Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №295/4357/24
Категорія 38
2/295/1485/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.06.2024 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого - судді Кузнєцова Д.В.,
за участі секретаря судового засідання Карпішиної С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2024 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 25.02.2023 року між ним та відповідачем за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1161-7539. Згідно з умовами кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб у сумі 16 500,00 грн. із заявленим строком кредитування на 300 календарних днів та встановленими промо/стандартною процентними ставками. У порушення умов договору відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 26.02.2024 року загальна сума заборгованості становить 161 287,50 грн., яка складається з: 16 500,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 144 787,50 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами. При цьому, позивач зазначає, що ОСОБА_1 підтвердила виникнення своїх зобов`язань, не скористалась правом відмовитись від договору протягом 14 днів з дня його укладення, а також 8 раз оформлювала кредитні відносини із товариством й погасила попередні кредитні договори. Як далі слідує зі змісту позову, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг, а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 78 787,50 грн. за умови погашення позичальником решти за кредитним договором в розмірі 82 500,00 грн. Оскільки боржником умови договору не виконані, позивач просить стягнути з неї на свою користь заборгованість за зазначеним кредитним договором №1161-7539 від 25.02.2023 року в розмірі 82 500,00 грн., з яких прострочена заборгованість за кредитом 16 500,00 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 66 000,00 грн. та судовий збір.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 05.04.2024 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Від представникавідповідача адвоката ПлахтійО.В.надійшов відзивна позовнузаяву,у якомуостання просилавідмовити узадоволенні позову.В обґрунтуваннясвоїх запереченьзазначила,що позивачемне доведенанаявність договірнихвідносин міжсторонами договорупро відкриттякредитної лінії№1161-7539від 25.02.2023року.Позов таматеріали справине містятьдоказів застосуванняпозивачем жодногоіз способівверифікації відповідача,передбаченими уп.31Додатку 2Положення проздійснення установамифінансового моніторингу,затвердженого ПостановоюПравління НБУ28.07.2020року №107.Перед встановленнямділових відносинз відповідачему виглядіукладення велектронній формідоговору фінансовогокредиту,позивач належнимчином неверифікував їїособу таздійснив реєстраціюв інформаційно-телекомунікаційнійсистемі суб`єктаелектронної комерціїз отриманнямодноразового ідентифікатора А0039без належноїперевірки особивідповідача.На переконанняпредставника відповідача,договір провідкриття кредитноїлінії №1161-7539від 25.02.2023року міжсторонами єнеукладеним,адже вінне підписанийз бокувідповідача (якв електронній,так іпаперовій формі).Позивачем недоведена наявністьдоговірних відносинміж сторонамизазначеного договору.До позовуне доданіналежні,допустимі,достовірні доказиперерахування нарахунок,відкритий наім`я відповідача,кредитних коштівв сумі16500,00грн.Такими доказамиотримання коштів,за словамипредставника,є заповненіз урахуваннямвимог Інструкції№163платіжні інструкції розпорядженняініціатора надавачуплатіжних послугщодо виконанняплатіжних операційпо:зарахуванню коштіву сумікредиту нарахунок відповідача,відкритий вбанківській установі,та списаннюгрошових коштіву сумікредиту збанківського рахункукредитодавця.До позовноїзаяви зазначенідокументи недодані,отже висновокпро отриманнявідповідачем кредитнихкоштів усумі 16500,00грн.є припущенням,яке прямозаборонено ч.6ст.81ЦПК України.У своючергу документи,створені юридичнимиособами, службовийлист АТКБ «Приватбанк»та довідкаТОВ «УкрКредит Фінанс»взагалі немають доказовогозначення,оскільки ненабули юридичноїсили внаслідоквідсутності обов`язковихреквізитів,а самедати документата реєстраційногоіндексу документа.Не наданіналежні,допустимі,достовірні доказивідкриття наім`я відповідачаплатіжної картки.Таким чином,вимога простягнення простроченоїзаборгованості занарахованими процентамив сумі66000,00грн.є безпідставною,так якпозивачем ненадано доказіввидачі кредитнихкоштів.Додатково представниквідповідача зауважилау відзиві,що пункт4.6договору провідкриття кредитноїлінії,який передбачаєнарахування процентівза користуваннякредитом застандартною процентноюставкою 3,00%за кожендень користуваннякредитом,вносить істотнийдисбаланс договірнихправ таобов`язків нашкоду споживачу,оскільки кожні18днів позичальникзобов`язаний насуму кредиту16500,00грн.сплатити відсоткив розмірі8910,00грн.,що складаєбільше половинивід сумикредиту івідповідно за300днів сплатитивідсотки врозмірі 148500,00грн.,що у9разів перевищуєсуму кредиту.Це свідчить про те, що зазначені умови кредитного договору є несправедливими, отже нікчемними, які не створюють жодних юридичних наслідків (а.с. 60-66).
У судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Представник відповідача адвокат Плахтій О.В. у судове засідання не з`явилася, у відзиві просила проводити розгляд справи у її відсутність.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності та кожен окремо, дійшов наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що 25.02.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1161-7539. Відповідно до п. 2.2 договору позивач як кредитодавець зобов`язався відкрити кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавець проценти за користування кредитом (а.с. 10-15).
Згідно з п. 4.1 кредитного договору розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту становить 16 500 грн., дата видачі кредиту 25.02.2023 року.
Пунктами 2.3, 4.5, 4.6 кредитного договору передбачено, що сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного базового періоду, тобто 18 днів або до 14.03.2023 року. Стандартна процентна ставка становить 3.00% за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою, та/або Пільговою процентною ставкою).
Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику становить 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Дата повернення кредиту 21.12.2023 року (п. 4.2, 4.8).
Сторони узгодили, що кредитний договір укладено у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію» (п. 3.1). Договір відповідач підписала електронним цифровим підписом з одноразовим ідентифікатором.
За змістом пункту 11.12 кредитного договору невід`ємними його частинами є Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Таблиця обчислення загальної вартості кредиту, Паспорт споживчого кредиту (а.с. 16-25). Всі зазначені документи, як слідує з матеріалів справи, відповідач також підписала електронним цифровим підписом з одноразовим ідентифікатором.
Із довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту №1161-7539 від 25.02.2023 та листа АТ КБ «Приватбанк» слідує, що позивачем за допомогою системи LiqPay на платіжну картку № НОМЕР_1 , котра вказана у кредитному договорі як номер особистого електронного платіжного засобу ОСОБА_1 , 25.02.2023 року було перераховано кошти у розмірі 16 500,00 грн. (а.с. 26, 30-35).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку розмір заборгованості ОСОБА_1 ,із урахуваннямприйнятого кредитодавцемрішення проможливість застосуваннядо позичальникаПрограми лояльностідля споживачівфінансових послугТОВ «УкрКредит Фінанс»шляхом частковогосписання заборгованостіпозичальнику занарахованими процентами, станом на 26.02.2024 року становить 82 500,00 грн., з яких прострочена заборгованість за кредитом 16 500,00 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 66 000,00 грн. (а.с. 4 зворот, 27-29).
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Приписи частин 1, 3 статті 509 ЦК України передбачають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтями 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зч.1ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст. 611, ч.1 ст. 612 ЦК України).
Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилами ч. 8, 12 ст. 11 даного Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону № 675-VIII визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Суд критично оцінює твердження сторони відповідача про те, що позов та матеріали справи не містять доказів застосування позивачем жодного зі способів верифікації відповідача, передбачених у п. 31 Додатку 2 Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого Постановою Правління НБУ 28.07.2020 року №107, оскільки пунктом 3.5 договору про відкриття кредитної лінії №1161-7539 від 25.02.2023 безпосередньо передбачено, що ідентифікація та верифікація позичальника здійснюється кредитодавцем за допомогою технології BankID та/або шляхом надання позичальником документів/копій документів про проведення перевірок, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». До того ж ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не є банківською установою, а тому не має доступу до первинних фінансових документів про рух коштів на рахунку відповідача. На підтвердження своїх вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало лист АТ КБ «Приватбанк» про перерахування кредитних коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 (а.с. 30-35).
Наведені у відзиві доводи представника відповідача стосовно не надання позивачем доказів відкриття на ім`я ОСОБА_1 платіжної картки, перерахування кредитних коштів на рахунок ОСОБА_1 на увагу не заслуговують, оскільки не спростовують обов`язку відповідача довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх заперечень, що є її процесуальним обов`язком у силу статей 12, 81 ЦПК України. Наприклад, відповідач не був позбавлений права звернутись до банку і отримати відповідь стосовно не відкриття на її ім`я відповідного рахунку або отримання нею платіжної картки № НОМЕР_1 тощо.
Таким чином, на переконання суду, встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи на підставі поданих доказів, які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, свідчать про наявність договірних відносин між сторонами, а також те, що відповідач ОСОБА_1 не виконала належним чином своїх зобов`язань, передбачених умовами кредитного договору, по поверненнюодержаних вякості кредитугрошових коштівта сплатипроцентів закористування кредитом,а тому з неї на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у загальній сумі 82 500,00 грн.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 422,40 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду, що підтверджено документально.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 2-5, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 352, 354ЦПК України суд, -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1161-7539 від 25.02.2023 року у розмірі 82 500,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя
Судове рішення № 120055619, Богунський районний суд м. Житомира було прийнято 10.06.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 295/4357/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: