Рішення № 120013361, 27.06.2024, Козельщинський районний суд Полтавської області

27.06.2024 рокуКОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ПОЛТАВСЬКОЇОБЛАСТІ

Справа № 545/1477/24

Провадження № 2/533/173/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(за правилами спрощеного позовного провадження)

27 червня 2024 року Козельщинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді Оксенюк М. М.,

за участю: секретаря судового засідання Шуліки Л. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

08.04.2024 позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з вказаним позовом, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором надання позик, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0974008060 від 27.12.2019 у розмірі 48448,00 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування позову вказав, що 27.12.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ «ІНФІНАНС» укладено договір позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0674230715 та отримання кредиту згідно заявки-анкети на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору позики №0974008060 та отримання кредиту згідно заявки-анкети на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору позики №2628547332 від 06.022020, що акцептована відповідачем 06.02.2020, шляхом підписання електронним підписом. Відповідно до умов договору позики клієнту було надано кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20000 грн, в межах строку дії договору 36 календарних місяців.

Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики, шляхом заповнення заявки на сайті, із введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої ТОВ «ІНФІНАНС» перераховано грошові кошти в розмірі 4000 грн. Товариством було належним чином виконано своє зобов`язання до Договором кредиту, надавши позичальнику кредитні кошти.

14.07.2021 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №14-07/21,згідно з умовами якого ТОВ «ІНФІНАНС» відступив ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права грошової вимоги до боржників зокрема за договором позики №0974008060 від 27.12.2019.

У свою чергу ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на підставі договору відступлення (купівлю-продаж) права вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023 відступило право боргової вимоги до боржників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», в тому числі за договором позики №0974008060 від 27.12.2019. Таким чином до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до укладеного договору відступлення права вимоги перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним договором позики.

Відповідач не виконував належним чином зобов`язання за договором, в результаті чого станом на 15.03.2024 виникла заборгованість за договором у розмірі 77919,50 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 4000 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 73919,50 грн.

Проте позивач, із врахуванням принципу розумності і співмірності, просить стягнути заборгованість у розмірі 48448,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) 4000 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги від ТОВ «ІНФІНАНС» 44448,00 грн.

З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати, які складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 16.04.2024 вищезазначену справу направлено за підсудністю до Кременчуцького районного суду Полтавської області.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 10.05.2024 вищезазначену справу направлено за підсудністю до Козельщинського районного суду Полтавської області.

Згідно ухвали суду від 30.05.2024 справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач у судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. В матеріалах справи є заява позивача про розгляд справи без участі представника позивача, позов підтримує. В разі неявки відповідача, прохає постановити заочне рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причину неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву позивача до суду не направив.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

За письмовою заявою представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.

У відповідності до ч.3 та ч.4 ст.12, ч.1 та ч.2 ст.13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 27.12.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ «ІНФІНАНС» укладено договір позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0674230715 та отримання кредиту згідно заявки-анкети на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору позики №0974008060 та отримання кредиту згідно заявки-анкети на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору позики №2628547332 від 06.022020, що акцептована відповідачем 06.02.2020, шляхом підписання електронним підписом (а.с.6-10).

Відповідно до умов зазначеного договору товариство надало позичальнику фінансову послугу з надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту для власних потреб (п.1.1 Договору).

Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими (траншами) в межах строку дії договору - 36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредит не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами в додатках (п.1.2 Договору).

Загальний (максимальний) розмір кредитної лінії 20000 гривень. До умов договору застосовується фіксована процентна ставка. Максимальний строк (кількість календарних днів користування Кредитом (траншем) 30 календарних днів, діючий ліміт (сума) кредиту 20000 гривень, максимальна відсоткова ставка, нараховується за один календарний день на суму фактичного залишку заборгованості 1,75% (п.1.5, 1.6 Договору).

Максимальна річна відсоткова ставка 638,75 % (пп.1.10.2 Договору).

Протягом 36 календарних місяців з дня укладення договору позичальнику надається право користуватися діючим лімітом кредиту, які позичальник зобов`язаний повернути товариству в рамках надання кредиту на умовах договору та правил (п.1.7 Договору).

Розмір кредиту (траншу), строк користування кредитом (траншем) вартість кредиту (траншу) у грошовому вираженні, реальна річна процентна ставка за кредитом (траншем) визначається сторонами у Додатку №1 та Додатку №2 до Договору при надання (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до договору при наданні другого та наступних траншів кредиту (п. 1.15 Договору).

ТОВ «ІНФІНАНС» має право на відступлення права вимоги за Даним договором будь-кому без згоди на це Позичальника (2.3 Договору).

