Рішення № 120031983, 27.06.2024, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2024 р. № 400/5230/24 Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенко В. В. розглянув у порядку спрощеного провадження, без виклику сторін, з дотриманням вимог передбачених ст.263 КАС України адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, провизнання протиправною та скасування рішення від 01.05.2024 №163850008053 та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Миколаївській області від 01.05.2024 №163850008053 про відмову у призначенні пенсії; 2) зобов`язати Головне управління ПФУ в Миколаївській області повторно розглянути заяву позивача від 23.04.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_2 періоди роботи з 20.12.1986 по 12.12.1992 відповідно до трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , з 12.05.1993 по 28.08.2003 відповідно до вкладиша до трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 від 12.01.1992, з 05.09.1985 по 14.10.1992 відповідно до відомостей архівного витягу від 01.04.2024 №07-01-Ко/220.

В обґрунтування своїх вимог позивачка вказала, що їй було протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю страхового стажу. Відсутність необхідного страхового стажу виникла у зв`язку з не зарахуванням періодів роботи: з грудня 1986 по листопад 1992 згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , оскільки на титульному аркуші відсутня дата заповнення трудової книжки; з 12.05.1993 по 28.08.2003 згідно з вкладкою до трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 від 15.09.2016, оскільки в записі та в підставах внесення запису про прийняття наявні виправлення дати та дати наказу; з 05.09.1985 по 14.10.1992, оскільки в архівній довідці №Л-01-09/104 від 28.03.2024 по батькові зазначено не повністю "Ів.", згідно архівного витягу від 01.04.2024 в протоколах про прийняття та звільнення зазначено не повне ім`я та по батькові, а сам " ОСОБА_3 ". На переконання позивача, необґрунтоване неврахування зазначених періодів її роботи до страхового стажу суперечить нормам пенсійного законодавства та порушує її право на належний соціальний захист. Вказані періоди підтверджені записами у трудовій книжці, яка є основним документом для підтвердження стажу, та відповідними довідками, а відтак відповідачем протиправно не зараховано цей період до страхового стажу. Відповідачем також не враховано, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. В письмовому відзиві обгрунтував свою позиції тим, що на підставі наданих документів встановлено, що страховий стаж позивачки склав 23 роки 6 місяців 07 день, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058. До страхового стажу позивача не зараховано період роботи з грудня 1986 по листопад 1992 згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , оскільки на титульному аркуші відсутня дата заповнення трудової книжки; з 12.05.1993 по 28.08.2003 згідно з вкладкою до трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , оскільки в записі та на підставах внесення запису про прийняття наявні виправлення дати та дати наказу на прийняття. Також відповідач зазначив, що позивачкою надано архівну довідку від 28.03.2024 №Л-01-09/104 за період з 1989 по 200 років, згідно якої неможливо зарахувати страховий стаж, оскільки в первинних докуменитах не зазначено по батькові позивача, а саме "Ів.", та згідно архівного витягу від 01.04.2024 №07-01/Ко/220 вказані протоколи про прийняття від 05.09.1989 №12 та звільнення від 14.10.1992 №11 та протокол прийняття від 26.06.1993 №6, звільнення в 2003 році не вказано, оскільки наявні документи лише по по 2000 рік.

Суд розглянув справу 27.06.2024 в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, на підставі наявних матеріалів справи, відповідно до вимог ст.263 КАС України.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 23.04.2024 звернулась до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління ПФУ в Миколаївській області від 01.05.2024 №163850008053 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Як вбачається з рішення, позивачці зараховано страховий стаж - 23 роки 06 місяці 07 днів. До страхового стажу не зараховано періоди роботи: з грудня 1986 по листопад 1992 згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , оскільки на титульному аркуші відсутня дата заповнення трудової книжки; з 12.05.1993 по 28.08.2003 згідно з вкладкою до трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 від 15.09.2016, оскільки в записі та в підставах внесення запису про прийняття наявні виправлення дати та дати наказу; з 05.09.1985 по 14.10.1992, оскільки в архівній довідці №Л-01-09/104 від 28.03.2024 по батькові зазначено не повністю "Ів.", згідно архівного витягу від 01.04.2024 в протоколах про прийняття та звільнення зазначено не повне ім`я та по батькові, а сам " ОСОБА_3 "

Не погоджуючись з цим, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України визначені Законом України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон № 1788) та Законом України від 09.07.2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058).

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що саме трудова книжка працівника є основним документом, що підтверджує його стаж роботи.

