Рішення № 120061624, 27.06.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2024 рокусправа № 380/7125/24Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., розглянув в місті Львові у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідачі), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 13.03.2024р., 135050015264, про відмову у призначенні ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_1 пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати позивачу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_1 до страхового стажу період роботи з 15.09.1988 по 06.07.1998 та призначити пенсію за віком з часу звернення 06.03.2024р.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 06.03.2024 звернулася до територіального органу ПФУ в Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком. У відповідь отримала рішення № 135050015264 від 13.03.2024 ГУ ПФУ у Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. У свою чергу не було зараховано наступні періоди робити позивачки: - з 15.09.1988 по 06.07.1998, оскільки назва підприємства при прийнятті на роботу не відповідає назві на печатці при звільненні. Вважає відмову у призначенні їй пенсії незаконною та необґрунтованою, прийнятою всупереч положенням чинного законодавства. Позивачка також подала до суду клопотання, до якого долучила копії трудових книжок своїх колег із Стрийської взуттєвої фабрики.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало відзив на позовну заяву у якому проти позову заперечило. На обґрунтування своєї позиції зазначило, що територіальне управління пенсійного органу правомірно відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки на момент звернення у позивача відсутній необхідний страховий стаж, а саме не менше 31 року.

Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області подало відзив на позовну заяву у якому проти позову заперечило. На обґрунтування своєї позиції зазначило, що відповідно до наданих документів, вік позивачки на час звернення із заявою про призначення пенсії становить 60 років, загальний страховий стаж роботи складає 22 роки 0 місяців 14 днів, що недостатньо для призначення пенсії відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058. До стажу позивачки не зарахований період з 15.09.1988 по 06.07.1998, оскільки назва підприємства при прийнятті на роботу не відповідає назві на печатці при звільненні.

Суд з`ясував зміст позовних вимог та заперечень на позов, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до підрозділу ПФУ із заявою від 06.03.2024 про призначення пенсії за віком (а.с. 44), до заяви додала такі документи: -трудову книжку серії НОМЕР_2 ; - паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 ; - картку платника податків НОМЕР_1 ; - диплом серії НОМЕР_4 ; - свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 ; - свідоцтво про народження № НОМЕР_6 .

Згідно відомостей трудової книжки серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 щодо спірного періоду (а.с. 58-62): - з 15.09.1988 по 06.07.1998 працювала у Стрийській взуттєвій фабриці (наказ № 154/к від 15.09.1988 та наказ № 50-к від 06.07.1998).

Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області за результатами розгляду заяви прийняло рішення від 13.03.2024 року № 135050015264 (а.с. 53) про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (не менше 31 рік страхового стажу); страховий стаж обчислено в розмірі 22 роки 00 місяців 14 днів. До страхового стажу орган ПФУ не зарахував такі періоди:

- з 15.09.1988 по 06.07.1998, оскільки назва підприємства при прийнятті на роботу не відповідає назві на печатці при звільненні. Для зарахування даного періоду необхідно надати довідку про перейменування підприємства.

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:

Стаття 46 Конституції України закріплює право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до статті 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058-IV).

Частиною 1 статті 24 Закону України № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до абзацу першого частини 2 статті 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальним органом Пенсійного фонду відповідно вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку з 01.01.2004 року, а за період до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим законом.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058-ІV починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року не менше 31 року.

Згідно статті 45 Закону № 1058-ІV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, окрім того пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 637 від 12.08.1993 (далі Порядок №637).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Вирішуючи спір по суті, суд окреслює предмет доказування таким чином:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до ПФУ із заявою від 06.03.2024 про призначення пенсії за віком у зв`язку із чим ГУ ПФУ у Дніпропетровській області прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії з мотивів відсутності необхідного страхового стажу, а саме не менше 31 року. У рішенні про відмову від 13.03.2024 № 135050015264 пенсійний орган: - обчислив страховий стаж 22 роки 14 днів; - не зарахував період з 15.09.1988 по 06.07.1998, оскільки назва підприємства при прийнятті на роботу не відповідає назві на печатці при звільненні. Отже, в предмет доказування у цій справі входить питання щодо зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу описаного періоду.

Оцінюючи дії відповідача щодо відмови зарахувати спірний період до страхового стажу позивачки суд керується такими мотивами:

З матеріалів справи суд встановив, що у трудовій книжці позивачки міститься запис, відповідно до якого ОСОБА_1 : 15.09.1988 року була зарахована ученицею заготівельної дільниці «Стрыйской обувной фабрики»; 16.11.1990 року присвоєний 2 розряд «укладальник деталей»; 06.07.1998 року звільнена з роботи на підставі статті 38 КЗпП України за власним бажанням. При цьому запис про звільнення завірений печаткою ВАТ «Стрийська взуттєва фабрика». В трудовій книжці позивачки запис про зміну назви підприємства, на якому вона працювала відсутній.

