Постанова № 120023516, 25.06.2024, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/283/24 Провадження № 3/358/266/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Божка М.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з відділення поліції № 2 Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, пенсіонера, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 19.03.1996, РНОКПП: відсутній,

за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

15 лютого 2024 року о 19 год. 15 хвилин у с. Синиця, по вул. Центральна, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ 210 707», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку для визначення стану алкогольного сп`яніння водій відмовився в присутності двох свідків.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні правопорушення не визнав та суду пояснив, що 15 лютого 2024 року ввечері, він був вдома, йому подзвонив ОСОБА_2 і попросив витягти його автомобіль в с. Синиця, бо він злетів з дороги. Перед цим він випив пива, тому пообіцяв, що когось знайде та приїде. Пішов до Шишки, взяли його ( ОСОБА_1 ) автомобіль і поїхали. По приїзду побачив, що на обочині дороги стоїть автомобіль Зорича, біля нього був ОСОБА_2 та його товариш. Попробували витягти автомобіль - лопнув трос, і його автомобіль також буксував. Повз проїжджали якісь дівчата на автомобілі, і забрали Шишка та товариша ОСОБА_2 . У ОСОБА_2 лопнуло колесо і ОСОБА_3 поїхав по трактор, а той по колесо. Коли приїхала поліція, то він був у лісі, а ОСОБА_2 знаходився на дорозі, поліція була з військовими. Працівники поліції підійшли до автомобіля, розпитували що трапилось. Коло нього стояли військові, а біля ОСОБА_2 працівники поліції. Потім приїхав ще один патрульний автомобіль і підійшли до нього, запропонували пройти освідування на вживання алкоголю, він відмовився, оскільки пив пиво, і про це їм говорив. Потім приїхав інший автомобіль - бусік, який і витягнув обидві машини. Він подзвонив до ОСОБА_3 і сказав, щоб той не шукав більше трактора. На запитання судді ОСОБА_1 відповів, що поліцейським він на місці ДТП не казав, що не він був за кермом, бо іншої людини не було. На запитання захисника ОСОБА_4 відповів, що поліцейські складали протокол у себе в автомобілі, йому принесли тільки на підпис, військові були у 3 метрах від нього, стояли разом, але спілкувалися мало, було два військових.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Божок М.І. у судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Позиція сторони захисту обґрунтована тим, що до матеріалів справи не долучено доказів, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення; долучений відеозапис не є безперервним; протокол про адміністративне правопорушення не є належним та допустим доказом по справі. Таким чином, на переконання сторони захисту, в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достовірні докази, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вони здобуті без додержання процесуальної процедури, суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно не узгоджуються між собою.

Свідок по справі ОСОБА_5 в судовому засідання пояснив, що із ОСОБА_1 особисто не знайомий, сам він є мобілізованим до ЗСУ та працює при Богуславському військкоматі. 15.02.2024 року він перебував у спільному наряді з поліцейськими. Приїхавши в с. Синиця, Обухівського району Київської області, по виклику, який надійшов зі служби 102 сторонніми людьми, які повідомили, що перекрита дорога і їхати неможливо, побачили два автомобіля в обох частинах кювета. Бачив, як ці автомобілі пробували виїхати. Водії цих автомобілів були майже «невміняємі». Бачив, як один та другий водій були за кермом, кожен на своєму авто. Далі ними займалася поліція, він разом із свідком ОСОБА_6 стояли поруч. Хтось з цих водіїв, можливо ОСОБА_1 почав тікати від поліції в ліс, другий водій також почав тікати до лісу ігноруючи всі вимоги поліції. Поліцейські попросили у водія ОСОБА_1 пред`явити документи та пропонували водієві продути прилад Драгер на місці чи проїхати до лікарні в м. Миронівку, на що водій ОСОБА_1 відмовився, на що було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Після цього поліція зупинила військового буса та із його допомогою витягли два автомобіля. ОСОБА_1 та іншому водієві було запропоновано викликати тверезих водіїв, щоб забрати автомобілі. На запитання свідок відповів, що поліція оформлювала двох водіїв по черзі. Крім двох водіїв на місці події нікого не було.

