Ухвала суду № 120018660, 27.06.2024, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/976/24

провадження № 1-кп/631/112/24

У Х В А Л А

про призначення справи до судового розгляду в порядку дистанційного судового

провадження, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та призначення захисника

27 червня 2024 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

з боку сторони обвинувачення:

прокурора ОСОБА_3 ,

з боку сторони захисту:

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши та перевіривши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні залу судових засідань № 1 Нововодолазького районного суду Харківської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 жовтня 2022 року під № 62022170020000837 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України,

В С ТА Н О В И В:

До Нововодолазького районного суду Харківської області за вхідним № 4300/24-вх від 13 червня 2024 року в порядку, передбаченому статтями 283, 291 та 293 Кримінального процесуального кодексу України, надійшов складений слідчим та затверджений прокурором, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 жовтня 2022 року під № 62022170020000837 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України, що був зареєстрований за єдиним унікальним № 631/976/24 (провадження № 1-кп/631/112/24) та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичної картки справи та Контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, переданий головуючому судді ОСОБА_1 .

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 13 червня 2024 року призначено підготовче судове засідання.

Під час підготовчого судового засідання прокурор Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони східного регіону ОСОБА_3 заявив, що обвинувальний акт складений відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, направлений за підсудністю до Нововодолазького районного суду Харківської області, підстав для закриття чи зупинення провадження не має. У справі маються всі необхідні для розгляду у судовому засіданні матеріали, вважав за можливе призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Окрім іншого, прокурор просив суд вирішити питання, пов`язане із застосуванням відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Так,у підготовчомусудовому засіданніпрокурор Харківськоїспеціалізованої прокуратуриу сферіоборони східногорегіону ОСОБА_3 звернувся до суду з письмовим клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , яке мотивував наявністю у провадженні обставин, визначених пунктами 1, 3 та 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

На думку прокурора, у розрізі того, що причетність обвинуваченого до указаного кримінального правопорушення злочину, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, є дійсними ризики, визначені статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, як то можливість переховуватись від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України, яке відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України відноситься до категорії тяжких злочинів та за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на 10 років. Вказана обставина створює передумову уникнути обвинуваченим кримінальної відповідальності та переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_4 розуміє можливість отримати значний термін покарання.

Крім того,прокурор зазначив, що обвинувачений ОСОБА_4 можефізично абопсихологічно незаконновпливати научасників провадження свідків,а самепримусити змінитисвої показанняабо взагалівідмовитись відних,щоб уникнутипокарання,так яксудовий розглядне розпочато,свідки судомне допитані,докази недосліджені,що свідчитьпро наявністьризику передбаченогопунктом 3 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Також, у разі перебування на волі, згідно пунктом 5частини 1статті 177Кримінального процесуальногокодексу Україниобвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, як то самовільно залишити місце служби, або вчинити ті самі дії з метою ухилення від служби (дезертирство).

Таким чином,з урахуваннямхарактеру татяжкості діяння,яке інкримінується ОСОБА_4 ,сторона обвинуваченнявважає,що запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартоювідповідає меті,з якоювін застосовується,він позбавляєможливості обвинуваченогоухилитися відсуду,а також,мати можливістьнезаконно впливатина свідківу даномукримінальному провадженнічи продовжитизлочинну діяльність.Тому просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із збереженням можливості внесення раніше визначеної застави та покладенням обов`язків, передбачених підпунктом 1 - 4 частини 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, у разі її внесення.

Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні не заперечував проти призначення справи до судового розгляду та обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проте просив зменшити йому розмір застави, що був визначений слідчим суддею Ленінського районного суду міста Харкова в ухвалі від 24 травня 2024 року.

Також обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні звернувся до суду з письмовим клопотанням, що було зареєстроване за вхідним № 4838/24-вх., відповідно до якого просив суд у наступне судове засідання по розгляду справи по суті, призначити йому безоплатного захисника для здійснення захисту його інтересів під час судового розгляду справи.

Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання щодо можливості призначення справи до судового розгляду, розглянувши подані клопотання з боку сторони обвинувачення та захисту, заслухавши доводи сторін кримінального провадження з приводу заявлених клопотань, дослідивши обвинувальний акт разом із реєстром матеріалів досудового розслідування, а також проаналізувавши в системному зв`язку усі наявні на даному етапі судового слідства у матеріалах справи докази, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з частиною 1статті 1 Кримінального процесуального кодексу України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положеньКонституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких наданаВерховною Радою України, цього Кодексута інших законів України (частина 2статті 1 Кримінального процесуального кодексу України).

Відповідно до положень статті 2 Кримінального процесуального кодексу України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з частиною 1статті 1 Кримінального процесуального кодексу України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положеньКонституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких наданаВерховною Радою України, цього Кодексута інших законів України (частина 2статті 1 Кримінального процесуального кодексу України).

Підготовче провадження у суді першої інстанції здійснюється відповідно до приписів глави 27 розділу ІV Кримінального процесуального кодексу України, якою визначено, що завданням стадії підготовчого судового провадження є, зокрема, перевірка матеріалів досудового розслідування, оцінка змісту і форми обвинувального акту, з метою успішного проведення судового розгляду.

Обвинувальний акт, як встановлено частиною 4 статті 110 Кримінального процесуального кодексу України, є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу

Відповідно до статті 291 Кримінального процесуального кодексу України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменуваннякримінального провадженнята його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 31) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 71) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під часдосудового розслідування); 81) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.

Крім того до обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3)розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування(крім випадку, передбаченого частиною другою статті 2971цього Кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отриманняцивільним відповідачемкопії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється (частина 4 статті 291 Кримінального процесуального кодексу України).

Отже, до суду повинен надійти обвинувальний акт, в якому мають міститися обов`язкові відомості, які зазначені у частині 2 статті 291 Кримінального процесуального кодексу України,та бути доданий перелік документів, який визначений у частині 4 статті 291 наведеного вище кодифікованого закону України.

Як убачається зі змісту обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 жовтня 2022 року під № 62022170020000837 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України, він фактично відповідає вимогам статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, та містить всі необхідні відомості, передбачені зазначеною нормою закону.

Так, в обвинувальному акті міститься виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на статті закону України про кримінальну відповідальність та сформульовано обвинувачення із зазначенням дій, які були вчинені обвинуваченим, а також обставини, які, відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

У обвинувальному акті наявний короткий виклад тексту диспозиції кримінально правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого кримінального правопорушення, а юридичне формулювання це правова модель кримінального правопорушення, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Наведені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

З огляду на вказане, суд доходить висновку про відповідність даного обвинувального акта вимогам чинного законодавства, а також про відсутність у ньому таких недоліків, які б перешкоджали суду призначити судовий розгляд у даному кримінальному провадженні.

Провадження за обвинувальним актом відповідно до приписів статтей 32 та 33 Кримінального процесуального кодексу України підсудне Нововодолазькому районному суду Харківської області.

Угода про визнання винуватості до суду не надходила та сторони кримінального провадження не повідомляли про її досягнення.

Підстав для закриття провадження у справі за підпунктами 4 8 частини 1 або частини 2 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, як і прийняття рішення за пунктами 1 4 частини 3 статті 314 Кримінального процесуального кодексу України, не має.

Істотних порушень вимог Кримінального процесуального законодавства України, які б перешкоджали призначенню справи до судового розгляду, не встановлено.

З огляду на те, що під час підготовчого судового засідання не було встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1 4 частини 3 статті 314 Кримінального процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що на підставі обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні належить призначити судовий розгляд та з цією метою вирішити питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду.

На підставі приписів статті 26 Кримінального процесуального кодексу України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим кодексом.

Від учасників судового провадження клопотань про здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні у відповідності до частини 2 статті 27 Кримінального процесуального кодексу України не надійшло.

Відповідно до положень частини 2 статті 318, пунктів 19, 25 та 26 частини 1 статті 3 Кримінального процесуального кодексу України, судом визначено коло осіб з боку сторони обвинувачення та захисту, які братимуть участь у судовому розгляді.

У підготовчому судовому засіданні від прокурора та обвинуваченого клопотань про витребування певних речей чи документів, а також інших клопотань, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 315 Кримінального процесуального кодексу України, не надходило.

Положеннями частини 5 статті 314 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.

За змістом частин 1 та 2 статті 314-1 Кримінального процесуального кодексу України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.

Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

Отже, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує особу обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання, слід доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Положення частини 3 статті 315 Кримінального процесуального кодексу України визначають, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Отже розглядаючи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд виходить з наступного.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 розділу ІІ Кримінального процесуального кодексу України.

При цьому суд враховує положення частини 1 статті 131 вищевказаного нормативного акту України, які обумовлюють, що заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 2 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вимогами статті 178 Кримінального процесуального кодексу України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Відповідно до положень статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені пунктами 1 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого та визначені у пунктах 1 12 частини 1 вказаної статті.

В даному випадку, за обставин, викладених у сформульованому обвинуваченні, у вказаному кримінальному провадженні було висунуто обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. Вказане кримінальнеправопорушення відповідно до приписів статті 12 Кримінального кодексу України відноситься до тяжкого злочину.

Судом з`ясовано, що ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду міста Харкова від 24 травня 2024 року задоволено клопотання органу досудового розслідування про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застасовано відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «ХАРКІВСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР» строком на 60 діб, а саме до 22 липня 2024 року, із визначенням застави у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120 гривень 00 копійок.

В ході обговорення питання доцільності застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого, відповідно до обвинувального акту та долучених до кримінального провадження матеріалів встановлено такі відомості: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: АДРЕСА_1 , громадянин України, зі середньою спеціальною освітою, одружений, має на фактичному утриманні малолітню дитину (донька дружини від першого шлюбу), раніше не судимий. Призваний до Збройних Сил України за мобілізацією, проходив військову службу на посаді солдата резерву 1 запасної роти Військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат». Доказів віднесення обвинуваченого до осіб з інвалідністю або наявності хронічних захворювань, суду не надано.

Отже, обвинувачений на час вирішення питання щодо продовження заходу забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою за своїм станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я, має типові соціальні зв`язки для особи його віку та прийнятну репутацію.

Відповідно, аналізуючи указані фактори у цьому провадженні в їх сукупності на предмет перевірки дійсності у справі обставин, визначених частиною 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, суд ураховує, що застосування до підозрюваного, обвинуваченого будь-якого запобіжного заходу першочергово передбачає наявність обґрунтованої підозри.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак Кримінальнепроцесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що передбачено частиною 5 статті 9 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповіднодо усталеної практики Європейського суду з прав людини (наприклад, пункт 32 рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86)) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)).

Обґрунтованість висунутого обвинувачення перевіряється судом на стадії судового розгляду шляхом дослідження доказів, на яких може ґрунтуватися, або якими може спростовуватися обвинувачення, яким за результатами судового розгляду суд надає оцінку, як кожному окремо, так і в сукупності, в нарадчій кімнаті, ухвалюючи остаточне рішення у кримінальному провадженні. З огляду на що, суд на даній стадії судового провадження (підготовче судове засідання) не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри (обвинувачення) шляхом надання оцінки доказам у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення, у вчиненні якого вона обвинувачується.

Враховуючи наведені вище критерії, на обґрунтованість обвинувачення для вирішення питань на даній стадії кримінального провадження, вказує те, що в результаті проведеного досудового розслідування ОСОБА_4 було повідомлено про підозру, а згодом висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України. Судовий розгляд кримінального провадження не завершений та знаходиться на стадії підготовчого судового провадження.

