Постанова № 120014260, 27.06.2024, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/141/24

Провадження № 3/639/266/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 року м. Харків

Суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Васильєва Н.М., за участю секретаря судових засідань Караванської В.В., особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , захисника Кравчуна Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов із Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

30 грудня 2023 року о 12-10 год. в м. Харкові, по вул. Селянській, буд. 28, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку за допомогою приладу Drager Alcotest та у КЗОЗ ХОНД відмовилася. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєному адміністративному правопорушенні, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не визнала, пояснила, що 30.12.2023 року вона була вдома за адресою: АДРЕСА_1 . У першій половині дня її розбудили сусіди зі звинуваченнями у нібито скоєнні нею ДТП. Вона вийшла разом з ними на парковку біля будинку, де стояли їх автомобілі, у них виникла суперечка, внаслідок чого було викликано співробітників патрульної поліції.

ОСОБА_1 зазначила, що в той день вона не керувала транспортним засобом, через що відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Вважає, що співробітниками поліції у змові з її сусідами було незаконно складено на неї протокол, просила закрити провадження про справі у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Захисник Кравчун Д.В. підтримав пояснення ОСОБА_1 , також просив закрити провадження по справі, з огляду на наступне:

-у матеріалах справи відсутні докази факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_1 ;

-долучений до матеріалів справи відеозапис є неповним та небезперервним;

- відеозаписи з маркуванням аад643737 та аад643737 1 записувалися з невідомих технічних приладів у невідомий час та дату;

- наявні на дисках відеозаписи не відображені в графі додаток у протоколі про адміністративне правопорушення.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , який є чоловіком ОСОБА_1 , повідомив суду, що 30.12.2023 року він гуляв у дворі біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 разом із собакою. Приблизно об 11 годині йому подзвонила його дружина ОСОБА_1 та повідомила, що до них у квартиру ломляться сусіди, звинувачуючи її у скоєнні ДТП. Він швидко підбіг додому та разом з дружиною та сусідами вийшли на парковку, де стоять їх автомобілі. В ході розмови у них виникла серйозна суперечка, через було викликано співробітників патрульної поліції. Поліцейські прибули на місце події приблизно о 13 годині дня. Повідомив суду, що його дружина в той день була на лікарняному та не сідала за кермо транспортного засобу, а тим паче не керувала ним. Звинувачення сусідів є абсурдними та не мають жодних доказів на їх підтвердження.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 повідомила суду, що вранці 30.12.2023 року до неї додому прийшли сусіди та повідомили, що вночі ОСОБА_1 , керуючи своїм автомобілем Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_1 на парковці перед будинком пошкодила її автомобіль Хюндай Туксон синього кольору. ЇЇ чоловік, ОСОБА_4 , вийшов на парковку, побачив наявні пошкодження на автомобілі, переглянув камери відео спостереження та разом з сусідами пішов до ОСОБА_1 . Надалі, вона разом з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та іншими сусідами вийшли на парковку. ОСОБА_1 заперечувала факт ДТП та, будучи у збудженому стані, сіла за кермо свого транспортного засобу Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_1 , завела двигун та намагалася перевірити чи могла вона скоїти ДТП, у якому її звинувачують. Вона разом із сусідами не дали ОСОБА_1 виїхати з парковки, забрали в неї ключі, внаслідок чого у них виник конфлікт та була викликана патрульна поліція.

По приїзду поліцейських, ОСОБА_1 заперечувала факт ДТП та керування автомобілем. На неодноразові пропозиції поліцейських про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, остання відмовилась від проходження огляду, після чого не неї було складено протокол за ст. 130 КУпАП.

Свідок зазначила, що безпосередньо бачила, як ОСОБА_1 , сівши за кермо автомобіля, здійснила невеликий рух вперед, тобто керувала своїм транспортним засобом. Вказаний факт був нею зафіксований на особистий мобільний телефон та в подальшому вказаний відеозапис був переданий співробітникам патрульної поліції.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до наступних висновків.

Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вимогами пункту 6 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі за текстом Інструкція) передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться:

-поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);

-лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно пункту 7 Розділу І зазначеної Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно достатті 266Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Незважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_1 , її винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами в їх сукупності, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №643737 від 30.12.2023 року з якого вбачається, що ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 130 КУпАП;

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_6 від 30.12.2023 року, відповідно до яких водій автомобіля ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку за допомогою приладу Drager Alcotest та у КЗОЗ ХОНД відмовилася;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 30.12.2023 року, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп`янінняза допомогою газоаналізатора Drager Alcotest;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого 30.12.2023 року о 13 год 55 хв ОСОБА_1 направлялася для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння до КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер», однак від проходження медичного огляду вона відмовилася;

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 30.12.2023 року, відповідно до яких гр. ОСОБА_1 30 грудня 2023 року о 12-10 год. за адресою: м. Харків, вул. Селянська, буд. 28, сіла за кермо свого автомобіля Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння та проїхала невелику відстань, після чого була зупинена вказаними свідками на парковці;

- відеозаписом з нагрудних камер патрульних поліцейських від 30.12.2023 року, з якого вбачається, що поліцейський, встановивши наявність ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , запропонував водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу Drager Alcotest та у КЗОЗ ХОНД. Від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовилася в установленому законом порядку, про що самостійно повідомила поліцейського. Крім того, ОСОБА_1 було неодноразово роз`яснено, що в разі її відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, вона порушить вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП;

- відеозаписом з мобільного телефону свідка ОСОБА_3 від 30.12.2023 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебуває за кермом свого автомобіля Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_1 на парковці біля буд. №28 по вул. Селянській в м. Харкові. Остання спочатку вмикає задню передачу, після чого здійснює невеличкий рух вперед. Надалі, один із громадян, які перебували поруч з автомобілем, відкриває водійські двері та намагається забрати ключі у ОСОБА_1 , яка перебувала в сильно збудженому стані.

Вищевказані докази є належними та допустимими доказами по справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких суд встановлює наявність події адміністративних правопорушень, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та визнання її винуватості.

Твердження захисника про те, що до матеріалів справи долучено компакт диск, на якому міститься різні фрагменти відеозапису із нагрудної камери працівника поліції, які мають певні проміжки часу, що, на думку сторони захисту, свідчить про те, що працівники поліції під час проведення відеозйомки процедури складання адміністративного матеріалу, порушили принцип безперервності її застосування, то суд вважає їх безпідставними, оскільки в даному випадку відеозапис не є єдиним доказом по справі, який оцінюється в сукупності з іншими доказами. Сумнівів щодо достовірності та допустимості відеозапису не викликає, оскільки на ньому відображено подію, що зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення.

Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не перебувала за кермом транспортного засобу, суд не приймає до уваги, оскільки вказані пояснення спростовуються відеозаписами з місця події від 30.12.2023 року. При цьому, з відеозапису вбачається, що за кермом автомобіля Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_1 перебуває ОСОБА_1 . Остання спочатку включає задню передачу, внаслідок чого позаду машини вмикаються червоні сигнали стоп та білі сигнали заднього руху. Після чого ОСОБА_1 робить невеличкий рух вперед та зупиняється. Будь-яких інших сторонніх осіб, які б могли керувати автомобілем Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_1 , окрім ОСОБА_1 , зафіксовано не було.

Крім того, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом також підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також поясненнями свідка ОСОБА_3 , які були надані під час судового засідання. Остання, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих свідчень, прямо та впевнено вказала, що ОСОБА_1 30.12.2023 року приблизно 12:00 год. керувала транспортним засобом. Свідок також підтвердила автентичність наданого співробітникам патрульної поліції відеозапису, де зафіксований рух автомобіля Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_1 , у зв`язку із чим доводи захисника про недопустимість даного доказу є необгрунтованими.

З метою фіксації факту правопорушення, використання особистих технічних приладів допускається та не є порушенням, як помилково вважає сторона захисту.

Суд критично відноситься до показів свідка ОСОБА_2 , який, на думку суду, є заінтересованою особою та його покази не узгоджуються з іншими доказами, що містяться в матеріалах справи. Зокрема, на відеозаписі з нагрудних камер поліцейський зафіксовано, як співробітник патрульної поліції демонструє ОСОБА_2 відеозапис, наданий ОСОБА_3 , де ОСОБА_1 керує автомобілем, на що останній жодних заперечень не виказував.

Також, суд звертає увагу на поведінку ОСОБА_1 під час розгляду даного адміністративного матеріалу, яка під час допиту судом свідка ОСОБА_3 декілька разів обмовилася, що вона була за кермом свого автомобіля та здійснила невеличкий рух, однак не вважала це керуванням транспортним засобом в розумінні ст. 130 КУпАП.

Відповідно доп.27Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №14від 23.12.2005р.«Про практикузастосування судамиУкраїни законодавствау справахпро деякізлочини протибезпеки дорожньогоруху таексплуатації транспорту,а такожпро адміністративніправопорушення натранспорті»,при розглядісправ проадміністративні правопорушення,передбачені ст.130КУпАП,судам слідвраховувати,що відповідальністьза ст.130КУпАП несутьособи,які керуютьтранспортними засобамиу станіалкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо підвпливом лікарськихпрепаратів,що знижуютьїх увагута швидкістьреакції.Керування транспортнимзасобом слід розуміти як виконання функційводія підчас рухутакого засобуабо інструктора-водіяпід час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, якийрухається своїмходом чиза допомогоюбуксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП ( 80731-10 ) не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів,

що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи відеозапис та поведінку ОСОБА_1 на ньому та в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що саме ОСОБА_1 керувала автомобілем, а твердження стосовно того, що вона не керувала автомобілем, не відповідають дійсності та розцінюються судом як обраний спосіб захисту для уникнення нею відповідальності.

Таким чином, ОСОБА_1 було порушено п. 2.5 ПДР України, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Невизнання ОСОБА_1 своєї вини суд розцінює як бажання уникнути адміністративної відповідальності за вчинення даних правопорушень. Будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували пояснення ОСОБА_1 , матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.

Причини, з яких ОСОБА_1 відмовилася виконувати вимогу працівника поліції щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, правового значення для розгляду цієї справи не мають.

Суд враховує, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку огляд для визначення стану сп`яніння.

Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, протокол складений в установленому законом порядку, з дотриманням вимог ст.ст.256, 266 КУпАП, та положень «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» №1395 від 07.11.2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р. за №1408/27853 (з внесеними змінами).

Враховуючи наведене, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП відмова особи, що керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Враховуючи обставини, встановлені під час судового розгляду, характер вчиненого правопорушення, особу винної, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, вважаю за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, що буде необхідним і достатнім для виправлення останньої та попередження вчинення нею нових правопорушень.

Окрім цього, згідно вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушниці на користь держави підлягає стягненню судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 року, що становить 536 грн. 80 коп., оскільки правопорушення вчинено у 2023 році.

Керуючись ст.ст. 23, 33, 130 ч.1, 268, 279, 283, 294 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у сумі17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, (отримувач коштів ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300), призначення платежу адміністративне стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Строк пред`явлення до виконання 3 (три) місяці з дня винесення постанови.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Н.М. Васильєва