Ухвала суду № 120020683, 26.06.2024, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/1191/24

Номер провадження 2/573/284/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2024 року м. Білопілля

Суддя Білопільського районного суду Сумської області Терещенко О.І., вивчивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна пожружжя,

ВСТАНОВИЛА:

24 червня 2024 року до суду надійшла вищевказана позовна заява.

Вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху з таких підстав.

Позовна заява складена з порушеннями вимог, передбачених ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Суд зазначає, що згідно з п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивачка ставить питання щодо розподілу спільно нажитого за час шлюбу з відповідачем майна, але при у цьому у позовній заяві не зазначає, за ким з них на праві власності зареєстровано спірне майно.

До позовної заяви вона долучає витяг з Єдиного державного реєстру МВС на автомобілі, у яких зазначено, що транспортні засоби зареєстровані за відповідачем ОСОБА_2 .

У той же час, позивачка не зазначає, чому слід за відповідачем визнати право власності на вказані автомобілі, коли він і так за документами є їх власником.

ОСОБА_1 також просить визнати за відповідачем право власності на 1/2 частину квартири, що розташована в м. Білопіллі, хоча власником цієї квартири за документами є вона.

У позовній заяві зазначено про наявність земельної ділянки у власності сторін, але при цьому не вказана її вартість і не вказаний порядок її розподілу.

Також матеріали справи не містять доказів того, що у позивачки є труднощі у отриманні та наданні суду доказів, про що вона зазначає у позовній заяві.

Окрім того, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачкою заявлено такі позовні вимоги:

- визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль «Wolkswagem passat»;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль ГАЗ 33023;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль УАЗ 3303;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль ГАЗ 2752 ЗНГ;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на частину квартири АДРЕСА_2 і здійснити її продаж з подальшим рівномірним розподілом коштів між позивачем та відповідачем;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на гараж за адресою: АДРЕСА_3 ;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на гараж № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі №910/13737/19 зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі №907/9/17).

Так, в порушення вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві зазначено ціну позову 1 746 000 грн. З тексту позовної заяви вбачається, що 1 746 000 грн - це загальна вартість усього спільно нажитого майна. При цьому ОСОБА_1 не вказує на яку суму їй слід виділити майно, хоча зазначає, що має право на половину спірного майна, а судовий збір сплачує у мінімальному розмірі 1211,20 грн і не зазначає з чого вона виходила, визначаючись з розміром судового збору та ціною позову.

Відповідно до п. п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Позивачкою не зазначена ціна позову на момент звернення з позовом до суду, що позбавляє суд об`єктивної можливості визначити розмір судового збору, що підлягає сплаті при розгляді вищезазначеної справи.

Щодо визначення вартості нерухомого майна, суд звертає увагу позивачки, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору.

Доказів, що у позивачки маються труднощі у проведенні оцінки майна, до позовної заяви не долучено.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, позивачці необхідно подати документи про вартість рухомого майна та звіт про оцінку вартості спірного нерухомого майна (акту оцінки майна) та копію кваліфікаційного свідоцтва оцінювача, доплатити судовий збір згідно з вартістю спірного майна відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", який передбачає, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати. Судовий збір слід доплатити за такими реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Сум.обл./Білопільська МТГ/22030101,

Код отримувача: (ЄДРПОУ): 37970404

Банк отримувача: Казначейство України ЕАП

р/р: UA388999980313191206000018526

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Окрім того, у позовній заяві ОСОБА_1 необхідно чітко та конкретно викласти спосіб захисту її прав та інтересів під час поділу спільного з відповідачем майна, викласти обставини, якими вона обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані нею обставини.

Статтею 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві .

За таких обставин вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачці строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна пожружжя залишити без руху, надавши позивачці строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення їй копії цієї ухвали.

У разі не усунення до встановленого терміну недоліків, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачці з усіма додатками до неї.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя