Рішення № 120031547, 26.06.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2024 рокусправа № 380/8640/24

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Мартинюка В.Я.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи у м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання протиправною відмови та зобов`язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, в якому просить визнати протиправною відмову та зобов`язати нарахувати та виплати компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із затримкою виплати індексації грошового забезпечення за період невиплати індексації з 01.01.2016 по 28.02.2018.

В обґрунтування вимог зазначає, що на виконання рішення суду відповідач нарахував йому індексацію грошового забезпечення і 25.12.2023 року йому надійшли кошти в сумі 83535 грн. 15 коп. Вказує, що звертався до відповідача щодо здійснення йому компенсації втрати частини доходів, однак отримав відмову. Стверджує, що не звертався раніше до суду щодо виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з затримкою виплати індексації грошового забезпечення. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у відзиві вказує, що Міністерство оборони України є уповноваженим органом, який здійснює функції держави у спірних правовідносинах, а він є бюджетною установою та утримується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України. Посилається на введення воєнного стану на території України. Стверджує, що факт несвоєчасної виплати позивачу є відсутнім.

Ухвалою суду від 29.04.2024 року відкрито спрощене позовне провадження.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.

Відповідно до витягу з наказу начальника Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного №46 від 28.02.2022 року позивач з 28.02.2022 року вважається таким, що справи та посаду здав.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.12.2022 року у справі №380/11050/22 позов ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана П. Сагайдачного про визнання бездіяльністю протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено повністю; визнано протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана П.Сагайдачного щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року; зобов`язано Національну академію сухопутних військ імені гетьмана П. Сагайдачного нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року (включно) з урахуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу (базового місяця) відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2023 року у справі №380/11050/22 апеляційну скаргу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року у справі № 380/11050/22 - без змін.

25.12.2023 року позивача на його картковий банківський рахунок було виплачено відповідачем 83535 грн. 15 коп. (індексація грошового забезпечення згідно рішення від 15.12.2022 року у справі №380/11050/22).

28.12.2023 року представник позивача звернувся до відповідача із заявою, в якій, серед іншого, просив здійснити виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.

Відповідач листом від 03.01.2024 року повідомив його, що зважаючи на відсутність факту несвоєчасного виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2023 року у справі №380/11050/22, правові підстави для виплати компенсації втрат доходів відсутні.

Змістом спірних правовідносин є відмова відповідача у нарахуванні компенсації втрати частини доходів у зв`язку із затримкою виплати індексації грошового забезпечення за період невиплати індексації з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (з наступними змінами та доповненнями; далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).

Відповідно до ст.1 Закону №2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 вказаного Закону зазначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника (абзаци 2, 5, 6, 7, 8 ч. 2 ст. 2 Закону №2050-ІІІ).

Згідно ст.3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Статтею 4 Закону України №2050-ІІІ визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Пунктом 2 Порядку №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Відповідно до п.4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Суд зазначає, що наведеним нормативним регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням.

Відтак, саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер та спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Так, у ст.3 Закону №2050-ІІІ та п.4 Порядку №159 є формулювання, що сума компенсації обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць.

Це означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

З аналізу норм Закону №2050-ІІІ і Порядку №159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:

1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;

2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);

3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);

4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;

5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.

При цьому, як вже вище зазначено, основною умовою для виплати позивачу, передбаченої ст. 2 Закону №2050-ІІІ, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів і компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Таким чином, за наявності визначених Законом №2050-ІІІ умов, присуджена за рішенням суду сума підлягає компенсації у тому ж самому порядку, якщо ці умови настали у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.

З наведеного слідує, що коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.

Враховуючи вищенаведене, суд зауважує, що визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої ст.2 Закону №2050-ІІІ, є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.

За таких обставин, суд вважає, що право на компенсацію позивач набуває після набрання законної сили даним судовим рішенням та у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі цього рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Вищевказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 22.06.2018 у справі №810/1092/17 та від 13.01.2020 у справі №803/203/17, від 15.10.2020 у справі №240/11882/19, від 29.04.2021 у справі №240/6583/20.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачу 25.12.2023 року на виконання рішення суду виплачено заборгованість по індексації грошового забезпечення в розмірі 83535 грн. 15 коп.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач має право на виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення по день її фактичної виплати.

Відтак, позовні вимоги є підставними та обґрунтованими.

При цьому, судом не беруться інші посилання відповідача, з огляду на встановлені обставини.

Враховуючи те, що відповідачем не було дотримано критерію, передбаченого п.1 ч.2 ст.2 КАС України, при здійсненні перерахунку розміру грошового забезпечення позивачу, такі дії не можуть вважатись правомірними.

Як наслідок обґрунтованими є і похідні вимоги про спонукання до вчинення дій.

Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку із затримкою виплати індексації грошового забезпечення за період невиплати індексації з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.

Зобов`язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (адреса: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ 08410370) нарахувати та виплати ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із затримкою виплати індексації грошового забезпечення за період невиплати індексації з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (адреса: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяВ.Я.Мартинюк