Ухвала суду № 120030224, 26.06.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні заяви відповідача

про розгляд справи в порядку загального позовного провадження

та про відмову у задоволенні клопотання про залучення третіх осіб

26 червня 2024 року Справа №200/1724/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

26 березня 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов позовом ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (далі відповідач, ГУ ДКС України у Донецькій області), надісланий через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 26 березня 2024 року, в якому позивач просив:

-визнати протиправною відмову ГУ ДКС України у Донецькій області, викладену в листі від 28 лютого 2024 року № 04-19-10/737, прийняти до виконання з 25 лютого 2024 року заяву ОСОБА_1 від 25 лютого 2024 року, підписану кваліфікованим електронним підписом заявника, та доданого до неї виконавчого листа, викладеного у формі електронного документа, а саме оригінала виконавчого листа, виданого 23 лютого 2024 року, електронний документ, підписаний 23 лютого 2024 року кваліфікованим електронним підписом судді у справі № 200/4915/23, виконавчий лист № 200/4915/23, виданий Донецьким окружним адміністративним судом у справі № 200/4915/23 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судового збору в розмірі 1073,60 грн (два електронних файли 1-570-DB8206B0-D237-11EE-99D7-024769B7D901 у форматах html та html.p7s);

-зобов`язати ГУ ДКС України у Донецькій області повторно розглянути заяву від 25 лютого 2024 року ОСОБА_1 , підписану кваліфікованим електронним підписом заявника, та доданого до неї виконавчого листа, викладеного у формі електронного документа, з урахуванням висновків суду.

01 квітня 2024 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановив строк для подання заяв по суті справи.

Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі сторони повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС).

Відповідач звернувся до суду з заявою про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також з клопотанням про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державної казначейської служби України та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 КАС заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Таким чином, розгляд заяви за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.

Щодо форми судочинства, за якою розглядатиметься справа.

Ч. 1 ст. 12 КАС визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч. ч. 2-3 ст. 12 КАС спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляд справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС для цілей цього Кодексу справами незначної складності, крім іншого, є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 цієї статті.

Справа № 200/1724/24 не належить до тих, які в силу вимог ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 257 КАС мають розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.

При зверненні до суду з цим позовом ОСОБА_1 просив розглядати справу в порядку спрощеного провадження без його участі.

Врахувавши критерії, наведені у ч. 3 ст. 257 КАС, а саме: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, на стадії прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі суд дійшов висновку про можливість її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Необхідність розгляду справи в порядку загального позовного провадження відповідач обґрунтовує її складністю; зазначає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають проведення судового засідання з повідомлення сторін для повного та всебічного встановлення обставин у справі.

З цього приводу суд зауважує, що за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 257 КАС).

Ця справа не належить до категорії справ, які не можуть розглядатися за правилами спрощеного провадження у значенні згаданих статей, а тому суд, беручи до уваги передбачені ч. 3 ст. 257 КАС чинники, може розглянути її як за правилами загального позовного провадження, так і за правилами спрощеного позовного провадження, якщо дійде такого висновку.

Проаналізувавши справу № 200/1724/24, виходячи з критеріїв наведених у ч. 3 ст. 257 КАС в їх сукупності, суд дійшов висновку про можливість її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 72 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 9 ст. 79 КАС копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Таким чином, пояснення представників сторін, надані під час судових засідань не є доказами в розумінні ст. 72 КАС, в той час як судом рішення приймається на підставі тих доказів, з якими ознайомлені усі учасники справи та відносно яких, у разі сумнівів в їх достовірності, необхідності уточнення будь-яких даних, сторони мають право подати письмові заяви по суті справи.

Учасники справи мають можливість викласти свої доводи і заперечення в поданих суду заявах по суті справи, а для всебічного і повного встановлення обставин, що входять в предмет доказування надати суду докази.

Відповідно до абз. абз. 1-2 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

До того ж, у разі необхідності, керуючись принципом офіційного з`ясування обставин у справі, суд може витребувати докази з власної ініціативи.

