Вирок № 120014437, 27.06.2024, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/1209/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.06.2024с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого: судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Краснокутськ Харківської області кримінальне провадження № 12023226010000293 від 21.11.2023, № 12024226010000006 від 08.01.2024 та № 12024221010000093 від 15.02.2024 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженцяс.ПархомівкаКраснокутськогорайону Харківськоїобласті,українця,громадянинаУкраїни,маючогосередню освіту,неодруженого,не маючогонаутриманнінеповнолітніх дітей,непрацюючого,зареєстрованогозаадресою: АДРЕСА_1 ,проживаючого заадресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 30.05.2023 Краснокутським районним судом Харківської області за ч.1 ст. 125 КК України до громадських робіт строком 120 годин,

у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбаченого ч.2 ст.389, ч. 1 ст. 125, ст. 128 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 будучи раніше судимим 30.05.2023 Краснокутським районним судом Харківської області за ч.1 ст.125 КК України до 120 годин громадських робіт, за що судимість не знята та не погашена в установленому законом порядку, на шлях виправлення не став та знову вчинив нове кримінальне правопорушення при наступних обставинах.

Вироком Краснокутського районного суду Харківської області від 30.05.2023 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та останньому призначено покарання у вигляді 120 годин громадських робіт.

Так, 04.10.2023 ОСОБА_4 був поставлений на облік до Богодухівського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області.

04.10.2023 у відповідності із вимогами ст.ст. 36, 37 Кримінально-виконавчого кодексу України ОСОБА_4 під підпис був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт та попереджений про кримінальну відповідальність, передбачену ч.2 ст. 389 КК України, у разі ухилення від його відбуття.

Розпорядженням Краснокутської селищної ради № 164-г/р від 04.10.2023 ОСОБА_4 прийнято на безоплатні громадські роботи та відповідно до рішення виконавчого комітету Краснокутської селищної ради № 66 від 23.02.2023 останнього направлено за місцем мешкання для відбуття призначеного йому судом покарання у вигляді громадських робіт, а саме по впорядкуванню та благоустрою Колонтаївського старостинського округу Богодухівського району, з режимом не більше 4 годин кожного дня, у вільний від основної роботи та навчання час, крім суботи та неділі.

Також встановлено, що відповідно з вимогами розділу 2 пункту 8.2. Наказу № 271/5/66 від 29.01.2019 «Про затвердження Інструкції про порядок виконання покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань», під ухиленням від відбування покарання вважається невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважної причини, допущення більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця.

Будучи зобов`язаним відбути визначене вироком суду покарання у виді громадських робіт, ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою ухилення від відбуття вказаного покарання 12.10.2023, 13.10.2023, 16.10.2023, 17.10.2023, 18.10.2023, 19.10.2023, 20.10.2023 та 23.10.2023 для його відбуття до старостату Колонтаївського округу апарату Краснокутської селищної ради Богодухівського району без поважних причин не з`явився та маючи реальну можливість відбувати призначене йому покарання займався особистими справами за місцем свого мешкання.

У зв`язку з допущеними порушеннями умов та порядку відпрацювання громадських робіт ОСОБА_4 було викликано до Богодухівського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківської області та 23.10.2023 він повторно був попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 389 КК України. Протягом жовтня 2023 року ОСОБА_4 відпрацював 44 години з 60 годин відповідно до графіку виходу на роботу засудженого до громадських робіт.

Крім цього ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою ухилення від відбуття вказаного покарання 06.11.2023, 07.11.2023, 08.11.2023, 09.11.2023, 10.11.2023, 13.11.2023, 14.11.2023, 15.11.2023, 16.11.2023, 17.11.2023, 20.11.2023, 21.11.2023, 22.11.2023, 23.11.2023, 24.11.2023 для його відбуття до старостату Колонтаївського округу апарату Краснокутської селищної ради Богодухівського району без поважних причин не з`явився та маючи реальну можливість відбувати призначене йому покарання займався особистими справами за місцем свого мешкання, відпрацювавши в листопаді 2023 року 12 годин з 76 годин відповідно до графіку виходу на роботу засудженого до громадських робіт.

Таким чином ОСОБА_4 діючи умисно,з метоюухилення відвідбуття призначеногойому судомпокарання,без поважнихпричин,порушив графікивідбування покараннята діючиу порушеннявимог розпорядженняКраснокутської селищноїради №164-г/рвід 04.10.2023«Про прийняттяна безоплатнігромадські роботизасудженого ОСОБА_4 »та вирокуКраснокутського районногосуду Харківськоїобласті від30.05.2023року,своєчасно навідпрацювання невийшов тасистематично ухиляєтьсявід йоговідбуття,чим порушивпокладені нанього обов`язки.

Крім цього встановлено, що ОСОБА_4 будучи раніше судимим 30.05.2023 Краснокутським районним судом Харківської області за ч.1 ст.125 КК України до 120 годин громадських робіт, за що судимість не знята та не погашена в установленому законом порядку, на шлях виправлення не став та знову вчинив аналогічний злочин при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_4 04.01.2024 приблизно о 18:00 знаходився у будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де на той час перебували ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які розпивали спиртні напої.

04.01.2024 близько 18:00 між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 виникла сварка на побутовому підґрунті та в цей час у ОСОБА_4 раптово виник прямий умисел, направлений на спричинення потерпілій тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій прямий умисел, направлении на спричинення тілесних ушкоджень, 04.01.2024 приблизно о 18:10, перебуваючи у залі будинку, який розташований по АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , бажаючи спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 кулаком правої руки наніс два удари останній по обличчю в область лівого ока, після чого ОСОБА_6 втрутився в бійку і потерпіла вибігла з будинку.

Внаслідок вищевказаних протиправних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_5 спричинене тілесне ушкодження у вигляді навколоорбітальної гематоми зліва, яке згідно висновку судово-медичної експертизи №12-14/5-КК/24 від 09 січня 2024 кваліфікуються як легке тілесне ушкодження (відповідно до п.2.3.5. Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказам МОЗ України від 17 січня 1995 р. №6).

Крім цього встановлено, що 13.02.2024 близько 12:00 год., ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 перебували в приміщенні домоволодіння, яке належить останній за адресою: АДРЕСА_3 , де вживали спиртні напої.

Приблизно о 14.00 годині 13.02.2024, знаходячись в одній із кімнат вказаного будинку між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виникла словесна сварка, в ході якої ОСОБА_7 почала заступатися за ОСОБА_8 .

В цей час на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, ОСОБА_4 , стоячи позаду ОСОБА_7 , діяючи необережно, проявляючи у своїх діях злочинну недбалість, не передбачаючи можливості настання суспільно - небезпечних наслідків від його дій у вигляді отримання тілесних ушкоджень середньої тяжкості ОСОБА_7 , хоча міг та повинен був їх передбачити, стоячи позаду ОСОБА_7 наніс їй один удар кулаком правої руки в область спини, надавши цим ударом тілу потерпілої прискорення, від якого потерпіла ОСОБА_7 втратила рівновагу та впала на підлогу на праву руку.

В результаті вищевказаних, протиправних дій ОСОБА_4 потерпіла ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому дистального епіметафізу правої променевої кістки, що за ступенем тяжкості відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 12-14/11-КК/24 від 26.02.2024 кваліфікується, як середньої тяжкості ушкодження, по критерію тривалості розладу здоров`я за терміном більше 3 тижнів (більше ніж 21 день) (П.2.2.2 правил судово-медичного терміну ступені тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. № 6)

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальних актах, визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся. Також пояснив, що потерпіла ОСОБА_5 є його співмешканкою, з якою він проживає вже на протязі 23 років.

Покази ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

В судове засідання потерпіла ОСОБА_5 не з`явилась, але в матеріалах справи мається від неї заява про розгляд справи за її відсутності. ОСОБА_9 та матеріального характеру до обвинуваченого не має та просила суд призначити обвинуваченому мінімальне покарання.

В судове засідання потерпіла ОСОБА_7 не з`явилась, але в матеріалах справи мається від неї заява про розгляд справи за її відсутності. ОСОБА_10 до обвинуваченого не має.

Враховуючи відсутність заперечень від учасників процесу, а також можливість з`ясувати всі обставини за наявними доказами, суд, на підставі ст.325 КПК України, визнав можливим провести розгляд справи без потерпілих.

Приймаючи до уваги той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніву щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальниих актах, доведена повністю.

На підставівикладеного,суд вважаєдоведеною вину ОСОБА_4 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.389,ч.1 ст.125, ст. 128 КК України, а саме:

- ухилення засудженим від відбування громадських робіт;

- спричинення умисного легкого тілесного ушкодження;

- необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Призначаючи міру покарання ОСОБА_4 суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відносяться до кримінальних проступків та нетяжкого злочину, та особу обвинуваченого, який не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря - психіатра та лікаря нарколога КНП «Краснокутська центральна районна лікарня» не перебуває, на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, раніше судимий Краснокутським районним судом Харківської області 30.05.2023 за ч.1 ст .125 КК України до 120 годин громадських робіт.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставинами,які обтяжуютьпокарання обвинуваченого ОСОБА_4 ,згідно ст.67КК України,суд визнаєрецидив злочинів, вчиненнякримінального правопорушенняу станіалкогольного сп`яніннята щодоособи,з якоюперебуває ублизьких відносинах.

Відповідно до ст.65ККУкраїни особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів.

Окрім цього, згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як ними самими, так і іншими особами.

Також відповідно до вимог ст.65ККУкраїни та роз`яснень, що містяться в п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди при призначенні покарання зобов`язані враховувати як ступінь тяжкості вчиненого злочину, так і дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване. Покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 682/956/17 вказала про те, що визначені уст.65 ККУкраїни загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання: у виді обмеження волі в межах санкції ч. 2ст.389 КК України, у виді громадських робіт у межах санкції ч.1 ст. 125 КК України та у виді позбавлення у межах санкції ст. 128 КК України, що буде необхідним та достатнім для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень і для досягнення мети покарання заст. 50 КК України.

Відповідно до ч. 1ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Краснокутського районного суду Харківської області від 30.05.2023 ОСОБА_4 був визнаний винуватим за ч. 1ст.125КК України та йому було призначено покарання у виді 120 годин громадських робіт. Зазначений строк покарання повністю не відбуто, тобто до повного відбуття покарання ОСОБА_4 вчинив нове кримінальне правопорушення.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне на підставі ч. 1ст. 71 КК Українипризначити обвинуваченому ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю вироків, повністю приєднавши до покарання, призначеного за цим вироком, невідбуту частину покарання за вироком Краснокутського районного суду Харківської області від 30 травня 2023 року у виді 64 годин громадських робіт, що відповідає 8 дням позбавлення волі, застосувавши правила складання покарань, передбачені п.п. г) п.1 ч. 1ст.72 КК України, відповідно до яких одному дню позбавлення волі відповідають вісім годин громадських робіт.

Таке покарання, на переконання суду, буде співмірним протиправному діянню, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень і не може вважатися явно несправедливим внаслідок м`якості чи недостатнім для досягнення мети покарання.

Підстав дляобрання ОСОБА_4 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

По справі цивільний позов не заявлений.

Судові витрати відсутні.

Питання речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.1ст.125, ст.128, ч.2ст.389КК Українита призначитийому покарання за цим законом:

- за ч.1 ст.125 КК України у вигляді 200 (двісті) годин громадських робіт;

- за ст. 128 КК України у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі;

- за ч.2 ст.389 КК України у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст.71, ч. 1 ст.72 КК Україниза сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Краснокутського районного суду Харківської області від 30 травня 2023 року у виді 64 годин громадських робіт, що відповідає 8 дням позбавлення волі, та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців 8 (восьми) днів позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту фактичного затримання після набрання вироком законної сили.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_4 міру запобіжного заходу не обирати.

Речові докази:

-дві довідки з Краснокутської ЦРЛ на ім`я ОСОБА_7 на 2 арк., рентген знімки у кількості 2 шт., диск CD R, які знаходяться при матеріалах кримінального провадження №12024221010000093 від 15.02.2024 після набрання вироком законної сили залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам процесу.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Краснокутський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1