Отже, наведеного вище достатньо для висновку, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду клопотання, що підозра відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ухвали слідчого судді Ленінського районного суду міста Харкова від 24 травня 2024 року, закінчується 22 липня 2024 року.

На цей час в даному кримінальному провадженні обвинуваченого та свідків не допитано, докази передбачені статтею 84 Кримінального процесуального кодексу України з боку сторони обвинувачення та захисту, не досліджені, у зв`язку з чим, враховуючи наведені дані суд вважає, що обставини регламентовані статтею 177, пунктами 1, 2 частини 1 статті 194 вказаного Кодексу є дійсними, беручи до уваги наявні дані, які підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що обвинувачений має певне відношення до подій відображених в обвинувальному акті (суд не удається на цій стадії до оцінки його дій та ролі з точки зору нормКримінального кодексу України, а лише констатує факт, того, що вони пов`язані з цими подіями).

Таким чином, під час розгляду заявленого клопотання, суд вважає, що в даному конкретному випадку продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1,3 та 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Так, ОСОБА_4 може переховуватисявід судуз метоюуникнення кримінальноївідповідальності,оскільки обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України, яке відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України відноситься до категорії тяжких злочинів,

Те, що сама по собі суворість передбаченого покарання не є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, однак в цій ситуації слід урахувати, у тому числі те, що як слушно зауважує прокурор у клопотанні з цього питання, обвинувачений обізнаний, що санкція інкримінованої статті передбачає позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, що свідчать про обставини, які можуть бути підставою та мотивом для навмисно переховування від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій.

При цьому,Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснитиу конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандартдоказування (переконання) суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України у цьому кримінальному провадженні щодо обвинуваченого.

Та з його урахуваннямсуд погоджується з аргументами прокурора про наявність ризику перешкоджати кримінальному провадженню.

Також, реальним є ризик переховування, адже наявність певного ризику/ризиків, зокремаризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, а у даному конкретному випадку, такий ризик є обґрунтованим, оскільки він належним чином умотивований прокурором та підтверджується наявними матеріалами.

Суд вважає, що матеріали провадженні містять дані, які доводять існування ризику втечі обвинуваченого, не виключена можливість вчинення ним іншого кримінального правопорушення, а тому враховуючи дані про особу обвинуваченого, та інші обставини, передбачені статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України, в їх сукупності, приходить до висновку про відсутність достатньо стримуючих факторів, які б свідчили про протилежне.

Слушним є і ризик впливу на свідків, які особисто відомі обвинуваченому, оскільки вони є співслужбовцями, які проходили військову службу в одній і тій же військовій частині разом з обвинуваченим і перебуваючи на волі обвинувачений буде мати можливість здійснювати на них незаконний вплив з метою переконання або змушення останніх надати покази в вигідному для нього аспекті.

Так,оцінюючи наявність цього ризику у кримінальному провадженні, суд виходить з встановленогоКримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та уважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань цих осіб безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що обвинувачений не будучи обмеженим у спілкуванні із цими особами, яким відомі обставини вчинення злочину у якому останній обвинувачується, він може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Тим самим, наявність ризику впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Крімтого,в данійсправі реальнимризиком єте,що у разі перебування на волі, згідно пунктом 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, також самовільно залишити місце служби, або вчинити ті самі дії з метою ухилення від служби (дезертирство).

Враховуючи вищевикладене, як наслідок є дійсними обставини визначені пунктами 1 та 2 частини 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно ж до наведеної норми праванаявність ризику є підставою для застосування запобіжного заходу, а тому визначаючись з тим, який саме запобіжний захід на даному етапі у кримінальному провадженні убезпечить від його настання, суд ураховує таке.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.

При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачені частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

З огляду на викладене суд у ракурсі установлених фактичних обставин уважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є достатнім заходом забезпечення кримінального провадження, таким, потреба у застосуванні якого, на сьогодні є дійсною, та сприймає його застосування, як доречне (слушне) в цей час, адже саме він, по-перше, буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 та по-друге, зможе запобігти ризикам, які визначенні статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, та які були встановлені судом.

