Рішення № 120050995, 19.06.2024, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/1308/24

Провадження № 2/132/490/24

РІШЕННЯ

Іменем України

"19" червня 2024 р. Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Аліменко Ю.О.

секретаря Безулої К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Собчук Валентин Васильович, приватний нотаріус Київського міського нотаріальногоокругу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою, яку обгрунтовує тим, що постановою від 03.12.2021 приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Собчука В.В. на підставі виконавчого напису №251016 від 30.06.2021 приватного нотаріуса КМНО Остапенка Є.М. було відкрито виконавче провадження №67746257 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості в розмірі 29467,91 грн. Вважає, що виконавчий напис нотаріуса було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, тому виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, з огляду на таке. Відповідно до абз. 2 ст. 87 Закону України «Про нотаріат», перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно з п. 1.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору, засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Крім того, на підтвердження безспірної заборгованості боржника для дотримання умов вчинення виконавчого напису нотаріусу має бути надано саме нотаріально посвідчений договір, оскільки постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016 скасовано; визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині. Відповідно до п. 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису), для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. Як убачається із заяви на отримання кредиту №4252721972 від 11.06.2018 та інших документів, які в подальшому стали підставою для вчинення виконавчого напису, дана угода (кредитний договір) була укладена без нотаріального посвідчення, що в свою чергу виключає будь-яку можливість надання нотаріусу, який вчиняє нотаріальний напис, оригіналу нотаріально-посвідченого примірника такої угоди. Вважає, що усіх необхідних документів для вчинення виконавчого напису в нотаріуса не було. Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника (нотаріально посвідченого кредитного договору). Тому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. №251016 від 30.06.2021, на підставі якого постановою від 03.12.2021 приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Собчука В.В. було відкрито виконавче провадження №67746257 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованості в розмірі 29467,91 грн.

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 26.04.2024 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

09 травня 2024 року від представника відповідача ТОВ ФК «ЄАПБ» Кожушка В.О., який діє на підставі довіреності від 07 грудня 2023 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з наступних підстав.

11 червня 2018 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №4252721972. 07.10.2020 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір відступлення прав вимоги № б/н, відповідно до якого правонаступником усіх прав та обов`язків АТ «ТАСКОМБАНК» є ТОВ «ФК «ЄАПБ», у тому числі і за кредитним договором №4252721972 від 11 червня 2018 року.

Відповідачем виконано вимоги, передбачені пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», та подано приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Остапенку Є.М. вичерпний перелік документів, необхідних для вчинення виконавчого напису, а саме: оригінал кредитного договору та розрахунок заборгованості за кредитним договором. За таких обставин виконавчий напис №251016 від 30 червня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості в розмірі 29467 грн. 91 коп. не може бути визнаний такими, що не підлягає виконанню, оскільки зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість можна вважати безспірною.

Також представник відповідача вказує, що оскільки в позовній заяві відсутні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін по справі, позовна заява не відповідає вимогам пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України та повинна бути повернута заявнику без розгляду.

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 27.05.2024 року задоволено заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Власюка І.Т. про забезпечення позову. Зупинено стягнення за виконавчим написом №251016 від 30 червня 2021 року, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідач (стягувача) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості в розмірі 29467,91 грн.

27.05.2024 року ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області підготовче судове провадження у цивільній справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Власюк І.Т. попередньо через систему «Електронний суд» подав заяву, у якій просить розгляд справи проводити за його відсутності, позов підтримує, не заперечує з приводу ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у судове засідання не з`явився, просив проводити розгляд справи без участі представника та відмовити в задоволенні позовних вимог з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву.

Від третьої особи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. заперечення на позовну заяву не надходили, ухвалу суду про відкриття провадження, надіслану йому засобами поштового зв`язку, він не отримав у зв`язку із його відсутністю за вказаною у позовній заяві адресою.

Приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Собчук В.В. в судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі. У вирішені справи покладається на розсуд суду.

