Рішення № 119968839, 24.06.2024, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/5719/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «СОФІЯ» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

У С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «СОФІЯ» (далі ПП «СОФІЯ», позивач) 19.04.2024 звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі ГУДПС у Чернігівській області, відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.02.2024 №2614/Ж10/25-01-04-06-02 на загальну суму 10585,38 грн. за штрафними санкціями.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що акт перевірки, на підставі якого винесено спірне податкове повідомлення-рішення, складено відносно іншого суб`єкта господарювання. Крім того, предметом камеральної перевірки можуть бути виключно помилки (порушення) у податковій звітності та/або її неподання (несвоєчасне подання). Перевірка будь-яких інших відомостей камеральною перевіркою не охоплюється. Питання своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів є предметом документальної перевірки, яка відповідачем щодо підприємства не проводилась.

Ухвалою судді від 26.04.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 14.05.2024 клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, надав відзив на позов та пояснив, що під час камеральної перевірки встановлено порушення ПП «СОФІЯ» вимог п. 57.1 ст. 57 та п. 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України щодо несвоєчасної сплати узгоджених сум з єдиного податку третьої групи. Враховуючи наведене, ГУДПС у Чернігівській області накладено на позивача спірним рішенням відповідні штрафні санкції.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Розглянувши подані документи і матеріали, судом встановлено такі обставини.

ПП «СОФІЯ» зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис (а.с. 11-15).

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, у порядку, визначеному п. 76.2 ст. 76 Податкового кодексу України, ГУДПС у Чернігівській області проведено камеральну перевірку ПП «СОФІЯ» щодо порушення термінів сплати (перерахування) податків, зборів, платежів з єдиного податку третьої групи, за наслідками якого складено відповідний акт від 19.01.2024 №986/Ж5/25-01-04-06-02 (а.с. 7-8).

В акті камеральної перевірки зазначено про порушення позивачем вимог пп. 57.1 ст. 57, п. 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасна сплата узгоджених сум з єдиного податку третьої групи.

15.02.2024 ГУДПС у Чернігівській області винесено ПП «СОФІЯ» податкове повідомлення-рішення №2614/Ж10/25-01-04-06-02, яким до позивача застосовано штрафні санкції на суму 10585,38 грн. Підставою винесення вказаного рішення, серед іншого, вказано акт перевірки від 19.01.2024 №990/Ж5/25-01-04-06-02 (а.с. 9-10).

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, ПП «СОФІЯ» звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно із підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

Відповідно до підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Згідно із пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно із підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Суд звертає увагу, що 21 грудня 2016 року Законом України №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі - Закон №1797-VIII) змінено редакцію підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України та розширено предмет камеральної перевірки шляхом включення до нього питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Так, відповідно до абзацу другого підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України предметом камеральної перевірки, серед іншого, також можуть бути: своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".

Тобто, протягом 2016 року, до внесення відповідних змін до Податкового кодексу України на підставі Закону №1797-VIII, які набули чинності з 01 січня 2017 року, питання своєчасності та повноти сплати податків перевірялися контролюючим органом лише в межах проведення документальної перевірки.

Разом з тим, після внесених змін предмет камеральної перевірки значно розширився.

Згідно із пунктами 76.2 та 76.3 статті 76 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Тобто, законодавцем розмежовуються випадки проведення камеральної перевірки податкової декларації ( 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання) та інші випадки, до яких можна віднести проведення камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання, яка проводиться з урахуванням строку давності, визначеного статей 102 цього кодексу, тобто не пізніше закінчення 1095 дня (з дня сплати).

Аналогічний підхід щодо початку відліку строку проведення камеральної перевірки застосовано Верховним Судом у постанові від 19.02.2019 у справі №819/1569/16, де зазначено, що проведення камеральних перевірок платників податків щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, та з урахуванням положень статті 102 Податкового кодексу України, такою перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів, що настали за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних.

Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу (стаття 113 Податкового кодексу України).

Верховний Суд у постанові від 16.01.2024 у справі №440/2547/22, систематизувавши свої висновки з питання правового значення і суті камеральної перевірки, прийшов до висновку, що вони полягають в тому, що камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, які зазначені у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, Єдиного реєстру акцизних накладних та даних електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних системи обліку даних реєстратора розрахункових операцій.

Тобто, якщо під час камеральної перевірки контролюючий орган на підставі саме інформаційних баз даних виявить, що платник податків порушив вимоги податкового законодавства щодо, зокрема своєчасності сплати узгоджених зобов`язань, це може бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення.

Матеріалами справи підтверджується, що предметом камеральної перевірки ПП «СОФІЯ» була своєчасність сплати підприємством узгоджених сум податкових зобов`язань, визначених у податкових деклараціях з єдиного податку третьої групи (юридичні особи).

У ході перевірки ГУДПС у Чернігівській області використано дані інтегрованої картки платника податку УКС «Податковий блок», дані УКС ДПС України та подану позивачем податкову звітність і встановлено несвоєчасну сплату ПП «СОФІЯ» узгоджених сум єдиного податку, що зафіксовано у відповідному акті камеральної перевірки (а.с. 7-8).

Відповідно до пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи встановлені в ході проведення камеральної перевірки порушення позивачем вимог податкового законодавства, та відповідно, не заперечення у даному випадку проти виявлених контролюючим органом порушень, суд вважає, що твердження, на які посилається підприємство в обґрунтування своїх доводів, як на єдину підставу для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не знайшли свого підтвердження, тому підстави для скасування спірного рішення відсутні.

Щодо доводів ПП «СОФІЯ» про те, що податкове повідомлення-рішення від 15.02.2024 №2614/Ж10/25-01-04-06-02 має посилання на інший акт перевірки, а саме: від 19.01.2024 №990/Ж5/25-01-04-06-02, складений відносно іншого суб`єкта господарювання (ТОВ «Еко-Сервіс-Козелець») (а.с. 5-6), суд зазначає таке.

Так, дійсно, спірне рішення містить помилкове посилання на номер акту перевірки, складеного відносно іншої юридичної особи. Разом з тим, розрахунок штрафних санкцій, який є додатком до спірного податкового повідомлення-рішення, підтверджує, що при винесенні рішення враховано інформацію, отриману саме під час камеральної перевірки ПП «СОФІЯ» та зафіксовану в акті від 19.01.2024 №986/Ж5/25-01-04-06-02.

У постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18 зазначено, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Таким чином, саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Щодо процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення». Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Верховний Суд у постанові від 20.10.2020 у справі №816/4605/15 виклав позицію про те, що допущені контролюючим органом процедурні порушення, у тому числі й ті, що пов`язані, зокрема, з оформленням результатів контролюючого заходу, недотриманням строку прийняття податкових повідомлень-рішень тощо, не можуть слугувати самостійною підставою для звільнення платника податків від відповідальності за вчинені ним податкові правопорушення, та можуть бути прийняті судом до уваги за умови підтвердження належними та допустимими доказами добросовісного виконання таким платником власного податкового обов`язку.

У той же час, позивачем фактично не оспорюється встановлене контролюючим органом правопорушення, оскільки не надано до суду доказів добросовісного виконання власного податкового обов`язку.

Враховуючи наведене, доводи позивача про зазначення у податковому повідомленні-рішенні іншого номеру акту, само по собі не може бути підставою для його скасування.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, підстави винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватному підприємству «СОФІЯ» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 24 червня 2024 року.

Позивач: Приватне підприємство «СОФІЯ» (код ЄДРПОУ 30501437, вул. Соборності, 100Б, с-ще Козелець, Чернігівський район, Чернігівська область, 17000).

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ ВП 44094124, вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000).

Суддя С.В. Бородавкіна