Свідок по справі ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що 15 лютого 2024 року ввечері, йому подзвонив його товариш ОСОБА_8 та попросив витягти автомобіль Зорича, тільки сам він не може поїхати, оскільки вживав алкоголь. Він прийшов до ОСОБА_9 і вони разом із ОСОБА_9 поїхали в с. Синиця виручати Зорича, в той час за кермом автомобіля ОСОБА_9 був саме він, ОСОБА_7 . Приїхавши на місце ДТП він побачив, що автомобіль Зорича стояв на обочині, причепили трос, почали тягнути, лопнув трос, і машину занесло. Після цього вони побачили, що автомобіль витягти не можливо та зрозуміли, що потрібно залучати трактора. Потім їхали якісь дівчата по дорозі на автомобілі та підвезли його в с. Бородані, де він чекав, поки приїде господар. Потім йому подзвонили, і сказали, що вже витягли автомобіль. Після цього він повернувся на місце ДТП та відвіз автомобіль ОСОБА_9 до його місця проживання.

Свідок по справі ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що 15 лютого 2024 року о 19 годині вечора він їхав на автомобілі марки «ВАЗ 111940», державний номерний знак НОМЕР_3 із знайомим в с. Синиця. За кермом був його товариш - ОСОБА_11 . Рухаючись по дорозі, попали колесом автомобіля у яму, в результаті чого автомобіль злетів із дороги. Виявилося, що автомобіль з`їхав з дороги на обочину, сів у мокрий пісок, не можна було ним рухатись оскільки було пробите колесо. Потім він подзвонив до свого товариша ОСОБА_9 в с.Бородані та попросив щоб той приїхав витягнув його авто, на що ОСОБА_9 відповів, що він уже випив, тому автомобілем буде керувати Шишко. Коли приїхав ОСОБА_9 на іншому авто, за його кермом був ОСОБА_3 , і в послідуючому, тягнучи його автомобіль тросом через дорогу, у них лопнув трос, і автомобіль ОСОБА_9 відкинуло на іншу сторону дороги на обочину, де він також застряв у мокрому піску. Автомобілі знаходилися на обочинах по дві сторони дороги. Потім проїжджала машина, де в салоні знаходилось 2 дівчини, одна з яких за кермом та запропонували допомогу. ОСОБА_3 із ОСОБА_12 взяли запасне колесо із авто і поїхали з дівчатами в с. Дибинці в гараж, оскільки дівчата запропонували свою допомогу. Потім під`їхала поліція, поліцейських викликали небайдужі люди, які проїжджали повз. І в цей час, коли приїхала поліція, він із ОСОБА_9 знаходився в лісі, вони шукали дрова (дерева), щоб піддонкратити автомобілі та витягти їх. Коли приїхала поліція з військовими особами, та вони попросили пред`явити документи та почули від нього запах алкоголю. А оскільки він був не тверезий, то міг щось не те сказати інспектору поліції. На питання головуючого відповів, що оскільки поліцейські не питали, хто був за кермом автомобіля, тобто хто взагалі керував транспортним засобом, тому він їм і не сказав, що за кермом був ОСОБА_12 , який уже поїхав на попутній машині, оскільки він був не нетверезий.

Свідок по справі ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, ОСОБА_1 бачив 15.02.2024, із ОСОБА_10 в нього гарні сусідські відносини. У той день, 15 лютого 2024 року до нього зателефонував ОСОБА_10 та попросив звозить його до с. Синиця на його автомобілі. Він погодився, сів за кермо автомобіля ОСОБА_10 та вони поїхали. Коли їхали пробили колесо та злетіли з дороги. Хотіли самі впоратися, але не змоги. ОСОБА_10 зателефонував своєму знайомому ОСОБА_1 та попросив про допомогу. Приїхали їм на допомогу, ОСОБА_9 сидів збоку водійського сидіння, в них порвався трос та вони також злетіли з дороги. Повз проїжджав автомобіль, але водій не погодився витягти їхні автомобілі, після цього він поїхав за запаскою. Після він повернувся на місце пригоди, там вже автомобілі стояли на узбіччі, тобто їх вже витягли. Поліцію він не бачив, що трапилось у його відсутність не питав. Він сів за кермо автомобіля ОСОБА_10 та відвіз його додому, а сам пішки пішов до свого будинку.

