Рішення № 119982172, 26.06.2024, Зарічненський районний суд Рівненської області

Справа № 561/539/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2024 року смт Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:

судді Світличного Р.В.,

за участю секретаря Савич Ж.В.,

представника позивача адвоката Штогрін В.С. (дистанційно),

представника відповідача адвоката Полюховича Р.М.,

представника третьої особи ? Самолевич А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду в смт Зарічне в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Зарічненської селищної ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Великоомелянської сільської ради про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2024 року неповнолітній позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Штогрін В.С. звернувся до суду з позовом, у якому просить позбавити відповідача батьківських прав відносно нього.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідач без поважних причин повністю ухилився від виконання своїх батьківських обов`язків по його вихованню, майже з ним не спілкується, не цікавиться його життям, не турбується про нього, не приймає участі в його утриманні, не цікавиться його навчанням, всі рідкісні моменти спілкування переніс на мобільний зв`язок, востаннє з ним бачився понад два роки тому, а тому відповідач повинен бути позбавлений батьківських прав, у зв`язку з чим звернувся до суду.

В судовому засіданні 03 червня 2024 року неповнолітній позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Штогрін В.П. пред`явлений позов підтримали, просили позбавити відповідача батьківських прав щодо позивача.

Неповнолітній ОСОБА_1 додатково пояснив, що він з батьком на даний час окремо проживають за кордоном. За ініціативою батька зустрічаються. З батьком вони переписуються через різні месенджери. Батько йому телефонує, приїхав до нього на День народження та подарував гроші. Перед війною разом з батьком та меншою сестрою їздили на відпочинок на море в Затоку. Влітку 2023 року у нього була травма після падіння з велосипеда. Оплату за лікування покрила страховка, з батьком про це вони говорили. З 13 травня 2024 року він припинив відповідати на телефонні дзвінки від батька. На даний час не хоче бути з батьком.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Полюхович Р.М. пред`явлений позов не визнав. Вказує, що викладені у позові обставини є надуманими, такими, що не відповідають дійсності. Справжнім ініціатором цього позову є колишня дружина відповідача ОСОБА_3 , яка цинічно використовує у власних корисливих цілях їхнього сина з метою позбавити відповідача батьківських прав, а позивач насправді є жертвою маніпуляцій його матері. З позивачем батько спілкується у необхідному для цього обсязі, цікавиться його життям, навчанням, хоча і проживають за кордоном окремо один від одного. Цей позов не відповідає дійсній волі позивача.

У відповіді на відзив представник позивача звертає увагу на те, що до моменту подання цього позову батько не проявляв особливого бажання спілкуватися з сином. Подані скріншоти переписки відповідача з сином, з телефонного додатку Viber, є недопустимими доказами. Вказує, що належне утримання, навчання та лікування дітей потребує значно більшого розміру коштів, ніж сплачує в якості аліментів відповідач, а посилання на разове надсилання матері коштів в якості подарунку не свідчить про виконання ним своїх батьківських обов`язків.

В судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_4 пред`явлений позов вважає безпідставним. Суду пояснила, що органом опіки та піклування прийнято висновок про недоцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_1 .

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Великоомелянської сільської ради, явку повноважного представника для участі в судовому засіданні не забезпечив. Згідно листа служби у справах дітей Великоомелянської сільської ради від 17 травня 2024 року № 429/02-21 вказує, що висновок про доцільність готуватиме орган опіки та піклування Зарічненської селищної ради, справу просить розглядати без участі їхнього представника (а.с. 134).

Заслухавши учасників справи, дослідивши подані докази, суд уважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком, а ОСОБА_3 матір`ю неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується дослідженою судом копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 14 листопада 2008 року (а.с.8).

Заочним рішенням Зарічненського районного суду Рівненської області від 16 березня 2021 року у справі № 561/55/21 шлюб між батьками неповнолітнього позивача розірвано (а.с.10).

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

В матеріалах справи відсутні, а позивачем не надані докази ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню сина.

Прикладений до позову розрахунок заборгованості по сплаті аліментів від 01 березня 2024 року № 18186 (а.с. 11) свідчить про те, що відповідач ОСОБА_2 з лютого 2021 року аліменти на користь своїх дітей сплачує. При цьому заборгованість за березень 2024 року в сумі 691,87 грн погашена відповідачем 18 березня 2024 року, тобто до пред`явлення позову у цій справі (а.с. 86).

