Рішення № 119987210, 26.06.2024, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2712/24

Провадження № 2/309/667/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2024 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Сідей Я.Я.

з участю секретаря судового засідання: Свистак К.М.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Хуст цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1 до Хустської міської ради, третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Гелеван Сергій Іванович

про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Хустського районного суду з позовом до Хустської міської ради, третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Гелеван Сергій Іванович про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мама ОСОБА_2 , яка проживала за адресою АДРЕСА_1 . До дня своєї смерті ОСОБА_2 склала заповіт 02.07.2020 року за яким заповіла позивачці все своє майно, яке їй буде належати на момент смерті. 23.05.2024 року, ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Хустського нотаріального округу Гелеван С.І. для оформлення спадщини за заповітом після смерті матері. При вивченні документів нотаріусом було роз`яснено, що 17.05.2024 року минув шестимісячний строк визначений законодавством для подання нею заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері, у зв`язку із чим їй необхідно звернутись до суду для встановлення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Причиною пропуску строку на прийняття спадщини послужило те, що позивачка не знала про наявність заповіту. У зв`язку з чим, просить суд визначити їй додатковий строк на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком у три місяці.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася. Подала до суду заяву, в якій просить провести розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує.

Представник Хустської міської ради Калин А. в судове засідання не з`явилася. Подала заяву про розгляд справи у відсутності представника відповідача, за наявними матеріалами справи та не заперечують проти задоволення заяви .

Приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Гелеван С.І. в судове засідання не з`явився. Подав заяву про розгляд справи у його відсутності, не заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 . (а.с.4)

За життя спадкодавець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишила заповіт на користь позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який посвідчений приватним нотаріусом Хустського нотаріального округу Чіжмарь С.М., 02.07.2022 року. (а.с. 6)

Відповідно до ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_2 немає можливості, оскільки позивачка ОСОБА_1 пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини, який передбачений ст. 1270 ЦК України.

Згідно положень п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 за №7 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини; при цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

За результатами розгляду справи №306/27/15-ц в ухвалі від 01.02.2017 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ вказав, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, відсутність відомостей про існування заповіту свідчить про поважність причин пропуску цього строку.

У постанові від 26.06.2019 у справі №565/1145/17 Верховним Судом було сформовано наступну правову позицію: поважними причинами пропуску строку прийняття спадщини визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо; якщо позивач на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем, і про наявність заповіту складеного на його користь дізнався поза межами строку, передбаченого ч.1 ст.1270 ЦК України, такі обставини свідчать про поважність причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

На підставі наведеного, приймаючи до уваги те, що позивачка є спадкоємцем за заповітом та має право на спадщину, яка відкрилася за померлою ОСОБА_2 , суд приходить до переконання, що позивачкою ОСОБА_1 строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 пропущено з поважних причин, через те що позивачка не знала про наявність заповіту, таким чином її слід визначити додатковий строк, достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини за заповітом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10; 11; 16; 213; 215 ЦПК України, ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270, ст. 1272 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визначити додатковий строк три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за померлою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Хустського

районного суду: Сідей Я.Я.