Зважаючи, що сторони виклали свою позицію у направлених до суду заявах по суті справи, повідомлені про час та місце судового засідання належним чином, але не скористалися своїм правом взяти участь у судовому засіданні або надати заяви про його відкладення, що не перешкоджає розгляду справи по суті, суд на підставі ст. 223 ЦПК України вирішив справу без присутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 30.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем було вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №251016, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є боржником за кредитним договором №4252721972 від 11.06.2018, укладеним з Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК», право вимоги за яким перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» на підставі договору факторингу №б/н від 07.10.2020; стягнення заборгованості проводиться за період з 07.10.2020 до 31.05.2021, сума заборгованості становить 29467,91 грн, що складається з суми заборгованості за тілом кредиту 12326,92 грн., суми заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами 1590,19 грн.; суми заборгованості по комісіями 7178,50 грн.; суми заборгованості за пенею та штрафами 8322,30 грн; за вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плату із стягувача в розмірі 50,00 грн, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача (а.с. 9).

При вчиненні оспорюваного виконавчого напису нотаріус керувався статтями 87-91 Закону України«Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку, документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.

03.12.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Собчуком В.В. було відкрито виконавче провадження №67746257 на підставі виконавчого напису №251016, виданого 30.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованості у розмірі 29467,91 грн (а.с. 6).

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий Перелік документів, на підставі яких може бути видано виконавчий напис нотаріуса, передбачений положеннями постанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису), нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Крім цього, однією з основних умов вчинення виконавчих написів є наявність документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника, ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах.

Сторона позивача вважає, що при оформленні виконавчого напису №251016 від 30.06.2021 представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» не було надано нотаріусу усіх доказів безспірності заборгованості, за наявності якої було б можливим вчинення виконавчого напису.

У пунктах 20, 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 (справа № 305/2082/14-ц) зазначено, що вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку і на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Оскільки позивач не спростовує розрахунок заборгованості належними і допустимими доказами, не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості, отже, сума заборгованості позивачем не заперечується. Позивачем не надано до суду належних і допустимих доказів, які б спростовували безспірність вимог відповідача до позивача.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеною у постанові від 07.12.2023 (справа № 331/427/22).

Однак варто зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №662 внесено зміни до зазначеного вище Переліку документів. Зокрема, доповнено Перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом з назвою: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Так, у пункті 2 Переліку вказано на можливість вчинення виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

На зазначений пункт 2 Переліку посилався нотаріус у виконавчому написі.

Проте, при вчиненні виконавчого напису не враховано, що пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 на час їх застосування, а саме: 30.06.2021, був визнаний незаконним та нечинним судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Зокрема, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 (справа № 826/20084/14), залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016 скасовано; визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 (справа № 826/20084/14) опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року №23.

У подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 залишено без змін.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.06.2018 відмовила у задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, не знайшовши підстав для такого перегляду.

Зокрема, пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною другою статті 265 КАС України, якою врегульовано наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним, встановлено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

При цьому, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання.

Таким чином, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом, не містив пункту 2 та стосувався лише нотаріально посвідчених договорів, і не міг застосовуватись до кредитних договорів, укладених у простій письмовій формі, оскільки пункт 2 Переліку з 22.02.2017 визнаний нечинним відповідно до вказаної вище постанови Київського апеляційного адміністративного суду.

Оскаржуваний у даній справі виконавчий напис вчинений нотаріусом 30.06.2021, тобто після набрання законної сили постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 (справа № 826/20084/14).

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 21.10.2020 у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19).

Таким чином, аналізуючи вищезазначені обставини та факти, враховуючи принципи об`єктивності та справедливості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Суд відхиляє заперечення відповідача про повернення позовної заяви з підстав не зазначення представником позивача відомостей про наявність чи відсутність у сторін електронного кабінету у підсистемі Електронний суд, оскільки це є підставою для залишення позовної заяви без руху до відкриття провадження, а не її повернення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10.02.2010, заява № 4909/04).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, тому судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору за подання до суду позовної заяви у розмірі 1211,20 грн. та за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 605,60 грн., слід стягнути з відповідача.

Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст. ст. 5, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, на підставі ст. 15, 16, 18, 512, 514, 516-518, 1054, 1080, 1082 ЦК України, ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Собчук Валентин Васильович, приватний нотаріус Київського міського нотаріальногоокругу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 30.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріальногоокругу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за № 251016, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 4252721972 від 11.06.2018 року у розмірі 29467,91 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1816,80 гривень.

Заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.

Суддя: