Ухвала суду № 120007882, 26.06.2024, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 229/3540/24

Провадження № 1-кп/229/1374/2024

У Х В А Л А

про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою

26 червня 2024 р. м. Дружківка Донецької області

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувшиу відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дружківка в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження, що зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 62024050010001415 від 21 квітня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дружківського міського суду Донецької області перебуває обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження, що зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 62024050010001415, і реєстр матеріалів досудового розслідування у відношенні ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 402 КК України.

Прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, оскільки останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покарання за яке передбачає позбавлення волі від 5 до 10 років, тож, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання його винним, може переховуватись від суду з метою уникнення покарання, може незаконно впливати на свідків, оскільки будучи військовослужбовцем, повинен буде повернутися до розташування військової частини, де перебувають свідки, які є його співслужбовцями. Також обвинувачений зможе продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, оскільки може ухилитися від військової служби, вчинивши злочини, передбачені ст.ст. 408, 409 КК України. В умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати суспільному інтересу, що незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості. Тож, інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, ураховуючи ризики, на які послався прокурор. Крім того, прокурор просив не визначати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, оскільки, під час діє воєнного стану до військовослужбовців, які обвинувачуються у вчинені злочину, передбаченого в тому числі і ст. 402 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник та обвинувачений не заперечували проти задоволення клопотання прокурора, проте захисник зауважив, що обвинувачений перебуває у невигідному становищі, коли і тримання під вартою для нього є необгрунтованим та занадто суворим запобіжним заходом, при цьому в разі звільнення його з-під варти, він зобов`язаний з`явитися до своєї військової частини, де командир вочевидь зможе направити обвинуваченого на передову, тож з метою збереження життя обвинуваченому захисник вважав доцільним на даний час продовжити строк тримання його під вартою, проте наполягав на визначенні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення є одними з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких, при цьому покарання за скоєння злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, передбачає позбавлення волі строком від 5 до 10 років. Тяжкість інкримінованого обвинуваченому злочину, а також те, що обвинувачений, будучи військовослужбовцем, може вплинути на показання свідків, що беззаперечно свідчить про наявність ризиків переховування від суду, незаконного впливу на інших учасників процесу, а також перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Також суд ураховує, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Суд, не роблячи передчасних висновків щодо вини обвинуваченого ОСОБА_5 у інкримінованому кримінальному правопорушенні, не даючи оцінки жодному доказу зібраному у справі, вважає за доцільне обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підставами продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_5 , тяжкість кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується.

Крім того, наявність ризиків перешкоджання обвинуваченим встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні, вчинення ним нових правопорушень, виключає підстави для скасування чи зміни обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

За таких обставин суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 підлягає задоволенню в цій частині.

Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд, враховуючи всі обставини справи, стійкі соціальні зв`язки обвинуваченого, матеріальне забезпечення військослужбовців, вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

За таких обставин суд з урахуванням майнового становища обвинуваченого, зокрема підвищеного рівня матеріального забезпечення військовослужбовців, тяжкості кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, яке вчинено в умовах воєнного стану, вважає за необхідне визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки застава в такому розмірі зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, з покладенням на обвинуваченого обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи викладене клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 176, 178, 183, 314-316, 331, 369 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Продовжити строкзастосування запобіжногозаходу відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Вишневе Києво-Святошинськогорайону Київськоїобласті,обвинуваченого увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.402КК України,у виглядітримання підвартою вумовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 строком на 60 (шістдесят) днів до 24 серпня 2024 року.

У разі внесення застави в розмірі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок за наступними реквізитами : рахунок отримувача НОМЕР_1 , отримувач ТУ ДСА в Донецькій області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26288796, Банк отримувача -ДКСУ,м.Київ, Код банку отримувача (МФО)-820172, обвинуваченим чи іншою особою за згодою обвинуваченого ОСОБА_5 , він підлягає звільненню з-під варти.

У такому разі на обвинуваченого ОСОБА_5 слід покласти наступні зобов`язання:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, яким здійснювалось досудове розслідування, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому дислокується військова частина, у якій він проходить військову службу, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду;

- не залишати місце несення служби, тимчасове розташування підрозділу військової частини без дозволу командира військової частини;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави - до 24 серпня 2024 року та може бути продовжений.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави, а також буде вирішено питання про застосування більш суворого запобіжного заходу.

Проголошення повного тексту ухвали відбулося 27 червня 2024 року о 08 годині 55 хвилин.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1