Рішення № 120066581, 28.06.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 червня 2024 року № 320/15990/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Київ), в якому просить суд:

- зобов`язати Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Київ) виключити з Єдиного реєстру боржників дані щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 , як боржника у виконавчих провадженням Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві №№51044274, 51030831, 53772024, 53777784, 53788230, 53788296;

- зобов`язати Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Київ) зняти арешт та заборони з усього рухомого та нерухомого майна належного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 , накладений Дніпровським районним відділом державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що вона є спадкоємицею майна ОСОБА_2 . Зазначає, що після смерті матері їй стало відомо, що на майно ОСОБА_2 накладено арешт. Стверджує, що на даний час виконавчі провадження по відношенню до її померлої матері завершені та жоден виконавчий документ на виконанні в органі Державної виконавчої служби не перебуває. При цьому арешт з майна померлої матері знято не було. Звернувшись до державного виконавця із заявою про зняття арешту з майна, позивач отримала відмову, що стало підставою для звернення до суду з позовом у цій справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та в порядку, визначеному положеннями ст. 287 КАС України.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, інших заяв по суті справи відповідачем до суду не подано.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На виконанні в Дніпровському районному відділі державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Київ) перебували виконавчі провадження №№51044274, 51030831, 53772024, 53777784, 53788230, 53788296 відносно ОСОБА_2 , в межах яких на майно боржника накладено арешт.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.05.2019 спадкоємцем майна ОСОБА_2 є ОСОБА_1 .

Позивач звернулась до відповідача із заявою про зняття арештів з майна та виключення померлої ОСОБА_2 з Єдиного реєстру боржників, у відповідь на яку відповідачем було рекомендовано ОСОБА_1 звернутись до суду.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з позовом у цій справі, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" (далі Закон).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Констиуцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку (п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону).

З матеріалів справи вбачається, що в межах виконавчих проваджень №№51044274, 51030831, 53772024, 53777784, 53788230, 53788296 на майно ОСОБА_2 накладено арешт.

Вказані виконавчі провадження є закінченими.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 59 Закону у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 5 ст. 59 Закону).

Таким чином, з огляду на положення п. 3 ч. 1 ст. 39, ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача зняти арешт з майна, яке належало покійній матері позивача підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача виключити відомості стосовно ОСОБА_2 з Єдиного реєстру боржників, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1404-VIII Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

Згідно з Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5 (далі по тексту - Положення №2432/5) Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень - окремий спецрозділ, який є архівною складовою частиною Системи та містить відомості про виконавчі провадження, зареєстровані до запровадження Системи, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 20 травня 2003 року №43/5 "Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2003 року за №388/7709, наказу Міністерства юстиції України від 28 квітня 2015 року №614/5 "Про затвердження Тимчасового порядку автоматичного розподілу виконавчих документів між державними виконавцями і контролю строків виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2015 року за №478/26923.

Частиною 5 статті 9 Закону №1404-VIII передбачено, що відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Вичерпний перелік підстав для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстр боржників визначений частиною сьомою статті 9 Закону №1404, відповідно до якої відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

В той же час, відповідно до пункту 6 Розділу Х Положення №2432/5 система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови:

- про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону України "Про виконавче провадження";

- про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження";

- про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

В день встановлення факту відсутності заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів виконавець зобов`язаний винести постанову про скасування заходів примусового виконання

Таким чином, частиною сьомою статті 9 Закону №1404 та пунктом 6 Розділу Х Положення №2432/5 визначено вичерпний перелік підстав вилучення відомостей про боржників з Єдиного реєстру боржників.

Оскільки ані Закон №1404, ані Положення №2432/5 не передбачають виключення боржника з Єдиного реєстру боржників за рішенням суду, суд вважає, що позивачем неправильно обраний спосіб захисту прав.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи, що позов задоволено частково судові витрати підлягають відшкодуванню в сумі 2422,20 грн. на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов`язати Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) зняти арешт з майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 , накладений в межах виконавчих проваджень №№ 51044274, 51030831, 53772024, 53777784, 53788230, 53788296.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2422,20 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ідентифікаційний код 35011660).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .

Суддя Василенко Г.Ю.