Рішення № 120030207, 26.06.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2024 року Справа№200/2871/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (адреса 69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-б ЄДРПОУ 20490012), третя особа Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області (адреса 84122, Донецька область м. Слов`янськ, пл.Соборна, 3 ЄДРПОУ 13486010) про зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

09 травня 2024 року, ОСОБА_1 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області в якому просить суд:

-рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 02 травня 2024 року №056550005889 щодо відмови в призначені позивачу за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (Список №1) визнати протиправним та скасувати;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 частини 2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (Список №1) від 15 квітня 2024 року із зарахуванням до пільгового стажу роботи за Списком №1 періоду роботи з 09 березня 1992 року по 03 березня 1999 року на посаді «шихтувальника агломерату» свинцевого цеху в Костянтинівському заводі «Укрцинк» в загальній кількості 05 років 04 місяці 16 днів, та до страхового стажу періоду проходження військової служби з 23 червня 1987 року по 29 травня 1989 року.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що він 15 квітня 2024 звернувся до органів Пенсійного фонду України про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (Список №1).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 02 травня 2024 року № 056550005889 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком № 1. До пільгового стажу за Списком №1, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області позивачу не зараховано пільговий стаж відповідно до пільгової довідки №9 від 18 березня 2024 року, оскільки на думку відповідача, довідку видано за Списком №1, а посада начебто атестована за Списком №2, тому довідка потребує перевірки. Також Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, до страхового стажу не зараховано період проходження військової служби з 23 червня 1987 року по 29 травня 1989 року, оскільки вказана неповна підстава видачі (дата).

Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 02 травня 2024 року №056550005889 щодо відмови в призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (Список №1) неправомірним позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 13 травня 2024року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області надало суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позову, просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначив, що 25.04.2024 ОСОБА_1 звернувся засобами вебпорталу електронних послуг до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058.

Відповідно до матеріалів електронної пенсійної справи відповідачем до пільгового стажу роботи за Списком № 1 не зараховано період роботи з 09.03.1992 по 03.03.1999 відповідно до довідки пільгового характеру підприємства ВАТ «Укрцинк» від 18.03.2024 № 9, виданою ліквідатором Скалянським В. В., оскільки згідно із довідкою від 26.01.2024 № 4 ВАТ «Укрцинк», ЄДРПОУ 00194317, ліквідовано у зв`язку із визнанням банкрутом з 10.08.2023. Вищезазначена довідка пільгового характеру потребує підтвердження рішенням Комісії.

В реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування наявні дані про спеціальний стаж по Списку № 1 з 01.06.1998 по 28.02.1999, що суперечить даним зазначеним в довідках пільгового характеру від 11.03.2020 № 8 та від 18.03.2024 № 9 та наказу про атестацію робочих місць від 17.10.1994 року № 362, де посада «шихтовик» атестована по Списку № 2.

До страхового стажу не враховано період військової служби з 23.06.1987 по 29.05.1989, оскільки у записі № 3 трудової книжки від 05.06.1987 серії НОМЕР_2 відсутня дата видачі військового квитка, надана облікова картка не містить періоду проходження військової служби. Військовий квиток не надавався.

Отже, за результатом розгляду заяви від 25.04.2024 ОСОБА_1 та наданих документів, а також індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж становить 36 років 00 місяців 16 днів. Пільговий стаж за Списком №1 не підтверджений в установленому законом порядку.

Тому за результатами розгляду заяви від 25.04.2024 ОСОБА_1 . Відповідачем було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно із пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV № 056550005889 від 02.05.2024, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи за Списком №1.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позову, просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначив, що на час звернення до відповідача вік позивача становив 55 років. Як вбачається з матеріалів пенсійної справи страховий стаж позивача складає 36 років 00 місяці 16 днів. До пільгового стажу роботи за списком № 1 позивачу не зараховано період роботи з 09.03.1992 по 03.03.1999, оскільки атестована професія позивача відноситься до списку № 2.

Аналізуючи норми закону установлено, що назва атестованої професії, яка значена у наказі Українського Державного підприємства Укрцинк від 17.10.1994 № 362 та трудовій книжці серії НОМЕР_2 , не відповідають професіям та характеру робіт пункту 3 розділу VII списку № 1, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».

Отже, за наданими документами до страхового стажу позивача не зараховано період військової служби з 23.06.1987 по 29.05.1989 згідно з трудовою книжкою, оскільки відсутня дата видачі військового квитка, а надана заявником обліково-послужна картка до військового квитка, не містить дати звільнення з військової служби.

Виходячи з цього, на думку відповідача, ОСОБА_1 не має підстав у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за нормами статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з недосягненням пенсійного віку та у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_3 .

25.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003.

Заява позивача від 25.04.2024 була опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

02.05.2024 за результатами розгляду заяви позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийнято рішення № 056550005889 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно статті до 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з відсутністю необхідного пільгового стажу.

