Рішення № 120047778, 27.06.2024, Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/372/24

Номер провадження 2-а/555/8/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 року Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Мельничук Н. В.

при секретарі Кравчук С. Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 доСоснівської селищноїради Рівненського району Рівненської області,адміністративної комісіїпри виконавчому комітетіСоснівської селищної ради Рівненського району Рівненськоїобласті провизнання протиправною та скасуванняпостанови проадміністративне правопорушення , -

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 звернувся із позовною заявою про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. В огрунтування позовних вимог вказує, що 20.10.2023 Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Соснівської селищної ради Рівненського району Рівненської області /далі Адміністративна комісія/ було винесено постанову №7-а/23 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбачено ч.2 ст.156 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 13600 гривень. Підставою притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та застосування адміністративного стягнення стало те, що 23.08.2023 близько 14:00 годин громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи у своєму власному магазині, за адресою: АДРЕСА_1 , здійснив продаж алкогольного напою, а саме: горілки (чвертку) 0,25 л малолітній особі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .На думку ОСОБА_1 постанова у справі про адміністративне правопорушення від 20.10.2023 №7-а/23 про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.156 КУпАП є незаконною, оскільки винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, формальним підходом до її винесення, що призвело до невідповідності висновків фактичним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню .

ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

16 лютого 2024 року було відкрито провадження у справі, справа була прийнята до розгляду та відкрите загальне позовне провадження у справі.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити, в судове засідання 27 червня 2024 року позивач та його представник подали заяви, в яких просять розглянути спрсаву без їх участі, позов підтримують, просять задовольнити.

Представник відповідача подала до суду заяву, в якій просить провести розгляд справи без її участі, позов визнає , не заперечує щодо його задоволення.

Представник відповідача Соснівської селищної ради Рівненського району Рівненської області- Леся Котелюх, подала до суду заяву в якій просить справу розглядати без їх участі , позовні вимоги визнають .

ІІІ. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, дослідивши письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено,що 20.10.2023 Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Соснівської селищної ради Рівненського району Рівненської області було винесено постанову №7-а/23 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбачено ч.2 ст.156 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 13600 грвень. Підставою притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та застосування адміністративного стягнення стало те, що 23.08.2023 близько 14:00 годин громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи у своєму власному магазині, за адресою: АДРЕСА_1 , здійснив продаж алкогольного напою, а саме: горілки (чвертку) 0,25 л малолітній особі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Диспозиція частини 2 статті 156 КУпАП передбачає відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням ідповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалко ольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.156 КУпАП, потребує умисної форми вини особи, коли, відповідно до положень статті 10 КУпАП, особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП полягає у порушенні працівником підприємства (організації) правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями, зокрема, продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, особі, яка не досягла 18-річного віку.

Суб`єктом зазначеного правопорушення є працівник підприємства (організації)торгівлі.Так, під час розгляду Адміністративною комісією справи про адміністративне правопорушення, позивач вини у вчиненні адміністративного правопорушення неизнав та повідомив, що у власному магазині продає тільки продукти харчування, алкогольні напої не реалізує та малолітній ОСОБА_2 не продавав.

Орган, уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП зазначив, що вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними доказами, що містяться у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №951044 від 02.10.2023; поясненнями малолітніх осіб ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також пояснення законного представника ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , рапортами. Посилання Адміністративної комісії на протокол про адміністративне правопорушення, як на підставу підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення спростовується наступним.

Протокол про адміністративне правопорушення від 02.10.2023, складений старшим інспектором СЮП відділення превенції Рівненського РУП ГУ НП в Рівненській області, майором поліції ОСОБА_6 містить пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення «такою діяльністю не займаюсь», при цьому не зазначено інформації про вилучення алкогольного напою та про наявність фіскального чека, що «поза розумним сумнівом» підтверджував би продаж вказаного товару.

Фактом продажу алкогольних напоїв є касовий чек, який видається кожному безвинятку покупцеві, на чому акцентує увагу Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 23.04.2019 (справа Ж1/81171217/16 адміністративне провадження №К/9901741573/18). Вказаний доказ як у протоколі, так і в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутній, при цьому інформація щодо виду алкогольного напою «самогон» міститься тільки в письмових поясненнях малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , іншими доказами не підтверджена, як і не підтверджена обставина, що ОСОБА_1 здійснює торгівлю алкогольними напоями.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.265 КУпАП речі і документи, що є безпосереднім об`єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1,234-2,244- 4,262, 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.

Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення, про огляд речей або адміністративне затримання.

З протоколу про адміністративне правопорушення від 02.10.2023 вбачається, що речові докази не вилучалися «огляд не проводився, речі не вилучалися», а в даному випадку безпосереднім об`єктом правопорушення за ч.2 ст.156 КУпАП є чвертка алкогольного напою, яка всупереч зазначеній вимозі закону працівником поліції вилучена не була.