В судовому засіданні поліцейський СРПП ВП № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області Артеменко Олександр Сергійович з приводу обставин складання у відношенні ОСОБА_1 адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП суду пояснив наступне. Так, перебуваючи на добовому чергуванні 15.02.2024 йому зателефонував паралельний екіпаж та попросив про допомогу. По приїзду на місце в АДРЕСА_2 побачив автомобіль ОСОБА_1 в кювете, при цьому ОСОБА_1 надавав пояснення працівникам поліції про те, що приїхав до свого друга на допомогу, витягти із кювету. В результаті буксирування обірвався трос і автомобіль Сорокуна злетів в кювет, зіткнувся з деревом. На запитання поліцейського ОСОБА_9 відповідав, що саме він був за кермом автомобілю. На місці події був ще другий водій, його товариш, автомобіль якого був з іншої сторони дороги. Під час спілкування із водієм ОСОБА_9 , у нього були виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю, порушення мови та координації рухів. Водію було запропоновано пройти на місці зупинки транспортного засобу огляд на стан сп`яніння або в лікарні. Водій відмовився та зазначив, що дома випив пива та після цього поїхав на допомогу, за кермом, тому не має смислу проходити огляд на місці чи в лікарні. Після цього був складений протокол про адміністративне правопорушення. На запитання захисника поліцейський відповів, що боді камера працювала не постійно, бо були свідки. Свідки майже постійно були біля нього. ОСОБА_9 пояснення надавав сам.

Свідок по справі ОСОБА_6 на неодноразові виклики в судові засідання не з`являвся, судом вичерпані всі можливості щодо належного виклику вказаного свідка.

Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст. 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з вимогами ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Таким чином, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Божка М.І., поліцейського СРПП ВП № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області Артеменка О.С., свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, повно і об`єктивно дослідивши всі обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП з наступних підстав.

Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

При цьому згідно положень ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103.

Проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я i оформлення його результатів визначено «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 9 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція) з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

У судовому засіданні було досліджено відеозаписи, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення. Суд сприймає критично доводи ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Божка М.І. про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, оскільки з відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 на місці події не оспорював факт вживання алкоголем перед керуванням ним транспортним засобом зазначив, що йому зателефонував товариш та попросив витягти його тросом, він приїхав на допомогу, а тому така позиція ОСОБА_1 свідчить про обраний ним спосіб захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності, оскільки матеріали справи не містять будь-яких фактичних відомостей, які підтверджують цей факт.

Будь-яких повідомлень працівникам поліції про те, що він не керував автомобілем ОСОБА_1 не висловлював, що поза розумним сумнівом спростовує такі твердження захисника та ОСОБА_1 в судовому засіданні.

Також із даного відеозапису вбачається, що на запитання працівника поліції про проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 в присутності двох свідків відмовляється від такого проходження. Крім цього, неодноразово питає у працівників поліції як можна вирішити це питання, скільки треба заплатити.

Зміна позиції особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , після складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо не перебування ним за кермом свого автомобіля, розцінюється судом як захисна версія, з метою уникнення належної відповідальності та намагання завести суд в оману з єдиною метою - визнання протоколу за частиною 1 ст.130 КУпАП недопустимим доказом.

Крім цього, ОСОБА_1 не зміг пояснити відсутність будь-яких скарг на дії працівників поліції при складанні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, що ставить під сумнів об`єктивність його тверджень.

За вказаних обставин, підстав ставити під сумнів правильність встановлення працівниками патрульної поліції водія транспортного засобу ВАЗ 210707 ОСОБА_1 у суду не вбачається.

При цьому, із переглянутого відео можна зробити висновок, що, попри темний час доби, на ньому досить повно та чітко зафіксовані усі події, необхідні для підтвердження обставин, необхідних для встановлення в діях особи складу адмінправопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Суд вважає неналежними та недопустимими доказами показання свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , допитаних за клопотанням сторони захисту і розцінює їх як сприяння ОСОБА_1 уникнути відповідальності, оскільки ці показання не узгоджуються з іншими матеріалами справи, спростовуються письмовими доказами та наявним у справі відеозаписом, яким чітко зафіксовано, що ОСОБА_1 про обставини, на які вказують свідки, працівникам поліції не повідомляв, перебував за кермом автомобіля з явними ознаками алкогольного сп`яніння, що свідчить про те, що вказана версія була розроблена стороною захисту вже на стадії судового провадження з метою уникнення ОСОБА_1 від відповідальності.

