Постанова № 120012454, 27.06.2024, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/1837/23 Провадження № 3/358/106/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Лебединець Г.С., розглянув справу, яка надійшла з Відділення поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ,-

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

10.11.2023 року о 20-30 год ОСОБА_1 в м.Богуслав по вул.Інтернаціональна керував автомобілем Opel Zafira д.н.з. НОМЕР_3 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер 6810 зі згоди водія в присутності двох свідків. Результат тесту - 1.82 %о. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9аПДР України та у відношенні нього був складений адміністративний протокол за ч.1 ст.130 КУпАП.

В судові засідання ОСОБА_1 на виклик суду не з`являвся. Судові засідання неодноразово відкладалися за клопотанням захисника адвоката Хоменка А.С. для забезпечення участі Байбули в судовому засіданні та для виклику свідків.

26.06.2024 ОСОБА_1 вкотре в судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду судовою повісткою.

26.06.2024 в суд надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Хоменка А.С. про відкладення судового розгляду для виклику ОСОБА_1 .

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 з урахуванням приписів ст.268 КУпАП.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Попри те, що особа не отримала або ухилилася від отримання судової повістки, її право на справедливий суд, гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Таким чином, особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. З таким висновком погодився ЄСПЛ у рішенні у справі «Вячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16.

Своїм право надання письмових пояснень ОСОБА_1 не скористався.

Крім того, суд вважає можливим провести судовий розгляд за відсутності захисника ОСОБА_1 адвоката Хоменка А.С. Останній неодноразово приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

26.06.2024 до відеоконференції не підключився. При цьому суд враховує, що в разі задоволення судом клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, ризик технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

З вимогами порядку роботи з технічними засобами відео конференц зв`язку та відеозапису ходу і результатів процесуальних дій захисник ознайомлений, що підтверджує відповідна заява захисника. (а.с. 13)

Право ОСОБА_1 на захист в даному випадку не порушено, оскільки в матеріалах справи наявне клопотання захисника про закриття провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вказане клопотання відображає про позицію сторони захисту щодо не визнання вини з обгрунтуванням підстав.

Крім того, суд враховує, що дана справа перебуває на розгляді в суді понад 7 місяців та подальше відкладення розгляду справи по суті призведе до порушення розумних строків розгляду та порушення права Байбули на доступ до правосуддя.

Суд, дослідив матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно доч.1та ч.2ст.7Кодексу Українипро адміністративніправопорушення,ніхто неможе бутипідданий заходувпливу взв`язкуз адміністративнимправопорушенням інакшеяк напідставах ів порядку,встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частиною 1 ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За положеннями ст.280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2, ч. 3, ч. 4, ч. 5 та ч. 6 ст. 266 КУпАП визначений порядок огляду водіяна станалкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо перебуванняпід впливомлікарських препаратів,що знижуютьувагу ташвидкість реакції.

Крім того, оглядособи та процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008р. №1103 (далі Порядок №1103).

Пунктом 3 Порядку №1103 передбачено, що такий огляд проводиться:

-поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом;

-лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно п.2та п.4розділу IІнструкції №1452/735,огляду настан сп`янінняпідлягають водіїтранспортних засобів,щодо якиху поліцейськогоуповноваженого підрозділуНаціональної поліціїУкраїни є підставивважати,що вониперебувають устані сп`яніннязгідно зознаками такогостану.Ознаками наркотичногочи іншогосп`яніння абоперебування підвпливом лікарськихпрепаратів,що знижуютьувагу ташвидкість реакції,є: наявністьоднієї чидекількох ознакстану алкогольногосп`яніння (крімзапаху алкоголюз порожнинирота); звуженічи дужерозширені зіниці,які нереагують насвітло; сповільненістьабо навпакипідвищена жвавістьчи рухливістьходи,мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно пп. «а» п. 2.9ПДР, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи, а саме:

протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №130382 від 10.11.2023р., який складений у максимальній відповідності з вимогамист. 256 КУпАПта містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушенняПДРУкраїни;

-роздруківка тестування на алкоголь із застосуванням приладу Drager Alkotest 6810 до протоколу ААД №130382, із результатом 1.82 %о;

-акт огляду на стан алкогольного сп`яніння із підписом ОСОБА_1 про згоду з результатом;

- відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників поліції, що здійснювали оформлення вчиненого особою, що притягується до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення, передбаченогост. 130 КпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм указаних правилПДР;

-письмові пояснення свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , зміст яких узгоджується з іншими матеріалами справи.