Крім того, у протоколі в порушення вимог ст.256 КУпАП не зазначаються відомості про свідків, пояснення яких наявні в матеріалах справи. Також, в протоколі відсутнє посилання на норму Закону, яка передбачає заборону щодо продажу алкогольних напоїв неповнолітнім.

Отже, щоб протокол був належним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення він має містити всі відомості, які ідентифікують обставини правопорушення, однак, протокол від 02.10.2023, складений старшим інспектором СЮП відділення превенції Рівненського РУП ГУ НП в Рівненській області, майором поліції ОСОБА_6 усіх відомостей не містить.

Щодо письмових пояснень на які посилається Адміністративна комісія, як на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення слід зазначити, що письмове пояснення законного представника дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , їх матері ОСОБА_8 взагалі не може бути належним доказом для підтвердження вини ОСОБА_1 у здійсненні продажу алкогольного напою, оскільки в даних поясненнях зазначено, що купувати спиртне ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не ходили, тому не могли бачити де саме було придбано алкогольний напій.

Письмові пояснення малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 теж (без інших належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів) не можуть підтверджувати вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки отримані від малолітніх дітей, на другий день після події, діти ще перебували у стресовому, пригніченому стані, були налякані. Чому діти вказали саме на ОСОБА_1 не було з`ясовано під час складання та розгляду адміністративного матеріалу, ймовірно у зв`язку з здійсненням ним підприємницької діяльності (наявність магазину) на території де відбувалася подія.

Адміністративна комісія посилається на рапорти, як докази вини позивача у вчиненніадміністративного правопорушення. Так дійсно в матеріалах справи про адміністративне правопорушення наявні рапорти інспектора чергового ВП №4 Рівненського РУП від 23.08.2023 та 29.09.2023, які не можуть бути доказами у справі про адміністративне правопорушення, оскільки Верховний суд досліджуючи рапорт інспектора (постанова у справі №524/4668/17) наголосив, що інспектор є зацікавленою особою, а тому вказане ставить під сумнів дотримання вимог щодо об`єктивності з`ясування обставин та зробив висновок, що рапорт працівника поліції не може слугувати доказом винуватості особи у вчиненніадміністративних правопорушень.

Слід зазначити, що рапорт від 23.08.2023 не містить взагалі інформації про особу та місце отримання малолітніми спиртних напоїв, наявна інформація що громадянку ОСОБА_3 2011 року народження 23.08.2023 в 21:46 год. доставлено каретою швидкої допомоги в приймальне відділення Березнівської ЦРЛ з діагнозом: алкогольна інтоксикація. Рапорт від 29.09.2023 стверджує, що в 17:19 год. З Соснівської селищної ради надійшло повідомлення про вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення за №951043 від 02.10.2023 Адміністративною комісією залишено поза увагою норми ч.2 ст.36 КУпАП відповідно до якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

20.10.2023 Адміністративною комісією також було проведено розгляд протоколу проадміністративне правопорушення серії ВАВ №351043 від 02.10.2023 та винесено постанову №6-а/23, при цьому вищенаведену норму закону не застосовано та накладено стягнення за кожне порушення окремо.

Приписами ч.1 ст.285 КУпАП передбачено, що постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. В порушення вказаної норми закону постанову ОСОБА_1 не було негайно оголошено та вручено, що стверджується відсутністю інформації в матеріалах справи, при цьому особа, яка притягується до адміністративної відповідальності була присутня під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, постанову отримано засобами поштового зв`язку 29.01.2024.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як зазначив Пленум Вищого адміністративного суду України у п.1 Постанови від 06 березня 2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Згідно приписів ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Правовими положеннями ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі проадміністративне правопорушення є будь- які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнямиособи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків,висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Звертаю увагу суду, що вищезазначена правова норма визначає ряд фактичних даних на основі яких посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та знаходить, що за обставинами справи копія постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не може бути визнана належним доказом по даній справі відповідно до положень статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вона не є самостійним беззаперечним доказом, являє собою рішення про притягнення до адміністративної відповідальності і обставини викладенів ній повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Також слід зазначити, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Утаких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.288 КУпАП постанову адміністративної комісії - у виконавчий комітет (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цимКодексом.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що в діях позивача ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, оскільки факт порушенняне доведений і не встановлений.

Керуючись ст.ст.6-10,77,242-246,286 КАС України, ст.ст.122ч.1,245,251,268,280 КУпАП, суд, -

В И Р І Ш И В :

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №7-а/23 від 20 жовтня 2023 року, винесену адміністративною комісією при виконавчому комітеті Соснівської селищної ради Рівненського району Рівненської області відносно ОСОБА_1 , ч.2 ст.156 КУпАП.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду(вул.Саксаганського, 13м.Львів,79005)через Березнівський районний суд Рівненської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н. В. Мельничук