Другий та наступні фінансові кредити (транші) надається позичальникові на підставі заповненої та особисто підписаної заяви-анкети (п.3.1.1 Договору).

Сторони погодили, що у випадку користування позичальником кредитом (траншем) понад строк, встановлений відповідно до п.1.15 договору або додатковими угодами між сторонами, зобов`язання позичальника за цим договором продовжується на весь період фактичного користування кредитом (траншем), при цьому у випадку , якщо відсоткова ставка за користування кредитом, що встановлена відповідно до п.1.15 договору менша ніж 1,75 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом, то правила нарахування процентів за відсотковою ставкою визначеною відповідно до п. 1.15 договору скасовуються з першого дня прострочення кредитом і до взаємовідносин між сторонами застосовується правила нарахування процентів за понаднормове користування кредитом, а саме 1,75 відсотків за кожен день користування кредитом, починаючи з дати першого дня прострочення строкового повернення кредиту і до дня повного повернення кредиту (п. 3.5 Договору).

ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписала заявку-анкету на отримання кредиту від 06.02.2020, де визначено розмір кредиту 4000 грн, термін кредитування - 30 днів, ціль кредиту - використання в споживчих цілях, спосіб отримання кредиту - платіжна картка, реквізити банківської платіжної картки НОМЕР_1 (а.с. 10 на звороті).

Згідно даний квитанції №48087609 від 06.02.2020, перераховано на платіжну карту відповідача суму 4000 гривень (а.с. 21 на звороті).

Зазначені реквізити банківської карти в квитанції співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними останнім у заявці-анкеті на отримання кредиту від 06.02.2020.

14.07.2021 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №14-07/21,згідно з умовами якого ТОВ «ІНФІНАНС» відступив ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права грошової вимоги до боржників зокрема за договором позики №0974008060 від 27.12.2019 (а.с. 25-27, 28-30).

У свою чергу ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на підставі договору відступлення (купівлю-продаж) права вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023 відступило право боргової вимоги до боржників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», в тому числі за договором позики №0974008060 від 27.12.2019 (а.с.31-34, 35-37).

Таким чином до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», відповідно до укладеного договору відступлення права вимоги, перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним договором позики.

Відповідач не виконував належним чином зобов`язання за договором, в результаті чого станом на 15.03.2024 виникла заборгованість за договором у розмірі 77919,50 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 4000,00 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 73919,50 грн (а.с.37).

Проте позивач, із врахуванням принципу розумності і співмірності, просить стягнути заборгованість у розмірі 48448,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) 4000 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги від ТОВ «ІНФІНАНС» 44448,00 грн.

Згідно з ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.1, 3 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення ч.1 ст.5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч.1, 2 ст.6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідачем не подано відзив на позов, не надано суду належні та допустимі докази, які б спростовували вказані вище обставини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 48448,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) 4000,00 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги від ТОВ «ІНФІНАНС» 44448,00 грн.

Щодо стягнення судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктами 1, 4 ч.3 ст.133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суду подано договір №02-01/2023 про надання правової допомоги від 02.01.2023 укладений між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АСІСТАНС» про надання юридичної допомоги в обсязі та на умовах цього договору; заявки на надання юридичної допомоги №1335 від 07.02.2024 та витягу з Акту №2 про надання юридичної допомоги від 13.02.2024 АО «Лігал Ассістанс» надало клієнтові ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» послуги, пов`язані із наданням усної консультації з вивченням документів - 2 години 4000,00 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 3 години 9000,00 грн, загальна вартість послуг - 13000 гривень (а.с.41 на звороті 49, 51-53).

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Так, спірні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв`язку за стягнення заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з чим, адвокатом в інтересах позивача було здійснено підготовку та складено позовну заяву.

Даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019 у справі №916/2102/17, від 25 червня 2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі №911/739/15 та від 01 серпня 2019 року у справі № 915/.

Отже, зважаючи на те, що матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є нескладною, враховуючи усталену практику, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати напрофесійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки позов задоволено повністю, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 3028,00 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Керуючись ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265, 280-282,289, ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: вулиця Мечнікова, буд. 3, оф.306, м. Київ) заборгованість за договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0974008060 від 27.12.2019 у розмірі 48448,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) 4000,00 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги від ТОВ «ІНФІНАНС» 44448,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», судовий збір у розмірі 3028,00 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн..

Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду першої інстанції впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Роз`яснити позивачу, що має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги впродовж тридцяти днів з дня проголошення рішення до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо впродовж встановлених законом строків не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.М. Оксенюк