Постанова № 119979540, 25.06.2024, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2677/24

Провадження № 3/346/1612/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Яремин М.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, за ч.1 ст. 122-2, ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),-

ВСТАНОВИВ:

18.05.2024 року о 19:47 год. в с. Княждвір, по вул. Шевченка, Коломийського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 , керуючи мотоциклом марки Delta, без номерного знака, не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку останній здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольорів, увімкненням спеціального звукового сигналу, чим порушив п. 2.4 та п. 8.9 б Правил дорожнього руху України.

Крім того, 18.05.2024 року о 19:47 год. в с. Княждвір, по вул. Шевченка, Коломийського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 керував мотоциклом марки Delta, без номерного знака, у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку за допомогою приладу "Drager 6820", результат тесту 2,41 проміле (тест № 5197), чим порушив п. 2.9 «а»ПДРУкраїни та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1ст. 130 КУпАП.

У судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду повідомлявся належним чином, а саме за адресою, вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення, а також шляхом надсилання смс-повідомлень та розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Зважаючи на те, що із часу складання протоколів про адміністративні правопорушення від 18.05.2024 року ОСОБА_1 було відомо, що розгляд справи відбудеться в Коломийському міськрайонному суді Івано-Франківської області, судом вирішено провести розгляд справи у його відсутності, що не суперечить правовим приписам ч.2ст.268 КУпАП.

До вказаних висновків суд прийшов, зокрема, виходячи і з наступного.

Згідно зіст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Еліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , суд враховує, що останній був обізнаний з фактом складання щодо нього протоколів про адміністративне правопорушення за .1 ст. 122-2, ч.1ст.130 КУпАП, про що свідчить його підписи в протоколах про адміністративні правопорушення.

Вина ОСОБА_1 підтверджується наступними матеріалами справи:

- даними протоколів про адміністративні правопорушення серії ААД №587369 та ААД №586842 року, в яких зазначені встановлені судом обставини щодо часу і місця вчинення ОСОБА_1 вказаних правопорушень, а також те, що особа під особистий підпис ознайомлена з місцем розгляду справи, а такожзі змістомпротоколів,копію якихотримала;

- даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який проведений у зв`язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук, нечітка вимова, в якому вказано результат огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння 2,41 проміле, в якому в графі «з результатами згоден» міститься його особистий підпис;

- даними приладу «Drager Alcotest 6820», тест № 5197 від 18.05.2024 року, який підтверджує стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 . Вміст алкоголю складає 2,41 проміле, згідно зяким ОСОБА_1 погодився з результатами огляду, що підтверджується його особистим підписом у відповідній графі;

- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.05.2024 року до закладу охорони здоров`я КНП «Коломийська ЦРЛ» КМР, яке виписане на ім`я ОСОБА_1 з посиланням на ознаки сп`яніння, що були виявлені у останнього, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, згідно з яким ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я не доставлявся (не направлявся);

- даними переглянутого відеозапису, що долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, на якому зафіксовано факт добровільного проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння на місці зупинки з використанням приладу «Drager», результат тесту 2,41 проміле, від проходження огляду в медичному закладі він відмовився, а також зазначив, що вживав алкогольні напої, зазначивши, що «мені цього не треба, я і так п`яний».

Згідно з п.2 Інструкції про порядок та виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншогосп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року, огляд на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, що передбачені у п.3 названої Інструкції, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальціврук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, ОСОБА_1 , вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 122-2, ч.1 ст. 130.

Діючим законодавством про адміністративне правопорушення, зокрема приписомст. 251 КУпАП, передбачено те, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.

Суд вважає, що таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку огляду відповідності до п.2.5ПДРУкраїни кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Так, відповідно до вимогп. 2.5 ПДРУкраїни, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Пункт 1.3 ПДРУкраїни зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно зп.2.9«а»ПДРУкраїни водієвізабороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до національного законодавства працівник поліції самостійно на власний розсуд приходить до висновку про наявність ознак сп`яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження водієм транспортного засобу огляду на стан сп`яніння.

Крім того, матеріали справи не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції, в тому числі і при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.

Таким чином, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу.

Згідно з даними листа Територіального сервісного центру МВС №2643 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях ( філія ГСЦ МВС ) №31/28/28-283-2024 від 24.05.2024 посвідчення водія на право керування транспортними засобами згідно з базою даних Єдиного державного реєстру МВС України ОСОБА_1 не видавалось.

Відповідно до п. 1.10 ПДР України водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія.

За таких обставин ОСОБА_1 не є водієм, в контексті ПДР України та Закону України «Про дорожній рух», оскільки в нього відсутнє посвідчення водія на керування транспортним засобом.

Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку про застосування до правопорушника адміністративного стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, без позбавлення права керування транспортним засобом.

Відповідно до правил ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), то стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи те, що вказані правопорушення вчинені однією особою, справи про адміністративні правопорушення надійшли одночасно до суду та передані для розгляду одному судді, вважаю, що ці справи слід об`єднати в одне провадження і по них має бути прийняте одне рішення.

Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення.

На підставі вищенаведеного та, керуючись ст.ст. 33, 36, 40-1, 221, 283, 284, 288-290, 294, 308 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,-

ПОСТАНОВИВ:

об`єднати в одне провадження справи №346/2677/24 та № 346/2680/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Об`єднаній справі присвоїти №346/2677/24.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративні стягнення:

- за ч.1 ст. 122-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п`ятдесят три) гривні;

- за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.

На підставі ч.2 ст.36 КУпАП остаточне адміністративне стягнення ОСОБА_1 визначити у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок у дохід держави: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Суддя: Яремин М. П.