Судом встановлено, що у трудовій книжці позивачки НОМЕР_1 містяться запис №1 про прийняття позивачки з 20.12.1986 року до членів колгоспу "Прапор комунізма" згідно наказу №12 від 20.12.1986; запис №2 від 12.11.1992 про звільнення позивачки з членів колгоспу "Прапор комунізму" "Маяк" згідно наказу №11 від 13.11.1992 р.; запис № 1 (у вкладки до трудової книжки НОМЕР_1 ) від 12.05.1993 про прийняття позивачки в члени ксп "Прапор" згідно наказу №1 від 12.05.1993; запис № 2 (у вкладці) від 15.02.2000 про реорганізацію ксп "Прапор" в ТОВ "АФ "Прапор"; запис № 3 (у вкладці) про переведення позивачки в реорганізоване ТОВ "АФ "Прапор" згідно наказу №5 від 14.03.2000; запис №5 (у вкладці) від 01.09.2003 про прийняття позивачки техпрацівницею згідно наказу №149 від 29.08.2003; запис №6 ( у вкладці) від 05.09.2003 про звільнення позивачки згідно наказу №158 від 05.09.2003 року.

Окрім копії трудової книжки, позивачкою до заяви про призначення пенсії була додані архівні довідки від 01.04.2024 №07-01/Ко/221, від 28.03.2024 №Л-01-09/104, архівніні копії розпорядження №207 від 10.03.2000, архівний витяг протоколу від 01.04.2024 №07-01/Ко-223, архівну копію рішення від 26.12.1988 №442, та інші.

В архівному витягу з протоколу засідання правління колгоспу "Прапор комунізму" не зазначене повне ім`я та по батькові позивачки, а вказано ОСОБА_1 .

Як зазначалось вище, підставою не зарахування до загального стажу періодів роботи позивачки грудень 1986 по листопад 1992, слугувало те, що на титульному аркуші трудової книжки НОМЕР_1 відсутня дата; з 12.05.1993 по 28.08.2003, оскільки в записах наявні виправлення. Також, не враховано архівну довідку від 28.03.24 №Л-01-09/104, оскільки в первинних документах не зазначене повне ім`я та по батькові позивачки.

З цього, суд вважає, по-перше, що на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про зарахування стажу) за недоліки оформлення записів трудової книжки, якщо недоліки допущені із вини адміністрації підприємства.

Неповне заповнення трудової книжки та записів у ній не спростовує факту трудової діяльності позивачки у наведені вище період, а лише є неповним заповненням трудової книжки підприємством.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 в справі №687/975/17 вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.

Європейський суд з прав людини у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04, рішення від 20.10.2011 року) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Як вже було зазначено судом раніше, на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків за недоліки оформлення записів трудової книжки, якщо недоліки допущені із вини адміністрації підприємства.

Посилання відповідача щодо необхідності підтвердження встановленння мінімуму трудової участі у громадському господарстві та його виконання суд зазначає, що оскільки на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці або довідках. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17.

Внаслідок невиконання колгоспом обов`язку щодо надання даних про мінімуми трудової участі в громадському господарстві та його виконання (кількість вихододнів) позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за цей період роботи у вказаному колгоспі, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Зазначення скороченого ім`я та по батькові позивачки у первинних документах "Ів." та " ОСОБА_3 " не спростовує факту трудової діяльності позивачки у цей період. Більш того, трудова діяльність, на підтвердження якої видані архівна довідка від 28.03.2024 №Л-01-09/104 та архівний витяг від 01.04.2024 № 07-01-Ко/220 збігається із записами у трудовій книжці.

З аналізу матеріалів справи, суд не вбачає, що у наданих архівних документах мова йде про трудову діяльність іншої особи, оскільки у ній зазначено прізвище саме позивачки, та усі записи збігаються із записами у трудовій книжки.

З цього, суд вважає, що на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про зарахування стажу) за недоліки оформлення підтверджуючих довідок, якщо недоліки допущені із вини адміністрації підприємства.

За таких обставин, позивачці протиправно не враховано до страхового стажу позивача періоди її роботи з грудня 1986 року по листопад 1992 року, з 12.05.1993 по 28.08.2003 року.

В цій частині позов підлягає задоволенню.

Щодо періоду з 05.09.1985 по 14.10.1992 відповідно до архівного витягу від 01.04.2024 №07-01-Ко/220, то вказаний період збігається з періодом з 20.12.1986 по 12.12.1992, тому, враховуючи наведені вище висновки, суд вважає, що зарахуванню підлягає період з 05.09.1985 по 12.12.1992 року.

На підставі вище викладеного, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Позов задовольнити.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги повністю, суд використовуючи повноваження передбачені ч.2 ст.9 КАС України, самостійно визначає формулювання резолютивної частини судового рішення, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.

Судові витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 241, 242 - 246, 263 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 13844159) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Миколаївській області від 01.05.2024 №163850008053 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54008, код 13844159) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до страхового стажу періоди трудової діяльності згідно трудової книжки НОМЕР_1 та вкладиша до неї, архівного витягу від 01.04.2024 №07-01-Ко/220, з 05.09.1985 по 12.12.1992, з 12.05.1993 по 28.08.2003 року, та повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 23.04.2024 про призначення пенсії за віком.

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено в повному обсязі 27.06.2024