Відповідно дост. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р., суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей8,9 Конституції України, а також статті 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам«Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130Кодексу Українипро адміністративніправопорушення, є такими, що доповнюють один одного, повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки, у відповідності до ст.ст. 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають у суду сумнівів.

Проаналізував доводи сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_1 складу даного адміністративного правопорушення, які зазначені в клопотанні про закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Щодо доводів про те, що долучений відеозапис не є безперервним, тому неможливо встановити всі обставини події, суд зазначає, що з урахуванням положень ст.251, 252 КУпАП суд досліджує сукупність доказів, що надає можливість всебічно, повно та об`єктивно встановити всі обставини справи. Суд приймає долучений відеозапис, як належний та допустимий доказ, оскільки він підтверджує факт порушення ОСОБА_1 ч.1 ст.130 КУпАП та отриманий з дотриманням відповідної процедури.

Щодо доводів сторони захисту про адекватну поведінку ОСОБА_1 на відеозаписі під час складання адміністративних матеріалів та відсутність ознак сп`яніння, суд зазначає, що виявлення ознак сп`яніння відноситься до дискреції співробітників поліції, оскільки відповідно дост. 6 КУпАПпрацівники поліції здійснюють заходи, спрямовані на запобігання адміністративним правопорушенням, виявлення й усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню. Крім того, відповідно доЗакону України «Про поліцію»Національна поліція - орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Таким чином, саме на співробітників поліції покладено обов`язок, при виявленні у водія ознак сп`яніння, пропонувати та проводити відповідний огляд із використанням спеціальних технічних засобів.

Щодо доводів сторони захисту, що на місці зупинки водій заявляв про незгоду з протоколом, у зв`язку із чим підлягав направленню до відповідного медичного закладу для проходження огляду, суд зазначає, що вказані доводи спростовуються особистим підписом ОСОБА_1 в Акті огляду на стан сп`яніння із зазначенням про згоду з результатом огляду. Оскільки ОСОБА_1 погодився з результатом тесту на місці зупинки транспортного засобу співробітники поліції не мали підстав для його направлення до відповідного медичного закладу для проходження повторного огляду.

Доводи сторони захисту про упередженість свідків, які є представниками ВСП, суд вважає надуманими, такими, що не підтверджуються матеріалами справи. Скарг на їх дії Байбула не заявляв. Вказані свідки не є співробітниками поліції, не перебувають у їх підпорядкуванні, та мають відмінні від поліції повноваження та завдання. В чому саме втілена їх упередженість стороною захисту не конкретизовано.

На підставі вищенаведеного, суд не погоджується з позицією сторони захисту, що огляд Байбули на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проведений з порушеннями та вважається недійсним, та констатує, що такий огляд проведений з дотриманням встановлених вимог.

Беручи до уваги наведене, суд, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, дійшов висновку, що в його діях наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КодексуУкраїни проадміністративні правопорушення,та застосовує до нього стягнення у видіштрафу урозмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000,00грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

В порядку ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягнення судовий збір в сумі 605,60 грн.

Керуючись ст. ст. 7, 23, 24, 27, 40-1, 130, 221, 245, 251 252, 276, 280, 283, 284 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/21081300, код тримувача (код за ЄДРПОУ):37955989, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Кода банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UА 488999980313030149000010001, Кодкласифікації доходів бюджету: 21081300 ) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь Державної судової адміністрації України у сумі 605,60 грн. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, Кодкласифікації доходів бюджету: 22030106).

Згідно ч. 1 ст.307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбаченихстаттею 300-1цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установленийчастиною першоюстатті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Головуючий: суддя Г. С. Лебединець