Суд також враховує те, що будь-які дані, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_4 під вартою, сторонами кримінального провадження не надано.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Таким чином, обставини регламентовані статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України, у світлі даних про особу обвинуваченого, не є такими, що вказують на відсутність передумови визначеної пунктом 3 частини 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України у поєднанні з характером висунутого обвинувачення та проведеним комплексом досліджених у цій справі доказів та тих, які тільки мають бути в ньому вчинені.

Як наслідок, на даний час наявні обставини визначені частиною 7 статті 176, статтею 177, пунктам 1 3 частини 1 статті 194 та статтею 315 Кримінального процесуального кодексу України, які в своїй сукупності вказують на дійсність обставин, як слушних щодо викладу обставин, які дають підстави обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення.

Таке судове рішення не суперечить вимогам статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відтак, суд, ураховуючи існування ризиків (переховування від суду та незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному правопорушенню іншим чином), оцінюючи всі обставини у їх сукупності, а саме: вагомість висунутого обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, його вік, стан здоров`я, характер соціальних зав`язків, вчинення кримінального правопорушення під час дії в Україні режиму воєнного стану в якості військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, рід занять, матеріальний стан, наявність місця реєстрації та мешкання, відсутність судимості, доходить до обґрунтованого висновку про необхідність обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах строків, визначених законом, і вважає що саме такий запобіжний захід може запобігти ризикам, передбаченим у статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а також забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Частиною 3 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України покладено на суд обов`язок, при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї ж статті.

Прокурор у поданому клопотанні, посилаючись на положення частини 3 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України вважав за можливе застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Вирішуючи питання щодо розміру застави суд виходить з приписів пункту 2 частини 5 статті 182 Кримінального процесуального кодексу України, який передбачає, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчинені тяжкого злочину в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Беручи до уваги прохання обвинуваченого ОСОБА_4 про зменшення розміру застави, що була визначена слідчим суддею Ленінського районного суду міста Харкова, суд вважає за можливе визначити суму застави ОСОБА_4 у розмірі двадцяти п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 75700 гривень, так як саме внесення застави в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, що визначені у частині 5 статті 194 кримінального процесуального кодифікованого закону України.

Розмір застави обумовлюється судом тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також,у відповідностідо положеньчастини 5статті 194Кримінального процесуальногокодексу України,на обвинуваченогоу разівнесення застави,з дняїї внесення,слід покластина двамісяці наступніобов`язки:прибувати досуду ізвстановленою періодичністю;не відлучатисяіз населеногопункту,в якомувін фактичнопроживає бездозволу суду;повідомляти судпро змінусвого місцяпроживання;утримуватися відспілкування зісвідками укримінальному провадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань 08 жовтня 2022 року під № 62022170020000837; здати при наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, адже такі обов`язки будуть пропорційними, помірними, та такими, що не становитимуть надмірний тягар для обвинуваченого, у зв`язку з чим не суперечитимуть пункту 2 частини 3 статті 132 Кримінального процесуального кодексу України.

Постановляючи ухвалу, суд також бере до уваги приписи частини 1 статті 197 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до яких строк дії ухвали про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Крім того, у судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотанняпро призначенняйому безоплатного захисника для здійснення захисту його інтересів в суді на стадії судового провадження, оскільки матеріальне становище обвинуваченого не дозволяє залучити його самостійно.

Прокурор Харківськоїспеціалізованої прокуратуриу сферіоборони східногорегіону ОСОБА_3 висловив думку, що клопотання обвинуваченого слід задовольнити та призначити обвинуваченому ОСОБА_4 , захисника для здійснення захисту за призначенням.

Статтею 59 Конституції Українизакріплено конституційні права громадян на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

В силу положень Конвенції прозахист правлюдиниіосновоположних свобод, учиненої в Римі1950 року (далі Конвенція), правозастосовної практики Європейського суду з прав людини, суд повинен забезпечити реалізацію конституційного права засудженого на захист. Водночас участь у справі захисника є обов`язковою тоді, коли цього вимагають інтереси правосуддя.

