Рішення № 120062925, 28.06.2024, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

28 червня 2024 року № 520/37894/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Відділу призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ у Дніпропетровській області від 13.10.2023 року № 204050004875 про відмову в призначені пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне Управління пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплатити пенсію за віком ОСОБА_1 з дня звернення за пенсією 06 жовтня 2023 року із зарахуванням до стажу роботи періоду роботи згідно атестата № 14031 та трудової книжки НОМЕР_1 від 14 лютого 1980 року за період з 01.09.1978 по 26.07.1979; з 14.02.1980 року по 30.03.1981; з 26.12.1986 по 25.05.1987 та з 16.07.1987 по 03.01.1990 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Відділом призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ у Дніпропетровській області було прийнято відносно нього рішення від 13.10.2023 року № 204050004875 про відмову в призначені пенсії, але таке є протиправним і таким, що порушує права позивача. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з позовом у цій справі.

Ухвалою суду від 12.02.2024 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Представником відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області через канцелярію суду було подано відзив на позов, в якому зазначено, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності. Водночас представником відповідача вказано, що розгляд заяви позивача від 06.10.2023 року про призначення пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» було здійснено за принципом екстериторіальності, за результатами чого рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було прийнято рішення від 13.10.2023 року №204050004875, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком. При цьому відповідно до наданих документів до страхового стажу не зараховано періоди роботи: з 14.02.1980 року до 30.03.1981 року, оскільки відсутня печатка та підпис відповідальної особи, з 16.07.1987 року до 03.01.1990 року, оскільки відсутня печатка, період навчання на курсах з 26.12.1986 року до 25.05.1987, оскільки відсутня кваліфікація, період навчання з 01.09.1978 року до 26.07.1979 року атестат №14031, оскільки ім`я не відповідає паспортним даним. Отже, вказане рішення прийнято у відповідності до норм діючого законодавства.

Також суд зазначає, що адміністративний позов було направлено на адресу відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у відповідності до норм діючого законодавства та доставлено до електронного кабінету останнього 27.12.2023 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку документа в електронний кабінет. Ухвалу суду від 12.02.2024 року також було доставлено до електронного кабінету відповідача 13.02.2024 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку документа в електронний кабінет.

Однак, представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області правом подання до суду відзиву на позов не скористався, заяви про визнання позову або будь-якої іншої до суду не подав.

Відповідно до ч.2 ст.175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про наслідки неподання відзиву на позов та необхідних документів або заяви про визнання позову до суду.

Ухвалою суду від 17.04.2024 року розгляд справи №520/37894/23 за вказаним вище позовом вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; витребувано від ОСОБА_1 оригінали трудової книжки на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , атестату № НОМЕР_2 , виданого про навчання ОСОБА_1 , а також довідок щодо проходження ОСОБА_1 навчання з 01.09.1978 до 26.07.1979 та на курсах з 26.12.1986 до 25.05.1987 або інших документів, що підтверджують проходження позивачем вказаного навчання, для дослідження судом; витребувані докази вказано надати до Харківського окружного адміністративного суду у строк протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали суду з дня отримання зазначеної ухвали з дотриманням вимог ч.9 ст. 79 КАС України; попереджено ОСОБА_1 про наслідки невиконання судового рішення та відповідальність, передбачену законодавством за невиконання судового рішення; вказано, що після дослідження судом витребуваних доказів оригінали останніх буде повернуто на адресу позивача.

На виконання ухвали суду від 17.04.2024 року позивачем було надано до суду пояснення, в яких зазначено, що у зв`язку з військовими діями його дім, який був розташований за адресою: АДРЕСА_1 , був зруйнований у березні 2022 року та на даний час у позивача залишились: паспорт, ідентифікаційний код та трудова книжка, інших документів не збереглося, оскільки такі згоріли при пожарі в будинку, на підтвердження чого до суду надано копії фотознімків будинку. Також позивачем вказано, що копія диплому навчання в Лобанівському СПТУ-41 не зберіглася, але в останньому позивач навчався з вересня 1978 року до лютого 1980 року, а з 26.12.1986 року до 25.05.1987 року навчався на курсах водіїв автотранспортних засобів, категорії «В», «С» при Брюховецькому УКП, документ про що також не зберігся.

Також позивачем для огляду судом направлено оригінал трудової книжки серії НОМЕР_1 .

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з положеннями ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову та заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 06.10.2023 року звернувся до Головного управлення Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою та відповідними документами щодо призначення пенсії за віком згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно п. 4.2 розділу IV постанови Пенсійного фонду України від 25.11.2002 № 22-1 Про затвердження порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (в редакції постанови Пенсійного фонду України від 16.12.2020 року № 25-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 за № 339/35961), при прийманні документів працівник сервісного центру, зокрема, сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України Про електронні довірчі послуги та Про захист персональних даних.

