Ухвала суду № 120054641, 21.06.2024, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/19253/24

Провадження № 1-кс/947/8258/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2024 року місто Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Одесі) ТУ ДБР розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 погоджене з прокурором Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Одеса, громадянин України, не одружений, має малолітню дитину, раніше не судимий, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , працюючий на посаді заступника начальника сектору протидії домашньому насильству відділу превенції ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області, старший лейтенант поліції,

якому повідомленопро підозруу вчиненнізлочину,передбаченого ч.3ст.369-2КК України,-

В С Т А Н О В И В:

І. Суть клопотання

21 червня 2024 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 999240грн..

Клопотання обґрунтованетим, Другим слідчим відділом ТУ ДБР у м. Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024150020000001 від 03.01.2024 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

На думку слідчого застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.

2.2. Захисник підозрюваної ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання, пославшись на низький рівень обгрунтованості підозри, істотні порушення під час здійснення обшуку та виявлення ідентифікованих грошових коштів, завищення кваліфікаціїї інкримінованих ді, а саме відсутності в діях підозрюваного ознаки вимагання, неможливості впливу. Крім того звернула увагу, що матеріали кримінального провадження містить взаємосуперечливі відомості щодо обставин інкримінованого злочину. Щодо застави, то захисник зазначила, що вона розрахована без положень КПК України та є явно непомірною. Також зазначила, що дії ОСОБА_4 помилково кваліфіковані як тяжкий злочин, підозрюваний має хронічні хвороби, та міцні соціальні зв`язки.

2.3. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.3. Оцінка обґрунтованості підозри

Зміст повідомлення про підозру

ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст.369-2 КК України.

Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.

В ході досудового розслідування встановлено, що що наказом начальника Головного Управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_8 від 15.09.2023 за № 1257 о/с ОСОБА_4 призначено на посаду заступника начальника сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління національної поліції в Одеській області, у спеціальному званні старший лейтенант.

Відповідно до ст. ст. 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закону), Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до положень ст. ст. 2, 18 Закону, одним з основних завдань та обов`язків працівників поліції є охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності та професійне виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків.

Статтею 23 Закону встановлено, що одними із основних повноважень поліції є виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, вжиття у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, вжиття заходів з метою виявлення кримінальних правопорушень, припинення виявлених кримінальних правопорушень, здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності, розшук та доставка осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, ухиляються від виконання кримінального покарання, пропали безвісти, та інших осіб у випадках, визначених законом.

Так, в силу наявного досвіду роботи в органах поліції ОСОБА_4 знав та розумів, що вимогами статей 3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктам, на яких поширюється дія цього Закону, забороняється використовувати своє становище та пов`язані з ним можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» на ОСОБА_4 поширюються положення вказаного закону, тобто він є працівником правоохоронного органу та відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України на нього покладено обов`язки діяти лише в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією України та Законами України. ОСОБА_4 також є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, передбаченим статтею 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014.

Відповідно до посадової інструкції, яка затверджена 21.03.2024 начальником ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 на заступника начальника сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління національної поліції в Одеській області ОСОБА_4 покладено ряд прав та обов`язків, серед яких: поважає і не порушує права і свободу громадян, у разі виявлення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи одержавння інформації про вчинення такого правопорушення підлеглими у межах компетенції своїх повноважень вживає заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово інформує про його вчинення безпосереднього керівника, а також інші уповноважені органи в залежності від категорії правопорушення, забезпечує взаємодію працівників сектору із суб`єктами, що здійснюють заходи з протидії домашньому насильству та іншими службами Національної поліції.

У своїй діяльності ОСОБА_4 повинен знати та керуватись Конституцією України, законами України, актами президента України, Верховної ради України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами МВС, НПУ та іншими нормативно - правовими і відомчими актами.

Заступник начальника сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління національної поліції в Одеській області ОСОБА_4 за вчинення протиправних діянь, порушення службової дисципліни та законності несе у встановленому чинним законодавством порядку кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність.

Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, ОСОБА_4 , всупереч обов`язку їх неухильного дотримання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення став на шлях злочинної діяльності та підозрюється в умисному вчинені корисливого корупційного злочину, а саме вимагав та одержав неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за наступних обставин.

Так, на території Одеського району Одеської області, у тому числі на продуктовому ринку «Фонтанка -3» на території селища Фонтанка здійснює господарську діяльність з торгівлею рибою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У листопаді 2023 року, більш точний час у ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4 , прибув до торгівельної точки ОСОБА_10 , що знаходиться на продуктовому ринку «Фонтанка -3» у АДРЕСА_2 , де представившись працівником поліції попросив у ОСОБА_10 дозвільні документи на торгівлю рибою.

Після перевірки усіх наявних у нього документів, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_10 про те, що з наявним комплектом документів реалізовувати рибу ОСОБА_10 не може, та виказав останньому вимогу щодо необхідності мати при собі усі документи, назвавши їх перелік, серед яких паспорта прив`язки торгівельного місця, санітарні книжки, дозволи на реалізацію тощо, пообіцявши навідатись наступного тижня.

Надалі, на початку грудня 2023 року, більш точний час у ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4 повторно прибув до торгівельної точки ОСОБА_10 , що знаходиться на продуктовому ринку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у АДРЕСА_2 , де перевіривши наявні у ОСОБА_10 документи повідомив, що у зв`язку із їх неповнотою він вимушений вилучити рибну продукцію та скласти відносно ОСОБА_10 адміністративний протокол за незаконну роздрібну торгівлю та вилучити товар.

Не пізніше вказаного моменту, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на особисте незаконне збагачення шляхом вимагання та отримання від ОСОБА_10 неправомірної вигоди, при цьому останній, за рахунок раніше займаних посад, напрацьованого авторитету, та особистого знайомства здійснював би вплив на службових осіб територіальних підрозділів ГУНП в Одеській області, спонукаючи їх жодним чином не реагувати в межах покладених на них обов`язків на здійснення ОСОБА_10 торгівлею риби та інших водних живих ресурсів.

З цією метою він повідомив ОСОБА_10 , що останній зможе торгувати рибою надалі, якщо передаватиме ОСОБА_4 неправомірну вигоду у розмірі 5000 гривень щомісяця.

Не знаючи дійсної посади ОСОБА_4 та не розуміючи коло його повноважень ОСОБА_10 погодився на висунуту йому вимогу, одночасно повідомивши про готовність подальшої сплати таких грошових коштів.

Надалі, заздалегідь узгодивши час та місце зустрічі, 28.02.2024, приблизно о 18 год. 40 хв. ОСОБА_10 прибув до адреси мешкання ОСОБА_4 , а саме до гаражного приміщення по АДРЕСА_3 , де у гаражному приміщенні за АДРЕСА_4 передав ОСОБА_4 , а останній реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, отримав грошові кошти у розмірі 5000 гривень за безперешкодне здійснення торгівлі на території села Фонтанка та Одеського району Одеської області. Крім того, ОСОБА_4 пообіцяв ОСОБА_10 , що співробітники поліції не будуть турбувати ОСОБА_10 щодо здійснення останнім торгівлі, оскільки іншим працівникам поліції відомо, що ОСОБА_10 працює саме з ОСОБА_4 . Крім того ОСОБА_4 у розмові пообіцяв ОСОБА_10 що у тому випадку, якщо до нього на торгівельну точку прибуде якийсь дільничний офіцер поліції, то ОСОБА_4 , враховуючи свою посаду, буде впливає на такого дільничного офіцера поліції для того, що б ОСОБА_10 зміг продовжувати свою торгівельну діяльність.

Надалі, усередині червня, ОСОБА_10 та ОСОБА_4 домовились про наступну зустріч з метою передачі ОСОБА_4 чергової частини неправомірної вигоди.

Так, 19.06.2024, приблизно о 18 год. 30 хв., ОСОБА_10 прибув до адреси мешкання ОСОБА_4 , а саме до гаражного приміщення по АДРЕСА_3 , де зустрівся з ОСОБА_4 , та у ході особистої зустрічі передав, а ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, перебуваючи у гаражі АДРЕСА_2 одержав від ОСОБА_10 грошові кошти у розмірі 20000 гривень за безперешкодне здійснення торгівельної діяльності з реалізації риби та інших водних живих ресурсів на території Одеського району Одеської області.