Статтею 6 Конвенції визначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.

Відповідно до вимог частини 2 статті 48 Кримінального процесуального кодексу Українизахисник залучається судом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку визначених статтями49та53 Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно з вимогами пункту 2 частини 1статті 49 Кримінального процесуального кодексу Українисуд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках коли обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи інших об`єктивних причин не може його залучити самостійно.

За таких обставин, з метою забезпечення права обвинуваченого на захист, суд дійшов висновку про необхідність постановлення ухвали про залучення захисника через Східний міжрегіональний центр з надання безоплатної правової допомоги, якому належить доручити призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у судове засідання.

Інших клопотань від учасників кримінального провадження до суду не надійшло.

Обговорюючи питання щодо дистанційного судового провадження, керуючись приписами частин 1 та 4 статті 336 Кримінального процесуального кодексу України щодо можливості здійснення судового розгляду справи у режимі відео конференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), зокрема, у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження у судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин та для забезпечення оперативності судового провадження, ураховуючи факт застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 25 серпня 2024 року включно, а також з метою забезпечення оперативності судового розгляду справи, суд вважає за можливе та доцільне проведення судових засідань із розгляду цього кримінального провадження в режимі відеоконференції з приміщення ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «ХАРКІВСЬКІЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР» в разі технічної неможливості його доставлення до зали судових засідань приміщення суду.

У цьому випадку суд наголошує, що чинною редакцією частини 2 статті 336 Кримінального процесуального кодексу України обумовлено, що суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.

Так, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України № 133/2022 від 14 березня 2022 року, № 259/2022 від 18 квітня 2022 року, № 341/2022 від 17 травня 2022 року, № 573/2022 від 12 серпня 2022 року, № 757/2022 від 07 листопада 2022 року, № 58/2023 від 06 лютого 2023 року, № 254/2023 від 01 травня 2023 року, № 451/2023 від 26 липня 2023 року, № 734/2023 від 06 листопада 2023 року, № 49/2024 від 05 лютого 2024 року, що затверджені Законами України № 2119-ІХ від 15 березня 2022 року, № 2212-ІХ від 21 квітня 2022 року, № 2263-ІХ від 22 травня 2022 року, № 2500-ІХ від 15 серпня 2022 року, № 2738-ІХ від 16 листопада 2022 року, № 2915-ІХ від 07 лютого 2023 року, № 3057-ІХ від 02 травня 2023 року, № 3275-ІХ від 27 липня 2023 року, № 3429-ІХ від 08 листопада 2023 року, № 3564-ІХ від 06 лютого 2024 року, у зв`язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року і з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, та з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року й з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Наразі, відповідно до Указу Президента України № 271/2024 від 06 травня 2024 року, що затверджений Законом України № 3684-ІХ від 08 травня 2024 року, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану в України з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.

Відтак, на цей час в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введений й продовжений, зокрема, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, воєнний стан, а тому наявні всі підстави задля розгляду цього кримінального провадження в порядку відеоконференцзв`язку в разі технічної неможливості доставлення обвинуваченого ОСОБА_5 до зали судових засідань приміщення суду.

Таким чином, підготовка до судового розгляду є завершеною.

Відповідно до частини 1 статті 316 Кримінального процесуального кодексу України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

Керуючись пунктом 5 частини 1 статті 7, статтею 12, частинами 1 та 11 статтями 27, 31, 33, 32, 33, 49, 53, частиною 2 статті 110, частиною 5 статті 115, статтями 131, 132, 134 138, 176 178, 186, 193, 194, 196, частиною 4 статті 291, частиною 1 статті 293, статтями 314 317, частиною 1 статті 320, частиною 3 статті 331, статтею 336, частиною 2 статті 369, частиною 3 статті 371, статтею 372, частиною 2 статті 392, частиною 5 статті 532 та статтею 533 Кримінального процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

Призначити судовий розгляд справи з єдиним унікальним № 631/976/24 (провадження № 1-кп/631/112/24) за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 жовтня 2022 року під № 62022170020000837 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України, у відкритому судовому засіданні на 04 липня 2024 року о 15 годині 00 хвилин в приміщенні залу судових засідань Нововодолазького районного суду Харківської області, розташованого за адресою: Харківська область, Харківський район, селище міського типу Нова Водолага, вулиця Захисників України, будинок № 1.

