Рішення № 119974535, 21.06.2024, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/1677/24 Провадження № 2/724/446/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2024 року м. Хотин

Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Скрипника С.М.

за участю секретаря судового засідання: Писанюк Я.П.

розглянувши у відкритому підготовчому ОСОБА_1 до Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області про визнання права власності на житловий будинок,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ватаманюк Володимир Васильович, звернулася до суду з позовом до Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області про визнання права власності на житловий будинок.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, в період з 1950 року по 1990 рік її батьками було побудовано житловий будинок який розташований за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до погосподарських книг даний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, належав колгоспному двору, членам якого станом на 15.04.1991 року були: ОСОБА_2 1930 р.н. - голова двору померла - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 1928 р.н. - помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 1967 р.н. помер - ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 1988 р.н. помер - ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 1968 р.н., що підтверджується довідкою Хотинської міської ради Дністровського району, Чернівецької області від 01.12.2023 року. Таким чином, виходячи з вимог ст.ст.120, 123 ЦК України в редакції 1963 року, які діяли станом на 15.04.1991 року і регулювали власність колгоспного двору, зазначені особи мали в рівних частках право власності на майно колгоспного двору, тобто кожен на 1/5 частину вищевказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.

Право власності на даний будинок належним чином нею не оформлено, правовстановлюючі документи на зазначене майно відсутні.

Зазначає, що вона в установлений законодавством строк прийняла спадщину та звернулася до органів нотаріату із заявою про прийняття спадщини, що підтверджується, постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії №59-02-14-31/2023 від 08 квітня 2024 року, виданою приватним нотаріусом Дністровського нотаріального округу. Згідно вказаної постанови слідує, що в установлений законодавством термін ОСОБА_1 прийняла спадщину та звернулася до органів нотаріату, де була заведена спадкова справа однак спадщину оформити неможливо, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на нерухоме майно - житловий будинок. Крім неї спадкоємців немає.

Вказаний житловий будинок і належні до нього господарські будівлі та споруди оцінені у розмірі - 81424 (вісімдесят одну тисячу чотириста двадцять чотири) гривні.

Згідно висновку про проведення огляду і оцінки стіну будівельних конструкцій житлових будинків, господарських будівель та інженерних мереж, дана будівля і належні нього господарські будівлі та споруди відповідають санітарним та іншим нормам і правилам, на земельну ділянку, на якій знаходиться будинок, в наявності державні акти на які спадкоємцю буде видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Вказані обставини підтверджуються відповідними документами, які додаються.

Підтримуючи вищевикладене, просила визнати за нею право власності на 4/5 частини домоволодіння в порядку спадкування за законом майна колишнього колгоспного двору та 1/5 частку в майні колишнього колгоспного двору, що збереглося по теперішній час, а саме:

- житловий будинок літера «А-1» загальною площею 27,7 кв.м. в т.ч. житлової площі 21,6 кв.м., ганок літера «а», відмостка літера «І», літня кухня літера «Б», веранда літера «б», сарай літера «В», літня кухня літера «Г», підвал літера «Пд», вхід в підвал літера «ВхПд», сарай літера «Д», сарай літера «Ж», сарай літера «З», вбиральня літера «К», ворота літера «№1», огорожа літера «№2», що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , загальною вартістю 81424 (вісімдесят одну тисячу чотириста двадцять чотири) гривні.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 22 травня 2024 року відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання призначено на 19 червня 2024 року на 10:00 годину. Розгляд справи відкладено на 21 червня 2024 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, від її представника адвоката Ватаманюка В.В., 20.06.2024 року надійшла заява, в якій він позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, розгляд справи просив проводити у його та позивача відсутності.

Відповідач представник Хотинської міської ради Гіждівський В.В. - в судове засідання не з`явився, 19.06.2024 року на адресу суду від нього надійшла заява, в якій позовні вимоги ОСОБА_1 визнає в повному обсязі, розгляд справи просить проводити у відсутності представник міської ради.

Згідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін по наявним в справі матеріалам.

Фактичні обставини встановлені судом

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідно із вимогами ч.ч.3,4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення у підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться у порядку, встановленому статтями 206,207 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову за наявності для того законних підстав, суд ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 09.01.2024 року (а.с.8а).

ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_4 , підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 27.08.2011 року (а.с.9).

ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_5 , підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 13.09.2022 року (а.с.10).

ІНФОРМАЦІЯ_8 померла ОСОБА_2 , підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 виданого 18.04.2019 року (а.с.11).

Як вбачається із постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №59-02-14-31/2023 від 08 квітня 2024 року, виданого приватним нотаріусом Дністровського районного нотаріального округу Масловською І.Ю., відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі спадкоємиці ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, за адресою АДРЕСА_1 , у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на вказаний будинок (а.с.12-13).

Довідкою виданої виконавчим комітетом Хотинської міської ради від 28.03.2024 року за №1052 підтверджено, що покійна ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_9 постійно проживала і була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 з 1955 року до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14).

Випискою із по господарської книги №1 по с.Круглик особовий рахунок № НОМЕР_5 підтверджено, що головою двору згідно по господарської книги за адресою АДРЕСА_1 являлася ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15).

Довідкою виданої виконавчим комітетом Хотинської міської ради від 06.12.2023 року за №416 підтверджено, що земельні ділянки за адресою АДРЕСА_1 перебували в користуванні покійної ОСОБА_2 , і Хотинська міська рада не заперечує передати вказані земельні ділянки в користування спадкоємцю після прийняття спадщини (а.с.16).

Довідкою виданої виконавчим комітетом Хотинської міської ради від 07.12.2023 року за №4047 підтверджено, що станом на 1991 рік господарський двір за адресою АДРЕСА_1 відносився до суспільної групи колгоспний двір та вданий період були зареєстровані та проживали: ОСОБА_3 1928 р.н., ОСОБА_6 1930 р.н., ОСОБА_4 1967 р.н., ОСОБА_5 1988 р.н., ОСОБА_1 1968 р.н.(а.с.17).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.11.2023 року жодних обтяжень та арештів на майно за адресою АДРЕСА_1 , не має (а.с.18).

Висновком №31 від 12.02.2024 року експертного будівельно-технічного дослідження підтверджено, що будівництво житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 проведено з дотриманням державних будівельних норм і подальша їх експлуатація за призначенням можлива (а.с.20-21).

Згідно звіту про оцінку нерухомого майна, яка здійснювалась станом на 12.02.2024 року, вартість об`єкта оцінки становить 81424,00 гривень (а.с.22).

Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №77388046 підтверджено, що після смерті ОСОБА_3 який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкова справа не заводилася.

Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №77388061 підтверджено, що після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 спадкова справа не заводилася.

Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №77388076 підтверджено, що після смерті ОСОБА_2 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 наявна спадкова справа №64079123.

Проте, як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 не може оформити право власності на нерухоме майно, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на право власності на вказаний житловий будинок.

Застосовані норми права

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В силу ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Частина 1 ст.48 ЦПК України визначає, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

У постанові від 18 грудня 2019 року в справі № 265/6868/16-ц Верховний Суд вказав, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог статей 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За приписами п. 4.15 п. 4 Глави 10 Розділу II «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» - відсутність оригіналу правовстановлюючого документа є перешкодою позивачу в нотаріальному оформленні своїх спадкових прав. Згідно наказу Міністерства юстиції України за № 914/5 від 26.05.2009 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо державної реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна на підставі рішень судів» - рішення судів про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об`єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності є правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться державна реєстрація прав власності на об`єкти нерухомого майна.

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту - спадкоємці за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

В силу п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Об`єктом спадкування можуть бути лише права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент його смерті.

Право на спадщину переходить лише до спадкоємців, які прийняли спадщину в установленому порядку.

Для прийняття спадщини встановлюється шестимісячний строк, перебіг якого починається з дня смерті спадкодавця. У цей строк спадкоємець, який не проживав із спадкодавцем, вправі подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Якщо протягом указаного строку спадкоємець не подав заяву про прийняття спадщини, він є таким, що не прийняв її.

Статтею 357 ЦК України передбачено, що частки у праві спільної власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Стаття 41 Конституції України наголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Згідно із частиною 1 статті 316 ЦК України правої власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України). Статтею 319 ЦК Україну передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені Законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Так, колгоспний двір, за положеннями Цивільного кодексу Української РСР, визначався як сімейно-трудове об`єднання осіб, всі або частина яких є членами колгоспу брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство на присадибній ділянці. З введенням у дію з 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність» колгоспні двори ліквідовано і питання права власності на майно колишніх колгоспних дворів регулюється нормами ЦК УРСР 1963 року. Правовий режим власності колгоспного двору, виділ частіш з колгоспного двору, його поділ, а також підстави втрати права на частку в майні колгоспного двору визначено статтями 120-126 ЦК УРСР 1963 року. Так, згідно зі статтями 120,123 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності і розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз`яснено, що положення статей 17, 18 Закону Про власність (697-12) щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виники раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Згідно ч.1.ст1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

Мотиви та висновки суду

Отже, як встановлено судом, право позивача ОСОБА_1 , як спадкоємиці за законом на спадкове майно, а саме на 4/5 частини домоволодіння в порядку спадкування за законом майна колишнього колгоспного двору та 1/5 частку в майні колишнього колгоспного двору, що збереглося по теперішній час, підлягає захисту в судовому порядку, оскільки після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що є перешкодою спадкоємцю в нотаріальному оформленні спадщини.

Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить висновку, що вимога ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок ґрунтується на законі, та підлягає до задоволення.

Розподіл судових витрат.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наявність у позовній заяві прохання щодо не стягнення з відповідача судових витрат по справі, суд вважає за можливе всі витрати по справі залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ст. ст. 328, 346, 392, 1217, 1223, ч. 3 ст. 1268, 1270 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 76-81, 200, 204, 206, 247, 258, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області про визнання права власності на житловий будинок - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , проживаючої за адресою с.Круглик, Дністровського району Чернівецької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) право власності на 4/5 частини домоволодіння в порядку спадкування за законом майна колишнього колгоспного двору та 1/5 частку в майні колишнього колгоспного двору, що збереглося по теперішній час, а саме:

- житловий будинок літера «А-1» загальною площею 27,7 кв.м. в т.ч. житлової площі 21,6 кв.м., ганок літера «а», відмостка літера «І», літня кухня літера «Б», веранда літера «б», сарай літера «В», літня кухня літера «Г», підвал літера «Пд», вхід в підвал літера «ВхПд», сарай літера «Д», сарай літера «Ж», сарай літера «З», вбиральня літера «К», ворота літера «№1», огорожа літера «№2», що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , загальною вартістю 81424 (вісімдесят одну тисячу чотириста двадцять чотири) гривні.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_10 , проживаюча за адресою с.Круглик, Дністровського району Чернівецької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Відповідач: Хотинська міська рада, код юридичної особи в ЄДР 04062205, м. Хотин, вул. О.Кобилянської,2а, Дністровського району Чернівецької області.

Повний текст рішення складено 25 червня 2024 року

Суддя: Сергій Миколайович СКРИПНИК