Ухвала суду № 120013480, 27.06.2024, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/2317/24

Провадження № 2-з/539/15/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2024 м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі головуючого судді Овчаренко О.Л., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, Служба у справах дітей Черкаської міської ради, про визначення місця проживання дитини, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 за місцем проживання батька. Ухвалою суду від 06.06.2024 позовну заяву прийнято дорозгляду, підготовче засідання для розгляду справи призначено на 08.07.2024 о 10 год. 00 хв. 26.06.2024 працівником канцелярії суду зареєстрована заява представника позивача про забезпечення позову. У поданій заяві представник позивача просить до набрання законної сили рішенням суду у цивільній справі №539/2317/24 вжити заходів забезпечення позову шляхом зобов`язання відповідача забезпечити безперешкодне спілкування позивача з дитиною в певні дні та години та з використанням певних засобів комунікації: 1.Зобов`язати матір дитини ОСОБА_2 забезпечувати побачення та спілкування (контакт) малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком, ОСОБА_1 шляхом періодичних побачень батька з дитиною за місцем проживання дитини або в парках, скверах, розважальних закладах, на спортивних майданчиках та інших об`єктах дитячої інфраструктури або за місцем проживання батька, без присутності матері та/чи інших осіб, у такі години та у такому порядку: 1) кожного понеділка з 08:00 до 18:00, для чого зобов`язати матір дитини, ОСОБА_2 о 08:00 кожного понеділка передавати дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьку дитини, ОСОБА_1 біля двору будинку за місцем проживання матері, за адресою: АДРЕСА_1 ; кожної середи з 08:00 до 18:00, для чого зобов`язати матір дитини, ОСОБА_2 о 08:00 кожної середи передавати дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьку дитини, ОСОБА_1 біля двору будинку за місцем проживання матері, за адресою: АДРЕСА_1 ; кожної п`ятниці з 08:00 до 18:00, для чого зобов`язати матір дитини, ОСОБА_2 о 08:00 кожної п`ятниці передавати дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьку дитини, ОСОБА_1 біля двору будинку за місцем проживання матері, за адресою: АДРЕСА_1 ;

та/або 2) кожного понеділка з 08:00 до 12:00, для чого зобов`язати матір дитини, ОСОБА_2 о 08:00 кожного понеділка передавати дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьку дитини, ОСОБА_1 біля двору будинку за місцем проживання матері, за адресою: АДРЕСА_1 ; кожної середи з 08:00 до 12:00, для чого зобов`язати матір дитини, ОСОБА_2 о 08:00 кожної середи передавати дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьку дитини, ОСОБА_1 біля двору будинку за місцем проживання матері, за адресою: АДРЕСА_1 ; кожної п`ятниці з 08:00 до 12:00, для чого зобов`язати матір дитини, ОСОБА_2 о 08:00 кожної п`ятниці передавати дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьку дитини, ОСОБА_1 біля двору будинку за місцем проживання матері, за адресою: АДРЕСА_1 ; кожної суботи з 08:00 до 12:00, для чого зобов`язати матір дитини, ОСОБА_2 о 08:00 кожної суботи передавати дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьку дитини, ОСОБА_1 біля двору будинку за місцем проживання матері, за адресою: АДРЕСА_1 ; та/або 3) кожного вівторка з 08:00 до 15:00, для чого зобов`язати матір дитини, ОСОБА_2 о 08:00 кожного вівторка передавати дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьку дитини, ОСОБА_1 біля двору будинку за місцем проживання матері, за адресою: АДРЕСА_1 ; кожного четверга з 08:00 до 15:00, для чого зобов`язати матір дитини, ОСОБА_2 о 08:00 кожного четверга передавати дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьку дитини, ОСОБА_1 біля двору будинку за місцем проживання матері, за адресою: АДРЕСА_1 ; кожної суботи з 08:00 до 15:00, для чого зобов`язати матір дитини, ОСОБА_2 о 08:00 кожної суботи передавати дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьку дитини, ОСОБА_1 біля двору будинку за місцем проживання матері, за адресою: АДРЕСА_1 ; та/або 4) кожного вівторка з 08:00 до 12:00, для чого зобов`язати матір дитини, ОСОБА_2 о 08:00 кожного вівторка передавати дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьку дитини, ОСОБА_1 біля двору будинку за місцем проживання матері, за адресою: АДРЕСА_1 ; кожного четверга з 08:00 до 12:00, для чого зобов`язати матір дитини, ОСОБА_2 о 08:00 кожного четверга передавати дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьку дитини, ОСОБА_1 біля двору будинку за місцем проживання матері, за адресою: АДРЕСА_1 ; кожної суботи з 08:00 до 12:00, для чого зобов`язати матір дитини, ОСОБА_2 о 08:00 кожної суботи передавати дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьку дитини, ОСОБА_1 біля двору будинку за місцем проживання матері, за адресою: АДРЕСА_1 ; кожної неділі з 08:00 до 12:00, для чого зобов`язати матір дитини, ОСОБА_2 о 08:00 кожної неділі передавати дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьку дитини, ОСОБА_1 біля двору будинку за місцем проживання матері, за адресою: АДРЕСА_1 ; та/або 5) кожного вівторка з 09:00 до 19:00, для чого зобов`язати матір дитини, ОСОБА_2 о 09:00 кожного вівторка передавати дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьку дитини, ОСОБА_1 біля двору будинку за місцем проживання матері, за адресою: АДРЕСА_1 ; кожного четверга з 09:00 до 19:00, для чого зобов`язати матір дитини, ОСОБА_2 о 09:00 кожного четверга передавати дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьку дитини, ОСОБА_1 біля двору будинку за місцем проживання матері, за адресою: АДРЕСА_1 ; та/або 6) кожної суботи та неділі з 10:00 до 13:00, для чого зобов`язати матір дитини, ОСОБА_2 о 10:00 кожної суботи та о 10:00 кожної неділі передавати дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьку дитини, ОСОБА_1 біля двору будинку за місцем проживання матері, за адресою: АДРЕСА_1 . 2. Зобов`язати матір дитини, ОСОБА_2 забезпечувати спілкування (контакт) малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком, ОСОБА_1 шляхом відеозв`язку, телефонного зв`язку, в тому числі з використанням месенджерів (програм для обміну текстовими, голосовими та відео повідомленнями) Telegram, Viber, WhatsApp Zoom, Skype, - щосуботи з 12 год 00 хв до 14 год 00 хв., з використанням відеозв`язку. 3. Зобов`язати матір дитини, ОСОБА_2 негайно (не пізніше ніж протягом двох днів з дня виникнення факту) повідомляти батька дитини, ОСОБА_1 про факти захворювання і заплановані/ургентні медичні втручання та лікування дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 4. Зобов`язати матір дитини, ОСОБА_2 завчасно (не пізніше ніж за три дні) повідомляти батька дитини, ОСОБА_1 про зміну місця проживання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , або про тимчасовий від`їзд з місця проживання (з адреси: АДРЕСА_1 ) на строк більше 3-х календарних днів, - із зазначенням адреси нового місця проживання дитини. 5. Зобов`язати матір дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 надавати батьку дитини, ОСОБА_1 інформацію про дошкільні навчальні заклади, гуртки, секції тощо, які відвідує дитина, а також графік відвідування дитиною зазначених вище закладів (гуртків, секцій, тощо), а також (не пізніше ніж протягом двох днів з дня виникнення факту) повідомляти батька дитини про факти зміни чи припинення відвідування дитиною таких закладів/гуртків/секцій тощо і причини зміни чи припинення відвідування дитиною таких закладів/гуртків/секцій тощо. В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача зазначив, що з 28.03.2024 відповідач перешкоджає позивачу у будь-якому спілкуванні з дитиною. З 04.06.2024 позивач не має жодної уяви, де знаходиться дитина, яку відповідач від нього переховує. Відповідач умисно формує у дитини синдром відчуження батька, травмує психіку дитини. Оскільки за час розгляду справи у суді існує реальний ризик того, що дитина може втратити емоційний зв`язок з батьком, і ця обставина може призвести до погіршення психічного здоров`я дитини та ймовірності вкрай негативних наслідків у вигляді відчуження дитини від батька через втрату емоційної та психологічної прихильності, просить забезпечити позов. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог, або ефективний захист, або поновлення порушених, або оспорюваних прав та інтересів позивача. На підставі ч. 13 ст. 7 та ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд розглянув заяву про забезпечення позову в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання. Розглянувши заяву, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків. Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, встановлених законом. Серед передбачених ч. 1 ст. 150 ЦПК України видів забезпечення позову значиться, зокрема, встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин(п. 3ч. 1 ст. 150 Кодексу),іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (п. 10ч. 1 ст. 150 Кодексу). Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (ч. 2 ст. 150 ЦПК України). Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України). Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням, і його суть полягає в тому, що таке обмеження захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може спричинити неможливість виконання судового рішення. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. У разі вжиття заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, а й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини (стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року). Суть висновків Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» (Сristian Сгtгlin Ungureanu v. Romania, заява № 6221/14, пункти 2934, рішення від 04 вересня 2018 року) зводиться до того, що допущення державою ситуації, коли один з батьків втрачає доступ до власної дитини ще й протягом тривалого часу, у тому числі за наявності судового спору між батьками, від якого, зокрема, залежить характер цього доступу, навіть якщо це відбувається без порушення існуючих нормативних правил держави, є порушенням статті 8 Європейської конвенції з прав людини 1950 року права на повагу до приватного і сімейного життя того з батьків, доступ до дитини якого обмежується або унеможливлюється. Відповідно до обставин вказаної справи мова не йшла про ситуацію, коли є об`єктивні підстави вважати, що зазначений доступ до дитини явно суперечить її інтересам. Згідно з практикою ЄСПЛ оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагає від судів ретельної оцінки низки факторів з точки зору збалансованості інтересів. Залежно від обставин конкретної справи вони можуть відрізнятися. Але надзвичайно важливими є врахування найкращого інтересу дитини. При визначенні найкращого інтересу дитини у кожному конкретному випадку необхідно врахувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, пункт 100, від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, пункт 76). Відповідно до статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Вказана норма кореспондується із положеннями частини третьої статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (частини першатретя статті 157 СК України). Відповідно до частин першої, другої статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. Відповідно до статті 4 Конвенції про контакт з дітьми 2003 року дитина та її батьки мають право встановлювати й підтримувати регулярний контакт один з одним. Такий контакт може бути обмежений або заборонений лише тоді, коли це необхідно в найвищих інтересах дитини. Якщо підтримання неконтрольованого контакту з одним з батьків не відповідає найвищим інтересам дитини, то розглядається можливість контрольованого особистого контакту чи іншої форми контакту з одним з таких батьків. З огляду на вказані норми матеріального права батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і відбувається саме в інтересах дитини. У постановах Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 344/16653/16-ц (провадження № 61-1153св17), від 31 серпня 2022 року у справі № 545/3933/21 (провадження № 61-6056св22) викладений правовий висновок, що у таких чутливих правовідносинах, ураховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про встановлення способів участі батька у спілкуванні та вихованні дитини, а також зміну місця проживання дитини, сприяння відновленню стосунків та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з батьком має переважати над намаганням матері обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей з ним. Отже, з метою запобігання втраті емоційного контакту батька з малолітньою дитиною, погіршенню психоемоційного зв`язку між ними на період розгляду справи в суді, який може бути тривалим, забезпечення позову відповідає нормам процесуального права. У справі, що розглядається, вирішуючи питання про необхідність застосування забезпечення позову, судом встановлено, що між сторонами склалися стосунки, які позбавляють можливості позивача регулярно спілкуватися з дитиною, що між ними існує спір щодо визначення місця проживання дитини. Суд вважає обґрунтованими доводи представника позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням права батька на особисте спілкування з дитиною, а також враховуючи ту обставину, що між сторонами існує спір щодо визначення місця проживання малолітньої дочки. Жодних обставин або належних чи допустимих доказів, які б унеможливлювали право батька на спілкування із малолітньою донькою, чи обставин, які б свідчили про спілкування батька з дитиною, яке перешкоджало б нормальному розвитку дитини, або обумовлювало його побачення з дитиною у присутності інших осіб, судом не встановлено. Суд враховує, що у таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із батьком. А тому, з метою запобігання втрати емоційного контакту батька з малолітньою дитиною, погіршення між ними психоемоційного характеру відносин на період розгляду справи у суді, який може бути тривалим, та остаточного вирішення питання про визначення місця проживання дитини, суд вважає за необхідне застосувати захід забезпечення позову у спірних правовідносинах із дотриманням вимог законодавства, яким врегульовано правовий механізм забезпечення позову. При цьому з огляду на обґрунтування заяви про забезпечення позову та заявлені в ній вимоги, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може призвести до фактичної неможливості виконання рішення суду з причин повного (остаточного) розриву психологічних та емоційних зв`язків між батьком та донькою. Суд вважає, що з метою запобігання втраті емоційного контакту батька з малолітньою дитиною, погіршенню психоемоційного зв`язку між ними на період розгляду справи в суді, враховуючи предмет позову, малолітній вік дитини, якій ще не виповнилось три роки, у даному випадку адекватним, співрозмірним та достатнім заходом буде забезпечення позову шляхом: - визначення наступного часу та місця побачень і спілкування малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зі своїм батьком ОСОБА_1 : кожної середи з 15:00 до 18:00 години та кожної неділі з 09:00 до 12:00 години за місцем проживання дитини за адресою: АДРЕСА_1 , або у парках, скверах, розважальних закладах, на спортивних майданчиках та об`єктах дитячої інфраструктури в с.П`ятигірці Лубенського району Полтавської області, без присутності матері ОСОБА_2 та/чи інших осіб; -зобов`язання ОСОБА_2 передавати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьку ОСОБА_1 біля двору будинку за місцем проживання матері за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до визначеного судом часу спілкування; -зобов`язання ОСОБА_2 забезпечуватиспілкування малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,з батьком ОСОБА_1 шляхом відеозв`язку, телефонного зв`язку, в тому числі з використанням месенджерів (програм для обміну текстовими, голосовими та відеоповідомленнями) Telegram, Viber, WhatsApp Zoom, Skype, - щосуботи з 12:00 до 12:30 години, з використанням відеозв`язку. У зв`язку з вищенаведеним суд дійшов висновку про відмову у задоволенні іншої частини вимог заяви про забезпечення позову. Керуючись ст.ст. 149-153, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд - ПОСТАНОВИВ: Заяву про забезпечення позовузадовольнити частково. До набрання законної сили рішенням суду у цивільній справі №539/2317/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини визначити наступні час та місце побачень і спілкування малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зі своїм батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 : - кожної середи з 15:00 до 18:00 години та кожної неділі з 09:00 до 12:00 години за місцем проживання дитини за адресою: АДРЕСА_1 , або у парках, скверах, розважальних закладах, на спортивних майданчиках та об`єктах дитячої інфраструктури в с.П`ятигірці Лубенського району Полтавської області, без присутності матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та/чи інших осіб. Зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , передавати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , біля двору будинку за місцем проживання матері за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до визначеного судом часу спілкування. Зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,забезпечувати спілкування малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 шляхом відеозв`язку, телефонного зв`язку, в тому числі з використанням месенджерів (програм для обміну текстовими, голосовими та відеоповідомленнями) Telegram, Viber, WhatsApp Zoom, Skype, - щосуботи з 12:00 до 12:30 години, з використанням відеозв`язку. Відмовити у задоволенні іншої частини заявлених вимог. Копію ухвали направити заявнику, особам, яких стосуються заходи забезпечення позову. Ухвала про забезпечення позову виконується негайно. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 . Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя О.Л.Овчаренко