В рішенні зазначено наступне.

Вік заявника становить 55 років 01 місяць 06 днів.

Відповідно до наданих документів страховий стаж складає 36 років 00 місяців 16 днів.

Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового та пільгового стажу не зараховано періоди:

-військової служби 1987-1989, оскільки вказана неповна підстава видачі (дата);

-пільговий стаж згідно довідки № 9 від 18.03.2024, оскільки довіку надано згідно списку 1, атестовано професію згідно списку 2 довідка потребує уточнення та перевірки.

За наведених обставин, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийнято рішення відмовити у призначенні пенсії відповідно статті до 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з відсутністю необхідного пільгового стажу .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та Законами України.

Згідно частини 1статті 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон № 1058- ІV).

Відповідно до положень статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до положень абзацу 1 пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно з абзацом 3 пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає стаття 114 Закону № 1058-IV.

Частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Щодо незарахування до пільгового стажу позивача періодів його роботи з 09 березня 1992 року по 03 березня 1999 року на посаді «шихтувальника агломерату» свінцового цеху в Костянтинівському заводі «Укрцинк», суд зазначає наступне.

Відповідно до спірного рішення від 02 травня 2024 року №056550005889 Головним управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не було зараховано до пільгового стажу позивача пільговий стаж згідно довідки № 9 від 18.03.2024, оскільки довіку надано згідно списку 1, атестовано професію згідно списку 2 довідка потребує уточнення та перевірки.

Стаття 62 Закону № 1788-ХІІ встановлює, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі Порядок № 383).

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв`язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.

Отже, право особи на призначення пільгової пенсії відповідно до ст. 114 Закону № 1058-IV має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2. Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.

Відповідно до довідки №9 від 18 березня 2024 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яка видана Костянтинівським заводом Укрцинк», ОСОБА_1 працював повний робочий день без безстрокових відпусток в ВАТ «Укрцинк» в безспосередньому виробництві кольорових металів в за період з 09.03.201992 по 03.03.1999 виконував роботи шихтувальника, зайнятого на шихтуванні агломерату відділу спікання шихти свінцевого цеху з повним робочим днем та повним навантаженням за професією шихтувальника агломерату, що передбачена Списком №1 розділу VIII підрозділ 3 код КП 1070300а-19614 Постанови КМУ №162 від 11.03.1994.

Відповідно до записів, наявних в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 : з 09 березня 1992 року по 03 березня 1999 року позивач працював в Костянтинівському заводі «Укрцинк» на посаді шихтувальника агломерату у відділенні спікання шихти свинцового цеху.

Як вбачається з Індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форма ОК-5) у період з 1998 по 1999 роки обліковується як спецстаж за кодом «ЗПЗО13А1» що відповідає посадам зі шкідливими та важкими умовами праці по Списку №1.

Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 1 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

Відповідно до вищевказаних списків посада шихтувальники, зайняті на шихтуванні агломерату передбачена Списком №1.

Відповідно допостанови правління Пенсійного фонду України від 10 червня 2004 року №7-6 "Про затвердження Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2004 року за №1000/9599 тапостанови правління Пенсійного фонду України від 05 листопада 2009 року № 26-1 "Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2009 року за № 1136/17152:

код ЗПЗ013А1 - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Згідно з Довідниками кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, до спецстажу з кодом ЗПЗ013А1 віднесені працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; до спец стажу з кодом ЗПЗ014А1 віднесені працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що позивач у періоди з 09.03.201992 по 03.03.1999 працював на посаді, яка віднесена до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Суд зазначає, що з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, та з огляду на наявність в трудовій книжці позивача записів щодо підтвердження його права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 за результатами атестації робочих місць на підставі наказів «Про атестацію робочих місць» із зазначення їх номерів та дат, відсутність у відомостях по спеціальному стажу інформації про проведення атестацій робочих місць та неподання відповідних наказів разом із заявою про призначення пенсії не може позбавляти позивача його конституційного права на соціальний захист.

Отже, період роботи позивача з 09.03.201992 по 03.03.1999 підлягає зарахуванню до його пільгового стажу за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Щодо зарахування до страхового стажу періоду проходження військової служби з 23 червня 1987 року по 29 травня 1989 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до спірного рішення про відмову в призначенні пенсії № 056550005889 від 02.05.2024 не зараховано до страхового стажу позивача період проходження військової служби 1987-1989, оскільки вказана неповна підстава видачі (дата).

Також, у відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що за наданими документами до страхового стажу позивача не зараховано період військової служби з 23.06.1987 по 29.05.1989 згідно з трудовою книжкою, оскільки відсутня дата видачі військового квитка, а надана заявником обліково-послужна картка до військового квитка, не містить дати звільнення з військової служби.

Відповідно до записів, наявних в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 : з 23.06.1987 по 29.05.1989 служба в Радянській армії.

Згідно з записами у обліково-послужній картці № 2139 від 21.12.2016 ОСОБА_1 з 06.1987 по 09.1989 проходив військову службу.

Приписами підпунктів "з", "і" та "к" частини першої, частини третьої пункту 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженогопостановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590(далі - Положення № 590), крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також період навчання в професійно-технічних училищах та служба у складі Збройних сил СРСР. При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти "а" і "б" пункту 16), і пенсій у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсій по старості робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт "в" пункту 16) періоди, зазначені у підпунктах "к" і "л", прирівнюються по вибору особи, що звернулась за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Період, зазначений у підпункті "з", прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

Пунктами "в" та "д" частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується: військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно з частиною першоюстатті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу"військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Абзацом другим пункту 1статті 8 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно доЗакону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно доЗакону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно доЗакону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно доЗакону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача період проходження строкової військової служби в лавах Радянської Армії 1987-1989 роки оскільки вказана неповна підстава видачі. Проте, суд зазначає, що відповідно до записів трудової книжки позивача, він з 23.06.1987 по 29.05.1989 перебував на службі в Радянській армії.

Обліково-послужна картка до військового квитка№ НОМЕР_4 від 21.12.2016 має відомості щодо проходження позивачем служби з 06.1987 по 09.1989.

Разом з цим, матеріали справи не містять, а суд не знаходить підстав вважати записи у трудовій книжці є недійсними чи підробленими. Жодних зовнішніх ознак (витирання, виправлення, замазування тощо), які б указували на можливе підроблення цього запису, суд не знайшов.

Суд зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших документах, в даному випадку у трудовій книжці позивача.

Зазначення у трудовій книжці неповна підстави видачі (відсутність дати), не можуть бути підставою для виключення таких періодів з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії, оскільки особа не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів, а це не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.

Право позивача на встановленізакономгарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки, або правильності записів прізвища у відповідних документах.

На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом в постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що період проходження військової служби з 23 червня 1987 року по 29 травня 1989 року підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.

Суд дійшов до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 02 травня 2024 року №056550005889 є протиправним.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами 2 другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 02 травня 2024 року №056550005889 щодо відмови в призначені ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за Списком №1 прийняте не на підставі Конституції та законодавства України, внаслідок чого підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком №1 періоду роботи з 09 березня 1992 року по 03 березня 1999 року на посаді «шихтувальника агломерату» свинцевого цеху в Костянтинівському заводі «Укрцинк» в загальній кількості 05 років 04 місяці 16 днів, суд зазначає наступне.

Частиною другоюстатті 6 КАС Українипередбачено, що суд застосовує принцип верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Окрім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Тобто, дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

Оскільки суд не наділений відповідними повноваженнями проводити розрахунок страхового (пільгового) стажу позивача і це відноситься до дискреційних повноважень органів ПФУ.

Щодо дати заяви про призначення пенсії суд зазначає наступне.

В позовних вимогах позивач просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 частини 2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (Список №1) від 15 квітня 2024 року, проте відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах 25 квітня 2024 року.

Отже, суд вважає необхідним, з метою ефективного захисту прав позивача

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 02 травня 2024 року №056550005889 щодо відмови в призначені ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за Списком №1;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 частини 2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за Списком №1 від 25 квітня 2024 року із зарахуванням до пільгового стажу роботи за Списком №1 періоду роботи з 09 березня 1992 року по 03 березня 1999 року на посаді «шихтувальника агломерату» свинцевого цеху в Костянтинівському заводі «Укрцинк», до страхового стажу періоду проходження військової служби з 23 червня 1987 року по 29 травня 1989 року.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно дост. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при частковому задоволенні позову сторони,судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовну немайнового характеру позивач сплатив судовий збір у розмірі 969,00 грн.

Отже, стягненню на користь позивача підлягає 484,48 грн. понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача до задоволених позовних вимог.

Щодо надміру сплаченого судового збору у розмірі 0,04 грн., суд роз`яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (адреса 69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-б ЄДРПОУ 20490012), третя особа Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області ( адреса 84122, Донецька область м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3 ЄДРПОУ 13486010) про зобов`язання вчинити певні ді задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 02 травня 2024 року №056550005889 щодо відмови в призначені ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за Списком №1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 частини 2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за Списком №1 від 25 квітня 2024 року із зарахуванням до пільгового стажу роботи за Списком №1 періоду роботи з 09 березня 1992 року по 03 березня 1999 року на посаді «шихтувальника агломерату» свинцевого цеху в Костянтинівському заводі «Укрцинк», до страхового стажу періоду проходження військової служби з 23 червня 1987 року по 29 травня 1989 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (адреса 69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-б ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )судовий збір у розмірі 968,96 гривень.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26 червня 2024 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.Е. Абдукадирова