Ухвала суду № 120044605, 29.04.2024, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/12068/22

Провадження № 1-кп/204/312/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2024 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючогосудді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні,в режимівідеоконференції,у приміщеннізали судовихзасідань кримінальне провадження № 12022041680000661, внесене доЄдиного реєструдосудових розслідувань 03.10.2022, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Сватове Луганської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, утриманців не маючого, раніше судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 187 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Сватове Луганської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, утриманців не маючого, раніше судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська здійснюється судовий розгляд вищевказаного кримінального провадження.

Прокурор подала до суду клопотання про продовження строків застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Клопотання прокурора обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177КПК України, які обумовлені тим, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення за вчинення якого, у разі доведення їх винуватості в суді, їм загрожує покарання у вигляді виключно позбавлення волі на строк від 8 до 15 років із конфіскацією майна. Обвинувачений ОСОБА_6 зареєстрований у м. Сватове Луганської області, яке на даний час знаходиться в окупації РФ, обвинувачений ОСОБА_7 постійного місця мешкання не має. Після вчинення кримінального правопорушення обвинувачені виїхали до іншої області з метою переховування від органів досудового розслідування. Усвідомлюючи міру покарання, яка загрожує обвинуваченим, у разі визнання винуватими, останні можуть чинити незаконний вплив та тиск на свідків. Обвинувачені не мають достатнього джерела доходу, офіційного місця роботи, що в сукупності з тим, що ОСОБА_7 є раніше судимим може спричинити вчинення останніми інших корисливих кримінальних правопорушень задля забезпечення життєдіяльності. Більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених.

У судовому засіданні прокурор підтримала вищезазначене клопотання та просила його задовольнити.

Представник потерпілої адвокат ОСОБА_4 підтримала клопотання прокурора в повному обсязі.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення клопотань прокурора про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою заперечував, зазначивши, що ризики у кримінальному провадженні значно зменшились, оскільки в судовому засіданні потерпілі та свідки допитані. Просив суд врахувати, що ОСОБА_7 нікуди не тікав, був на вокзалі, оскільки намагався врятувати свою родину. Просив суд обрати обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або застави. Крім того, захисник в судовому засіданні просив врахувати, що існуючи ризики у даному кримінальному провадженні зменшились відносно обвинуваченого ОСОБА_6 .

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав думку захисника, та просив суд застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку захисника.

Вивчивши подані прокурором клопотання, вислухавши позиції учасників судового розгляду, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно доч.1ст.177КПК Україниметою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Відповідно доч.1ст.183КПК Українитримання підвартою євинятковим запобіжнимзаходом,який застосовуєтьсявиключно уразі,якщо прокурордоведе,що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до вимог цих норм у сукупності з положеннями ст.199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшилися, або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, та неможливість завершення судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

При розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Як зазначивЄвропейський судз правлюдини,ризик втечімає оцінюватисяу світліфакторів,пов`язанихз характеромособи,її моральністю,місцем проживання,родом занять,майновим станом,сімейними зв`язкамита усімавидами зв`язкуз країною,в якійтака особапіддається кримінальномупереслідуванню (Beccievv.Moldova(«Бекчиєвпроти Молдови»)§ 58).А урішенні ЄСПЛ«Пунцельт протиЧехії» («Punzeltv.CzechRepublic»)31315/96від 25.04.2000,суд визнавдостатнім мотивуваннячеських судів,що прийнялирішення протримання підвартою зогляду,у томучислі нате,що заявниковізагрожувало відносносуворе покарання. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Відповідно до п. 13 ч.1 ст. 3 КПК України, обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом, а тому питання обґрунтованості підозри на даній стадії не є предметом під час судового розгляду, у тому числі з огляду на те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вже пред`явлене обвинувачення, яке є твердженням про вчинення ними інкримінованого злочину, а не обґрунтованим припущенням, що особи, про яких йдеться, могли вчинити правопорушення, що мало місце коли останні перебували у процесуальному статусі підозрюваних.

Надаючи оцінку доводам клопотання щодо наявності існування ризиків, доводам клопотання захисника про зміну обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу на більш м`який, суд враховує наступне.

Згідно з обвинувальним актом: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення за вчинення якого, у разі доведення їх винуватості в суді, їм загрожує покарання у вигляді виключно позбавлення волі на строк від 8 до 15 років із конфіскацією майна. Обвинувачені неодружені, утриманців не мають, не працевлаштовані, отже офіційного джерела доходу не мають, обвинувачений ОСОБА_6 раніше судимий, таким чином обвинувачені характеризуються відсутністю стійних соціальнихзв`язків та міцних стримуючих факторів, отже є підстави вважати, що перебуваючи насвободі та підзагрозою можливогозастосуванняпокарання за скоєне, у разі визнання винуватимиу вчиненнізлочину, обвинуваченіможуть переховуватисявід суду, у тому числі й на території РФ, враховуючи режим воєнного стану на території України. Отже, існування ризику переховування від суду доведено, та з плином часу даний ризик не зменшився.

Оскільки в обвинувачених відсутнє законне джерело доходу, яке здатне забезпечити рівень їх життя, наявна схильність до вчинення кримінальних правопорушень, з огляду на судимість ОСОБА_6 за вчинення умисного злочину, існує ризик продовження обвинуваченими вчинення кримінальних правопорушень.

Щодо ризику незаконного впливу обвинувачених на потерпілих та свідків, суд зазначає, що оскільки потерпілі та свідки у даному кримінальному допитані судом, існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурором не доведено.

Таким чином, хоча з плином часу ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зменшуються, однак, дані обставини з урахуванням вищевикладеного та стадії судового провадження не можуть слугувати достатньою підставою для застосування до обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_6 іншого більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою.

За висновком суду, на даному етапі судового провадження лише запобіжний захід у виді тримання під вартою буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених та зможе запобігти зазначеним вище, встановленим судом ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не дозволить здійснювати дієвий контроль за поведінкою обвинувачених, забезпечити виконання покладених на них обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня існуючі ризики кримінального провадження, відтак суд не знаходить підстав для задоволення клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у кримінальному провадженні на цілодобовий домашній арешт.

Враховуючи доведеність обґрунтованості підозри, недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів, дійсних ризиків, передбачених п.1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання винуватими та відсутність обставин, які не виправдовують такий ступінь втручання у їх права і свободи особи, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України на 60 днів.

Крім того, при вирішенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою, суд керується тим, що повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно доп.1ч.4ст.183КПКУкраїни,слідчийсуддя,судприпостановленні ухвалипрозастосуваннязапобіжного заходуувиглядітримання підвартою,враховуючипідставита обставини,передбаченістаттями177та178цьогоКодексу,маєправоне визначитирозмірзаставиу кримінальномупровадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, враховуючи характер інкримінованого обвинуваченим діяння, відсутність постійного місця мешкання, інформації про працевлаштування, суд вважає, що належна процесуальна поведінка обвинувачених може бути забезпечена лише шляхом застосування до них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, відтак клопотання сторони захисту про визначення обвинуваченому ОСОБА_7 розміру застави, задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 110, 176-178, 183, 193-194, 197, 331, 369-372, 376, 392-393 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 задовольнити.

Клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк діїзапобіжного заходуу видітримання підвартою строкомна 60днів до 27 червня 2024 року, включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк діїзапобіжного заходуу видітримання підвартою строкомна 60днів до 27 червня 2024 року, включно.

У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну ОСОБА_7 запобіжного заходу із взяття під варту на більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою або визначення розміру застави - відмовити.

Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 30.04.2024 року.

Суддя ОСОБА_1