У разі відсутності технічної можливості доставлення обвинуваченого конвоєм безпосередньо до приміщення суду, розгляд кримінального провадження здійснювати в режимі відео конференції з ДЕРЖАВНОЮ УСТАНОВОЮ «ХАРКІВСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР».

Доручити адміністрації ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «ХАРКІВСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР» забезпечити проведення судового засідання за участю обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в режимі відеоконференції.

Зобов`язати уповноважену службову особу ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «ХАРКІВСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР» встановити особу обвинуваченого, перебувати до закінчення судового засідання поряд з ним та виконати інші дії, передбачені частинами 3, 6, 7 та 9статті 336 Кримінального процесуального кодексу України.

Застосовані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження.

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою задовольнити.

Обрати (застосувати) відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у ДЕРЖАВНІЙ УСТАНОВІ «ХАРКІВСЬКІЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР» строком на шістдесят днів, а саме до 25 серпня 2024 року включно із правом внесення застави у розмірі 25 (двадцяти п`яти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 75700 (сімдесят п`ять тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (номер рахунку UA208201720355299002000006674, МФО банку одержувача 820172, код отримувача за ЄДРПОУ 26281249, отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, банк отримувача Державна казначейська служба України у місті Київ, призначення платежу застава, справа № 631/976/24, номер провадження № 1-кп/631/112/24, з обов`язковою вказівкою П.І.Б. обвинуваченого.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в даній ухвалі протягом дії цієї ухвали.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 жовтня 2022 року під № 62022170020000837;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити, що у разі внесення застави у визначеному в ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти, та повідомити усно і письмово Нововодолазький районний суд Харківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в ухвалі, ОСОБА_4 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що з моменту звільнення його з-під варти у зв`язку з внесенням застави він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави до 25 серпня 2024 року включно.

Попередити ОСОБА_4 або заставодавця, що у разі невиконання обов`язків покладених судом, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобов`язати прокурора негайно повідомити близьких родичів ОСОБА_4 про продовження відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою у ДЕРЖАВНІЙ УСТАНОВІ «ХАРКІВСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР» строком на шістдесят днів, а саме до 25 серпня 2024 року включно.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про призначення захисника задовольнити.

Доручити Східному міжрегіональномуцентру знадання безоплатноївторинної правовоїдопомоги призначити обвинуваченому ОСОБА_4 захисника для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття до Нововодолазького районного суду Харківської області для участі у розгляді справи 04 липня 2024 року о 15 годині 00 хвилин.

Доручити представнику Нікопольського районного відділу № 3 філії Державної установи «Центр пробації» в Дніпропетровській області підготувати в строк до 04 липня 2024 року досудову доповідь щодо обвинуваченого:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Лебединське, Нікопольського району Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 .

У судове засідання викликати учасників кримінального провадження: прокурора, обвинуваченого та захисника.

Кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснювати суддею одноособово.

Роз`яснити учасникам судового провадження право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження на підставі їх письмових клопотань.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_4 , прокуророві та направити уповноваженій службовій особі ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «ХАРКІВСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР» й Східному міжрегіональномуцентру знадання безоплатноївторинної правовоїдопомоги для відома та виконання.

Ухвала суду в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, алене зупиняє її виконання, як і не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

В решті ухвала окремому оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її постановлення. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачені частиною 1 статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.

Суддя: ОСОБА_1