Отже, розгляд справи № 200/1724/24 в порядку спрощеного позовного провадження не випливає на можливість суду всебічно і повно з`ясувати обставини у справі та ухвалити законне і обґрунтоване рішення за наслідками її розгляду.

З огляду на характер спірних правовідносин обставини, які входять до предмета доказування, встановлюються на підставі письмових та електронних доказів, які сторони мають можливість подати разом з заявами по суті справи або разом з відповідним клопотанням.

Для повного та об`єктивного встановлення фактичних обставин у справі, що розглядається, немає необхідності допитувати свідків, призначати експертизи тощо.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження не підлягає задоволенню.

Щодо залучення третіх осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Згідно з ч. 4 ст. 49 КАС у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 КАС про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Подані сторонами заяви по суті справи і надані позивачем докази свідчать про таке.

25 лютого 2024 року ОСОБА_1 як стягувач звернувся до ГУ ДКС України у Донецькій області з заявою про виконання рішення суду.

Позивач просив ГУ ДКС України у Донецькій області прийняти до виконання оригінал виконавчого листа, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 23 лютого 2024 року у формі електронного документа на виконання рішення цього суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 200/4915/23 та підписаного кваліфікованим електронним підписом судді, про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 1073,60 грн (два електронних файли 1-570-DB8206B0-D237-11EE-99D7-024769B7D901 у форматах html та html.p7s).

До заяви про виконання рішення суду від 25 лютого 2024 року позивач додав:

- оригінал виконавчого листа, виданого 23 лютого 2024 року Донецьким окружним адміністративним судом у формі електронного документа на виконання рішення цього суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 200/4915/23 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 грн, і підписаного кваліфікованим електронним підписом судді (два електронних файли 1-570-DB8206B0-D237-11EE-99D7-024769B7D901 у форматах html та html.p7s у файлі 200-4915-23_2023-10-25_1-570-DB8206B0-D237-11EE-99D7-024769B7D901.zip);

- роздрукований з сайту https://czo.gov.ua/verify і засвідчений кваліфікованим електронним підписом заявника Протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (Дата та час: 07:19:55 25 лютого 2024 року), що підтверджує цілісність кваліфікованого електронного підпису судді на виконавчому листі, виданому у формі електронного документу (електронний файл 1-570-DB8206B0-D237-11EE-99D7-024769B7D901_Validation_Report у форматах pdf та pdf.p7s).

У відповідь на заяви ОСОБА_1 від 25 лютого 2024 року (вх. № 10-1910 від 26 лютого 2024 року) та від 28 лютого 2024 року (вх. №10-1978 від 28 лютого 2024 року) ГУ ДКС України у Донецькій області надало відповідь листом від 28 лютого 2024 року № 04-19-10/737 «Про надання інформації».

Вважаючи протиправною відмову відповідача у прийнятті до виконання виконавчого документа, виданого в електронній формі, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, […].

Згідно з п. 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 21 грудня 2022 року № 28-2), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 40/26485, Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі Фонд).

Таким чином, у спірних правовідносинах йдеться про прийняття до виконання виконавчого документа про стягнення коштів з державного органу, що віднесено до компетенції органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України від 05 червня 2012 року № 4901-VІ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі Закон № 4901) виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. […].

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону № 4901 стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом № 1404, із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону № 1404 перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Положення про Державну казначейську службу України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215 (далі Положення № 215).

Згідно з п. 1 Положення № 215 Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, […] який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Відповідно до пп. 3 п. 4 Положення № 215 Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку, з-поміж іншого, здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

При цьому відповідно до п. 9 Положення № 215 Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Положення про головні управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі затверджене наказом Міністерства фінансів України від 12 жовтня 2011 року № 1280 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17 серпня 2015 року № 716), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2011 року за № 1236/19974, (далі Положення № 1280).

Відповідно до п. 1 Положення № 1280 головні управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі Головне управління Казначейства) є територіальними органами Державної казначейської служби України.

Головне управління Казначейства підпорядковане Державній казначейській службі України (далі Казначейство).

Згідно з пп. 14 п. 4 Положення № 1280, серед іншого, Головне управління Казначейства відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року № 45) (далі Порядок № 845).

Відповідно до п. 2 Порядку № 845 у цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні: безспірне списання операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;

П. 3 Порядку № 845 визначено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства […].

Відповідно до п. 4 Порядку № 845 органи Казначейства:

1) забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання у повному обсязі виконавчого документа суду або іншого органу (посадової особи) такий документ повертається до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав з відміткою про його виконання;

2) вживають заходів до виконання виконавчих документів;

3) розглядають письмові звернення (вимоги) щодо виконання виконавчих документів осіб, які беруть участь у справі, державних виконавців, а також прокурорів учасників виконавчого провадження.

П. 6 Порядку № 845 визначено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

заяву про виконання такого рішення […];

оригінал виконавчого документа;

судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

[…].

Відповідно до п. 8 Порядку № 845 органи Казначейства після надходження документів, зазначених у п. п. 6 і 7 цього Порядку:

1) приймають їх до розгляду та реєструють відповідно до вимог організації діловодства. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер;

2) здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;

3) повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.

Орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у випадках, визначених п. 9 Порядку № 845.

У випадках, передбачених п. 9-1 Порядку № 845, орган Казначейства повертає виконавчий документ до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав.

Безспірне списання коштів з рахунків боржника регламентовано нормами п. п. 24-46 Порядку № 845.

При цьому Порядок № 845 визначає випадки, коли безспірне списання коштів з рахунків боржника проводить орган Казначейства, а також випадки, коли безспірне списання коштів з рахунків боржника проводить Казначейство.

Безспірне списання коштів державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів регламентовано нормами п. п. 47-52 Порядку № 845.

Так, відповідно до п. 47 Порядку № 845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих:

1) органом Казначейства:

документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником;

інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника;

2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у п. 7 цього Порядку документів та відомостей.

П. 48 Порядку № 845 визначено, що для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з п. 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей за наявності відповідних бюджетних асигнувань для здійснення безспірного списання коштів.

У разі відсутності таких документів та відомостей, якщо боржником є державні підприємство, установа, організація або юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства, перерахування коштів здійснюється на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Згідно з п. 49 Порядку № 845 у разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з п. п. 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Казначейство зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі.

Отже, рішення про стягнення коштів з державних органів виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Разом з цим Порядок № 845 розмежовує повноваження Казначейства та його територіальних органів (органів Казначейства).

Спірні правовідносини виникли на етапі прийняття заяви стягування про виконання рішення.

Виходячи з положень п. п. 8, 9, 9-1 Порядку № 845, належним відповідачем за позовними вимогами ОСОБА_1 є орган Казначейства, тобто ГУ ДКС України у Донецькій області.

Клопотання відповідача про залучення третіх осіб не містить належного обґрунтування в частині того, на які саме права та обов`язки Казначейства та ГУ ПФУ в Донецькій області може вилинути рішення суду у цій справі, з огляду на те, що для її розгляду по суті суду належить з`ясувати питання про те, чи дотримані відповідачем приписи п. п. 8, 9, 9-1 Порядку № 845.

В контексті спірних правовідносин безпосередньо не йдеться про передачу відповідачем заяви позивача та поданих разом з нею документів до Казначейства для проведення безспірного списання коштів на виконання рішення суду у справі № 200/4915/23.

Отже, відповідачем не наведено, а судом не встановлено достатніх правових підстав для залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Казначейства та ГУ ПФУ в Донецькій області.

Керуючись ст. ст. 12, 49, 241, 248, 255, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

1. У задоволенні заяви відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовити.

2. У задоволенні клопотання відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Донецької області про залучення до участі у справі третіх осіб - відмовити.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Т.О. Кравченко