Постанова № 119985173, 25.06.2024, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/670/24

Провадження № 3/191/268/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Окладнікова О.І., розглянувши справу про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;

за ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

20.02.2024 року із Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла справа з протоколами про адміністративні правопорушення:

- серії ААД №591188 від 15.02.2024 року, складений відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.130 КУпАП, в якому зазначено, що 15.02.2024 року о 13:30 годині в м. Синельникове, вул. Переїздна, 30 водій ОСОБА_1 керував автомобілем BMW-318 реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння почервоніння білків очей, зіниці ока не реагують на світло. На вимогу працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння відмовився в присутності двох свідків;

- серії ААД №591782 від 28.02.2024 року, складений відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.130 КУпАП, в якому зазначено, що 28.02.2024 року о 19:12 годині в м. Синельникове, по вул. Миру, 35 гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом AUDI A6 реєстраційний номер НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме розширені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився у присутності двох свідків. Правопорушення вчинено повторно протягом року.

- серії ААД №591110 від 28.02.2024 року, складений відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП, в якому зазначено, що 28.02.2024 року о 19:12 годині в м. Синельникове, по вул. Миру, 35 гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом AUDI A6 реєстраційний номер НОМЕР_2 , при цьому 30.11.2023 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області був позбавлений права керування транспортним засобом на 10 років. Правопорушення вчинено повторно протягом року.

У сьогоднішнє судове засідання правопорушник не з`явився, на виконання постанови суду про привід від 15.04.2024 року надано рапорт, відповідно до якого з будинку ніхто не вийшов, двері будинку ніхто не відчинив.

У п.41 рішення по справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З урахуваннямзазначеного,суд вважаєза можливерозглянути справубез участіособи,яка притягаєтьсядо адміністративної відповідальності,оскільки ОСОБА_1 був обізнанийпро складання відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення та направлення їх до суду.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Пунктом 2.5 Правил дорожньогоруху України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто, сама по собі відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відносно ОСОБА_1 працівниками поліції складено постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД №276176 від 15.02.2024 року за ч.4 ст.126 КУпАП та серії БАД №275726 від 28.02.2024 року за ч.1 ст.121-3, ч.5 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП.

Наведені норми свідчать про наявність правових підстав у працівників поліції для зупинки транспортного засобу, який здійснює рух.

Вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч.3 ст.130 КУпАП, підтверджується відомостями, які зазначені у протоколах про адміністративні правопорушення серії ААД №591188 від 15.02.2024 року та серії ААД №591782 від 28.02.2024 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння від 15.02.2024 року, актом огляду на стан наркотичного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, копіями постанов Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.09.2023 року та від 30.11.2023 року, та іншими матеріалами справи.

Згідно вимог ч.2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексучи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

У контексті КУпАП Верховний Суд у постанові від 11.07.2018 у справі № 308/8763/15-а зауважив, що визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається зі сплином часу.

Відповідно до вимог п.7 ч.1ст.247 КУпАП,провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбаченихстаттею 38 цього Кодексу.

Пункт 7 ч. 1ст. 247 КУпАПне містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Крім того, логічне тлумачення абз. 1ст. 247 КУпАПдозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченогост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правиламистатті 284 КУпАПрішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.

Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.

У зв`язку із закриттям провадження по справі на підставі п.7 ч.1ст.247 КУпАПпитання щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом не вирішується. Така правова позиція також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема сформульованою у рішенні по справі "Грабчук проти України" від 26 вересня 2006 року, відповідно до змісту якого у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що станом на день розгляду справи в суді закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, а тому провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП слід закрити, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, встановлених ч. 6ст.38 КУпАП.

Також судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, вчинене особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за таке правопорушення.

При обранні адміністративного стягнення суд дотримується також приписів ст.23 КУпАП, якою передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд у відповідності до вимог ст.33КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення; рівень небезпеки; дані про особу правопорушника, який офіційно не працевлаштований; ступінь вини; майновий стан. Обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.

Також суд враховує вимоги ч.2 ст.36 КУпАП, відповідно до якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

З урахуванням викладеного, з метою виховного впливу і запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень, дотримання безпеки дорожнього руху в Україні, суд приходить до висновку про необхідність накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, у вигляді накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років.

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбаченихстаттями 300-1,300-2цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Судом роз`яснюється, що згідно з ч.1. ч.2 ст.308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установленийчастиною першоюстатті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядкупримусового виконанняпостанови простягнення штрафуза вчиненняадміністративного правопорушенняз правопорушникастягується,зокрема, подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, ч.3 ст.130, ст.185 , 245, ч.2 268, 283, ч.1 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП закрити, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку для притягнення до адміністративної відповідальності.

Визнати ОСОБА_1 винним увчиненні адміністративнихправопорушень,передбачених ч.3ст.130КУпАП,та накластина ньогоадміністративне стягненняу виглядіштрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51000,00 грн., на користь держави в особі Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років.

Оплата сумиштрафу занаступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Дніпропетровській обл/Дн-ка обл/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37988155, р/р UA758999980313020149000004001, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО банка отримувача: 899998, код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 судовийзбір у розмірі 605,60 грн. на користь держави в особі Державної судової адміністрації України.

Оплата сумисудового зборуза наступнимиреквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, р/р UA908999980313111256000026001, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

З урахуванням частини другої статті 308 КУпАП, у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, у порядку примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути подвійний розмір штрафу в сумі 102000,00 грн.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Суддя О.І. Окладнікова