Суд звертає увагу, що у спірний період роботи позивачки діяли Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях Державного комітету СРСР по труду та соціальним питанням від 20.06.1974р. № 162 (далі Інструкція № 162) та Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства Юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 (далі Інструкція № 58).

Відповідно до Інструкції № 162 (далі мовою оригіналу): «Все записи в трудовой книжке о приеме на работу, переводе на другую постоянную работу или увольнении, а также о награждениях и поощрениях вносятся администрацией предприятия после издания приказа (распоряжения), но не позднее недельного срока, а при увольнении - в день увольнения и должны точно соответствовать тексту приказа (распоряжения)».

Відповідно до Інструкції № 58 записи в трудовій книжці вносяться адміністрацією підприємства, а не самим працівником. У зв`язку із цим працівник не несе відповідальності за заповнення своєї трудової книжки. Пунктом 2.15 Інструкції №58 передбачено, що якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим порядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: "Підприємство таке-то з такого-то числа переіменоване на таке-то", а у графі 4 проставляється підстава перейменування - наказ (розпорядження), його дата і номер.

При вирішенні цього питання суд, на підставі частини 5 статті 242 КАС України, враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 30.09.2021 у справі № 300/860/17 «[…] За загальним правилом відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить, а отже й не може впливати на її особисті права. Водночас працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві та у свою чергу неналежний порядок ведення і заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, а тому вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист у частині призначення пенсії за віком. […]».

Враховуючи згадані висновки, суд зазначає, що працівник не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто працівником. Тому, відмовляючи позивачці у зарахуванні до її страхового стажу спірного періоду, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області діяло протиправно, оскільки неістотні недоліки оформлення документів, за загальним правилом, не можуть бути підставою для відмови у зарахуванні певного періоду роботи до страхового стажу.

Суд зауважує, що до матеріалів справи позивачка долучила копії трудових книжок колишніх працівників ВАТ «Стрийська взуттєва фабрика» ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ), які працювали у той самий період, що і позивачка на підприєстві та у яких у трудовій книжці наявний запис про перейменування цього підриємства (а.с. 29-31). Залишається неочевидним, чому аналогічний запис не внесений роботодавцем до трудової книжки ОСОБА_1 , проте такі докази додатково підтверджують необхідність зарахування цього періода до страхового стажу позивачки.

Підсумовуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що позивачка на момент звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідала умовам, визначеним частини 1 статті 26 Закону № 1058-ІV - після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року не менше 31 року:

- досяла 60 віку станом на дату звернення із заявою від 06.03.2024;

- з урахуванням зарахування спірного періоду (з 15.09.1988 по 06.07.1998 09 років 10 місяців 22 дні) до страхового стажу визначеного пенсійним органом 22 роки 00 місяців 14 днів, страховий стаж позивача становитиме 31 рік 11 місяців 06 днів, тобто достатній для призначення позивачці пенсії за віком на підставі частини 1 статті 26 Закону № 1058-ІV.

Тому, суд дійшов висновку про протиправність рішення ГУ ПФУ у Дніпропетровській області від 13.03.2024 року № 135050015264 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на підставі частини 1 статті 26 Закону № 1058-ІV, оскільки відповідач безпідставно не зарахував спірний період до страхового стажу позивачки, що дає право на призначення такої пенсії.

Позивачка досягла 60-річного віку 04.03.2024, тому відповідно до статті 45 Закону №1058 пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку, тобто у цьому випадку з 05.03.2024 року. При цьому, керуючись ст. 9, 242 КАС України з метою забезпечення ефективного відновлення прав позивачки обов`язок щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком слід покласти на територіальний орган ПФУ за місцем проживання заявниці (в розпорядженні якого є пенсійна справа на паперових носіях), тобто ГУ ПФУ у Львівській області.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 246 КАС України у разі необхідності в резолютивній частині рішення вказується про порядок його виконання. Для забезпечення ефективного відновлення прав позивачки та з метою виконання цього рішення суду ГУ ПФУ у Львівській області зобов`язане зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період роботи у ВАТ «Стрийська взуттєва фабрика» із 15.09.1988 по 06.07.1998.

З огляду на встановлені КАС України правила розподілу судових витрат понесені позивачем витрати на сплату судового збору стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись ст.ст.19-26,90,139,229,241-246,251,255,257-258,295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії № 135050015264 від 13.03.2024.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ідентифікаційний код 13814885) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до страхового стажу період роботи у ВАТ «Стрийська взуттєва фабрика» із 15.09.1988 по 06.07.1998.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ідентифікаційний код 13814885) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з 05.03.2024 пенсію за віком на підставі Закону № 1058.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (49094, місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; ідентифікаційний код 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79000, місто Львів, вул.Митрополита Андрея, 10; ідентифікаційний код 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяМоскаль Ростислав Миколайович