Ухвала суду № 120027078, 26.06.2024, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 311/2423/20

Провадження №: 6/332/260/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2024 р. м. Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м.Запоріжжя Погрібна О.М., розглянувши заяву адвоката Бітюри Анатолія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 про видачу дублікату судового наказу по справі №311/2423/20,

встановила:

До Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява адвоката Бітюри А.А. в інтересах ОСОБА_1 про видачу дублікату судового наказу по справі №311/2423/20.

Вивчивши матеріали заяви, суддя вважає, що заяву про видачу дублікату судового наказу необхідно залишити без руху з наступних підстав.

Питання видачі дубліката виконавчого документа вирішується у відповідності до п.п. 17.4, п.17 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, за якими у разі втрати виконавчого документа, суд який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За видачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.09.2015 року за №8 "Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах заява про видачу дубліката виконавчого документа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого документа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого документа. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого документа у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не були виконані втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.

Згідно з пунктами 3, 4Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», заяви (подання) мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями, зокрема ЦПК України. Учасник виконавчого провадження (особа, залучена до проведення виконавчих дій), який звернувся до суду зі скаргою, заявою (поданням), бере участь у їх розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов`язків яких безпосередньо стосується зазначене звернення,- як заінтересовані особи.

Пунктом 9 статті 10 ЦПК України передбачено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Згідно з ч.3 ст.182 ЦПК України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

Пунктом 2 ч.3 ст.175 ЦПК України визначено, що в заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

В той же час заявниця взагалі не зазначила боржника та інформацію відносно нього згідно з вимогами п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України,

Відповідно до ч. 1ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Частиною сьомою статті 43 ЦПК України передбачено, що у разі подання до суду в електронній формі, серед іншого, заяви, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а уразі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Заява про видачу дублікату судового наказу подана представником ОСОБА_1 адвокатом Бітюрою А.А. в електронній формі через підсистему «Електронний суд».

В той же час представник заявниці не долучив до неї належних доказів надіслання копії заяви та доданих документів всім учасникам справи, а саме: боржнику ОСОБА_2 в порядку, визначеному статтею 43 ЦПК України.

Згідно з п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Звернувшись із заявою про видачу дубліката судового наказу заявниця, посилаючись на те, що судовий наказ було втрачено, не надала до заяви та не послався на докази, які б підтверджували направлення оригіналу судового наказу з відповідного відділу державної виконавчої служби на адресу стягувача з підстав завершення виконавчого провадження. Вказані обставини мають суттєве значення для вирішення справи.

Окрім того, підпунктом 17.4 пункту 17 РозділуХІІІПерехідних положень ЦПК України визначено, що за видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положеньЗакону України «Про Державний бюджет на 2024 рік»у 2024 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 у розмірі 3028 грн.

Отже, заявницею повинен бути сплачений судовий збір за подання заяви про видачу дубліката виконавчого листа у розмірі 90 грн 84 коп. (3028 грн х 0,03).

Проте, до заяви про видачу дубліката судового наказу заявницею не додано документу на підтвердження сплати судового збору у порядку та розмірі, встановлених законом.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап.Заводс./22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), Код банку отримувача (МФО)899998, Номер рахунку (IBAN): UA348999980313191206000008510, Кодкласифікації доходів бюджету: 22030101.

Реквізити для сплати судового збору можна отримати за посиланням:

https://zv.zp.court.gov.ua/sud0809/gromadyanam/tax/

Також позивач має змогу скористатись електронним сервісом для сплати судового збору на офіційному веб-порталі Судової влади України

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд звертає увагу, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку про залишення заяви без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Керуючись ст. ст.175,177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,

постановила:

Заяву адвоката Бітюри Анатолія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 про видачу дублікату судового наказу по справі №311/2423/20, - залишити без руху.

Надати заявнику строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.

Роз`яснити заявнику, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

Копії ухвали надіслати заявнику (представнику заявникаё).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.М.Погрібна