Після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/ фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п.4.10 IV Порядку № 22-1).

Отже, під час розгляду справи встановлено, що заява позивача про призначення пенсії за віком на умовах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, за результатами чого Відділом призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення № 204050004875 від 13.10.2023 року про відмову у призначенні пенсії.

З наявної в матеріалах справи копії вказаного рішення вбачається зазначення наступного: дата народження 15.11.1962 року, дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 06.10.2023 року; пенсійний вік визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 60 років; необхідний страховий стаж, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 29 років; страховий стаж особи становить 25 років 03 місяці 15 днів; результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу не зараховано: період роботи з 14.02.1980 року до 30.03.1981 року, оскільки відсутня печатка та підпис відповідальної особи, період з 16.07.1987 року до 03.01.1990 року, оскільки відсутня печатка, період навчання на курсах з 26.12.1986 року до 25.05.1987, оскільки відсутня кваліфікація, період навчання з 01.09.1978 року до 26.07.1979 року атестат №14031, оскільки ім`я не відповідає паспортним даним.

У позовній заяві позивачем вказано, що із записів в трудовій книжці вбачається, що записи останньої містять усю необхідну інформацію про період його роботи та навчання позивача. В той же час він як працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудових книжок та іншої документації з вини адміністрації, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку чи інвалідності на загальних підставах, що цілком відповідає висновкам Верховного Суду.

Вважаючи зазначене рішення відповідача протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає таке.

Відповідно до положень статті 46 Конституції України передбачено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Тобто, право на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України.

За змістом статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Провідним законом у сфері пенсійного страхування, яким врегульовано усі правовідносини пов`язані з функціонуванням системи пенсійного страхування, призначенням, перерахунком і виплатою пенсій, є Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон №1058-IV).

Відповідно до ст.1 Закону № 1058, пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 5 Закону №1058-IV визначено, що виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Статтею 24 Закону № 1058 встановлено, що страховий стаж це період, протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ч.2, ч.4 ст.24 Закону № 1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

Згідно зі ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 1993 року № 637 (далі - Порядок №637) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами.

Наведене узгоджується також з положеннями ч. 1 ст. 48 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Суд зазначає, що під час розгляду справи було досліджено оригінал трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої 14.02.1980 року на ім`я ОСОБА_1 , відповідно до записів якої:

- записи 1-2 робота у штаті радгоспу трактористом з 14.02.1980 року до 30.03.1981 року. Також до вказаного запису зазначений запис «До вступу на роботу навчався в Лобановському СПТУ-41»;

- записи 8-9 навчання на курсах водіїв автотранспортних засобів категорії «ВС» при Брюховецькому УКП з 26.12.1986 року до 25.05.1987 року (наказ №46-У від 15.01.1987 року; наказ №217-У від 25.05.51987 року);

- записи 10-11 робота водієм 3-го класу до транспортно-експедиторської служби у Брюховецькому ремтехпідприємстві з 16.07.1987 року до 03.01.1990 року.

Стосовно вказаних записів позивачем вказано, що із записів в трудовій книжці чітко зрозуміло, що він навчання у Лобанівському СПТУ-41, проходив курси водіїв автотранспортних засобів категорії «ВС» при Брюховецькому УКП та працював у спірні періоди, записи про які містять дату прийняття на роботу, дату звільнення, чітко вбачається період роботи та накази на підставі яких він був прийнятий.

Судом під час дослідження записів оригіналу трудової книжки позивача встановлено, що записи 1-2, 8-9, 10-11 містять в собі підписи осіб, відтиски печатки відповідних установ, хоча такі і є не чіткими, що фактично обумовлено плином часу, але вказане свідчить про необґрунтованість доводів відповідача в цій частині.

Також суд вважає необґрунтованими посилання відповідача, викладені у спірному рішенні на відсутність кваліфікації у записі про навчання на курсах з 26.12.1986 року до 25.05.1987 року, оскільки вказаний запис містить в собі зазначення про те, що курси стосувались навчання водіїв категорії «ВС».

Стосовно періоду навчання позивача з 01.09.1978 року до 26.07.1979 року судом встановлено, що оригінал трудової книжки позивача містить в собі запис про проходження останнім навчання до прийняття на роботу до радгоспу з 14.02.1980 року. В той же час судом встановлено доводи представника відповідача стосовно того, що атестат №14031 містить в собі зазначення ім`я, яке не відповідає паспортним даним позивача.

