Ухвала суду № 120031400, 27.06.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 червня 2024 року м. Київ № 320/22066/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТУРА МАРКЕТ" до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "НАТУРА МАРКЕТ" з позовом до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби, у якому просить суд:

1) скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- від 02.02.2022 року №3746573/42262822, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №23753 від 30.11.2021 Товариству з обмеженою відповідальністю "НАТУРА МАРКЕТ";

- від 31.12.2021 року №3607974/42262822, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №21399 від 31.10.2021 Товариству з обмеженою відповідальністю "НАТУРА МАРКЕТ";

- від 31.12.2021 року №3607977/42262822, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №22581 від 30.09.2021 Товариству з обмеженою відповідальністю "НАТУРА МАРКЕТ";

- від 31.12.2021 року №3607976/42262822, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №20985 від 30.09.2021 Товариству з обмеженою відповідальністю "НАТУРА МАРКЕТ";

- від 31.12.2021 року №3607975/42262822, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №22579 від 30.09.2021 Товариству з обмеженою відповідальністю "НАТУРА МАРКЕТ";

- від 30.11.2022 року №7743314/42262822, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №23628 від 30.11.2021 Товариству з обмеженою відповідальністю "НАТУРА МАРКЕТ";

- від 25.01.2023 року №8147873/42262822, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №25984 від 31.12.2021 Товариству з обмеженою відповідальністю "НАТУРА МАРКЕТ";

- від 25.01.2023 року №8147875/42262822, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №162 від 31.01.2022 Товариству з обмеженою відповідальністю "НАТУРА МАРКЕТ";

- від 25.01.2023 року №8147874/42262822, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №25978 від 31.12.2021 Товариству з обмеженою відповідальністю "НАТУРА МАРКЕТ";

- від 25.01.2023 року №8147872/42262822, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №25985 від 31.12.2021 Товариству з обмеженою відповідальністю "НАТУРА МАРКЕТ";

- від 25.01.2023 року №8147865/42262822, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №25986 від 31.12.2021 Товариству з обмеженою відповідальністю "НАТУРА МАРКЕТ";

- від 25.01.2023 року №8147870/42262822, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №25993 від 31.12.2021 Товариству з обмеженою відповідальністю "НАТУРА МАРКЕТ";

- від 25.01.2023 року №8147866/42262822, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №25992 від 31.12.2021 Товариству з обмеженою відповідальністю "НАТУРА МАРКЕТ";

- від 21.02.2023 року №8300689/42262822, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №25979 від 31.12.2021 Товариству з обмеженою відповідальністю "НАТУРА МАРКЕТ";

- від 21.02.2023 року №8300682/42262822, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №25995 від 31.12.2021 Товариству з обмеженою відповідальністю "НАТУРА МАРКЕТ";

2) зобов?язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні:

- №23753 від 30.11.2021 року;

- №21399 від 31.10.2021 року;

- №22581 від 30.09.2021 року;

- №20985 від 30.09.2021 року;

- №22579 від 30.09.2021 року;

- №23628 від 30.11.2021 року;

- №25984 від 31.12.2021 року;

- №162 від 31.01.2022 року;

- №25978 від 31.12.2021 року;

- №25985 від 31.12.2021 року;

- №25986 від 31.12.2021 року;

- №25993 від 31.12.2021 року;

- №25992 від 31.12.2021 року;

- №25979 від 31.12.2021 року;

- №25995 від 31.12.2021 року датою їх фактичного отримання.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Відповідно до частини першої-другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Водночас відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Варто звернути увагу, що Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень (далі - Закон № 657-VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 ПК України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов`язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 ПК України. Водночас до пункту 56.19 статті 56 ПК України аналогічні зміни не були внесені.

Комплексний аналіз чинного правового регулювання на момент прийняття Закону №657-VII дає підстави для висновку, що це не було технічною помилкою законодавця, оскільки частина четверта статті 99 КАС України, як і пункт 56.19 статті 56 ПК України, визначали єдиний місячний строк звернення до суду у випадку, якщо законом була передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України була та залишається спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 85033140) відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, який викладений у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №640/46/19 та від 14.02.2019 у справі №813/4921/17, в частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України та незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів.

Верховний Суд зазначив, що різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Згідно з висновками Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 та у постанові Верховного Суду від 08.02.2021 у справі №360/1252/19 спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тому інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Верховний Суд у постанові від 20.11.2020 у справі №1.380.2019.006517 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 92997008) зазначив, що строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом позову уданій справі є оскарження рішень комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.02.2022 року №3746573/42262822, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №23753 від 30.11.2021, від 31.12.2021 року №3607974/42262822, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №21399 від 31.10.2021, від 31.12.2021 року №3607977/42262822, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №22581 від 30.09.2021, від 31.12.2021 року №3607976/42262822, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №20985 від 30.09.2021, від 31.12.2021 року №3607975/42262822, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №22579 від 30.09.2021, від 30.11.2022 року №7743314/42262822, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №23628 від 30.11.2021, від 25.01.2023 року №8147873/42262822, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №25984 від 31.12.2021, від 25.01.2023 року №8147875/42262822, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №162 від 31.01.2022, від 25.01.2023 року №8147874/42262822, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №25978 від 31.12.2021, від 25.01.2023 року №8147872/42262822, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №25985 від 31.12.2021, від 25.01.2023 року №8147865/42262822, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №25986 від 31.12.2021, від 25.01.2023 року №8147870/42262822, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №25993 від 31.12.2021, від 25.01.2023 року №8147866/42262822, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №25992 від 31.12.2021, від 21.02.2023 року №8300689/42262822, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №25979 від 31.12.2021 та від 21.02.2023 року №8300682/42262822, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №25995 від 31.12.2021.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач подав скарги на спірні рішення до Державної податкової служби України.

