Рішення № 120050334, 19.06.2024, Благовіщенський районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Ульяновський районний суд Кіровоградської області)

Справа №402/413/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2024 р. Ульяновський районний суд в складі:

головуючої - судді: Терновенко А.В.

при секретарі: Рудь Т.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Київ про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, -

в с т а н о в и в:

9.05.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 2079980 від 6.06.2024 року. Оскаржуваною постановою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 КУпАП та накладено стягнення 680 грн. Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 06.05.2024 року о 10 год. 24 хв. в м. Києві, площа Деміївська (Московська), Відповідачем було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 2079980 про накладення на Позивача адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 340 грн., що передбачено ч.2 ст.121 КУпАП,за порушення п.31.4. ПДР України (далі Оскаржувана постанова).

При прийнятті оскаржуваної постанови Відповідач виходив з того, що 06.05.2024р. о 10 год. 24 хв. в м.Київ площа Деміївська (Московська), Позивач керуючи автобусом д.н.з. НОМЕР_1 ,який використовується для перевезення пасажирів за маршрутом Благовіщенське-Київ технічний стан і обладнання якого не відповідає вимогам стандартів , а саметріщина вітрового скла в зоні дії склоочисників, чим порушив п.6.8.5 ДСТУ 3649:2010,чим порушив п.31.4. ПДР України керування водієм транспортним засобом, технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, прави дорожнього руху і технічної експлуатації,за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.121 КУпАП.

Оскаржувану постанову Позивач вважає протиправною, та такою, що підлягає скасуванню судом,а обставини, викладені в ній, не відповідають дійсності.

Зі змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення вбачається, що Позивач керував транспортним засобом, з тріщиною вітрового скла в зоні роботи склоочисників, чим порушив п.п. 6.8.5. ДСТУ 3649 від 2010 року та п. 31.4Правил дорожнього руху, оскільки керував транспортним засобом, технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів,правил дорожнього рухуі технічної експлуатації.

Однак обставини, які зазначені в постанові не відповідають дійсності, оскільки Позивач не керував транспортним засобом, а знаходився біля свого автомобіля на стоянці для автобусів, коли підійшов Відповідач та почав складати оскаржувану постанову, на заперечення проти винесення оскаржуваної постанови Відповідач не реагував.

Крім того, керування транспортним засобом слід розуміти, як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора - водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Отже, водій транспортного засобу повинен керувати транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, у зв`язку з чим відповідачем в оскаржуваній постанові зазначено, що позивач нібито керував даним транспортним засобом, який має технічні несправності. Але, у розумінні норм діючого законодавства України, позивач не був водієм вищевказаного транспортного засобу, оскільки ним не керував при винесенні оскаржуваної постанови. В діях позивача відсутній склад правопорушення, оскільки об`єктивна сторона даного правопорушення - це настання відповідальності саме за керування транспортним засобом, що має несправності, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації. Відповідачем також не було складено відповідний акт перевірки КТЗ на технічну несправність, у зв`язку з чим позивач вважає, що відсутність акту перевірки КТЗ на технічну несправність, який є основним доказом технічної несправності, виключає таку несправність. Оскаржувана постанова винесена без врахування та належної перевірки всіх обставин справи щодо наявності чи відсутності в діях позивача ознак правопорушення, за яке законом передбачено адміністративну відповідальність. Тому вважає, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 121 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Диспозиція ч. 2ст. 121 КУпАПпередбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбаченічастиною першоюцієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.

При цьому, частина 1 статті 121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Тобто, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 121 КУпАПполягає у керуванні транспортним засобом, що має технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється. Сама собою наявність технічних несправностей не є достатньою підставою для притягнення до відповідальності. Такі технічні несправності обов`язково повинні бути віднесені законом до таких, з якими експлуатація транспортного засобу забороняється.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначенийПравилами дорожнього руху, що затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306(далі -ПДР).

Приписами п.п. 31.1ПДР Українивстановлено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Підпунктом 6.8.5 пункту 6.8. розділу 6 ДСТУ 3649:2010 визначено, що на вітровому склі колісного транспортного засобу не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.

Перелік технічних несправностей і невідповідностей вимогам, за яких згідно із законодавством забороняється експлуатація транспортних засобів, визначений у п. 31.4ПДР України.

Однак, жоден із підпунктів пункту 31.4ПДРне передбачає заборони експлуатації транспортного засобу у випадку наявності на його вітровому склі сколів чи тріщин в зоні роботи склоочисників.

У зв`язку з зазначеним позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконним, необґрунтованим та недоведеним, оскаржувана постанова є незаконною, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню.

Відповідач направив до суду відзив на позов, де зазначив, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими та не доведені належними доказами. Зокрема він зазначив ,інспектор за своїм внутрішнім переконанням оцінив докази та послався на те , що інспектор особисто бачив , як позивач керував автобусом.

Дослідивши в порядку спрощеного провадження матеріали справи, суд встановив:

З копії паспорту НОМЕР_2 , виданого 4 грудня 2014 року Ульяновським РВ УМВС встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,є громадянином України.

З тексту постанови слідує , щощо 06.05.2024р. о 10 год. 24 хв. в м.Київ площа Деміївська (Московська), ОСОБА_1 керуючи автобусом д.н.з. НОМЕР_1 ,який використовується для перевезення пасажирів за маршрутом Благовіщенське-Київ технічний стан і обладнання якого не відповідає вимогам стандартів , а саметріщина вітрового скла в зоні дії склоочисників, чим порушив п.6.8.5 ДСТУ 3649:2010,чим порушив п.31.4. ПДР України керування водієм транспортним засобом, технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, прави дорожнього руху і технічної експлуатації,за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.121 КУпАП.

Згідно зістаттею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАПвстановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАПзакріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно достатті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

При цьому відповідач жодних доказів ,які підтверджували факт порушення з боку позивача суду не надав.

В розумінністатті 72 Кодексу адміністративного судочинства Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини першоїстатті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частиною 2 статті 77 КАС Українивстановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності посилань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Відповідно до оскаржуваної постанови об`єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 КУпАП, за яким позивача притягнуто до відповідальності, передбачає керування транспортним засобом.

Водночас, всупереч наведеним нормам КУпАП оскаржувана постанова не містить посилання на дані про транспортний засіб, що ним керував позивач так пункт 5. оскаржуваної постанови "Транспортний засіб (марка, модель, реєстраційний номер)" .

Відповідачем не наведено опису та не жодних доказів наявності обов`язкового елементу складу правопорушення, за яким його притягнуто до відповідальності.

Дійсно,згідно з п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 «На вітровому склі колісних транспортних засобів не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників».Разом з тим, відповідно до держстандарту, такі пошкодження не віднесено до технічної несправності автомобіля.Отже, у розумінні ПДР тріщина на вітровому склі авто не віднесена до технічної несправності автомобіля, з якою експлуатація авто забороняється.Наявність вказаного дефекту скла свідчить про його пошкодження, а не про технічну несправність автомобіля.

За наведених обставин, оскаржувана постанова прийнята з порушенням частини 2 статті 77 КАС Українита пункту 3 частини 2 статті 2 КАС Українита є необґрунтованою та такою, що прийнята без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Підсумовуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що в діях позивача склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 КУпАП, відсутній, оскільки не підтверджується належними та зібраними у справі доказами, які відповідач мав би дослідити під час прийняття оскаржуваної постанови та відомості про наявність і дослідження яких повинні бути внесені до змісту такої постанови.

Відповідно до статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

В рекомендації N К (91)1 Комітету Міністрів Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).

Такі ж позиції висловлює і Верховний суд у постанові у справі №759/360/17 від 13 грудня 2018 року.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в частині скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Керуючись статтями241-246,286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 2079980від 6 травня 2024 року пронакладення на ОСОБА_1 адміністративногостягнення увигляді штрафув розмірі680 грн.00коп.за вчиненняправопорушення,передбаченого частиною2статті 121 КУпАП,

Справу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного адміністративне правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 КУпАП, закрити .

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 місце проживання: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3

Відповідач: адреса: Україна, вул.Народного Ополчення,9,м.Київ,поштовий індекс:03680 код ЄДРПОУ39856296 ел. пошта:ІНФОРМАЦІЯ_2 тел. (044)254-94-67

Суддя: А. В. Терновенко