Рішення № 120008028, 20.06.2024, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/1873/24

2-о/301/242/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" червня 2024 р. м. Іршава

Іршавський районний судЗакарпатської області у складі:

головуючої суддіБобик О.І.,

за участю секретаря судового засідання Бабинець В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту належності йому диплома ПВ№738884від 27.06.1987року,посвідчення учасникабойових дій НОМЕР_1 від 26.06.2015року,довідки №47/04-00-27від 21.03.2019року,наказу №53-овід 01.12.1996року танаказу №30-овід 21.01.1999року,довідки №153від 27.02.2019року,архівної довідки№114/07-01від 04.03.2019року. Заява обґрунтована тим, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 24.02.1964 він є « ОСОБА_1 ». Згідно паспорта громадянина України його прізвище, ім`я, по батькові вказано, як « ОСОБА_1 ». В період з 1982 року по 1987 рік віннавчався у Харківському інституті механізації та електрифікації сільського господарства, де йому було видано диплом на ім`я « ОСОБА_1 ». З 1987 року по 1988 рік він працював на підприємстві «Іршавуське Райагропроменерго», де зроблено у графі ім`я запис « ОСОБА_1 ». В період з 1988 по 1990 роки він працював на підприємстві Іршавський абразивний завод, про що зроблено відповідний запис « ОСОБА_1 ». З 1990 по 1996 роки він проходив службу в ОВС, про що внесено запис та його ім`я вказано, як « ОСОБА_1 ». В період з 1997 по 1999 роки він працював в податковій міліції, про що зазначено його ім`я « ОСОБА_1 ». З 1999 по 2000 роки він працював на підприємстві «Іршавський Райагросервіс», про що зазначено його ім`я « ОСОБА_1 ». В період з 19.06.2014 року по 28.12.2014 рік він перебував в зоні АТО, довідці вказано його ім`я « ОСОБА_1 ». 26 червня 2015 року йому видано посвідчення НОМЕР_1 учасника бойових дій, де його вказано, як « ОСОБА_1 ».

Вказані розбіжності у документах перешкоджають йому подати документи для оформлення пенсії.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явився, причини неявки суду не повідомив, належним чиномбудучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

В судове засідання представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області не з`явився, подав заяву про розгляд справи без участі представника.

Безпосередньо дослідивши письмові докази у справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що заявник по справі ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Іршава Берегівського району Закарпатської області (а.с.8).

Як вбачається із паспорту громадянина України № НОМЕР_3 заявник записаний, як ОСОБА_1 (а.с.5).

Згідно диплому серії НОМЕР_4 , прізвище, ім`я, по батькові заявника вказано, як « ОСОБА_1 » (а.с.6).

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , прізвище, ім`я, по батькові заявника вказано, як « ОСОБА_1 » (а.с.7).

Як вбачається із довідки № 153 від 27.02.2019 року, виданої ПАТ Іршавський абразивний завод, така видана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що він дійсно був прийнятий 19.09.1988 до Іршавського абразивного заводу та звільнений з роботи 07.02.1990 року (а.с.9).

Згідно довідки №47/04-00-27 від 21.03.2019, виданої ГУ ДФС у Закарпатській області, вбачається, що така видана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що він дійсно в період з 08.02.1990 року по 01.12.1996 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 01.12.1996 року по 20.01.1999 року в податковій моліції (а.с.10).

Як вбачається з Наказу № 30-0 від 21.01.1999, ОСОБА_1 звільнено з 20.01.1999 року (а.с.11).

Згідно Наказу № 53-0 від 01.12.1996 року ОСОБА_2 з 1 грудня 1996 року призначено виконуючим обов`язки начальника відділу оперативного пошуку та проведення оперативно-технічних заходів Виноградівського міжрайонного управління податкової поліції ДПА в Закарпатській області (а.юс.12).

Як вбачається з Архівної довідки № 114/07-01 від 04.03.2019 така видана ОСОБА_1 про заробітну плату та стаж роботи за 1987-1988 роки про роботу в Іршавському «Райагропроменерго» (а.с.13).

Оскільки у вказаних документах містяться розбіжності у написанні імені, по батькові заявника, то рішенням ГУ ПФУ в Сумській області № 072150012100 від 16.05.2024 відмовлено у призначенні пенсії (а.с.18-19).

Виконуючи приписи ч.4 ст.264 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та даючи мотивовану оцінку аргументам, наведеним заявником щодо наявності підстав для задоволення заявленої ним вимоги, а також доказам, якими вони підтверджуються, зазначаючи норми права, які були застосовані судом та мотиви їх застосування, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України).

За змістом п.6 ч.1, ч.2 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно роз`яснень п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі - Постанови №5 від 31.03.1995 року) на підставі ЦПК України, суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що звернення заявника ОСОБА_1 до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, від якого залежить реалізація його права на пенсійне забезпечення, здійснено у спосіб, передбачений законом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ним вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмовими доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зі змісту документів, про встановлення факту належності яких заявник звернувся до суду з відповідною заявою, та наданих заявником письмових доказів, зокрема, паспорту громадянина України, вбачається відмінність запису в наказах та довідках імені, по батькові заявника, при одночасній відповідності інших відомостей, внесених до документів заявника, зокрема, щодо його прізвища, дати народження, внаслідок чого суд приходить до висновку про належність вказаних у заяві документів.

Будь-яких інших обставин, які б спростовували належність саме заявнику ОСОБА_1 зазначених судом під час розгляду справи встановлено не було.

Таким чином, заявник ОСОБА_1 наділений правом на захист свого цивільного права в судовому порядку, оскільки підстави його звернення до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів свідчать про наявність обмеження його права на пенсійне забезпечення.

На підставі викладеного, встановивши обставини, якими обґрунтовується заява ОСОБА_1 , оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, з урахуванням того, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення заявлених вимог ОСОБА_1 та встановлення фактів належності йому: диплома ПВ №738884 від 27.06.1987 року Харківського інституту механізації та електрифікації сільського господарства, посвідчення учасника бойових дій НОМЕР_1 від 26.06.2015 року, виданих на ім`я ОСОБА_1 ; довідки №47/04-00-27 від 21.03.2019 року Державної фіксальної служби України ГУ ДФС у Закарпатській області; наказу №53-о від 01.12.1996 року та наказу №30-о від 21.01.1999 року Державної податкової адміністрації в Закарпатській області; довідки № 153 від 27.02.2019 року, виданої Приватним акціонерним товариством Іршавський абразивний завод; архівної довідки №114/07-01 від 04.03.2019 року, виданої архівним відділом Іршавської районної державної адміністрації в Закарпатській області.

Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.ст.2, 5, 12, 13, 76, 81, 89, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 293, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ): диплома НОМЕР_4 від 27.06.1987 року Харківського інституту механізації та електрифікації сільського господарства, посвідчення учасника бойових дій НОМЕР_1 від 26.06.2015 року, виданих на ім`я ОСОБА_1 ; довідки №47/04-00-27 від 21.03.2019 року Державної фіксальної служби України ГУ ДФС у Закарпатській області; наказу №53-о від 01.12.1996 року та наказу №30-о від 21.01.1999 року Державної податкової адміністрації в Закарпатській області; довідки № 153 від 27.02.2019 року, виданої Приватним акціонерним товариством Іршавський абразивний завод; архівної довідки №114/07-01 від 04.03.2019 року, виданої архівним відділом Іршавської районної державної адміністрації в Закарпатській області.

Судові витрати у виді сплаченого заявником судового збору, відшкодуванню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний тест рішення складено 26.06.2024 (у зв`язку з перебуванням головуючої у відпустці).

Суддя Іршавського

районного суду: О. І. Бобик