Так, рішеннями Державної податкової служби України:

- від 10.02.2022 №7257/42262822/2 рішення від 02.02.2022 №3746573/42262822 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення;

- від 12.01.2022 №1266/42262822/2 рішення від 31.12.2021 №3607974/42262822 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення;

- від 12.01.2022 №1242/42262822/2 рішення від 31.12.20212 №3607976/42262822 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення;

- від 12.01.2022 №1191/42262822/2 рішення від 31.12.2021 №3607975/42262822 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення;

- від 13.12.2022 №72649/42262822/2 рішення від 30.11.2022 №7743314/42262822 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення;

- від 08.02.2023 №12915/42262822/2 рішення від 25.01.2023 №8147873/42262822 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення;

- від 08.02.2023 №12919/42262822/2 рішення від 25.01.2023 №8147875/42262822 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення;

- від 08.02.2023 №12928/42262822/2 рішення від 25.01.2023 №8147874/42262822 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення;

- від 08.02.2023 №12812/42262822/2 рішення від 25.01.2023 №8147872/42262822 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення;

- від 10.02.2023 №13862/42262822/2 рішення від 25.01.2023 №8147865/42262822 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення;

- від 10.02.2023 №13845/42262822/2 рішення від 25.01.2023 №8147870/42262822 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення;

- від 10.02.2023 №13913/42262822/2 рішення від 25.01.2023 №8147866/42262822 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення;

- від 13.03.2023 №25508/42262822/2 рішення від 21.02.2023 №8300689/42262822 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення;

- від 13.03.2023 №25529/42262822/2 рішення від 21.02.2023 №8300682/42262822 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

У позовній заяві позивач зазначив про те, що рішенням ДПС України від 12.01.2022 №1213/42262822/2 рішення від 31.12.2021 №3607977/42262822 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Проте, матеріали позовної заяви не містять копії рішення ДПС України від 12.01.2022 №1213/42262822/2.

Враховуючи вказане, суд вважає, що у даному випадку має бути застосований тримісячний строк для звернення до суду з вимогою про оскарження спірних рішень.

Таким чином, звернувшись 20.05.2024 до суду з даним позовом, позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду з позовними вимогами про оскарження рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

До позовної заяви позивач долучив клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою.

Так, обґрунтовуючи вказане клопотання, позивач зазначив, що несвоєчасне звернення до суду з позовною заявою зумовлено воєнним станом, постійними ракетними обстрілами, відключенням електричної енергії, водопостачання, інтернет-зв`язку, з приводу чого суд зазначає таке.

У зв`язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє і на теперішній час.

Верховний Суд в ухвалі від 22 червня 2022 року у справі №640/12494/20 зазначив, що введення з 24.02.20222 воєнного стану в країні, безумовно, є поважною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий причинний зв`язок.

Верховний Суд в ухвалах від 23.06.2022 у справі №380/7251/21, у справі №520/8674/2020 та у справі №440/2822/20 зазначив, що питання продовження процесуального строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.

Разом з тим, посилання позивача на складності в організації роботи підприємства через відключення електроенергії не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання позову, оскільки такі відключення не мають постійного характеру. Більш того, відключення не носили постійного, безперервного характеру, що свідчить про роботу відділень Укрпошти, та можливість позивача звернутись до суду впродовж встановленого процесуального строку.

Правова позиція аналогічного змісту викладена Верховним Судом в ухвалі від 10 березня 2023 року у справі №540/1285/22 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 109476405).

Інших поважних та об`єктивних причин для поновлення строку звернення до суду позивачем не зазначено, доказів на їх підтвердження не надано, тому суд дійшов висновку про неповажність наведених позивачем підстав для поновлення строку звернення до суду, внаслідок чого у задоволенні заяви про поновлення такого строку слід відмовити.

Частинами першою та другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Враховуючи вказане, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.

Пунктом 5 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставин.

Частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач всупереч вимогам КАС України не долучив до позовної заяви докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: рішення ДПС України від 12.01.2022 №1213/42262822/2; податкова накладна від 31.12.2021 №25993.

У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду копії вказаних документів.

Згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою до суду та докази поважності причин пропуску такого строку;

- надати належним чином засвідчені копії таких документів (три примірника): рішення ДПС України від 12.01.2022 №1213/42262822/2; податкова накладна від 31.12.2021 №25993.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

5. У зв`язку з відсутністю у суді можливості друкування документів, які надходять через підсистему "Електронний Суд" чи на офіційну електронну адресу суду, документи до суду направляти засобами поштового зв`язку або нарочно у паперовому вигляді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дудін С.О.