Ухвала суду № 120040202, 27.06.2024, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Справа №220/241/24

Провадження № 1-кс/220/345/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 року смт. Велика Новосілка Донецької області

Слідчий суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області ОСОБА_1 з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Волноваського відділу Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024052620000057 від 05.02.2024 р.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Корсунь - Шевченківський Черкаського району Черкаської області, громадянину України, освіта середня спеціальна, одруженому, має на утриманні неповнолітню дитину, батька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовцю військової служби за мобілізацією Збройних Сил України, головному сержанту другого розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «сержант», раніше не судимому, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

26.06.2024 року до суду надійшло вказане клопотання. Згідно відмітки на електроному документі, документ сформовано в системі «Електронний суд» 25.06.2024 р. Клопотання обґрунтовано наступним. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебуваючи на посаді головного сержанта другого розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , разом із розвідником - навідником першого розвідувального відділення другого розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_9 , діючи умисно, керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на протиправне заподіяння смерті потерпіло1-1)· ОСОБА_9 , усвідомлюючи злочинність вчинюваних ним дій, розуміючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з використанням умов воєнного стану, здійснив закінчений замах на умисне вбивство останнього за наступних обставин.

05.02.2024приблизно о01:15в зазначеномумісці між ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_9 виник словеснийконфлікт,в ходіякого потерпілий ОСОБА_9 образив ОСОБА_6 та наніс йому декілька ударів рукою у ділянку обличчя та грудної клітини в ванній кімнаті, від яких ОСОБА_6 втратив свідомість, а потерпілий ОСОБА_9 пішов спати до своєї спальної кімнати.

Прийшовши до тями, у ОСОБА_6 , який перебував у збудженому та розлюченому стані, обумовленим станом алкогольного сп`яніння та протиправною поведінкою потерпілого ОСОБА_9 , на rрунті виниклих неприязних відносин, з мотивів помсти, раптово виник умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 .

Для реалізаціїзлочинного умислу ОСОБА_6 пішов досвоєї спальноїкімнати,де зкартонної коробкивзяв знайденуним 19.01.2024на бойовихпозиціях поблизус-щаНоводонецьке,Старомлинівська територіальнагромада,Волноваський район,Донецька область,гладкоствольну вогнепальнузброю -обріз двоствольноїмисливської рушниці16-гокалібру,№S.P.I14894Бельгійського виробництва,яка вжезнаходилася убойовій готовності,тобто двапатрони вжезнаходилися упатроннику табули зведенікурки,тим самимвикористовуючи умовивоєнного стану,після чогонаправився доіншої кімнати,де наліжку лежав ОСОБА_9 . При цьому, ОСОБА_6 було достовірно відомо призначення та бойові властивості гладкоствольної воmепальної зброї - обрізу двоствольної мисливської рушниці 16-го калібру, №S.P.I 14894 Бельгійського виробництва, внаслідок чого він розумів, що небезпека для життя та здоров' я людини від застосування цієї зброї в обмеженому просторі (кімнаті) є реальною.

З метоюреалізації вказаноївище мети,05.02.2024приблизно о01:25за вказаноюадресою, ОСОБА_6 ,знаходячись відпотерпілого ОСОБА_9 на відстанідо 1,5м,діючи умисно,з метоюумисного заподіяннясмерті потерпілому ОСОБА_9 ,передбачаючи суспільнонебезпечні наслідкита бажаючиїх настання,тримаючи вруках вказанугладкоствольну вогнепальнузброю -обріз двоствольноїмисливської рушниці16-гокалібру,№S.P. НОМЕР_2 виробництва,натиснув пальцямиправої рукина дваспускових гачка,здійснивши такимчином здвоєнийпостріл вділянку життєвоважливих органівголови тагрудної клітинипотерпілого ОСОБА_9 ,який знаходивсяв горизонтальномуположенні,лежачи наліжку,обернений правоюполовиною своготіла додулового зрізузброї,заподіявши такимчином потерпілому ОСОБА_9 тілесні ушкодженняу вигляді: вогнепальнепоранення правогоплеча звогнепальним переломомправої плечовоїкістки,закрита травмагрудної клітини,гематома підключичноїділянки справа,сторонні тілагрудної кліткисправа,посттравматичний правобічногогемопневмоторакс,вогнепальне пораненняправого вухаз дефектомвушної раковини,які відносятьсядо ТЯЖКИХтілесних ушкоджень,що небезпечнідля життя в момент їх заподіяння.

