено «Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу» (далі - Порядок № 44).

В п. 1 Порядку №44 зазначено, що цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).

Відповідно до пунктів 2-5 Порядку №44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби. … (п.2). Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби, що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» ( п.3). Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення (п.4). Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення (п.5).

Аналіз наведених вище норм Порядку № 44 дає підстави дійти висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Отже, з урахуванням наведеного правового регулювання та фактичних обставин справи, суд вважає, що нарахування та виплата одноразової грошової допомоги позивачу має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд з урахуванням положень ч. 2 ст. 9 КАС України дійшов висновку, що позовні вимоги в зазначеній частині підлягають задоволенню шляхом: визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та невиплати грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 року та зобов`язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, в сумі, що належить до виплати при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення та виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 у справі № 420/691/23, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 року.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено 1211,21 грн. судового збору (а.с.13).

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 139 КАС України, та часткове задоволення позовних вимог по даній справі, суд дійшов висновку, що судові витрати щодо сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_1 ) на користь позивача судового збору у розмірі 605,61 грн.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби без урахування індексації грошового забезпечення та невиплати грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 року

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, а саме за 28 років 04 місяці 19 днів, відповідно до частини 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням індексації грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, в сумі, що належить до виплати при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення та виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 у справі № 420/691/23, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,61 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) .

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код юридичної особи: НОМЕР_4 )

СуддяО.А. Вовченко