Щодо доводів захисника, що долучений відеозапис не є безперервним, суд зазначає, що оцінює вказані відеозаписи в сукупності та взаємозв`язку із іншими доказами. При цьому керується вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП, та констатує, що вказані відеозаписи дозволяють, в сукупності з іншими доказами, встановити обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме щодо: дати, часу, місця та суті вчиненого адміністративного правопорушення. Крім того, відповідно до ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків, що було зроблено у даному випадку.

Сукупність відомостей, що знаходяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, відсутність заперечень та зауважень щодо дій правників поліції, підтверджують ту обставину, що ОСОБА_1 був саме водієм у розумінні Правил дорожнього руху України, оскільки вказаного факту станом на дату складання протоколу про адміністративне правопорушення він не оспорював.

Відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку є самостійною підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи викладене, вищезазначеними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

До того ж, суд не бере до уваги пояснення ОСОБА_1 , що він не керував транспортним засобом, оскільки такі доводи спростовуються сукупністю доказів, що містяться в матеріалах справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, підтверджується належними та допустимими доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 130302 від 15.02.2024 р., який складений у максимальній відповідності з вимогами ст.256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України;

- відеозаписом із нагрудної відеокамери та відеореєстратора працівника Обухівського районного управління патрульної поліції у Київській області, що здійснював оформлення вчиненого особою, що притягається до адміністративної відповідальності адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм вказаних правил ПДР;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.02.2024 року, в якому зазначено, що в результаті огляду проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота , порушення мови, порушення координації рухів;

- рапортом поліцейського ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київської області Савченка М.Р. від 15.02.2024 в якому зазначено, що виїздом наряду СРПП на місце події було встановлено що близько 19.00 ОСОБА_10 керуючи ТЗ ВАЗ 2111940 днз НОМЕР_4 по вул. Центральна в с. Синиця перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння на заокруглений ділянці дороги не впорався з керуванням та з`їхав на узбіччя де застряг. Через деякий час вказаному громадянину на допомогу приїхав знайомий ОСОБА_1 , який також перебував в стані алкогольного сп`яніння та надаючи допомогу застряг на власному автомобілі ВАЗ 22107 на узбіччі дороги. Відносно вказаних громадян складено адміністративні матеріали за ст.130 ч.1 КУпАП. Матеріали ДТП не складалися у зв`язку з відсутністю матеріальних збитків та пошкоджень ТЗ.

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Виявлені працівниками поліції 15.02.2024 року у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння в розумінні п.п. 1, 2, 3 п. 3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обставини, зазначені в протоколі повністю узгоджуються із дослідженим судом відеозаписом із нагрудних камер (відеореєстраторів) поліцейських, на яких відображені події, які відбувалися 15.02.2024 року за участю ОСОБА_1 .

Так, з відеофайлу вбачається, що працівник поліції чітко висловив ОСОБА_1 вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як з використанням газоаналізатора, так і в закладі охорони здоров`я. На запитання інспектора поліції ОСОБА_1 відповів, що дійсно вживав алкогольні напої та відмовився від проходження огляду у присутності двох свідків. Те, що йому пропонували пройти огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 не оспорював у судовому засіданні. Отже, у поліцейських були всі підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Відеозаписи свідчать про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.

Відеозаписи є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. А на відео зафіксовані подія правопорушення. Ці відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до статей 34, 35 КУпАП обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП судом не встановлено.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суддя зазначає, що вчинене ОСОБА_1 правопорушення є умисним та грубим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами.

При накладенні адміністративного стягнення судом не враховуються обставини, викладені частиною 2 статті 33 КУпАП, оскільки стягнення накладається за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Із копії посвідчення водія вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав 19.03.1996 року посвідчення водія серії НОМЕР_1 .

Враховуючи дані про особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, вчинення адміністративного правопорушення, що відрізняється підвищеною суспільною небезпекою, є одним із найнебезпечніших правопорушень на транспорті при керуванні джерелом підвищеної небезпеки, суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 130 ч. 1, 268, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок (Стягувач: Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області.

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України «Про виконавче провадження», відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження №61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).

Повний текст постанови складений 27 червня 2024 року.

Головуючий: суддя К. С. Романенко