З довідки Великоомелянського ліцею від 01 березня 2024 року № 21 вбачається, що ОСОБА_1 дійсно навчається в 9-А класі. На даний час проживає в Австрії разом з мамою. З 01 вересня 2022 року знаходиться на індивідуальній формі навчання (екстернат), а з 01 вересня 2023 року сімейна форма. Батько учня, ОСОБА_2 , протягом 2021-2023 років навчальними досягненнями свого сина у вчителів і адміністрації не цікавився (а.с.12).

На переконання суду така довідка не містить інформацію щодо предмета доказування, та не свідчить про ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків щодо виховання та/або забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти. Навпаки в матеріалах справи наявні фотографії переписки між батьком та сином щодо відвідування навчання неповнолітнім ОСОБА_1 (а.с. 75, 77, 79).

З дослідженої в ході судового розгляду переписки між сторонами у месенджері «Viber» видно, що неповнолітній ОСОБА_1 записаний у телефоні відповідача як «синуля».

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду показала, що після розірвання шлюбу у 2021 році між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в село Серники до свого батька ОСОБА_2 приїзжав його син ОСОБА_6 разом із сестрою ОСОБА_7 . Зараз вони проживають за кордоном.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показала, що неповнолітній ОСОБА_6 є її внуком. ЇЇ син ОСОБА_2 після розірвання шлюбу возив дітей на курорт, їздив до них за кордон, давав гроші.

Рішенням виконавчого комітету Зарічненської селищної ради від 20 травня 2024 року затверджено висновок органу опіки та піклування про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_1 .

З цього висновку вбачається, що працівниками служби у справах дітей Зарічненської селищної ради неодноразово були проведені телефонні бесіди з ОСОБА_2 , який заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_6 , не має можливості бачиться із ним через віддаленість місця проживання, бажає брати участь у вихованні дитини та спілкуванні, але мати дитини ОСОБА_3 постійно чинить перешкоди у цьому та не дозволяє спілкуватись, бачитись і чинить психологічний тиск на сина (а.с.124).

Висновок органу опіки та піклування є мотивованим, достатньо обґрунтованим, не суперечить інтересам дитини, а тому суд погоджується з недоцільністю позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

Суд, з урахуванням якнайкращих інтересів дитини та бажання ОСОБА_2 брати участь у вихованні та спілкуванні з сином вважає, що позбавлення відповідача батьківських прав, тобто природніх прав, наданих батьком щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого за обставинами цієї справи не доведено й судом не встановлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 04 квітня 2024 року у справі № 553/449/20: «Простої бездіяльності з боку батька недостатньо для того, щоб зробити висновок про наявність виняткових обставин, за яких можливо позбавити його батьківських прав. Навіть якщо припустити, що саме бездіяльність батька призвела до розриву зв`язків між ним та його донькою, а не будь-яке ймовірне батьківське відчуження або психологічні маніпуляції над дитиною з боку її матері, то ця обставина не є достатньою для позбавлення батька батьківських прав щодо його доньки. Особливо в ситуації, коли батько наполегливо вказував, що він хоче відновити та розвивати стосунки зі своєю донькою».

В судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_1 суду також пояснив, що позбавлення батьківських прав, йому необхідне для вільного перетину кордону. На переконання суду така позиція висловлена позивачем під впливом зовнішніх факторів і не відповідає інтересам дитини з огляду на те, що його батько ніколи не перешкоджав йому виїзду за кордон і доказів протилежного матеріали справи не містять.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Мамчур проти України» № 10383/09, § 100, рішення від 16 липня 2015 року висновує, що: «При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним».

В силу ч. 1 ст. 171 СК України суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

З врахуванням викладеного, а також недоведеністю виняткових обставин, що виправдовують позбавлення відповідача батьківських прав, суд у задоволенні позову відмовляє.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263 265, 273, 280, 430 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Зарічненської селищної ради, 34000, смт Зарічне, Вараського району, Рівненської області, вул. Центральна, 11, ЄДРПОУ: 04385632.

Третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Великоомелянської сільської ради, 35360, с. Велика Омеляна, вул. Шевченка, 79, ЄДРПОУ: 44523870.

Суддя: Р.В. Світличний