Таким чином, ОСОБА_6 вчинив всідії,які вважавнеобхідними длядоведення умислуна вбивствопотерпілого ОСОБА_9 до кінця,однак злочинне булозакінчено зпричин,які незалежали відйого волі,оскільки потерпілого ОСОБА_9 вдалось вчасно доставити у медичний заклад, де йому була надана своєчасна медична допомога.

За вчинення умисних дій, які виразилися у закінченому замаху на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України. Прокурор вважає,щонаявні докази, які дають підстави обвинувачувати ОСОБА_6 у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення та, на думку прокурора, вина ОСОБА_6 підтверджується: протоколом огляду місця події від 05.02.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 05.02.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 05.02.2024; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_10 від 19.02.2024; протоколом проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_10 від 19.02.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 05.02.2024; протоколом проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_11 від 08.02.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 06.02.2024; речовими доказами у кримінальному провадженні; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності та взаємозв`язку.

Ухвалою слідчого судді Великоновосілківського районного суду Донецької області від 30.04.2024 продовжено строк досудового розслідування до п`яти місяців, тобто до 05.07.2024.

Ухвалою слідчого судді Великоновосілківського районного суду Донецької області від 02.05.2024 продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 , до 30.06.2024.

25.06.2024 за результатами досудового розслідування складено обвинувальний акт, який направлено до Великоновосілківського районного суду Донецької області для розгляду по суті.

Прокурор вважає, що існують та продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обвинувачений розуміє, що він вчинив особливо тяжкий злочин проти життя і здоров`я особи, у зв`язку з чим розуміючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винним, може переховуватися від суду; ОСОБА_6 , отримавши доступ до матеріалів досудового розслідування, володіє інформацією стосовно свідків у кримінальному провадженні, які є його співслужбовцями, у зв`язку з чим останній перебуваючи на волі матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови від показів, з метою уникнення кримінальної відповідальності. Протягом тривалого проміжку часу ОСОБА_6 обіймає посаду головного сержанта 2 розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , де вочевидь сформував стійкі відносини як з рядовим так і начальницьким складом військової частини НОМЕР_1 . Використовуючи зв`язки з військовослужбовцями, ОСОБА_6 , розуміючи, що значна частина свідків у даному кримінальному провадженні є військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 , при допиті їх в суді повідомить дійсні обставини вчиненого злочину, в якому підозрюється ОСОБА_6 , може вжити заходів для впливу на таких осіб з метою надання ними необхідних показань, їх ненадання, перекручування або спотворення обставин. На даному етапі кримінального провадження ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та їх дослідження. І тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них -об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність; ОСОБА_6 , перебуваючи на волі з метою ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому обґрунтовано обвинувачується, як військовослужбовець, може вчинити кримінальні правопорушення, передбачені статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України. Окрім того, запровадження воєнного стану в України значно підвищує ймовірність існування вказаного ризику.

Також зазначає,що ОСОБА_6 ,достовірно знаючипро обов`язокпроходити військовуслужбу,будучи обізнанимпро оголошеннявоєнного станув державі,замість несенняобов`язків військовоїслужби вчинивзлочин протижиття таздоров`я особипроти співслужбовця,тим самимподав особистийприклад поведінкиу періодвоєнного стану,який підриваєавторитет ЗбройнихСил України,боєздатність підрозділута обороноздатністьдержави вцілому,деморалізує іншихвійськовослужбовців іспонукає допорушення нимивійськової дисциплінита нехтуваннясвоїм конституційнимобов`язком захистуВітчизни,незалежності татериторіальної цілісностіУкраїни. В свою чергу. в умовах воєнного стану на території України, з метою належного покарання осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, такий підхід національних судів щодо застосування викличного виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не допустить негативного впливу на обороноздатність держави в умовах воєнного стану, підриву авторитету, бойової готовності та боєздатності підрозділу Збройних Сил України та не створить в очах військовослужбовців уяву безкарності та свавілля.