Отже, загальна сума одержаної ОСОБА_4 від ОСОБА_10 у період з 28.02.2024 по 19.06.2024 неправомірної вигоди складає 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень.

Щодо обґрунтованості підозри

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:

-протоколом затримання ОСОБА_4 із особистим обшуком у порядку ст. 208 КПК України від 20.06.2024;

-протоколами допиту свідка ОСОБА_10 від 03.01.2024, 28.02.2024, 17.06.2024, 20.06.2024;

-протоколами допиту у якості свідків ОСОБА_11 від 20.06.2024;

-протоколами допиту у якості свідків ОСОБА_12 від 20.06.2024;

-протоколом обшуку гаражного приміщення за адресою: АДРЕСА_4 ;

-відповідями на доручення слідчого з УСБУ в Одеській області;

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.369-2 КК України.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Доводи сторони захисту щодо необгрунтованості підозри та наявності певних процесуальних порушеннях під час здійснення процесуальних дій потребують встановленню під час подальшого досудового розслідування. Водночас, питання недопустимості доказів відносяться до повноважень суду під час розгляду обвинувального акту. Істотні порушення, що призводять до явної недопустимості доказів у цьому кримінальному провадженні слідчим суддею не встановлені.

3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких, а саме ч.3 ст.369-2 КК України.

Зазначений злочин є умисним та корупційним та щодо нього у разі визнання особи винуватою законодавчо заборонено застосування ст.ст.69, 75 КК України.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску. А тому існуючі законодавчі обмеження для виїзду громадян України за кордон, на що звертала увагу сторона захисту, не виключають такої можливості.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв`язків та маючи значні матеріальні ресурси для тривалого перебування за кордоном, чому буде надано оцінку далі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Крім того, зазначений ризик підвищений, що наразі підозрюваний є спіробітником органів національної поліції та може використати свій статус з метою незаконного перетину державного кордону.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.

3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

При цьому слідчий суддя враховує, що підозрюваний особисто знає ОСОБА_10 з яким він неодноразово спілкувався та вони проживають в межах одного села.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.

3.7. Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий суддя вважає наявним зазначений ризик, враховуючи посаду ОСОБА_4 та набуті у зв`язку з цим службові та неформальні зв`язки, які можуть бути використані для протидії кримінальному провадженню іншим чином.

3.8. Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення

Слідчий не навів конкретних доводів на обґрунтування цього ризику, а його аргументи, які мають теоретичний та абстрактний характер, не переконують слідчого суддю в наявність підстав констатувати цей ризик.

3.9. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Відповідно до ч. 1 ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Також ч. 2 ст.183КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваної, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшла висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні детектива, а застосування підозрюваній іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначеній ч. 1 ст.197КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

3.10. Щодо можливого застосування іншого запобіжного заходу

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу підозрюваному необхідно врахувати, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу підозрюваному необхідно врахувати, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам.

Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано, у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст.194КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.

Обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Слідчий суддя враховує, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, позитивно характеризується, має певні хвороби, водночас зазначені обставини суттєво не знижують встановлених ризиків з врахуванням специфіки інкримінованого злочину.

3.11. Щодо визначення розміру застави

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст.182КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Враховуючи встановлені ризики, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого корупційного кримінального злочину під час воєнного стану, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку протиправних дій, а також високий ступінь встановлених ризиків, то слідчий суддя приходить до висновку, що застава в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 908400 грн. зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених цим Кодексом.

3.12. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків

У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:

-не відлучатися із м. Одеси, в якому він зареєстрований та без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками ( ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , та іншими свідками, що будуть встановлені під час досудового розслідування);

-здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-прибувати до старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_5 , із встановленою періодичністю кожної середи.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.

Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України.

За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу ( з дислокацією у місті Одесі) ТУ ДБР розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 погоджене з прокурором Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16 серпня 2024 року включно.

Визначити розмір застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 908400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста), за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеської області, ОСОБА_4 слід негайно звільнити з - під варти.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки строком до 16серпня 2024року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

-не відлучатися із м. Одеси, в якому він зареєстрований та без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками ( ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , та іншими свідками, які будуть визначені слідчим);

-здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційноїскарги зупиняєнабрання ухвалоюзаконної сили,але незупиняє їївиконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1