Ухвала суду № 119973854, 21.06.2024, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/3932/24

Провадження № 1-кп/204/844/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2024 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

захисника: ОСОБА_4 ,

обвинуваченого: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні залу судових засідань кримінальне провадження № 12024041680000074, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.01.2024, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працевлаштованого, не одруженого, раніше, в силу ст. 89 КК України, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,ч. 2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська здійснюється судовий розгляд вищевказаного кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор просила призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту. Підстав для повернення або закриття кримінального провадження не вбачається. Вважає, що обвинувальний акт подано у відповідності до КПК України. Також прокурор подала до суду клопотання про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання прокурора обґрунтовано наявністю ризиків, передбачених п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обумовлені тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовин у великих розмірах, що вчинено повторно, а також у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також у незаконному збуті психотропних речовин. Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 відносяться до категорії тяжких злочинів, санкції яких передбачають покарання у вигляді позбавлення волі, у зв`язку з чим є достатні підстави вважати, що враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, обвинувачений ОСОБА_5 , усвідомлюючи невідворотність покарання, з метою уникнення відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. ОСОБА_5 постійного, офіційного місця роботи не має, міцних соціальних зв`язків не має, що також вказує на можливість переховування останнього від суду.

У зв`язку з набуттям статусу обвинуваченого та можливістю ознайомлюватися з матеріалами кримінального провадження, обвинуваченому відомі особисті дані та місце проживання свідків у даному провадженні, а тому є всі підстави вважати, що існує обґрунтований ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні з метою ухилення від кримінальної відповідальності, шляхом залякування, умовляння, пропонування неправомірної вигоди.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні проти призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперечувала. Зауваживши на те, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру 28.02.2024, а потім повідомлено про підозру 29.02.2024, у реєстрі матеріалів досудового розслідування вказано про повідомлення про підозру 28.02.2024, просила суд змінити обраний обвинуваченому запобіжний захід на більш м`який.

Обвинувачений в судовому засіданні думку захисника підтримав в повному обсязі.

Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, суд доходить наступних висновків.

Обвинувальний акт складений відповідно до вимог КПК України, справа підсудна Красногвардійському районному суду м. Дніпропетровська, підстав щодо її закриття, зупинення розгляду чи направлення прокурору для проведення досудового провадження суд не вбачає. Під час порушення кримінального провадження і досудового слідства не було допущено порушень КПК України, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду, у зв`язку з чим обвинувальний акт необхідно призначити до судового розгляду.

Враховуючи принцип гласності та відкритості кримінального судочинства, судове засідання слід проводити відкрито, обмеження щодо відкритості, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України відсутні.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 177, ч. 1 ст. 178 КПК України застосування запобіжного заходу здійснюється з метою, зокрема, забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків на підставі наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявності ризиків, для запобігання яких здійснюється запобіжний захід.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності справжніх ознак того, що цього дійсно вимагає інтерес суспільства, який не зважаючи на існування презумпції невинуватості переважає правило про забезпечення права на свободу, закріплене в статті 5 Конвенції.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі. Отже, усвідомлення імовірності визнання вини за висунутим обвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є вагомою обставиною, що свідчить про наявність ризику переховування від суду та є підставою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_5 неодружений, проживав сам, не працює, тобто характеризується відсутністю міцних соціальних зв`язків.

Оскільки судове провадження у кримінальній справі ще не розпочато, перебуваючи на свободі та під загрозою можливого застосування тяжкого покарання, у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, ОСОБА_5 може впливати на свідків, які не допитані в судовому засіданні, оскільки на стадії досудового розслідування обвинувачений був ознайомлений з матеріалами кримінального провадження, отже йому відомі відомості щодо місця проживання свідків. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання винним, відсутність міцних соціальних зв`язків, відсутність офіційного джерела доходу, суд дійшов висновку, що на даній стадії кримінального провадження ризики здійснення обвинуваченим дій, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та на які посилався прокурор в клопотанні про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та жодний з інших, більш м`яких запобіжних заходів, не здатний їм запобігти, відтак клопотання сторони захисту про обрання обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, попередження переховуванню від суду, ризику впливу на свідків, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 на строк 60 днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 194 КПК України на обвинуваченого повинні бути покладені обов`язки, передбачені п.п.1, 2, 3 ч. 5 цієї статті на строк не більше 2 (двох) місяців. У разі невиконання цих обов`язків обвинуваченим відносно нього можуть наступити наслідки, передбачені КПК України.

З огляду на викладене, враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий стан обвинуваченого, дані про його особу, ризики кримінального провадження, суд вважає за доцільне визначити розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у розмірі 242240 гривень, саме такий розмір застави буде достатнім для забезпечення процесуальної поведінки обвинуваченого та у відповідності до ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені п. п. 1, 2, 3 ч. 5 цієї статті.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-179, 183, 193, 194, 197, 314-317, 315, 369- 372, 376, 392 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Призначити кримінальне провадження № 12024041680000074, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.01.2024, за обвинуваченням: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,ч. 2 ст. 307 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська за адресою: м. Дніпро, пр. Лесі Українки, 77б на 21.06.2024 о 14:40 год.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

До судового засідання викликати учасників кримінального провадження.

Згідно статті 317 КПК України, роз`яснити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання.

Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 19 серпня 2024 року включно.

Визначити стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в кримінальному провадженні у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у розмірі 242240 грн.

У випадку внесення обвинуваченим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначеної застави у розмірі 242240 гривень, вважати, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення застави зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 19.08.2024 виконувати наступні обов`язки: прибувати до прокурора або суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави, а до нього для забезпечення виконання визначених законом обов`язків, може бути застосовано інший запобіжний захід.

У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на більш м`який - відмовити.

Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» для виконання та вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 25.06.2024 року.

Суддя ОСОБА_1