Ухвала суду № 119982961, 21.06.2024, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/8379/24

Провадження №: 2/755/5473/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" червня 2024 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Яровенко Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд:

- стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь дитини ОСОБА_3 ;

- прописати у судовому рішенні і залишити місце проживання ОСОБА_3 з матір`ю ОСОБА_1 .

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14 червня 2024 позов залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків. Позивачу для усунення зазначених недоліків надано строк у три дні з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху, яка була направлена на електронну адресу, вказану в позовній заяві як адреса для листування позивача. Згідно довідки про доставку електронного листа, документ доставлено до електронної скриньки.

20 червня 2024 року до суду позивач надіслав заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Проте, ввивчивши матеріали справи, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху повторно та надати позивачу строк для усунення недоліків, відповідно до ст.185 ЦПК України з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Статті 175,177 ЦПК України визначають вимоги до позовної заяви.

Матеріали позовної заяви містять, зокрема, вимогу про визначення місця проживання дитини, ОСОБА_3 з матір`ю ОСОБА_1 .

У відповідності до ч. 1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Разом з тим, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

В той же час, у відповідності до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 83 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 42 ЦПК України визначено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Частина 4 ст. 19 СК України передбачає, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Так, із матеріалів заяви убачається, що позивач просить після стягнення аліментів визначити місце проживання ОСОБА_3 разом із матір`ю, проте орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей до участі у справі не залучено.

Таким чином, позивачу необхідно залучити до участі у справі службу у справах дітей та у відповідності до вимог ст. 177 ЦПК України додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників.

Крім того, в позовній заяві позивачем зазначено обставину, яку не підтверджено відповідними доказами, а саме: що донька сторін проживає із матір`ю. Крім того, суду не надано жодних доказів які підтверджують вказані обставини, такі як: акт обстеження житлово побутових умов, не вказано чи зверталася позивач до органу опіки та піклування, чи наявний висновок органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини з позивачкою.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, позивач не довів про наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору за окрему вимогу про визначення місця проживання дитини з матір`ю ОСОБА_1 , а також не додав до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, а тому позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.

Додатково роз`яснюю, що при зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Дніпров.р-н/22030101, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA478999980313141206000026005 , код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки, при зверненні до суду позивачем не виконано вимоги, встановлені ст.175,177 ЦПК України, позовну заяву необхідно залишити без руху повторно та надати позивачу строк для усунення її недоліків.

Керуючись ст.175,177,185 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - залишити без руху та надати строк для усунення її недоліків у три дні з дня отримання позивачем даної ухвали.

Копію ухвали направити позивачу.

Роз`яснити, що якщо у визначений строк недоліки не будуть усунені, позовна заява на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважаться неподаною та повернута позивачу.

Суддя рекомендує уважно ставитися до документів, які направляються до суду, перевіряти їх відповідність вимогам закону.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Яровенко Н.О.