З огляду на викладене, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та відсутність можливості запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, а також враховуючи обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, приймаючи до уваги особливу суспільну небезпеку протиправного діяння обвинуваченого, а також враховуючи його вік та стан здоров`я, сімейне становище, майновий стан просить суд продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів із утриманням останнього в умовах гауптвахти. Залишити без змін раніше визначений розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прокурор у судовому засіданні просив задовольнити подане клопотання. Надав пояснення, аналогічні викладеним у клопотанні. Зазначив, що клопотання фактично подано 25.06.2024 р. через електронний суд та зареєстровано в суді 26.06.2024 р.

Обвинувачений заперечував за клопотанням, зазначив, що не має наміру переховуватись від слідства та впливати на свідків, потерпілого.

Захисник ОСОБА_7 підтрималапозицію обвинуваченого.Надала письмовізаперечення заклопотанням,згідно якихзазначає пройого необгрунтованість.Посилалась нате,що прокуроромдо клопотанняне долученодоказів,на яківін посилаєтьсяу клопотанні.Прокурор уклопотанні необґрунтував неможливістьзастосування більшм`якогозапобіжного заходу.Прокурор уклопотанні незазначив,що заявленіним ризикине зменшилисьабо з`явилисьнові ризики,які виправдовуютьтримання обвинуваченогопід вартою.Ризики,передбачені ст.177КПК України,які сталипідставою дляобрання такогосуворого винятковогозапобіжного заходу,відсутні.В клопотанністорони обвинуваченнящодо продовженнястроків триманняпід вартоюперераховані формальноризики передбаченіст.177КПК України.Зазначила,що клопотанняподане зпорушенням вимогч.6ст.199КПК України,у за4дні доспливу строкудії запобіжногозаходу,а неза 5,як тоговимагають положеннявказаної правовоїнорми,а отже,не маєрозглядатися судомвзагалі.Пунктом 18листа Вищогоспеціалізованого судуУкраїни зрозгляду цивільнихі кримінальнихсправ від4квітня 2013року №511-550/0/4-13«Про деякіпитання порядкузастосування запобіжнихзаходів підчас досудовогорозслідування тасудовогопровадження відповіднодо КПКУкраїни»,клопотання пропродовження строкутримання підвартою маєправо податипрокурор,слідчий запогодженням ізпрокурором непізніше ніжза п`ятьднів дозакінчення діїпопередньої ухвалипро триманняпід вартою.Якщо жтаке клопотанняподане пізніше,воно вважаєтьсяподаним ізпорушенням процесуальнихстроків.Слідчий суддя,суд утакому випадку,приймаючи клопотаннядо розгляду,зобов`язаний порушитипитання провідповідальність слідчого,прокурора,який порушивпроцесуальний строк,перед органами,які уповноваженіпритягати йогодо дисциплінарноївідповідальності (наприклад,перед прокуроромвищого рівня). ОСОБА_6 є раніше несудимою особою, має сталі соціальні зв`язки, будь які засоби та можливості у переховуванні його від органів досудового розслідування та суду у нього відсутні, у зв`язку з чим, не має на меті переховуватися від від органів досудового розслідування та суду, з огляду на тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення. Щодо визначеного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень (3028*80) сторона захисту наголошує на тому, що ця сума є непосильною та визначення такого розміру заздалегідь порушує права ОСОБА_6 на визначення альтернативного запобіжного заходу так як відповідно до КПК України застава визначена судом, слідчим суддею повинна бути помірною з можливостю особи, яка підозрюється, обвинувачується, внести відповідну заставу власними коштами. ОСОБА_6 не має можливості внести такий розмір застави. У судовому засіданні захисник зазначила, що ОСОБА_6 бажає проходити військову службу, самостійно, з-за кордону повернувся для проходження служби. Вказує на та можливість застосувати більш м`який запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. Зазначила про наявність нагород підозрюваного, перебування на його утриманні двох дітей, батька-пенсіонера, бажання підозрюваного проходити війському службу. Також вказала, що не згодні з кваліфікацією дій підозрюваного.