Ухвалою суду від 17.04.2024 року було витребувано у позивача, зокрема, оригінал атестату №14031, виданого про навчання ОСОБА_1 , а також довідок щодо проходження ОСОБА_1 навчання з 01.09.1978 до 26.07.1979 або інших документів, що підтверджують проходження позивачем вказаного навчання, для дослідження судом.

Однак, як повідомлено позивачем у поданих поясненнях, будь-яких документів у останнього не зберіглось, оскільки через бойові дії було зруйновано його будинок.

Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає, що відповідно до п. 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 (далі - Інструкція № 162), що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення мають точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи вчиняються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору.

Суд зазначає, що представником відповідача в якості підстав для не зарахування періодів роботи позивача 14.02.1980 року до 30.03.1981 року та з 16.07.1987 року до 03.01.1990 року зазначено відсутність печатки та підпису відповідальної особи у першому випадку та відсутність печатки у другому випадку, що і було покладено в основу прийнятого рішення в цій частині.

Будь-яких інших доводів відповідачем з приводу вказаного питання наведено не було.

Суд зазначає, що позивач, який у даному випадку був працівником, не може нести відповідальність за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.02.2018 року по справі №687/975/17.

Відтак, відповідальність за організацію ведення обліку бухгалтерських документів покладається на роботодавця, а тому формальні неточності в записах щодо роботи позивача, які містяться в документах, не можуть мати негативних наслідків для особи, щодо якої такі документи складені.

Водночас, суд зазначає, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Отже, зазначені періоди роботи позивача підлягають зарахуванню до страхового стажу роботи останньої, що дає право на отримання пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Крім того суд зазначає, що з дослідженого оригіналу трудової книжки позивача вбачається зазначення відомостей про навчання останнього на курсах у період з 26.12.1986 року до 25.05.1987 року із зазначенням кваліфікації, а отже доводи представника відповідача у цій частині також не можуть вважатися судом обґрунтованими.

Також суд вважає за необхідне вказати, що трудова книжка позивача містить і відомості про навчання останнього в Лобанівському СПТУ-41, а відтак і вказаний період навчання підлягає до зарахування.

Суд, враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, зазначає, що оскільки вказані доводи представника відповідача були покладені в основу рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області № 204050004875 від 13.10.2023 року про відмову у призначенні пенсії, то таке підлягає скасуванню.

Водночас, з огляду на встановлення під час розгляду даної справи обставин прийняття відповідачем протиправного рішення, яким було порушено права позивача, та враховуючи обставини того, що при розгляді заяви позивача про призначення пенсії за віком відповідачем не було надано належної оцінки поданим документів, суд доходить висновку про наявність підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи позивача періоди навчання та роботи останнього згідно із трудовою книжкою серії НОМЕР_1 , виданою 14 лютого 1980 року, а саме з 01.09.1978 року до 26.07.1979 року; з 14.02.1980 року до 30.03.1981 року; з 26.12.1986 року до 25.05.1987 року та з 16.07.1987 року до 03.01.1990 року.

З огляду на не здійснення відповідачем належного розгляду заяви позивача належним способом відновлення порушених прав останнього є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 06.10.2023 року з урахуванням висновків суду у цій справі.

Стосовно позовних вимог позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплатити пенсію за віком ОСОБА_1 з дня звернення за пенсією 06 жовтня 2023 року із зарахуванням до стажу роботи періоду роботи згідно атестата № 14031 та трудової книжки НОМЕР_1 від 14 лютого 1980 року за період з 01.09.1978 по 26.07.1979; з 14.02.1980 року по 30.03.1981; з 26.12.1986 по 25.05.1987 та з 16.07.1987 по 03.01.1990 року, суд зазначає, що оскільки розгляд заяви позивача було здійснено саме Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, то підстави для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області вчиняти будь-які дії щодо вказаної заяви у суду відсутні. Крім того, суд вважає вимоги позивача щодо призначення та виплати йому пенсії з огляду на наведені вище висновки передчасними та направленими на майбутнє.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов.2, м. Харків, 61022), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49123) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 13.10.2023 року № 204050004875 про відмову в призначені пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 періоди навчання та роботи останнього згідно із трудовою книжкою серії НОМЕР_1 , виданою 14 лютого 1980 року, а саме з 01.09.1978 року до 26.07.1979 року; з 14.02.1980 року до 30.03.1981 року; з 26.12.1986 року до 25.05.1987 року та з 16.07.1987 року до 03.01.1990 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 06.10.2023 року з урахуванням висновків суду у цій справі.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) сплачену суму судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.