Заслухавши думку прокурора щодо поданого клопотання, пояснення обвинуваченого, позицію захисника, дослідивши надані матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу відповідає вимогам ст.184 КПК Україниі воно отримано обвинуваченим 26.06.2024 р. Додатки до клопотання отримані 27.06.2024 р. о 12-00 год. Розгляд клопотання проводиться через 1 год 50 хвилин після отримання стороною захисту додатків до клопотання. Сторона захисту зазначила, що не потрібен додатковий час для ознайомлення з матеріалами клопотання та підготовки захисту до нього.

05.02.2024 ОСОБА_6 затримано в порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.

05.02.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

07.02.2024 ухвалою Великоновосілківського районного суду Донецької області до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 06.04.2024.

Ухвалою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 02.04.2024 р. продовжено ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу продовжено до 05.05.2024 р.

Ухвалою слідчого судді Великоновосілківського районного суду Донецької області від 02.05.2024 р. продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 30.06.2024 р.

Дане провадження скеровано з обвинувальним актом до суду 26.06.2024 р., підготовче засідання не призначено, розгляд даного провадження проводиться слідчим суддею відповідно до положень ч. 6 ст. 199 КПК України.

Клопотання направлено прокурором через систему «Електронний Суд» 25.06.2024 р. поза робочим часом суду, а тому було зареєстровано 26.06.2024 р. у робочий час. Дійсно, відповідно до положень ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті. Строк дії попередньої ухвали спливає 30.06.2024 р., тобто дане клопотання повинно бути подане 25.06.2024 р. Оскільки клопотання подано прокурором 25.06.2024 р. у позаробочий час суду, слідчий суддя вважає, що прокурором пропущено встановлений строк звернення з клопотанням. Натомість, вказане не є підставою для відмови у розгляді поданого клопотання та відмови у його задоволенні по суті, оскільки такі підстави чітко передбачені, зокрема, положеннями ст.. 194 КПК України. Підстави для винесення питання про порушення дисциплінарного провадження щодо прокурора у даному випадку відсутні, лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 квітня 2013 року носить рекомендаційний характер, крім того, за вказаних питань нормами КПК не передбачено право суду постановляти окремі ухвали.

Вирішуючи подане клопотання по суті, слідчий судді зазначає наступне.

Відповідно до ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу.Запобіжний західу видітримання підвартою можебути застосованийв т.ч. дораніше несудимої особи,яка підозрюєтьсяабо обвинувачуєтьсяу вчиненнізлочину,за якийзаконом передбаченопокарання увиді позбавленняволі настрок понадп`ять років(п.4ч.2ст.183КПК України).

Частиною 3 ст. 197 КПК України визначено, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання обвинуваченим покладених процесуальних обов`язків.

Щодо наявності обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому діяння, слідчим суддею встановлені наступні фактичні обставини.

Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», зазначив що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 підтверджується зібраними доказами, - протоколом огляду місця події від 05.02.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 05.02.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 05.02.2024; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_10 від 19.02.2024; протоколом проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_10 від 19.02.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 05.02.2024; протоколом проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_11 від 08.02.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 06.02.2024; речовими доказами у кримінальному провадженні.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені докази, слідчий суддя вважає, що всі вищезазначені докази є належними та допустимими. Вищеперелічені докази на даному етапі досудового розслідування є вагомими та достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки існують факти, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що він міг вчинити дане кримінальне правопорушення, тобто є причетним до нього.

Питання щодо наявності чи відсутності в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, кваліфікації його дій, а також більш вагомі докази причетності до кримінального правопорушення, належність та допустимість цих доказів, можуть бути більш ретельно дослідженів подальшому судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.

Прокурором доведено, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). У разі визнання винуватим обвинуваченому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років ( з урахуванням ч. 2 ст. 15 КК України до 10 років). І хоча обвинувачений є одруженим, має на утриманні неповнолітню дитину та батька, але вказане не можна вважати дієвим запобіжним чинником, який би нівелював ризик втечі обвинуваченого, з огляду на те, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, та сама тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення може стимулювати обвинуваченого до втечі, а, враховуючи, що він є військовослужбовцем, отримує дохід, має доступ до зброї, має і можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду. При цьому, слідчий суддя враховує позицію Європейського Суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії», зокрема те, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів.

Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення «Бекчиєв проти Молдови»). З обґрунтуванням вказаного ризику, викладеним у клопотанні слідчого, слідчий суддя погоджується.

Крім того, стороною обвинувачення доведені й інші ризики, вказані у клопотанні, які обґрунтовані належним чином, зокрема, передбачені п.п. 3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, обвинувачений може незаконно впливати на свідків, потерпілого, у цьому ж кримінальному провадженні з метою схиляння їх до зміни, наданих ними показань, оскільки з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) свідки та потерпілий ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу судового рішення, при цьому підозрюваному відомі їх анкетні дані та місце проживання, а отже, він матиме достатні можливості щодо незаконного впливу на них (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України). При цьому, обвинувачений є військовослужбовцем, має доступ до зброї, та за її допомогою, може впливати на свідків та потерпілого по данному провадженню.

Слідчий суддя також вважає, доведеним ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, з огляду на особу обвинуваченого, оскільки він, хоча і є раніше не судимою особою, але є військовослужбовцем, та може вчинити кримінальне правопорушення, пов`язане з самовільним залишенням військової частини.

Слідчий суддя враховує й дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який одружений, на має утриманні неповнолітню дитину, батька батька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - похилого віку, докази перерахування коштів на утримання батька захисником долучені до заперечень по провадженню; раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , нагороджений Грамотою за сумлінне виконання службових обов`язків начальником другого територіального вузла ОСОБА_13 31.03.2023 р., Почесною відзнакою «Оперативно-тактичне угрупування Маріуполь», Відзнакою «Холодний Яр» 24.08.2019 р. «За вірне служіння»№ НОМЕР_4 .

Беручи до уваги вищевикладене, а також фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , слідчий суддя вважає, що існують обставини, які свідчать про обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, про достатність підстав вважати, що продовжують існувати ризики, передбаченістаттею 177 цього Кодексу, оскільки розгляд провадження щодо нього не завершено.

Також, з огляду на особу обвинуваченого, характер вчинення його дій, тяжкість та спосіб вчинення кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий судя вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.

Згідно ст.183 КПК України заборон щодо продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає доцільним продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою.

Щодо застави. Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 182 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 ст. 183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Отже, питання про визначення застави у даному провадженні відноситься до дискреційних повноважень слідчого судді.

Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, Суд, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, підтвердив, що внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Приймаючи рішення про визначення розміру застави, в якості альтернативного запобіжного заходу, враховуючи особу обвинуваченого та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , його поведінку після застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яка, на думку слідчого судді, з огляду на досліджені докази, є добросовісною, а також, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, стороною захисту доведено факт надання обвинуваченим допомоги його батьку, людині похилого віку та не спростовується, що дійсно на утриманні обвинувачвеного перебуває неповнолітня дитина та батько, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_6 в якості альтернативного запобіжного заходу необхідно визначити заставу в межах, встановлений п.2) ч.5 ст.182 КПК України, а саме - 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень (3028 грн. * 60 ), зменшивши раніше визначений розмір застави.

На переконання слідчого судді, такий розмір застави буде цілком достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, на які посилається слідчий у клопотанні про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст.176-178,184,369,372,376 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Волноваського відділу Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024052620000057 від 05.02.2024 р.,задовольнити частково.

Продовжити у кримінальному провадженні№12024052620000057 від 05.02.2024 р.,підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 25.08.2024 року.

Визначити ОСОБА_6 в якості альтернативного запобіжного заходу заставу 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень (3028 грн. * 60 ).

У разі внесення застави, вона може бути внесена на депозитний рахунок суду: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації у Донецькій області; р/р 37311047011792; банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО 820172; ЄДРПОУ 26288796.

У разі застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді застави, - на строк до 25.08.2024 року включно покласти на нього наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду ізвстановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками,потерпілим по даному кримінальному провадженню;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У задоволенні клопотання у іншій частині відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали, а підозрюваним, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1